Ухвала суду № 138153187, 09.07.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/7105/25

Провадження № 2-п/210/57/26

У Х В А Л А

іменем України

09 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Біди А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 01 грудня 2025 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2026 року до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 01 грудня 2025 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій відповідача просив суд скасувати заочне рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 01 грудня 2025 року у справі № 210/7105/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, зупинити стягнення у виконавчих провадженнях №81152350, 81152351, 81152349, які відкриті приватним виконавцем на підставі виконавчих листів по вказаній справі.

В обґрунтування заяви відповідача зазначив, що про наявність судового рішення він дізнався після відкриття виконавчих проваджень, судових повісток та рішення суду за результатами розгляду вказаної справи він не отримував, офіційно є внутрішньо переміщеною особою та за задекларованим місцем проживання не перебуває. Відповідач не згоден з позовними вимогами, вважає розрахунок заборгованості безпідставним, а суму штрафів та відсотків нараховані з порушенням вимог діючого законодавства. Окрім того зазначив, що він перебуває у скрутному матеріальному становищі, є особою з інвалідністю та має статус ВПО.

Ухвалою від 01 липня 2026 року прийняти заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 01 грудня 2025 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до розгляду.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні присутній не був, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, поза межами судового засідання звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»» в судовому засіданні присутня не була, однак, поза межами судового засідання від представника надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в яких представник навів обґрунтування правильності надано розрахунку та порядок нарахування процентів за укладеним кредитним договором.

У відповідності до ч.1 ст.287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд дослідивши заяву про скасування та перегляд заочного рішення суду та матеріали справи, вважає, що вказана заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це , посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

З матеріалів справи встановлено, що 03 листопада 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» в особі директора Хлопкової М. звернулось до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 03 листопада 2025 року вказана справа надійшла до провадження судді Вікторович Н.Ю.

Ухвалою суду від 04 листопада 2025 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін.

В ухвалі про відкриття провадження від 04 листопада 2025 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Відповідач повідомлялася належним чином про перебування в провадженні суду даної цивільної справи, шляхом направлення судом ухвали суду про відкриття провадження від 04 листопада 2025 року, що підтверджується поштовим відправленням, яке повернулось на адресу суд з поштового відділення 27 листопада 2025 року.

Заочним рішенням Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», заборгованості за Кредитним договором №00-9989762 від 28.09.2024 року у розмірі 16142,40 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн

Вказане заочне рішення від 01 грудня 2025 року було направлено судом на адресу відповідача, що підтверджується наявним у матеріалах справи супровідним листом.

Матеріали справи не містять підтвердження отримання відповідачем вказаного заочного рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачу не було відомо про перебування у провадженні суду вказаної цивільної справи, оскільки ухвала суду про відкриття провадження не була ним отримана, а повернулись з поштового відділення з відміткою «За закінченням строку зберігання», що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, відповідно до Довідки від 05 квітня 2022 року №3506-7000290105 про взяття на облік к внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 має фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .

Водночас відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (частина друга статті 1 вказаного Закону).

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частини перша, друга статті 4 Закону). Згідно з частиною першою статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Тобто адреса фактичного проживання, зазначена в такій довідці, тимчасово замінює зареєстроване місце проживання особи для цілей правозастосування.

У пункті 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265, передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування / реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого / зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого / зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати / зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі № 409/2636/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вказував, що, «вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, відповідачі у якій зареєстровані на непідконтрольній території України, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб". Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції мав виконати вимоги частини першої статті 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та з`ясувати, чи включено відповідачів до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, оскільки запроваджені законодавцем заходи спрямовані на те, щоб повідомити усіх учасників розгляду справи про перебування спору на вирішенні суду з метою забезпечення їх участі у відправленні правосуддя».

При вирішенні питання про відкриття провадження судом було отримано відповідь №1968905 від 04.11.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідно до якої ОСОБА_1 з 30.01.2020 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Однак, про взяття відповідача на облік як внутрішньо переміщена особа суд не був повідомлений.

Крім того, в заяві про перегляд заочного рішення відповідач надав пояснення, які заслуговують на увагу суду та мають бути вивчені для всебічного та повного розгляду справи, та для недопущення порушення прав сторони судового процесу.

Статтею 129 Конституції України роз`яснено, що однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ конвенцію та практику суду як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги: вимога змагальності процесу відповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на публічне слухання, що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом (справа «Екбатані проти Швеції»(Ekbatani v. Sweden, 26 травня 1988 року, пункти24-33); право на ефективну участь («T. та V. проти Сполученого Королівства», 16 грудня 1999 року, пункти 83-89).

Стаття 6 Конвенції головним чином служить для визначення того, чи були надані заявнику достатні можливості викласти свою позицію і оскаржити докази, які він вважав недостовірними, а не для того, щоб оцінювати правильність або неправильність рішення, прийнятого національними судами (справа «Каралевічус проти Литви» (Karaleviиius v. Lithuania),06 червня 2002 року).

Крім того, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Також відповідно до положень ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Беручи до уваги конкретні обставини справи та доводи відповідача, а також з точки зору дотримання права на доступ до правосуддя, проголошеного ст.55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, також враховуючи, що під час винесення заочного рішення не були перевірені докази та пояснення відповідача, суд вважає, що заява відповідача про перегляд заочного рішення, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Щодо вимог відповідача про зупинення стягнення у виконавчих провадженнях №81152350, 81152351, 81152349, які відкриті приватним виконавцем на підставі виконавчих листів по вказаній справі, суд зазначає, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Отже, перегляд судом заочного рішення, а саме його скасування, може бути підставою для закінчення виконавцем виконавчого провадження, а не його зупинення судом.

Враховуючи, що законом не передбачено зупинення виконавчого провадження у зв`язку з розглядом заяви про перегляд заочного рішення, в задоволенні заяви про зупинення виконання заочного рішення у справі № 210/7105/25 необхідно відмовити

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 284-289, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 01 грудня 2025 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Заочне рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 01 грудня 2025 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасувати.

Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Роз`яснити відповідачу, що згідно ч.4 ст.277 ЦПК України, він не пізніше п`ятиденного строку має право подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. У разі неподання у встановлений судом строк заперечень, відповідач має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали, відповідач має право надіслати до суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову з підтвердженням направлення позивачу, іншому відповідачу та третій особі у справі копії відзиву та доданих до нього документів.

Позивач не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзив, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити відповідачам, третій особі у справі та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Відповідач не пізніше п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті має право підготувати заперечення на відповідь на відзив та направити позивачу, іншому відповідачу, третій особі й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відмовити в зупиненні стягнення у виконавчих провадженнях №81152350, 81152351, 81152349.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Н. Ю. Вікторович