Рішення № 138151165, 13.07.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/21560/23

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №12636/03-16 від 18.04.2023 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового та пільгового стажу за Списком №2 ОСОБА_1 період роботи з 01.10.1998 р. по 28.02.2004 р. в фізіотерапевтичного відділення «Обласного дитячого протитуберкульозного санаторію «Лісовий берег» Житомирської обласної ради на посаді молодшої медичної сестри в подвійному обчисленні;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 03 квітня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулася до пенсійного органу з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії за роботу молодшою медичною сестрою за період роботи з 22.10.1999 по 28.02.2004 за Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах» від 11 березня 1994 року № 162, який був чинним на період її роботи з 22.10.1999 по 28.02.2004. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 18.04.2023 № 12636/03-16 їй відмовлено у підтвердженні трудового стажу за період роботи з 01.10.1998 по 28.02.2004 в фізіотерапевтичному відділенні «Обласного дитячого протитуберкульозного санаторію «Лісовий берег» Житомирської обласної ради на посаді молодшої медичної сестри в подвійному обчисленні. Вважаючи вказане рішення органу Пенсійного фонду України протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зауважив, що рішенням Комісії від 18.04.2023 за №12636/03-16 підтверджено стаж роботи позивача з 22.10.1999 по 31.08.2001, з 01.03.2002 по 31.08.2002, з 01.12.2002 по 31.12.2002, з 01.09.2003 по 31.01.2004, з 01.03.2004 по 15.04.2004 молодшою медичною сестрою фізіотерапевтичного відділення «Обласного дитячого протитуберкульозного санаторію «Лісовий берег» Житомирської обласної ради, далі комунальна установа «Обласний дитячий протитуберкульозний санаторій «Лісовий берег» Житомирської обласної ради, згодом комунальне некомерційне підприємство «Обласний дитячий протитуберкульозний санаторій «Лісовий берег» Житомирської обласної ради, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 розділу XIV-1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивачу відмовлено у підтвердженні стажу молодшою медичною сестрою фізіотерапевтичного відділення «Обласного дитячого протитуберкульозного санаторію «Лісовий берег» Житомирської обласної ради, далі комунальна установа «Обласний дитячий протитуберкульозний санаторій «Лісовий берег» Житомирської обласної ради, згодом комунальне некомерційне підприємство «Обласний дитячий протитуберкульозний санаторій «Лісовий берег» Житомирської обласної ради: з 01.10.1998 по 21.10.1999 оскільки відсутні документи про результати атестації з 01.09.2001 по 28.02.2002, з 01.09.2002 по 30.11.2002, з 01.01.2003 по 31.08.2003, з 01.02.2004 по 28.02.2004, що зараховується до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 розділу XIV-1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з незайнятістю повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за вказаний період.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою про призначення пільгової пенсії та підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії за роботу молодшою медичною сестрою за період роботи з 22.10.1999 по 28.02.2004, за Списком № 2 затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах» від 11 березня 1994 року № 162, який був чинним на період її роботи з 22.10.1999 по 28.02.2004.

Комісією Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області розглянута її заява від 03.04.2023 про підтвердження періодів роботи молодшою медичною сестрою з 01.10.1998 по 15.04.2004 в підтверджено стаж роботи з 22.10.1999 по 31.08.2001, з 01.03.2002 по 31.08.2002, з 01.12.2002 по 31.12.2002, з 01.09.2003 по 31.01.2004, з 01.03.2004 по 15.04.2004 молодшою медичною сестрою фізіотерапевтичного відділення «Обласного дитячого протитуберкульозного санаторію «Лісовий берег» Житомирської обласної ради, далі комунальна установа «Обласний дитячий протитуберкульозний санаторій «Лісовий берег» Житомирської обласної ради, згодом комунальне некомерційне підприємство «Обласний дитячий протитуберкульозний санаторій «Лісовий берег» Житомирської обласної ради, додається витяг ЦНАП Тетерівської сільської ради Житомирського району.

Рішенням Комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 18.04.2023 № 12636/03-16 їй відмовлено у підтвердженні трудового стажу з посиланням на те, що не надано документів про проведення атестації робочих місць молодшої медичної сестри фізіотерапевтичного відділення Обласного дитячого протитуберкульозного санаторію «Лісовий берег» Житомирської обласної ради за періоди: з 01.10.1998 по 21.10.1999, оскільки відсутні документи про результати атестації з 01.09.2001 по 28.02.2002, з 01.09.2002 по 30.11.2002, з 01.01.2003 по 31.08.2003, з 01.02.2004 по 28.02.2004, що зараховується до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 розділу XIV-1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з незайнятістю повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за вказаний період.

Вважаючи вказане рішення органу Пенсійного фонду України протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

У відповідності до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Частиною 1 статті 24 Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

При цьому, згідно з частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону (частина 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Згідно із частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За приписами ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Згідно пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктами 1, 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 № 442 (далі Порядок № 442) визначено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731 (далі Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 4.2 Порядку №383 визначено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Таким чином, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові та безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Як зазначалось раніше, підставою для не зарахування до пільгового стажу позивача періоди з 01.10.1998 по 21.10.1999, оскільки відсутні документи про результати атестації.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Міністерством праці України від 01.09.1992 № 41.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

За правилами пункту 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 вказаних вище Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Відтак, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд в рішенні від 02.04.2020 у справі № 683/232/17.

Отже, враховуючи, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для незарахування до пільгового стажу позивача періоди її роботи з 01.10.1998 по 21.10.1999.

Щодо незарахування до пільгового стажу позивача за періоди її роботи з 01.09.2001 по 28.02.2002, з 01.09.2002 по 30.11.2002, з 01.01.2003 по 31.08.2003, з 01.02.2004 по 28.02.2004, у зв`язку з незайнятістю повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за вказаний період, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Рішенням Комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 18.04.2023 № 12636/03-16 позивачу відмовлено у підтвердженні трудового стажу за періоди її роботи з 01.09.2001 по 28.02.2002, з 01.09.2002 по 30.11.2002, з 01.01.2003 по 31.08.2003, з 01.02.2004 по 28.02.2004 та зазначено, що відсутність нарахування заробітної плати за період з 01.09.2001 по 28.02.2002, з 01.09.2002 по 30.11.2002, з 01.01.2003 по 31.08.2003, з 01.02.2004 по 28.02.2004 та обгрунтовано свідчать про незайнятість ОСОБА_1 повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, а тому підстав для зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах вказаних періодів роботи молодшою медичною сестрою фізіотерапевтичного відділення обласного дитячого протитуберкульозного санаторію «Лісовий берег» не виявлено.

Враховуючи, що основним робочим місцем позивачки було саме фізіотерапевтичне відділення, де шкідливі фактори (електромагнітні поля, ультрафіолетове випромінювання тощо) діють постійно, її зайнятість у цих умовах відповідала умовам Порядку № 383.

Твердження відповідача про відсутність доказів роботи позивача повний робочий день є безпідставними, оскільки в трудовій книжці наявні записи про прийняття позивача на вказану посаду на загальних підставах. Будь-яких записів чи наказів про встановлення неповного робочого часу, роботи на частину ставки чи сумісництво суду не надано. За таких обставин діє презумпція виконання позивачем роботи в межах нормальної тривалості робочого часу.

Таким чином, позивач має право на зарахування до пільгового стажу періоди її роботи з 01.09.2001 по 28.02.2002, з 01.09.2002 по 30.11.2002, з 01.01.2003 по 31.08.2003, з 01.02.2004 по 28.02.2004, а відмова пенсійного органу у зарахуванні цих періодів є протиправною.

Також суду звертає увагу відповідача, що у випадку наявності сумнівів у достовірності наданих відомостей, або необхідності надання додаткових документів відповідач мав скористатись своїм правом на витребування таких документів у роботодавця позивача відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV, чи запропонувати позивачу надати такі документи відповідно до п. 4.2. розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), чого відповідачем зроблено не було.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року №227/516/17, від 18.11.2022 у справі №560/3734/22.

З огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №12636/03-16 від 18.04.2023 є таким, що підлягає скасуванню.

За встановлених фактичних обставин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є покладання на пенсійний орган обов`язку зарахувати до страхового та пільгового стажу за Списком №2 ОСОБА_1 період роботи з 01.10.1998 р. по 28.02.2004 р. в фізіотерапевтичного відділення «Обласного дитячого протитуберкульозного санаторію «Лісовий берег» Житомирської обласної ради на посаді молодшої медичної сестри в подвійному обчисленні.

Водночас, суд зазначає, що призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини 1 статті 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно з пп. 3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Отже, органи пенсійного фонду України, відповідно до покладених на них завдань, зокрема, призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акту.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Оскільки відповідачем спірний період роботи на виконання рішення суду ще не зараховано до стажу роботи та не надано оцінку загальному стажу роботи позивача (з урахуванням висновків суду в цьому рішенні) та не прийнято відповідачем ще рішення за результатом розгляду справи, суд вважає, що вимоги про призначення позивачу пенсії є передчасними.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Питання розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 229, 242-246, 250, 255, 257- 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №12636/03-16 від 18.04.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 01.10.1998 по 28.02.2004 в фізіотерапевтичному відділенні «Обласного дитячого протитуберкульозного санаторію «Лісовий берег» Житомирської обласної ради на посаді молодшої медичної сестри.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13 липня 2026 року.

Суддя Р.М.Шимонович