Рішення № 138150279, 13.07.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 липня 2026 р. Справа № 120/14436/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправними діями відповідача щодо зменшення розміру надбавки за особливості проходження служби та премії в оновленій довідці від 14.12.2023 № 47 01-7088-05/47-17.

Ухвалою суду від 20.10.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Представником відповідача подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Крім того, до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні. Свої заперечення мотивує тим, що при підготовці довідки про розмір грошового забезпечення позивача ГУ ДСНС діяло в межах наданих повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема Закону України № 2262-ХІІ, Порядку № 45, Постанови КМУ № 704 та наказу ДСНС № НС-35 від 13.01.2023.

Відповідач також звертає увагу на те, що рішення Верховного Суду у зразковій справі № 380/19324/23 не підлягає застосуванню при вирішенні цього спору, оскільки позивач не є військовослужбовцем Збройних Сил України, а ГУ ДСНС не є суб`єктом, до повноважень якого належить видача довідок у контексті цієї справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2026 дана справа передана на розгляд судді Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталії Володимирівні.

Ухвалою суду від 23.03.2026 адміністративну справу за вказаним позовом прийнято до провадження (в межах суду) та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 13.07.2026 заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду залишено без задоволення.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону № 2262-XII.

20.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Пунктом 2 цієї постанови установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Крім того, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 103, пунктами 1, 2 якої встановлено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови № 704.

З 29.01.2020 пункт 6 Постанови № 103 (яким пункт 4 постанови № 704 викладено у новій редакції, про що зазначено судом вище) втратив чинність у зв`язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі № 826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

У лютому 2023 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виготовлення нових довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року та 01.01.2023 року із зазначенням розміру посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Постановою №704 та направити такі довідки для подальшого перерахунку пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

03.02.2023 року відповідач листом №01-834/19-ОП відмовив у виготовленні оновлених довідок, мотивуючи свою відмову тим, що проведення перерахунку пенсій проводяться у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, натомість підвищення грошового забезпечення військовослужбовців з 01.01.2020 року та 01.01.2023 року не відбулося.

Не погодившись з наданою відмовою, позивач звернувся до суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі № 120/13880/23 зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 року та 01.01.2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-12 від 09.04.1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших щомісячних видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2020 року та 01.02.2023 року.

На виконання вказаного судового рішення відповідач надіслав до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області довідку від 14.12.2023 № 47 01-7088-05/47-17 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023. Разом з тим позивач не погоджується з визначеними у таких довідках складовими грошового забезпечення, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд виходить з таких міркувань.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон № 2262-ХІІ.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону № 2262-ХІІ особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

За змістом частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Внаслідок визнання нечинними змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, з 05 березня 2019 року діє редакція пункту 5 Порядку № 45, що була чинною до внесення таких змін.

Так, пунктом 5 Порядку № 45 у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 01 лютого 2018 року № 103, передбачено, що для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:

- посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;

- надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

- щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;

- інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Вказана постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.

Пунктом 2 цієї постанови установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати, зокрема надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а також здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Таким чином, чинне нормативне регулювання не встановлює фіксованих розмірів спірних додаткових видів грошового зобов`язання, які враховуються для перерахунку пенсії, а лише передбачає мінімальні або ж граничні розміри вказаних складових грошового забезпечення. При цьому встановлення граничного розміру вказує на те, що відповідний вид певної складової грошового забезпечення має мінімальні та максимальні кількісні показники, які можуть варіюватися, тобто не є сталими величинами.

Крім того, прийменник "до" у конструкції диспозиції норми абзацу четвертого підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704 вживається у сполученні з числівником "100" при означенні кількісної межі.

За норми абзацу четвертого підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704 надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу може призначатися у розмірі від 1% (мінімальний розмір) до 100% (максимальний розмір).

Встановлення такого діапазону між мінімальним та максимальним розміром надбавки за особливості проходження служби означає, що у будь-якому випадку вказана надбавка не може перевищувати 100%.

Постановою № 704 передбачено можливі розміри виплати надбавки за особливості проходження служби (від 1% до 100%), а також, що надбавка виплачується у порядку та умовах, визначених керівником державного органу, та залежить від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою.

Відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 № 623, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 р. за №936/32383, надбавка за особливості проходження служби особам начальницького складу у 2020 - 2022 роках виплачувалася у розмірі до 50 відсотків посадового окладу, окладу за спеціальним званням з урахуванням надбавки за вислугу років.

Водночас відповідно до абзацу другого пункту І розділу XVI Інструкції, преміювання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів.

Згідно з наказами ДСНС від 09.01.2019 № 16 Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2019 році, від 09.01.2020 № 6 Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2020 році від 13.01.2021 № 21 Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2021 році, від 13.01.2022 № 25 Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2022 році (далі - накази) визначено граничні розміри преміювання, а саме: у 2019 році розмір щомісячної премії особам начальницького складу служби цивільного захисту за тарифними розрядами 20 і вище визначено у розмірі до 40 відсотків посадового окладу, у 2020 році - до 65 відсотків посадового окладу, у 2021 році - до 75 відсотків, у 2022 році - до 75 відсотків посадового окладу.

Вищевказаними наказами ДСНС надано право керівникам органів та підрозділів служби цивільного захисту здійснювати щомісячне преміювання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту станом на 05.03.2019, 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 відповідно до положення про преміювання та їх особистого внеску в загальний результат служби.

Виходячи з наведених норм в їх сукупності, враховуючи, що конкретний розмір надбавки за особливості проходження служби за відповідними посадами (категоріями) Кабінетом Міністрів України не установлений, суд вважає, що розмір надбавки за особливості проходження служби та щомісячна премія для перерахунку пенсії враховуються у середньому розмірі, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в рішенні від 05.03.2024 у зразковій справі № 380/19324/23, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного суду від 23.05.2024.

Так, у рішенні Верховного Суду від 05.03.2024 у зразковій справі № 380/19324/23, в межах якої розглянуто питання стосовно розміру надбавки за особливості проходження служби та премії, які зазначаються у довідках про грошове забезпечення військовослужбовців, які видаються особам, пенсію яким призначено відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було предметом з`ясування в межах розглянутої Верховним Судом справи № 380/19324/23 як зразкової.

За результатом розгляду справи № 380/19324/23 як зразкової, Верховний Суд дійшов висновку, що надбавка за особливості проходження служби та премія у довідках про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, які видаються особам, пенсію яким призначено відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на виконання рішення суду, у справах щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у Постанові № 704, на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зазначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Зокрема, розміри надбавки за особливості проходження служби та премії у відповідності до положень абз. 5 п. 5 Порядку № 45 у редакції, чинній до внесення змін Постановою № 103, мали бути визначені у довідках про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої його було звільнено на пенсію, тобто надбавка за особливості проходження служби - 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та премія - 35% посадового окладу.

При цьому Верховний Суд вказав на те, що саме Міністром оборони України встановлюється мінімальний гарантований розмір надбавки за особливості проходження служби та розмір щомісячної премії, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

Водночас суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача щодо неможливості застосування висновків у зразковій справі № 380/19324/23 до спірних правовідносин, оскільки позивач є особою, якій пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, а ГУ ДСНС - органом, на який покладено обов`язок надавати довідку про розмір грошового забезпечення у порядку, визначеному Постановою № 45.

У свою чергу, висновки Верховного Суду у зразковій справі № 380/19324/23 мають обов`язковий характер для врахування судами під час розгляду аналогічних справ, а також для державних органів, які беруть участь у правовідносинах з пенсійного забезпечення. Зазначена зразкова справа встановлює чіткі підходи до визначення розміру складових грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при видачі довідок - у середньому розмірі, фактично виплаченому за відповідною посадою у місяці, коли виникло право на перерахунок пенсії.

Більше того, сам відповідач повідомив позивача про фактичні середні розміри надбавки за особливості проходження служби та премії за відповідною посадою станом на 01.01.2023: 50% надбавки, 290% премії, що узгоджується з підходом Верховного Суду та підтверджує наявність у відповідача відповідної інформації. Водночас у довідці від 14.12.2023 ці самі складові були зменшені без належного обґрунтування, що свідчить про невиконання судового рішення у повному обсязі та порушення Порядку № 45.

З огляду на викладене та враховуючи висновки Верховного Суду щодо застосування релевантних норм матеріального права, суд доходить висновку, що відповідач діяв неправомірно, зазначивши в оновленій довідці про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 занижені розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, оскільки сам відповідач підтвердив фактичні середні розміри цих виплат за відповідною посадою.

Суд наголошує, що відповідач, будучи органом публічної влади, підпорядкований конституційному спеціально-дозвільному принципу, закріпленому зокрема у частині другій статті 19 Основного Закону України, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Застосування такого принципу суттєво обмежує відповідних суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону, тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

У справі "Рисовський проти України", № 29979/04, рішення від 20 жовтня 2011 року, пункти 70, 71, Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16 зазначено, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Суд також враховує, що відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 року, верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави її втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема в закони, які за змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. При цьому справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні її як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Отже, ця юридична позиція Конституційного Суду України поширюється і на необхідність врегулювання органами публічної влади "правової процедури", яка визначає критерії справедливого ставлення органів публічної влади до особи.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 5-р/2019, Конституція України містить низку фундаментальних положень щодо здійснення державної влади, передбачених статтями 3, 5, 6, 8, 19 Основного Закону. Названі конституційні приписи перебувають у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.

Тому, коли йдеться про реалізацію компетенції у межах дискреції суб`єктом владних повноважень, такі суб`єкти зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правова процедура (fair procedure справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Установлена правова процедура як складова частина принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18 та від 8 липня 2021 року у справі № 160/674/19.

Втім, судом з`ясовано, що під час підготовки та оформлення нової довідки на виконання рішення суду відповідач довільно визначив розміри таких передбачених довідкою складових, як надбавка за особливості проходження військової служби та премія. Ці дії відповідача не мають належного правового підґрунтя, вчинені не на підставі, у спосіб та в межах повноважень, що визначені законами, та порушують права і законні інтереси позивача.

Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку про протиправність дій ГУ ДСНС у Вінницькій області щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, з урахуванням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі № 120/13880/23, із зазначенням відомостей про надбавку за особливості проходження служби в розмірі 50% та премії в розмірі 290%, для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.02.2023.

За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов по суті належить задовольнити, обравши при цьому правильний і найбільш ефективний спосіб захисту прав позивача, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області щодо зменшення ОСОБА_1 у довідці від 14.12.2023 № 47 01-7088-05/47-17 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 розміру надбавки за особливості проходження служби та премії.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог ст.ст. 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, з урахуванням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі № 120/13880/23, та із зазначенням відомостей про: надбавку за особливості проходження служби в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років; премії в розмірі 290% посадового окладу, для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.02.2023 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (вул. 600-річчя, 11, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 38635397)

Суддя Віятик Наталія Володимирівна