Рішення № 138152428, 13.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року м. Київ справа №320/11163/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської

державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

до 1) Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області,

2) Північного офісу Держаудитслужби

про визнання протиправним та скасування висновку від 13.02.2025,-

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі позивач) до з адміністративним позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (далі відповідач 1), Північного офісу Держаудитслужби (далі відповідач 2) про:

- визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницької області, яке є структурним підрозділом Північного офісу Держаудитслужби, від 13.02.2025 про результати моніторингу закупівлі за предметом «Реконструкція *** КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО». Створення схеми гарантованого живлення власних потреб шляхом встановлення *** потужністю 1 498 кВт за адресою: м. Київ, ***. Електромеханічна частина (ДК 021:2015: 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи), оголошення № ЕГА-2025-01-08-008923-а.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницької області таким, що не відповідає положенням законодавства України, є протиправними та підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що відповідно до форми Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі зазначений висновок має затверджуватися керівником або заступником керівника органу державного фінансового контролю. Затвердження оскаржуваного висновку не тією посадовою особою, яка згідно Наказу Міністерства Фінансів України від 08.09.2020 № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення» уповноважена його затверджувати, свідчить про те, що оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Також позивач зазначає, що Замовник самостійно, до моменту формування та оприлюднення Оскарженого висновку, не тільки усунув, але й документально підтвердив відсутність порушення ч. 1 ст. 41 Закону України № 922-VІІІ.

Відповідач 1, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 41 Закону у документах, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, обов`язково має зазначатися така інформація: найменування матеріального ресурсу (з характеристиками), одиниця його виміру, кількість, відпускна ціна, а також вартість транспортування та заготівельноскладські витрати, а також країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції. Такі документи можуть містити іншу інформацію. Так, Замовником в електронній системі закупівель оприлюднено Договір, додаток 1 «Договірна ціна та кошторисна документація до неї» до Договору, додаток 2 «Графік виконання робіт» до Договору, а також підсумкову відомість ресурсів (у якій зазначено найменування матеріального ресурсу, одиниця його виміру, кількість, відпускна ціна, а також вартість транспортування та заготівельно-складські витрати). Водночас, оприлюднений Договір та додатки до нього не містять інформації про країну походження матеріальних ресурсів щодо кожної номенклатурної позиції, чим не дотримано норми частини першої статті 41 Закону. На запит Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області щодо виконання норм частини першої статті 41 Закону, в частині зазначення інформації про країну походження товару щодо кожної номенклатурної позиції, Замовником повідомлено, що «...Стосовно країни походження товару інформуємо, що Замовник оприлюднив в електронній системі закупівель Додаткову угоду від 04 02 2025 № 1 до Договору від 08.01.2025 № 20/ЗЕ-25». Відповідно до інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, Замовником під час моніторингу оприлюднено додаткову угоду від 04.02.2025 №1, якою внесено зміни до підсумкової відомості ресурсів та доповнено її інформацією про походження товару (країну виробника) щодо кожної номенклатурної позиції. Отже, позивачем усунено порушення лише внаслідок проведення державного фінансового контролю (під час проведення моніторингу), що підтверджує факт встановлення порушення, а тому висновок управління про результати моніторингу процедури закупівлі є законним і скасуванню не підлягає.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що в оскарженому висновку Відповідач-1 зазначав «оприлюднений Договір та додатки до нього не містять інформації про країну походження матеріальних ресурсів щодо кожної номенклатурної позиції, чим не дотримано норми частини першої статті 41 Закону. На запит Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області щодо виконання норм частини першої статті 41 Закону, в частині зазначення інформації про країну походження товару щодо кожної номенклатурної позиції, Замовником повідомлено, що «...Стосовно країни походження товару інформуємо, шо Замовник оприлюднив в електронній системі закупівель Додаткову угоду від 04.02.2025 № 21 до Договору від 08.01.2025 № 20/ЗЕ-25». За результатами аналізу питання щодо повноти зазначення інформації про закупівлю установлено порушення норм частини першої статті 41 Закону». В свою чергу у відзиві відповдіач-1 зазначає «Отже, Позивачем усунено порушення лише внаслідок проведення державного фінансового контролю (під час проведення моніторингу), що підтверджує факт встановлення порушення». Отже, жодним чином не враховує що позивач самостійно, до моменту формування та оприлюднення Оскарженого висновку, не тільки усунув недолік оприлюдненого договору в частині зазначення інформації про країну походження товару щодо кожної номенклатурної позиці шляхом укладання Додаткової угоди № 1 від 04.02.2025, але й документально підтвердив відсутність порушення ч. 1 ст. 41 Закону України № 922-VІІІ, що не може вважатися наслідком проведення державного фінансового контролю.

Відповідач 1 подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що щодо порушення ч. 1 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) відповідач наголошує, що відповідно до інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, Замовником лише під час моніторингу оприлюднено додаткову угоду від 04.02.2025 №1, якою внесено зміни до підсумкової відомості ресурсів та доповнено її інформацією про походження товару (країну виробника) щодо кожної номенклатурної позиції. Отже, Позивачем усунено порушення лише внаслідок проведення державного фінансового контролю (під час проведення моніторингу), що підтверджує факт встановлення порушення.

Відповідач 2 - Північний офіс Держаудитслужби правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався та не надав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

31.03.2025 відповідачем 1 до суду подано відзив на позовну заяву.

02.04.2025 позивачем подано до суду відповідь на відзив.

04.04.2025 відповідачем 1 подано до суду заперечення на відповідь на відзив.

Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницької області відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», підпункту 2 пункту 5 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницької області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20.10.2016 року № 18 (зі змінами), проведено моніторинг закупівель Позивача, а саме: «Реконструкція *** КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО». Створення схеми гарантованого живлення власних потреб шляхом встановлення *** потужністю 1 498 кВт за адресою: м. Київ, ***. Електромеханічна частина (ДК 021:2015: 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи).

13.02.2025 за результатами моніторингу (ідентифікатор моніторингу № UА-М-2025-01- 22-000093) відповідачем-1 складено, підписано та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Ргогогго» висновок (оскаржуваний Висновок).

Так, за результатами аналізу питання щодо повноти зазначення інформації про закупівлю установлено порушення норм частини першої статті 41 Закону. За результатами аналізу питань щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, наявності підстав для укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, повноти та своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом - порушень не установлено.

Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» не погоджуючись з оскаржуваним Висновком, звернулося з даними позовом до суду.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII) контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

У преамбулі Закону України Про публічні закупівлі 25.12.2015 № 922-VIII (далі Закон № 922-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, зокрема, що цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до пунктів 18, 22, 25, 27, 31 та 32 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі; предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку; публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; роботи - розроблення проектної документації на об`єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об`єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Тендерна документація, відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII, це документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Згідно ч. 1 та 3 ст. 13 Закону № 922-VIII закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель.

Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій (ч. 1, 2 ст. 20 Закону № 922-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Частиною 2 ст. 21 Закону № 922-VIII встановлено, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).

В оголошенні про проведення відкритих торгів може зазначатися інша інформація.

Тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав (ч. 1 ст. 22 Закону № 922-VIII).

За ч. 2 ст. 22 Закону № 922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.

Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (ч. 3 ст. 22 Закону № 922-VIII).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 922-VIII тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система закупівель повинна забезпечити можливість подання тендерної пропозиції / пропозиції всім особам на рівних умовах.

Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота).

Підстави відхилення тендерних пропозицій визначено ч. 1 ст. 31 Закону № 922-VIII. Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 цього Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель, серед іншого, у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону № 922-VIII рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі.

Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Частиною 6 ст. 33 Закону № 922-VIII обумовлено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.

У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладання договору про закупівлю призупиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Невід`ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси.

Невід`ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту з розробленням проектної документації, робіт з будівництва об`єктів з розробленням проектної документації є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, що долучаються після складання договірної ціни, уточненої (узгодженої) відповідно до затвердженої проектної документації (затвердження проектної документації є обов`язковим, якщо це передбачено законодавством).

У документах, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, обов`язково має зазначатися така інформація: найменування матеріального ресурсу (з характеристиками), одиниця його виміру, кількість, відпускна ціна, а також вартість транспортування та заготівельно-складські витрати, а також країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції. Такі документи можуть містити іншу інформацію.

Частиною 1 ст. 8 Закону № 922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам ч. 4 ст. 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у ч. 8 та 9 ст. 3 цього Закону.

Згідно з ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження (ч. 10 ст. 8 Закону № 922-VIII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості), пунктом 23 яких визначено, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що орган державного фінансового контролю уповноважено здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом здійснення моніторингу процедур публічних закупівель, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу процедури закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель, орган державного фінансового контролю у висновку обов`язково зазначає опис такого порушення, а також зобов`язання щодо усунення порушення (порушень).

Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання, та визначає порядок (спосіб) усунення такого порушення.

Матеріалами справи встановлено, що Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницької області відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», підпункту 2 пункту 5 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницької області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20.10.2016 року № 18 (зі змінами), проведено моніторинг закупівель Позивача, а саме: «Реконструкція *** КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО». Створення схеми гарантованого живлення власних потреб шляхом встановлення *** потужністю 1 498 кВт за адресою: м. Київ, ***. Електромеханічна частина (ДК 021:2015: 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи).

З наданої копії Оскаржуваного висновку встановлено, що предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення та повноти зазначення інформації про закупівлю, наявності підстав для укладання договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, повноти та своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон).

Так, під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на 2025 рік, обґрунтування підстави для укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель від 08.01.2025, договір про виконання робіт від 08.01.2025 № 20/ЗЕ-25 (далі Договір), повідомлення про внесення змін до Договору, додаткову угоду до Договору від 04.02.2025 № 1, пояснення (інформацію та документи) Замовника, отримані 03.02.2025 та 06.02.2025 через електронну систему закупівель.

За результатами моніторингу установлено, що закупівля робіт з реконструкції *** КП «Київтеплоенерго». Створення схеми гарантованого живлення власних потреб шляхом встановлення *** потужністю 1 498 кВт за адресою: м. Київ, ***. Електромеханічна частина, проведена Замовником без застосування відкритих торгів на підставі підпункту 22 пункту 13 Особливостей № 1178.

Також з Оскаржуваного висновку вбачається, що Замовником в електронній системі закупівель оприлюднено Договір, додаток 1 «Договірна ціна та кошторисна документація до неї» до Договору, додаток 2 «Графік виконання робіт» до Договору, а також підсумкову відомість ресурсів (у якій зазначено найменування матеріального ресурсу, одиниця його виміру, кількість, відпускна ціна, а також вартість транспортування та заготівельно-складські витрати).

Водночас, оприлюднений Договір та додатки до нього не містять інформації про країну походження матеріальних ресурсів щодо кожної номенклатурної позиції, чим не дотримано норми частини першої статті 41 Закону.

На запит Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області щодо виконання норм частини першої статті 41 Закону, в частині зазначення інформації про країну походження товару щодо кожної номенклатурної позиції, Замовником повідомлено, що «...Стосовно країни походження товару інформуємо, що Замовник оприлюднив в електронній системі закупівель Додаткову угоду від 04.02.2025 № 1 до Договору від 08.01.2025 № 20/ЗЕ-25». Відповідно до інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, Замовником під час моніторингу оприлюднено додаткову угоду від 04.02.2025 №1, якою внесено зміни до підсумкової відомості ресурсів та доповнено її інформацією про походження товару (країну виробника) щодо кожної номенклатурної позиції.

Таким чином, відповідач 1 дійшов висновку, що за результатами аналізу питання щодо повноти зазначення інформації про закупівлю установлено порушення норм частини першої статті 41 Закону. У той же час, за результатами аналізу питань щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, наявності підстав для укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, повноти та своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом - порушень не установлено.

Так, у зобов`язальній частині оскаржуваному висновку зазначено, що з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області зобов`язує здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому та притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що надаючи оцінку усім обставинам справи та аналізуючи приписів статті 7-1 Закону №922-VIII, розділу ІІІ Порядку №86, дійшов висновку про те, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості оскаржуваного висновку відповідачеві недостатньо вказати у його змісті на факт відповідного(их) порушення (порушень). Відповідач зобов`язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, а також, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, окремо зазначити структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути в установленому законодавством порядку виявлені порушення, а також зобов`язання щодо їхнього усунення.

Таким чином, законодавець поклав обов`язок на відповідача у висновку про результати моніторингу закупівлі, у разі виявлення порушень, зобов`язати замовника усунути порушення чітко визначивши установлений законодавством порядок усунення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їхня обґрунтованість та вмотивованість.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 березня 2023 року у справі №420/11945/21, застосований органом державного фінансового контролю спосіб усунення виявлених порушень «здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому», є превентивним заходом. Така вимога відповідача скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель.

Такий підхід узгоджується також із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 червня 2023 року у справі №160/15844/22.

Згідно постанови Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №420/2785/19 «Системний аналіз приписів статті 7-1 Закону №922-VIII, розділу ІІІ Порядку №86 дає підстави дійти висновку про те, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості оскаржуваного висновку відповідачеві не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного(их) порушення (порушень). Відповідач зобов`язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, а також, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, окремо зазначити структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути в установленому законодавством порядку виявлені порушення, а також зобов`язання щодо їхнього усунення».

Як було встановлено вище, встановлене органом державного фінансового контролю порушення полягало в тому, що оприлюднений Договір про виконання робіт від 08.01.2025 № 20/ЗЕ-25 та додатки до нього не містять інформації про країну походження матеріальних ресурсів щодо кожної номенклатурної позиції, чим не дотримано норми частини першої статті 41 Закону.

Водночас до моменту завершення моніторингу процедури закупівлі замовником було усунуто зазначений недолік шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель Додаткову угоду від 04.02.2025 № 1 до Договору від 08.01.2025 № 20/ЗЕ-25», якою внесено зміни до підсумкової відомості ресурсів та доповнено її інформацією про походження товару (країну виробника) щодо кожної номенклатурної позиції.

Таким чином, на момент прийняття оскаржуваного висновку обставина, яка була визначена органом контролю як порушення законодавства у сфері публічних закупівель, фактично припинила існувати, оскільки замовником виконано передбачений законом обов`язок щодо забезпечення відкритості та доступності інформації про закупівлю.

Проте орган державного фінансового контролю, складаючи висновок за результатами моніторингу, не надав належної оцінки факту добровільного усунення замовником виявленого порушення та не навів мотивів, з яких попри усунення недоліку існує необхідність застосування заходів реагування.

Верховний Суд у постановах у справах №640/467/19,№160/9513/18, №160/6502/19, №160/11304/19, № 160/11367/19, №160/6501/19, №160/6502/19 вказав, що у висновку про необхідність усунення порушення законодавства в сфері публічних закупівель, необхідно конкретизувати яких саме заходів має вжити позивач та визначити спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і про визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

У випадку встановлення порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», Висновок про результати моніторингу повинен містити зобов`язання, спрямоване на його усунення, а не зобов`язання не допускати порушення у майбутньому, як зазначено у спірному Висновку.

Так, у пункті 3 спірного Висновку зазначено, що з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області зобов`язує здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому та притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Відсутність механізму усунення виявлених порушень у сфері публічних закупівель, як це зазначено у пункті 3 спірного Висновку, не є підставою для формулювання зобов`язань в іншій спосіб, ніж передбачено Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Під час судового розгляду справи відповідачем правомірність оскаржуваного висновку не доведено. Висновки відповідача про порушення замовником вимог положень ч. 4 ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі» спростовуються наявними у справі доказами.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що при складенні оскаржуваного висновку про результати моніторингу процедури закупівлі відповідач діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення. З огляду на викладене, оскаржуваний висновок є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню. Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.

З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 2 422, 40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, оскільки саме спірне рішення відповідача призвело до виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницької області, яке є структурним підрозділом Північного офісу Держаудитслужби, від 13.02.2025 про результати моніторингу закупівлі за предметом «Реконструкція *** КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО». Створення схеми гарантованого живлення власних потреб шляхом встановлення *** потужністю 1 498 кВт за адресою: м. Київ, ***. Електромеханічна частина (ДК 021:2015: 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи), оголошення № ЕГА-2025-01-08-008923-а..

3. Стягнути на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві грн) 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 40919605).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.