Рішення № 138151130, 16.03.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 рокуСправа №160/359/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), третя особа: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області та скасувати рішення від 23.12.2025 року №047250027776 щодо відмови ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 01.07.2001 року по 14.04.2005 року та з 01.10.2015 року по 09.08.2017 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 01.07.2001 року по 14.04.2005 року та з 01.10.2015 року по 09.08.2017 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.12.2025 року, призначити та виплатити ОСОБА_1 з 19.09.2025 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

В мотивування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 16.12.2025 року остання звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, визначеним за принципом екстериторіальності, прийнято рішення від 23.12.2025 року №047250027776 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з неврахуванням періодів роботи до пільгового стажу. Позивач вказує, що станом на дату звернення за призначенням пенсії вона досягла 58-річного віку, мала загальний страховий стаж 41 рік 11 місяців 13 днів та пільговий стаж за Списком № 2 тривалістю 5 років 5 місяців 18 днів. Зазначає, що відповідно до записів трудової книжки та уточнюючих довідок підприємств у періоди з 01.07.2001 року по 14.04.2005 року працювала у ЗАТ «Нікопольський завод нержавіючих труб» різальником труб та заготовок, а з 01.10.2015 року по 09.08.2017 року у ПАТ «Сталь» контролером у ливарному виробництві. Позивач вважає, що зазначені періоди роботи підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 2, оскільки займані нею посади передбачені відповідними Списками виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими та важкими умовами праці, а факт виконання роботи на умовах повного робочого дня підтверджується трудовою книжкою та уточнюючими довідками підприємств. На думку позивача, відповідач протиправно не врахував надані документи та безпідставно відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, у зв`язку з чим рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.12.2025 року №047250027776 підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

28.01.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що 16.12.2025 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, розгляд якої за принципом екстериторіальності було визначено за Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. За результатами розгляду поданих документів відповідачем прийнято рішення від 23.12.2025 року №047250027776 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідач зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 мають працівники, які були зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, за наявності страхового стажу у жінок не менше 25 років, з них не менше 10 років роботи за Списком № 2 та за умови проведення атестації робочих місць. При цьому відповідачем до страхового стажу позивача було зараховано всі періоди роботи, однак періоди роботи, зазначені у довідках № 70 від 20.11.2025 року та № 198 від 09.08.2017 року, не були зараховані до пільгового стажу за Списком № 2. Зокрема, період роботи позивача у ЗАТ «Нікопольський завод нержавіючих труб» відповідно до довідки № 70 від 20.11.2025 року не враховано у зв`язку з ненаданням наказу про результати проведення атестації робочих місць від 24.05.2005 № 1. Також відповідач вказав, що довідка № 198 від 09.08.2017 року, видана ПАТ «Сталь», не відповідає вимогам додатку № 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, оскільки не містить відомостей щодо періодів простою, відпусток без збереження заробітної плати, не містить належних посилань на нормативні акти, якими передбачено відповідну професію у Списку № 2 за окремі періоди роботи, а також не містить документів щодо проведення атестації робочих місць. З огляду на зазначене відповідач вважає, що рішення від 23.12.2025 року №047250027776 прийнято правомірно та у межах наданих повноважень, а тому підстави для його скасування та задоволення позовних вимог відсутні.

У відповідності до вимог ст. 165 КАС України пояснення від третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо позову або відзиву до суду не надходили.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнувши 58 років, 16.12.2025 року звернулася до органу пенсійного забезпечення за місцем свого проживання - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1 .

Розглянувши заяву та додані до неї документи, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 23.12.2025 року прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за №047250027776 через відсутність необхідного пільгового стажу, передбаченого пп.2 ч.2 статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що станом на дату звернення 16.12.2025 позивач досягла 58 років, мала страховий стаж 41 рік 11 місяців 13 днів, однак необхідний пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відсутній. Підставою для відмови визначено неврахування до пільгового стажу періодів роботи позивача відповідно до довідки № 70 від 20.11.2025 та довідки № 198 від 09.08.2017. Зокрема, період роботи позивача у ЗАТ «Нікопольський завод нержавіючих труб» не зараховано до пільгового стажу у зв`язку з відсутністю наказу про результати проведення атестації робочих місць від 24.05.2005 № 1. Періоди роботи у ПАТ «Сталь» відповідно до довідки № 198 від 09.08.2017 не зараховано до пільгового стажу у зв`язку з невідповідністю довідки вимогам додатку № 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. В рішенні зазначено, що у довідці відсутня інформація щодо простоїв та відпусток без збереження заробітної плати, не зазначено постанову Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 та відсутні посилання на професії за період роботи з 01.10.2015 по 03.08.2016, а також відсутні накази про результати атестації робочих місць. У зв`язку з неврахуванням зазначених періодів роботи пільговий стаж позивача не визначено, що, на думку органу Пенсійного фонду України, свідчить про відсутність необхідного пільгового стажу, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та є підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Не погоджуючись з прийняттям відповідачем спірного рішення позивач, з метою захисту своїх порушених прав, звернулася із даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

За приписами частини першої статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) право на отримання пенсійних виплат мають громадяни України, застраховані особи, які набули права на пенсію відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Водночас працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, але мають не менше половини стажу на таких роботах, за наявності передбаченого страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Як вказано судом вище, позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.12.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

За принципом екстериторіальності розгляд заяви позивача було визначено за Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.12.2025 №047250027776 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Як убачається зі змісту оскаржуваного рішення, відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи:

з 01.07.2001 по 14.04.2005 у ЗАТ «Нікопольський завод нержавіючих труб» на посаді різальника труб та заготовок;

з 01.10.2015 по 09.08.2017 у ПАТ «Сталь» на посаді контролера у ливарному виробництві.

Підставою для неврахування зазначених періодів відповідач визначив відсутність документів про результати атестації робочих місць та невідповідність уточнюючих довідок вимогам пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Оцінюючи правомірність таких висновків відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 1 Порядку №637 також передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Разом з тим, пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або їх правонаступників.

Отже, необхідність надання уточнюючих довідок виникає лише у випадку відсутності у трудовій книжці відомостей, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Дослідивши трудову книжку позивача НОМЕР_2 , суд встановив, що записи щодо роботи позивача у ЗАТ «Нікопольський завод нержавіючих труб» та ПАТ «Сталь» внесені відповідно до вимог законодавства, містять відомості про дату прийняття на роботу, посаду, переведення та звільнення, а також посилання на відповідні накази роботодавця.

Так, у період з 01.07.2001 по 14.04.2005 позивач працювала у ЗАТ «Нікопольський завод нержавіючих труб» різальником труб та заготовок.

У період з 01.10.2015 по 09.08.2017 позивач працювала у ПАТ «Сталь» контролером у ливарному виробництві.

Зазначені професії передбачені Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Зокрема, професія «різальник труб та заготовок» передбачена розділом III «Металургійне виробництво» Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, а також Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

Професія «контролер у ливарному виробництві» передбачена розділом XIV «Оброблення металу» Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 та постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461.

Крім того, факт виконання позивачем роботи у шкідливих умовах праці підтверджується уточнюючими довідками:

№70 від 20.11.2025, виданою ЗАТ «Нікопольський завод нержавіючих труб»;

№198 від 09.08.2017, виданою ПАТ «Сталь».

Вказані довідки містять відомості про періоди роботи, посади позивача, характер виконуваної роботи, повну зайнятість протягом робочого дня, посилання на відповідні Списки №2 та документи, на підставі яких вони видані.

Посилання відповідача на відсутність окремих документів щодо атестації робочих місць суд оцінює критично, оскільки обов`язок проведення атестації робочих місць покладається саме на роботодавця, а не на працівника.

Невиконання або неналежне виконання роботодавцем обов`язку щодо оформлення документів не може бути підставою для позбавлення працівника права на пенсійне забезпечення за умови підтвердження фактичного характеру виконуваної роботи.

Такий правовий висновок неодноразово висловлював Верховний Суд.

Так, у постановах Верховного Суду від 28.08.2018 у справі №175/4336/16-а, від 25.09.2018 у справі №242/65/17, від 06.03.2019 у справі №242/3016/17, від 19.09.2019 у справі №227/2041/17 суд зазначив, що працівник не може нести негативні наслідки за неналежне виконання роботодавцем своїх обов`язків щодо проведення атестації робочих місць, якщо фактичний характер роботи підтверджується належними доказами.

Також Верховний Суд у постанові від 05.12.2019 у справі №235/805/17 наголосив, що органи Пенсійного фонду України при вирішенні питання про призначення пенсії повинні виходити з пріоритетності захисту права особи на соціальне забезпечення та не можуть відмовляти у призначенні пенсії виключно з формальних підстав.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.09.2020 у справі №638/18467/15-а, відповідно до якої сумніви щодо підтвердження пільгового стажу не можуть тлумачитися проти особи, яка претендує на пенсійне забезпечення, оскільки саме держава гарантує реалізацію права на пенсію.

Таким чином, суд доходить висновку, що періоди роботи позивача з 01.07.2001 по 14.04.2005 та з 01.10.2015 по 09.08.2017 підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Списком №2.

Отже, позивач на момент звернення із заявою про призначення пенсії досягла віку, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.12.2025 №047250027776 прийняте без належного врахування усіх обставин, що мають значення для вирішення питання про призначення пенсії, та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також чи є вони обґрунтованими, пропорційними та такими, що прийняті з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Оскільки оскаржуване рішення не відповідає зазначеним критеріям, воно є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області як щодо прийняття спірного рішення так і щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 01.07.2001 року по 14.04.2005 року та з 01.10.2015 року по 09.08.2017 року не підлягають до задоволення, оскільки достатнім захистом порушеного права позивача є визнання судом протиправними та скасування спірного рішення.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.12.2025 року, призначити та виплатити ОСОБА_1 з 19.09.2025 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Суд не може підміняти своїм рішенням компетенцію уповноваженого органу державної влади, через що вимоги про зобов`язання призначити пенсію також задоволенню не підлягають.

З урахуванням зазначеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 23.12.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.

Обираючи такий спосіб захисту порушених прав позивача, суд керується тим, що статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 1331,20 грн.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1331,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 665,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 23.12.2025 року №047250027776 щодо відмови ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 01.07.2001 року по 14.04.2005 року та з 01.10.2015 року по 09.08.2017 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 23.12.2025 року, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.; код ЄДРПОУ 14099344) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 665,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна