Ухвала суду № 138152116, 10.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 липня 2026 року м. Київ № 758/16075/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду у межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

До Подільського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якій позивачка, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві по порушенню п. 4, 2 Порядку приймання документів і ненадання інформації про подання архівної довідки про підтвердження денної форми навчання в КПІ, що призвело до зменшення страхового стажу на 5 років 6 місяців для розрахунку пенсії по інвалідності; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві по неповному формуванню довідки ОК-5, в результаті чого було зменшено страховий стаж з 8 років до 2 років 4 місяців 25 днів; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області по виключенню з трудового (страхового) стажу період навчання на денній формі в КПІ 5років і 6 місяців і роботу бухгалтером в Державному підприємстві Управління житлового господарства Шевченківського району м Києва за період з 21.02.1995 по 09.06.1995 у розмірі 3 місяці 19 днів; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, де знаходиться пенсійна справа включити до трудового (страхового) стажу навчання на денній формі стаціонару у Київському політехнічному інституті з 01.09.1986 по 28.02.1992 у розмірі 5 років, 6 місяців також включити до трудового (страхового) стажу роботи бухгалтером в Державному підприємстві Управління житлового господарства Шевченківського району м. Києва за період з 21.02.1995 по 09.06.1995 в розмірі 3 місяці 19 днів; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області включити до страхового стажу позивачки період роботи приватним підприємцем із сплатою страхових внесків в розмірі 32 %, тобто з 01.01.2004 по 01.11.2011 у розмірі 8 років та додати до страхового стажу протиправно не зараховані 5 років 7 місяців і 5 днів.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 позов задоволено.

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення відповідно до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

У своїй заяві заявниця просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі № 758/16075/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на її користь заборгованості з пенсійних виплат у сумі 64 820,61 грн та визначити, що для подальшого нарахування пенсії її загальний страховий стаж становить 24 роки 9 місяців 8 днів, а нарахування пенсії має здійснюватися відповідно до статті 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заяву обґрунтовано тим, що, на думку заявниці, рішення суду у справі № 758/16075/21 належним чином не виконано, оскільки після його виконання Пенсійним фондом не проведено повного перерахунку пенсії та не відновлено порушені права. Заявник зазначає, що їй призначено мінімальну пенсію у розмірі 3406 грн, не здійснено виплату донарахованих сум, не враховано всі періоди страхового стажу, які підлягали зарахуванню згідно із судовим рішенням, а також безпідставно змінено показники середньомісячного заробітку при обчисленні пенсії, що призвело до зменшення її розміру. Крім того, заявниця посилається на постанову Верховного Суду від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22, відповідно до якої зміна способу виконання судового рішення є належним способом забезпечення його реального виконання у разі, якщо формальне виконання рішення не призвело до фактичного поновлення порушених прав особи. Також заявниця зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не виконано рішення суду в частині належного зарахування страхового стажу, здійснено перерахунок пенсії не з моменту виникнення права, а лише з дати набрання рішенням законної сили, безпідставно змінено коефіцієнти та показники заробітку, унаслідок чого утворилася заборгованість з пенсійних виплат, яку заявник визначає у розмірі 64 820,61 грн. Заявник вважає, що за таких обставин існують підстави для зміни способу виконання судового рішення шляхом стягнення зазначеної суми заборгованості.

Судом призначено розгляд заяви у судовому засіданні.

Суд розглянув заяву в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 року №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесені зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема, в частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Так, відповідно до змісту частин 1-3 ст. 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024 року), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, з 19.12.2024 року ст. 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: «невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили. Законодавцем прямо визначено, що зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».

Суд, дослідивши матеріали заяви, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення. Підставою для встановлення або зміни способу чи порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим.

Отже, зміна способу і порядку виконання судового рішення є винятковим процесуальним механізмом, який застосовується лише у разі існування об`єктивних обставин, що унеможливлюють або істотно ускладнюють виконання судового рішення у спосіб, визначений судом. При цьому зміна способу виконання рішення не може призводити до зміни змісту самого судового рішення, розширення його резолютивної частини або покладення на боржника нових обов`язків, які не були предметом судового розгляду.

Судом установлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №758/16075/21 були визначені конкретні способи захисту порушених прав позивача, які полягали у зобов`язанні відповідача вчинити визначені судом дії щодо пенсійного забезпечення позивача.

Натомість із поданої заяви вбачається, що заявник фактично просить суд змінити спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на її користь грошових коштів у сумі 64 820,61 грн, а також визначити для подальшого нарахування пенсії конкретний страховий стаж та порядок її обчислення.

Разом з тим такі вимоги фактично спрямовані не на зміну способу виконання судового рішення, а на зміну визначеного судом способу захисту порушеного права та доповнення резолютивної частини рішення новими обов`язками відповідача, які предметом судового розгляду не були.

Суд звертає увагу, що рішення у справі №758/16075/21 не містить висновків щодо стягнення на користь позивача конкретної суми пенсійної заборгованості, не визначає її розміру, а також не містить встановлених судом показників середньомісячного заробітку, коефіцієнта страхового стажу чи конкретного розміру пенсії, які могли б бути покладені в основу примусового виконання шляхом стягнення грошових коштів.

Наведений заявником розрахунок суми заборгованості здійснений ним самостійно та ґрунтується на власному тлумаченні судового рішення, порядку обчислення пенсії, страхового стажу, середньомісячного заробітку та інших складових пенсійної виплати. Разом з тим встановлення зазначених обставин потребує перевірки правильності здійсненого Пенсійним фондом перерахунку пенсії, дослідження пенсійної справи, застосування норм матеріального права щодо порядку визначення страхового стажу, заробітної плати та розрахунку пенсії, що виходить за межі розгляду заяви про зміну способу виконання судового рішення.

Суд також враховує, що із змісту заяви вбачається, що Пенсійним фондом здійснювалися дії щодо виконання судового рішення, проведено відповідний перерахунок пенсії, однак заявник не погоджується із правильністю такого перерахунку та вважає, що відповідачем неправильно визначено страховий стаж, середньомісячний заробіток та розмір пенсії.

Таким чином, спір між сторонами фактично стосується не неможливості виконання судового рішення чи наявності обставин, які істотно ускладнюють його виконання, а правильності виконання рішення суду суб`єктом владних повноважень та законності вчинених ним під час виконання рішення дій.

У такому випадку положення статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути застосовані як процесуальний механізм перевірки правильності проведеного відповідачем перерахунку пенсії чи визначення нового розміру пенсійних виплат.

Посилання заявника на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22, не спростовують наведених висновків суду, оскільки можливість зміни способу виконання судового рішення не звільняє суд від обов`язку перевірити наявність визначених статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України підстав та не надає суду повноважень змінювати зміст судового рішення або вирішувати нові спірні правовідносини між сторонами.

Водночас, у разі якщо позивач вважає, що відповідачем судове рішення виконано неналежним чином або при його виконанні прийнято протиправні рішення чи вчинено протиправні дії щодо визначення страхового стажу, середньомісячного заробітку, розміру пенсії чи суми належних до виплати коштів, такі обставини можуть бути предметом самостійного судового контролю або окремого адміністративного спору, однак не можуть бути вирішені шляхом зміни способу виконання судового рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявником не доведено існування обставин, які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення суду у спосіб, визначений судом, а заявлені вимоги фактично спрямовані на зміну змісту судового рішення та вирішення нових вимог, що не допускається у порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з наведеним підстави для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Лисенко В.І.