Рішення № 138151505, 13.07.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 липня 2026 року м. Ужгород№ 260/8901/25 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченого грошового забезпечення, -

В С Т А Н О В И В:

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , яким просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 надмірно виплачене грошове забезпечення за період з 14.01.2023 - 28.02.2023 (46 днів) у загальній сумі - 58746,02 грн на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 );

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу НОМЕР_2 прикордонного загону від 11.09.2025 р. № 4981-АГ «Про призначення службового розслідування», проведено службове розслідування за фактом з`ясування причин та обставин надмірно виплаченого грошового забезпечення інспектору прикордонної служби 1 категорії - старшому оператору групи повітряної розвідки відділення розвідки відділу прикордонної служби № 1 сержанту ОСОБА_1 (П-046109). За результатами службового розслідування підтверджено факт завдання матеріальних збитків державі винними діями ОСОБА_1 , а саме, надмірної виплати йому грошового забезпечення та інших видів винагород у період з 14.01.2023 р. по 28.02.2023 р. на загальну суму 58746,02 грн.

Як зазначає представник позивача, станом на момент подання позову місцезнаходження ОСОБА_1 невідоме, до військової частини НОМЕР_1 останній не повернувся.

Враховуючи вищевикладені обставини, військова частина НОМЕР_1 , як юридична особа публічного права, що здійснює функції розпорядника бюджетних коштів, не може залишити поза увагою факту незаконного та безпідставного витрачення державних ресурсів. Умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям чітко визначені законодавством України і передбачають отримання таких виплат виключно під час належного проходження служби та виконання службових обов`язків.

Представник позивача зазначає, що оскільки відповідач не з`явився в місце тимчасового розташування НОМЕР_2 прикордонного загону (військову частину НОМЕР_1 ) без поважних причин після закінчення лікування, тривалістю понад 10 діб, в умовах воєнного стану, але при цьому отримував значні суми бюджетних коштів, які фактично не мали правової підстави для виплати, у позивача виник обов`язок ужити заходів для їх повернення.

Враховуючи, що добровільно відповідач коштів не відшкодував, на момент подання позову до військової частини НОМЕР_1 не прибув, у зв`язку з чим останній змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів держави, з метою забезпечення приписів законності, цільового використання бюджетних коштів та недопущення їх безпідставного збагачення окремими особами.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав. В матеріалах справи наявне поштове відправлення, яке було відправлене на адресу ОСОБА_1 , та яке повернулося на адресу суду, а тому судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ст. 162 частини 6 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши всі докази, які мають юридичне значення для вирішення справи і розгляду спору по суті, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 18.10.2022 р. № 112-ОС сержанта ОСОБА_1 зараховано у списки особового складу та на всі види забезпечення НОМЕР_2 прикордонного загону.

Відповідно до наказу НОМЕР_2 прикордонного загону від 12.12.2022 р. № 65-ВВ сержанту ОСОБА_1 було надано відпустку за сімейними обставинами тривалістю 7 днів з 15.12.2022 р. До виконання службових обов`язків відповідач повинен був приступити 22.12.2022 р.

21.03.2023 на адресу військової частини НОМЕР_1 надійшла інформація про те, що сержант ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні в період з 27.12.2022 р. по 05.01.2023 р. та з 05.01.2023 р. по 13.01.2023 р.

Стосовно сержанта ОСОБА_1 (П-046109) проведено службове розслідування від 17.04.2023 р. за фактом не з`явлення після закінчення лікування до НОМЕР_2 прикордонного загону.

За результатами службового розслідування факт неприбуття ОСОБА_1 (П-046109) після закінчення лікування в місце тимчасового розташування НОМЕР_2 прикордонного загону (військову частину НОМЕР_1 ) підтвердився, в його діях вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України.

Відповідно до витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно штабсержанта ОСОБА_1 (П-046109) відкрито кримінальне провадження № 62023140120000209 за ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 30.03.2023 р. №185-ОС сержанта ОСОБА_1 (П-046109), інспектора прикордонної служби 1 категорії - старшого оператора групи повітряної розвідки відділення розвідки відділу прикордонної служби № 1, зараховано у розпорядження начальника НОМЕР_2 прикордонного загону з 24 січня 2023 року. Знято з усіх видів забезпечення з 14 січня 2023 року.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 26 квітня 2023 року № 230-ОС сержанту ОСОБА_1 (П-046109) призупинено військову службу з 25 квітня 2023 року. На підставі наказу НОМЕР_2 прикордонного загону від 11.09.2025 р. № 4981-АГ «Про призначення службового розслідування», проведено службове розслідування за фактом з`ясування причин та обставин надмірно виплаченого грошового забезпечення інспектору прикордонної служби 1 категорії старшому оператору групи повітряної розвідки відділення розвідки відділу прикордонної служби № 1 сержанту ОСОБА_1 (П-046109).

