Рішення № 138151514, 13.07.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 липня 2026 року м. Ужгород№ 260/1308/26 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області, щодо відмови у зарахуванні до календарної вислуги років ОСОБА_1 періоди роботи з 09.09.2016 року по 20.03.2020 року на посадах інспектора та провідного інспектора в Державній кримінально-виконавчій службі України;

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Закарпатській області зарахувати до календарної вислуги років ОСОБА_1 періоди роботи в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посадах інспектора та провідного інспектора в період з 09.09.2016 року по 20.03.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 23.03.2020 р. позивач проходив службу в Територіальному управлінні Служби судової охорони в Закарпатській області на різних посадах. 02 лютого 2026 року ОСОБА_1 направив заяву до Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області щодо зарахування до календарної вислуги років періодів роботи в органах Державної кримінально-виконавчої служби України в період з 09.09.2016 р. по 20.03.2020 р.

Листом відповідач у задоволенні зазначеної заяви відмовив, зазначивши, що правові підстави для зарахування зазначених періодів роботи в державних органах до вислуги років для призначення пенсії відсутні.

Позивач вважає зазначену відмову протиправною та зазначає, що відповідно до підпункту «ґ» пункту 1 Переліку посад службовців Державної кримінально-виконавчої служби України, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом Державної кримінально-виконавчої служби України (далі Перелік), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 вересня 2012 року № 1352/5, посада «інспектор» віднесена до посад, час перебування на яких зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам рядового і начальницького складу із розрахунку один місяць роботи за один місяць служби в календарному обчисленні з дня призначення на відповідну посаду. Отже, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 11.09.2012 р. № 1352/5 «Про затвердження Переліку посад службовців Державної кримінально-виконавчої служби України, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом Державної кримінально-виконавчої із служби України, та умови зарахування їм часу перебування на цих посадах для визначення стажу служби» моя посада відносилась до посад, час яких зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам рядового і начальницького складу розрахунку один місяць роботи за один місяць служби в календарному обчисленні з дня призначення на відповідну посаду.

Позивач стверджує, що період роботи з 09.09.2016 р. по 20.03.2020 р. на посадах інспектора та провідного інспектора в Державній кримінально-виконавчій службі України має бути зарахований до календарної вислуги років.

Представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню з огляду на те, що частиною 2 ст. 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» визначено, що до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу, спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Як стверджує представник, надані позивачем матеріали не містять відомостей про проходження ним служби в статусі рядового чи начальницького складу органів Державної кримінально-виконавчої служби України.

Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області від 09 вересня 2016 року № 129 о/с призначено новоприйнятого на посаду інспектора Мукачівського міськрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області.

Наказом Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 27 грудня 2016 року № 17 о/с позивача призначено на посаду інспектора Мукачівського міськрайонного відділу з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, в порядку переведення з відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області з 03 січня 2017 року.

Наказом Державної установи «Центр пробації» від 31.05.2018 р. № 37/К ОСОБА_1 призначено на посаду провідного інспектора Мукачівського міськрайонного відділу з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області, з посадовим окладом за 7 (сьомим) тарифним розрядом відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2014 р. № 957/5 «Про впорядкування умов оплати праці працівників Державної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань» (зі змінами), установивши мені надбавку за складність, напруженість у роботі в розмірі 20 відсотків посадового окладу, за переведенням із Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції згідно наказу № 38/ОС-18 від 30.05.2018 р.

Відповідно до наказу Державної установи «Центр пробації» від 23.03.2020 р. № 61/К ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням 20.03.2020 р.

23.03.2020 р. позивача прийнято на службу до Служби судової охорони відповідно до наказу по особовому складу Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області від 20.03.2020 № 23 о/с.

02 лютого 2026 року позивач звернувся з заявою до Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області щодо зарахування до календарної вислуги років періодів роботи в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.

Листом від 20 лютого 2026 року за № 38.05-92 відповідач повідомив, що правові підстави для зарахування зазначених періодів роботи в державних органах до вислуги років для призначення пенсії відсутні. Також у листі зазначено, що позивача було призначено (прийнято) на посади інспектора та провідного інспектора з установленням посадового окладу та тарифного розряду Державної кримінально-виконавчої служби України, а не на проходження служби в статусі рядового чи начальницького складу органів Державної кримінально-виконавчої служби України.

Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача, звернувся до суду із вимогою про зобов`язання відповідача зарахувати до календарної вислуги років ОСОБА_1 періоди роботи в органах Державної кримінально-виконавчої служби України з 09.09.2016 р. по 20.03.2020 р.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби України. Види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, визначаються статтею 17 Закону та пунктами 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Постанова).

Згідно з абзацом 13 пункту 1 Постанови до вислуги років зараховується час перебування на посадах службовців у виправно-трудових установах, в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, інспекціях виправних робіт, підрозділах кримінально-виконавчої інспекції та невоєнізованої професійно-пожежної охорони, Національному антикорупційному бюро, які переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, начальницьким складом Національного антикорупційного бюро за переліком посад і на умовах (в порядку), затверджених відповідно центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, та Національним антикорупційним бюро.

Відповідно до Положення про Державну установу «Центр пробації», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 08.12.2020 р. № 4242/5, Державна установа «Центр пробації» є неприбутковою державною установою, створеною для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України з питань пробації і безпосереднього спрямування та координації діяльності уповноважених органів з питань пробації, що належить до сфери управління Мінюсту.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 р. № 2713-IV.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу, спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Відповідно до абзаців 12, 13 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони; час перебування на посадах службовців у виправно-трудових установах, в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, інспекціях виправних робіт, підрозділах кримінально-виконавчої інспекції, органах та підрозділах цивільного захисту, підрозділах державної та професійної (невоєнізованої) пожежної охорони, Національному антикорупційному бюро, які переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, начальницьким складом Національного антикорупційного бюро за переліком посад і на умовах(в порядку), затверджених відповідно центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту та Національним антикорупційним бюро.

Перелік посад службовців Державної кримінально-виконавчої служби України, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 11.09.2012 р. № 1352/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.09.2012 року за № 1578/21890.

Відповідно до підпункту «ґ» пункту 1 вказаного Переліку, посада «інспектор» віднесена до посад, час перебування на яких зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам рядового і начальницького складу із розрахунку один місяць роботи за один місяць служби в календарному обчисленні з дня призначення на відповідну посаду.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну пенітенціарну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 р. № 225 Державна пенітенціарна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом міністрів України через Міністра юстиції і який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 року № 343 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 697-р «Питання Міністерства юстиції Державна пенітенціарна служби України припинила виконання покладених на нею функцій і повноважень з передачею їх до Міністерства юстиції України. Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 року № 348 «Про ліквідацію територіальних органів управління Державною пенітенціарною службою та утворення територіальних органів Міністерства юстиції ліквідовано відділ ДПТС України в Закарпатській області правонаступником якого визначено Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.

З матеріалів справи судом встановлено, що, Наказом відділу Державної пенітенціарної служби України Закарпатській області від 09 вересня 2016 р. № 129/ос позивача прийнято на роботу на посаду інспектора Мукачівського міськрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції відділу ДПТС України в Закарпатській області з 09.09.2016 року.

3 27 грудня 2016 року Наказом № 17 о/с, позивача призначено на посаду інспектора Мукачівського міськрайонного відділу з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, в порядку переведення з відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області, з 03 січня 2017 року, з місячним посадовим окладом 2464 грн.

3 01 червня 2018 року по 20 березня 2020 року позивач обіймав посаду провідного інспектора Мукачівського міськрайонного відділу з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області, з посадовим окладом за 7 (сьомим) тарифним розрядом відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2014 р. № 957/5 «Про впорядкування умов оплати праці працівників Державної кримінально- виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань» (зі змінами), установивши йому надбавку за складність, напруженість у роботі в розмірі 20 відсотків посадового окладу, за переведенням із Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Отже, в період з 09.09.2016 р. по 20.03.2020 р. ОСОБА_1 працював в Державній кримінально-виконавчій службі України на різних посадах, починаючи від інспектора Мукачівського міськрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції відділу ДПТС України в Закарпатській області до провідного інспектора Мукачівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач після звільнення з державної служби з посади інспектора Мукачівського міськрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції відділу ДПТС України в Закарпатській області та провідного інспектора Мукачівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області перейшов на службу до Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд робить висновок про те, що дії відповідача щодо зарахування періодів роботи позивача з 09.09.2016 р. по 30.12.2016 р. на посаді інспектора Мукачівського міськрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції відділу ДПТС України в Закарпатській області, з 03.01.2017 р. по 31.05.2018 р. на посаді інспектора Мукачівського міськрайонного відділу з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, з 01.06.2018 р. по 20.03.2020 р. на посаді провідного інспектора Мукачівського міськрайонного відділу з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області до календарної вислуги років Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області є протиправною, оскільки Постанова № 393, зокрема передбачає, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 12 такого Закону (особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту), до вислуги років зараховуються, зокрема час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони», «час перебування на посадах службовців у виправно-трудових установах, в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, інспекціях виправних робіт, підрозділах кримінально-виконавчої інспекції та невоєнізованої професійно-пожежної охорони, Національному антикорупційному бюро, які переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, начальницьким складом Національного антикорупційного бюро за переліком посад і на умовах (в порядку), затверджених відповідно центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, та Національним антикорупційним бюро.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні позивачу до календарної вислуги років періодів роботи в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посадах інспектора та провідного інспектора з 09.09.2016 р. по 20.03.2020 р.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 14, 77, 90, 139, 242-246, 256, 371, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до календарної вислуги років в Державній кримінально-виконавчій службі України періоду роботи з 09 вересня 2016 року по 20 березня 2020 року на посадах інспектора та провідного інспектора.

Зобов`язати Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років в Державній кримінально-виконавчій службі України період роботи з 09 вересня 2016 року по 20 березня 2020 року на посадах інспектора та провідного інспектора.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області (код ЄДРПОУ - 43166763) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк