Рішення № 138151077, 13.07.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/14752/24

категорія 109040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Чуднівська міська рада Житомирського району Житомирської області про скасування державної реєстрації,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, у якому просить: зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 8,1900 га з кадастровим номером 1825882000:07:000:0104 для ведення фермерського господарства на території Чуднівської міської ради з одночасним припиненням усіх речових прав та їх обтяжень, припинити право власності територіальній громаді в особі Чуднівської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 1825882000:07:000:0104 площею 8,1900 га.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначила, що є власником земельної ділянки площею 3,2100 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1825882000:07:000:0011, про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №136828, виданий 20.09.2005 року на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 27 квітня 2005 року №218. Розпорядженням голови РДА від 14.07.2004 року №386 надано дозвіл на розроблення проектно-кошторисної документації по організації території земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на землю ОСОБА_2 (чоловік позивача) та ОСОБА_1 із земель запасу Дриглівської сільської ради (урочище «тракторний стан»). З грудня 1995 року подружжя ОСОБА_3 користувалося земельною ділянкою площею 8,19 га на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЖТ №06-08-000008, виданого на підставі рішення сесії Чуднівської районної ради від 22.12.1995 року №65 на ім`я чоловіка позивача ОСОБА_2 . Саме в межах цієї земельної ділянки в подальшому, у 2005 році, будуть сформовані дві окремі земельні ділянки з кадастровими номерами 1825882000:07:000:0010 і 1825882000:07:000:0011 та передані у приватну власність ОСОБА_2 та позивачу ОСОБА_1 відповідно. У вересні 2023 року позивач звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою, у якій просила про приведення відомостей про земельні ділянки до вимог чинного законодавства, зокрема про скасування державної реєстрації земельних ділянок. Проте, 12 жовтня 2023 року надійшла відповідь за вих. №B-323/0-317/6-23, якою відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 8,1900 га кадастровий номер 1825882000:07:000:0104 в Державному земельному кадастрі. Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) учасників справи.

Залучено Чуднівську міську раду Житомирського району Житомирської області до участі в адміністративній справі №240/7600/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відмітив, що оскільки дані про земельну ділянку позивачки не були внесені до Державного земельного кадастру, то у Державного кадастрового реєстратора не було підстав для відмови у реєстрації земельної ділянки передбачених чинним законодавством. А документація із землеустрою на підставі якої, було здійснено реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 18225882000:07:000:0104 відповідала всім вимогам законодавства.

У свою чергу, позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій просить задовольнити позовні вимоги, з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач подав до суду заперечення, у яких стверджує, що діяв на підставі та у межах наданих повноважень.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачка є власником земельної ділянки площею 3,2100 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1825882000:07:000:0011, про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №136828, виданий 20.09.2005 року на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 27 квітня 2005 року №218.

Розпорядженням голови РДА від 14.07.2004 року №386 надано дозвіл на розроблення проектно-кошторисної документації по організації території земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на землю ОСОБА_2 (чоловік позивача) та ОСОБА_1 із земель запасу Дриглівської сільської ради (урочище «тракторний стан»).

З грудня 1995 року подружжя ОСОБА_3 користувалося земельною ділянкою площею 8,19 га на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЖТ №06-08-000008, виданого на підставі рішення сесії Чуднівської районної ради від 22.12.1995 року №65 на ім`я чоловіка позивача ОСОБА_2 . Саме в межах цієї земельної ділянки в подальшому, у 2005 році, будуть сформовані дві окремі земельні ділянки з кадастровими номерами 1825882000:07:000:0010 і 1825882000:07:000:0011 та передані у приватну власність ОСОБА_2 та позивачу ОСОБА_1 відповідно.

У вересні 2023 року позивач звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою, у якій просила про приведення відомостей про земельні ділянки до вимог чинного законодавства, зокрема про скасування державної реєстрації земельних ділянок.

Проте, 12 жовтня 2023 року надійшла відповідь за вих. №B-323/0-317/6-23, якою відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 8,1900 га кадастровий номер 1825882000:07:000:0104 в Державному земельному кадастрі.

Вказане слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч.4 ст.182 Цивільного кодексу України).

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваних рішень, тобто до 01.01.2016 року (далі - Закон №1952-IV).

За змістом ст.2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №1952-IV державна реєстрація прав є обов`язковою.

Пунктом 2 ч.1 ст.4 Закону №1952-IV передбачено, що обов`язковій державній реєстрації підлягає, зокрема, право оренди земельної ділянки.

В силу ч.1 ст.5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Частиною 7 ст.16 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом (п.1); інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою (п.6).

Згідно з ч.4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону №1952-IV права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим законом, визнаються дійсними якщо їх реєстрація була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

При цьому, як зазначено у пункті 8-1 частини другої статті 9 Закону № 1952-IV під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно.

Відповідно до загальних засад ведення Державного земельного кадастру Державна реєстрація земельних ділянок, внесення відомостей (змін до них) здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний Земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051.

Державна реєстрація земельної ділянки це внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом України «Про Державний земельний кадастр» (далі Закон) відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр», внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державний кадастровий реєстратор є державним службовцем.

Державним кадастровим реєстратором може бути громадянин України, який має вищу землевпорядну або юридичну освіту та стаж землевпорядної або юридичної роботи не менш як два роки.

Державний кадастровий реєстратор:

- здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей;

- перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства;

- формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг;

- здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні;

- присвоює кадастрові номери земельним ділянкам;

- надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні;

- здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі;

- передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених цим Законом.

Також, підстави відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, які мають місце в даній судовій справі передбачені також п.111 Порядку ведення Державного земельного кадастру №1051 (чинний на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки), де чітко зазначено наступне.

Державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє:

1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку;

2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій:

здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:

- за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;

- відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);

- робить позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до підпункту 2 пункту 75 цього Порядку;

- надає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відомості, зазначені у підпункті 1 пункту 197 цього Порядку, відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування; приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77-85 цього Порядку в разі:

- невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 2 цього пункту;

- розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;

- розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

- подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.

Пунктом 74 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 року, передбачено, що Державний кадастровий реєстратор протягом строку, встановленого пунктом 73 цього Порядку, перевіряє електронний документ на відповідність:

1) даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним кадастрових карт (планів);

2) вимогам до змісту, структури і технічних характеристик такого документа згідно з додатком 1;

1) даним документації із землеустрою та оцінки земель.

Пунктом 741 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 року встановлено, що у разі коли підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру є розташування об`єкта у межах іншого об`єкта Державного земельного кадастру, Державний кадастровий реєстратор у рішенні про відмову зазначає обліковий номер об`єкта Державного земельного кадастру, з яким виникає перетинання меж таких об`єктів, та/або кадастровий номер земельної ділянки, якщо таким об`єктом Державного земельного кадастру є земельна ділянка.

Тобто, Державний кадастровий реєстратор перевіряє документ на відповідність до даних, які вже наявні у базі Державного земельного кадастру.

Відповідно, оскільки дані про земельну ділянку позивачки не були внесені до Державного земельного кадастру, то у Державного кадастрового реєстратора не було підстав для відмови у реєстрації земельної ділянки передбачених чинним законодавством. А документація із землеустрою на підставі якої, було здійснено реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 18225882000:07:000:0104 відповідала всім вимогам законодавства.

Щодо вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1825882000:07:00:0104 та припинення речових прав щодо неї, варто зауважити наступне.

Абзацом першим ч. 1 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державний кадастровий реєстратор у своїй діяльності керується Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про Державний земельний кадастр», указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами Держгеокадастру України, Головного Управління Держгеокадастру у Житомирській області та іншими нормативно-правовими актами.

Державний кадастровий реєстратор, зокрема, здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні (ч. 4 ст. 9 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»).

Тобто виключно Державний кадастровий реєстратор наділений відповідними повноваженнями стосовно внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч.6 ст.9 Закону України «Про Державний земельний кадастр», Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Отже, якщо говорити про факти вчинення реєстрації земельної ділянки та скасування такої реєстрації в базі даних ДЗК, то її проводять державні кадастрові реєстратори, які є посадовими особами органу владних повноважень, на яких чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей, а не Головне управління.

Водночас, спір про скасування державної реєстрації земельної ділянки треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача іншою особою, за якою зареєстровані права на таку земельну ділянку.

Державний кадастровий реєстратор (як посадова особа територіального органу Держгеокадастру до повноважень якої входить скасування державної реєстрації земельних ділянок) на території дії повноважень якого перебуває спірна земельна ділянка, в свою чергу, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки, незалежно від того, чи був цей державний кадастровий реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, або співвідповідачем.

Відповідно до статті 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

З вказаною статтею кореспондується п.114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав, на земельну ділянку з кадастровим номером 18225882000:07:000:0104 наявний запис про реєстрацію права власності за Чуднівською міською радою Житомирської області. Проте, позивачем не порушено питання щодо скасування державної реєстрації речового права на спірну земельну ділянку.

Враховуючи норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який визначає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно являє собою офіційне визнання та підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Система органів та суб`єкти, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав визначені статтею 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тобто державна реєстрація прав здійснюється уповноваженим органом до яких відносяться:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Згідно з ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Враховуючи вищевикладене, в частині припинення речових прав та їх обтяжень, виконанню підлягають виключно судові рішення передбачені ч.3, ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», органами та суб`єктами, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, а не Головним управлінням.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позов є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені у ході судового розгляду справи обставини та зважаючи на норми законодавства, які їх регулюють, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, м. Житомир, 10002, ЄДРПОУ: 39765513), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Чуднівська міська рада Житомирського району Житомирської області (вул. Героїв Майдану, 104, м. Чуднів, Житомирська область, 13201, ЄДРПОУ: 04344952) про скасування державної реєстрації - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13 липня 2026 року.

Суддя Р.М.Шимонович