Ухвала суду № 138151716, 13.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

13 липня 2026 року Справа № 280/6472/26 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Кисіль Р.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника адвоката Марциха Ярослава Олександровича ( АДРЕСА_2 ), до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

26.06.2026 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в особі представника адвоката Марциха Ярослава Олександровича, до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.07.2022 року по 28.05.2026 року;

стягнути з відповідача на користь позивача середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.07.2022 по 28.05.2026, у розмірі 1 029 287 грн. (один мільйон двадцять дев`ять тисяч двісті вісімдесят сім гривень 00 коп.).

Ухвалою від 30.06.2026 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу усунути недоліки позову шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 8 234,30 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Копію ухвали від 30.06.2026 було доставлено в електронний кабінет представника позивача 30.06.2026 о 16:00.

02.07.2026 засобами системи «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла заява про звільнення від сплати судового збору, з тих саме підстав, які зазначені в позові.

Позивач, посилаючись на приписи п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», вважає, що в даному випадку він звільнений від сплати судового збору.

Пільги щодо сплати судового збору установлені статтею 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до пункту 13 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в статті 12 якого закріплено пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту.

За умовами частини другої статті 22 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

У постанові від 24.04.2025 у справі №520/23062/24 Верховний Суд зауважив, що питання щодо сплати судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій, у справі щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України уже вирішувалося судом касаційної інстанції у межах вирішення спору у справі № 160/20070/21.

Так, у постанові від 20 липня 2023 року у справі № 160/20070/21 Верховний Суд висновував, що аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», у сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дає підстави для висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу. Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів, тому для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у разі вирішення питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), суд має зважити на предмет та підстави позову; перевірити чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Аналогічна правова позиція щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), а також у постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 240/8644/20, від 16 лютого 2022 року у справі № 560/4971/21, від 26 травня 2022 року у справі № 640/14577/20, від 08 березня 2023 року у справі № 701/589/22 та багатьох інших.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд у справі № 160/20070/21 констатував, що позовні вимоги стосуються стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто не стосуються питань його соціального захисту саме як учасника бойових дій, про які йдеться у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а отже, скаржник повинен сплачувати судовий збір під час розгляду цієї справи.

Отже, з огляду на сформований Верховним Судом висновок з питання застосування приписів пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», у взаємозв`язку з положеннями статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та відсутність підстав для відступу від такого висновку, суддя висновує необхідність сплати позивачем судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

За приписами пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлена ставка судового збору в розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлені позовні вимоги майнового характеру на загальну суму 1 029 287 грн. Отже, виходячи з заявлених позовних вимог та приписів ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за звернення до суду з таким позовом позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 8 234,30 грн.

Посилання представника на позицію, сформовану Верховним Судом у постанові від 05.05.2022, прийнятій у справі №420/18798/21, є необґрунтованим оскільки зазначена справа стосувалась порушення прав учасника бойових дій щодо отримання земельної ділянки.

Отже, станом на 13.07.2026 позивачем не усунені недоліки позову.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, оскільки позивач не усунув недоліки позову, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.

Керуючись ст.ст. 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника адвоката Марциха Ярослава Олександровича ( АДРЕСА_2 ), до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя Р.В. Кисіль