Ухвала суду № 138150873, 13.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 липня 2026 року Справа 215/5554/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, -

ВСТАНОВИВ:

12.06.2026 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить суд:

- встановити наявність компетенції (повноважень) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при отриманні заяви від 24.04.2026 вх. №42908\С-0400-26 створювати штучні перешкоди для прийняття ненормативного правового акту (індивідуального акту) та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов`язати прийняти такий акт.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.06.2026 адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за підсудністю.

07.07.2026 матеріали адміністративної справи надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та передані на розгляд судді Сліпець Н.Є.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суд доходить висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої, другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Так, за приписами частини першої, другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до частини четвертої шостої, одинадцятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заві зазначаються:

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також, суд зауважує, що згідно частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною восьмою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що також необхідно зазначати перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень в позовній заві зазначаються обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (ч.9 ст. 160 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

За приписами частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування (ч.7 ст. 161 КАС України).

З огляду на вищевикладене, суд вважає необхідним зазначити, що в порушення вищевказаних вимог Кодексу адміністративного судочинства України, зміст поданої заяви не дозволяє однозначно визначити предмет спору та спосіб захисту порушеного права, передбачений статтею 5 КАС України, оскільки позовні вимоги сформульовані нечітко.

Зміст поданої позовної заяви не відповідає принципу правової визначеності, оскільки викладені у ній вимоги та обставини мають суперечливий та абстрактний характер. Зокрема, позивач посилається на конституційні норми щодо права на соціальний захист, проте не розмежовує поняття конституційних гарантій та конкретного права, яке, на його переконання, було порушено суб`єктом владних повноважень. Формулювання вимог щодо «визнання права... наданням статусу» не узгоджується із законодавчим визначенням повноважень органів Пенсійного фонду України, що унеможливлює розуміння судом суті спору.

Відповідно до положень частин четвертої та дев`ятої статті 160 КАС України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, із зазначенням доказів, що їх підтверджують, а також обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод або інтересів позивача. У поданій заяві такі обставини викладені неповно, а логічний взаємозв`язок між діями відповідача та порушенням прав позивача відсутній.

Так, викладені в заяві обставини не містять чіткого опису факту протиправної бездіяльності відповідача. Позивач зазначає, що звертався до відповідача із заявою від 24.04.2026 (вх. № 42908/С-0400-26) та отримав відповідь у формі роз`яснення, проте не конкретизує, у чому саме полягає протиправність отриманої відмови, та не додає копію відповіді відповідача до матеріалів позовної заяви. Відсутність вказаного документа та нечіткість у визначенні дій, які підлягають оскарженню, унеможливлюють встановлення судом логічного взаємозв`язку між вимогами і наведеними правовими підставами, що позбавляє можливості ідентифікувати предмет спору.

Крім того, відповідно до частини першої статті 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи. Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки копії додатків до позовної заяви до суду не надані. Також, порушено вимоги частини восьмої статті 160 КАС України щодо відсутності переліку документів та доказів, що додаються, та не зазначено відомостей щодо наявності у позивача оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Додатково зазначається, що у разі оскарження відмови суб`єкта владних повноважень, позивачу необхідно надати оригінал або належним чином засвідчену копію такого рішення (відмови) згідно з частиною сьомою статті 161 КАС України. У разі відсутності письмового документа, позивачу слід надати письмові пояснення щодо форми та обставин отримання такої відмови або, за необхідності, подати клопотання про витребування відповідних доказів судом.

Окрему увагу слід звернути на прохальну частину позовної заяви, яка містить вимоги, що не відповідають способам захисту порушених прав, передбачених статтею 5 КАС України. Вимога «встановити наявність компетенції» відповідача є абстрактною, оскільки повноваження органів державної влади чітко визначені чинним законодавством і не потребують додаткового судового встановлення у межах спору про бездіяльність. Також вимога про «зобов`язання прийняти такий акт» є неконкретизованою, що ускладнює розуміння суті спору та унеможливлює здійснення судом ефективного судового захисту, оскільки позивач не визначив обсяг та характер дій, які, на його переконання, має вчинити відповідач.

Також слід зазначити, що у позовній заяві позивачем вказано місце проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 та ч. 4 ст. 161 КАС України, до позову не додано документів, які б підтверджували наведені відомості. Така неповнота даних унеможливлює виконання судом процесуального обов`язку щодо належного повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи за місцем його реєстрації, встановленим у законному порядку.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивачу необхідно надати строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви з урахуванням викладених в ухвалі зауважень, а також надання відповідних копій заяви та доданих до неї документів для направлення іншим учасникам справи.

Щодо сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно абз.1 частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За приписами частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі, коли у позовній заяві об`єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 3 грудня 2025 року № 4695-IX, станом на 1 січня 2026 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 3328,00 гривні.

З позовних матеріалів вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, таким чином сума судового збору за вимогу немайнового характеру складає 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Водночас, судовий збір позивачем не сплачено, при цьому, до позовної зави долучено заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій позивач посилається на тяжкий матеріальний стан.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.

Подаючи до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач на підтвердження свого тяжкого матеріального стану надав довідку Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради від 19.01.2026 №185, що видана ОСОБА_1 про те, що він знаходиться на обліку в УПСЗН Тернівського району м. Кривий Ріг і отримує компенсацію за надання соціальних послуг на непрофесійній основі по догляду за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до постанови КМУ №859 від 23.09.2020 на загальну суму 52 440,00 грн (за період січень 2024 грудень 2025).

Проте, така довідка не може свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема, для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно, з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо), та не відображає відомості про об`єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання адміністративного позову, оскільки останній може мати і інші джерела доходу.

При цьому, достатнім доказом для підтвердження скрутного майнового становища позивача, серед іншого, може бути довідка з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік (2025 рік).

Отже, ненадання позивачем достатніх доказів на підтвердження свого скрутного фінансового становища, зумовлює відсутність підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Для сплати судового збору за подання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху та встановити позивачу строк для усунення виявлених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Оскільки останнім днем для вирішення питань, передбачених статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України, є 12.07.2026 - вихідний день, ухвалу постановлено першого робочого дня - 13.07.2026 року.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.5, п.2, п.4, п.5, ч.5 ст.160, ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом надання до суду:

1) уточненої позовної заяви, оформленої відповідно до вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій:

- чітко викласти предмет спору та обґрунтування позовних вимог із посиланням на норми матеріального права;

- сформулювати позовні вимоги у спосіб, передбачений частиною першою статті 5 КАС України, з урахуванням компетенції відповідача;

- додати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- надати копії не тільки позовної заяви, а також копії всіх доданих до неї документів для направлення відповідачу;

2) доказів на підтвердження місця проживання (перебування) позивача, зокрема за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням вимог п. 2 частини п`ятої статті 160 та частини четвертої статті 161 КАС України;

3) оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) або документів, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до вимог закону.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Сліпець