Рішення № 138151548, 13.07.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 липня 2026 року м. Ужгород№ 260/1961/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком з 30.04.2021 року, без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 з 30.04.2021 року перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018, 2019, 2020 роки, з урахуванням виплачених сум.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14 січня 2014 року він отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». В квітні 2021 року йому було призначено пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак при цьому орган Пенсійного фонду України протиправно застосував показник середньої заробітної плати (доходу) за 2014 2016 роки. Вказані дії відповідача вважає протиправними, оскільки в квітні 2021 року йому було призначено інший вид пенсії, а тому має враховуватися показник із середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 3 календарні роки, що передують року звернення за призначенням нового виду пенсії.

Ухвалою від 15 травня 2025 року Закарпатським окружним адміністративним судом залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо перерахунку пенсії за період з 30 квітня 2021 року по 23 вересня 2025 року.

Ухвалою від 15 травня 2025 року Закарпатський окружний адміністративний суд залучив до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

08 квітня 2026 року відповідач 1 подав до суду відзив на позов №0700-0902-8/22116 від 07.04.2026, в якому у задоволенні позову просить відмовити. Так, пояснив, що з 14 січня 2014 року позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 05.11.1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення». З 30 квітня 2021 року на підставі поданої заяви позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV. При цьому зауважує, що згідно з ч. ст.42 цього Закону та на виконання постанов Кабінету Міністрів України проведено перерахунки раніше призначених пенсій, особам яким при обчисленні пенсії застосовувалась середньомісячна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки 3764,40 грн, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсій у розмірі 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121. Даний показник становить 9992,40 грн. Окрім того, вважає, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час її призначення.

26 травня 2026 року відповідач 2 подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив. Зазначає, що визначення заробітної плати для обчислення пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії застосовується лише при призначенні пенсій, а також у разі, коли особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, що передбачено частиною 3 статті 45 Закону №1058. При цьому стверджує, що законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії. Тобто, кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі ГУ ПФУ в Закарпатській області) та з 14 січня 2014 року отримував пенсію за вислугу років на підставі п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення.

30 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до органу ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, в якій просив перевести його на пенсію за віком згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Така заява за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі ГУ ПФУ в Житомирській області).

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи №921060813423, з 30 квітня 2021 року ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується наявним в матеріалах пенсійної справи рішенням №921060813423 від 06.05.2021. При цьому при розрахунку показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, застосовано дані за 2014 - 2016 роки.

За результатами розгляду поданої ОСОБА_1 заяви листом №2504-1640/К-02/8-0700/26 від 06.03.2026 ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомило, що 30 квітня 2021 року позивача було переведено на пенсію за віком згідно з нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Окрім того, зазначило, що відповідно до п. 43 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону пенсію позивача обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн, збільшений на осучаснений показник середньої заробітної плати, визначений Урядом. Тому розмір пенсії обчислено відповідно до норм чинного законодавстви, а підстави для проведення перерахунку відсутні.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не застосування показника середньої заробітної плати за період з 2018 по 2020 роки при призначенні пенсії за віком за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи правомірність вказаних дій органу Пенсійного фонду України, суд виходить з наступного.

Нормами ст. 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.

Пенсійне забезпечення окремих категорій працівників регламентувалося положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788). Так, зокрема, ст. 2 такого законодавчого акту були передбачені наступні види трудових пенсій:

- за віком;

- по інвалідності;

- в разі втрати годувальника;

- за вислугу років.

Відповідно до ст. 51 Закону №1788, пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Так, зокрема, до працівників, які мають право на пенсію за вислугу років, відносяться, в тому числі, працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення, відповідно до пункту «е» статті 55 (ст. 52 Закону №1788).

Згідно п. «е» ст. 55 вказаного законодавчого акту було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

В свою чергу ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058) передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Як вбачається з наданих відповідачем матеріалів пенсійної справи №921060813423, ОСОБА_1 в 2014 році була призначена пенсія за вислугу років за нормами п. «е» ст. 55 Закону №1788.

Виплата пенсії позивачу за Законом №1788 не входила до сфери правового регулювання Закону №1058, а є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №1058, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Таким чином, отримуючи до 30 квітня 2021 року пенсію за вислугу років за Законом №1788, позивач не користувався жодним з видів пенсій, встановлених Законом №1058, а тому призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058 вважається таким, що відбулось вперше.

Спірні правовідносини виникли з приводу порядку визначення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні при розрахунку пенсії ОСОБА_1 за нормами Закону №1058.

Положеннями ст. 40 Закону №1058 врегульовано порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону №1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 45 Закону №1058, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону №1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом.

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 травня 2019 року у справі №314/272/17(2-а/314/33/2017) та від 31 березня 2020 року у справі №348/1296/17.

Водночас, якщо особі було призначено пенсію згідно з іншими законодавчими нормами, то при переході такої на пенсію за нормами Закону №1058 вона фактично не набуває право на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі ст. 45 Закону №1058, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням, відповідно до приписів ст. 40 Закону №1058. Тому суд вважає, що в такому разі повинен враховуватися показник заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Судом встановлено, що 30 квітня 2021 року ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком за нормами Закону №1058 з пенсії за вислугу років, передбаченої нормами Закону №1788. Отже, фактично відбулося нове призначення пенсії позивача, при якому ГУ ПФУ в Житомирській області повинно було враховувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три попередні календарні роки (2018 2020 рр.).

До аналогічного правового висновку дійшов також Верховний Суд у постановах від 22 січня 2019 року у справі № 577/2457/17, від 11 вересня 2019 року у справі №363/1493/17, від 09 червня 2021 року у справі №367/1276/17, від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд з цим, ГУ ПФУ в Житомирській області протиправно врахувало показник середньої заробітної плати за 2014 2016 роки, чим порушено право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення.

Із заявлених позовних вимог вбачається, що предметом оскарження є дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо обчислення позивачу пенсії з 30 квітня 2021 року без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018 2020 рр. Проте в ході розгляду цієї справи суд встановив, що права позивача в цій частині фактично були порушені ГУ ПФУ в Житомирській області, як органом, що приймав рішення про переведення позивача на пенсію за віком.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тому, враховуючи положення с. 2 ст. 9 КАС України, з метою забезпечення належного та ефективного захисту прав позивача суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії саме ГУ ПФУ в Житомирській області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії з 30 квітня 2021 року без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018 2020 рр.

Поряд з цим, з огляду на те, що наразі позивач перебуває на обліку та отримує пенсію в ГУ ПФУ в Закарпатській області, до якого звертався 29 січня 2026 року із заявою про проведення належного перерахунку, враховуючи ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 про залишення частини позовних вимог без розгляду, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача 1 провести з 24 вересня 2025 року перерахунок пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018 2020 рр.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з урахуванням вищенаведеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд здійснює розподіл судових витрат з врахування ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 про залишення частини позовних вимог без розгляду.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: вул. О. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, Житомирська область, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 24 вересня 2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018, 2019, 2020 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: вул. О. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, Житомирська область, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 266,24 грн. (Двісті шістдесят шість гривень 24 коп.).

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 266,24 грн. (Двісті шістдесят шість гривень 24 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяР.О. Ващилін