За результатами службового розслідування факт завдання матеріальних збитків державі винними діями ОСОБА_1 , а саме, надмірної виплати йому грошового забезпечення та інших видів винагород у період з 14.01.2023 р. по 28.02.2023 р. на загальну суму 58746,02 грн підтвердився.

Наказом НОМЕР_2 прикордонного загону від 10.10.2025 р. № 5553-АГ (зі змінами наказ начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 23.10.2025 р. № 5851-АГ) у зв`язку із порушенням вимог статей 11, 16, розділу 1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, що виразилося в надмірно виплаченому грошовому забезпеченні сержанту ОСОБА_1 за період з 14.01.2023 р. по 28.02.2023 р. (46 днів) у загальній сумі 58746,02 грн та призвело до завдання матеріальної шкоди в особі НОМЕР_2 прикордонного загону та, у відповідності до пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», сержанта ОСОБА_1 притягнути до повної матеріальної відповідальності на загальну суму шкоди заподіяної державі в розмірі 58746,02 грн.

На підставі вище викладеного, 08.10.2025 р. військова частина НОМЕР_1 направила лист до відповідача про необхідність добровільного відшкодування матеріальної шкоди завданої державі.

Станом на момент розгляду справи відсутні відомості про відшкодування надмірно сплаченого грошового забезпечення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни врегульовано Законом України 25.03.1992 р. № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 р. № 260.

Відповідно до п. 12 розділу І Порядку № 260 військовослужбовцям, які тимчасово вибувають з військової частини зі збереженням грошового забезпечення за місцем служби, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які мають постійний характер, виплачуються за весь період такого вибуття.

Отже, у період перебування військовослужбовця за ним зберігається виплата грошового забезпечення.

Водночас, згідно з п. 15 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення не виплачується, зокрема, за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше.

Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.

Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 14.01.2023 р. не з`явився після закінчення лікування до НОМЕР_2 прикордонного загону. Станом на момент подання позову місцезнаходження ОСОБА_1 невідоме, до місця тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 останній не повернувся.

На підставі наказу НОМЕР_2 прикордонного загону від 11.09.2025 р. № 4981-АГ «Про призначення службового розслідування», проведено службове розслідування за фактом з`ясування причин та обставин надмірно виплаченого грошового забезпечення інспектору прикордонної служби 1 категорії - старшому оператору групи повітряної розвідки відділення розвідки відділу прикордонної служби № 1 сержанту ОСОБА_1 . За результатами службового розслідування факт завдання матеріальних збитків державі винними діями ОСОБА_1 , а саме, надмірної виплати йому грошового забезпечення та інших видів винагород у період з 14.01.2023 р. по 28.02.2023 р. на загальну суму 58746,02 грн, підтвердився.

Враховуючи, що відповідач з 14.01.2023 р. не прибув до місця тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 , суд вважає, що на підставі п. 15 Порядку № 260 відповідач не мав права на виплату грошового забезпечення за час відсутності на службі без поважних причин за період з 14.01.2023 р. по 28.02.2023 р.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначає Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 р. № 160-IX.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди (ст. 4 Закону № 160-IX).

Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону № 160-IX переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.

Особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій (п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону № 160-IX).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 160-IX у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Оскільки відповідач з 14.01.2023 р. не прибув до місця тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 , суд вважає, що відповідач діяв недобросовісно та за період з з 14.01.2023 р. по 28.02.2023 р. безпідставно отримав відповідач забезпечення на суму 58746,02 грн, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про надмірно виплачене грошове забезпечення військовослужбовцю № 203.

Суд зазначає, що станом на час розгляду справи доказів сплати відповідачем коштів у сумі 58746,02 грн суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 безпідставно набутих ним коштів під час фактичного невиконання обов`язків військової служби.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до з ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись ст.5, 9, 19, 77, 78, 243, 246, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченого грошового забезпечення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) надмірно виплачене грошове забезпечення за період з 14 січня 2023 року по 28 лютого 2023 року (46 днів) у сумі 58746,02 грн (п`ятдесят вісім тисяч сімсот сорок шість гривень дві копійки).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк