Ухвала суду № 138149173, 13.07.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/11939/26

ун. № 759/17529/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла цивільна справа за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у загальному розмірі 67 026,16 грн.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Матеріали справи передані судді 01 липня 2026 року.

Дослідивши подану заяву, позовну заяву з доданими до неї документами, суд дійшов наступного висновку.

На виконання положень ч.ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України суд здійснив запит до Реєстру територіальної громади м. Києва та Єдиного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання відповідача по справі.

Відповідно до відповіді №3021917 від 13.07.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, за параметрами « ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 » особу не знайдено.

Водночас, судом отримано відповідь №3021947 від 13.07.2026 щодо реєстрації особи в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, у відповідності до котрої особу ОСОБА_1 ідентифіковано, але на момент надходження запиту РНОКПП закрито / серія (за наявності) та номер паспорту знято з обліку, у зв`язку з наявністю повідомлення від ВРАЦС про громадян, які померли.

Зважаючи на викладене, судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_1 помер.

Відповідно до положень статті 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

За змістом норми ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

У ч.ч. 1, 4 ст. 25 ЦК України встановлено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно з статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). До такого правового висновку дійшов Верховний суд у складі судової палати Касаційного господарського суду в постанові від 13.04.2021 у справі № 910/11702/18.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво за померлою особою може мати місце у випадку спадкування іншою особою майнових прав померлого у відносинах, щодо яких виник спір.

Верховний Суду у постанові від 23 січня 2018 року у цивільній справі № 489/4072/16-ц (провадження № 61-1630св17) висловив правову позицію щодо застосування судом норм процесуального права у випадку смерті відповідача до подання позову до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов`язаний зупинити провадження до залучення до участі у справі правонаступника.

Таким чином, з наведеного вбачається, що вказана норма закону підлягає застосуванню виключно у разі, коли відповідач у справі на момент відкриття провадження у цивільній справі мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.

Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у цивільних справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, Цивільний процесуальний кодекс України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам (засадам) цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.

Враховуючи вищезазначене, суд робить висновок, що чинним законодавством України не передбачено можливості пред`явлення позову до особи, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої на підставі положень ч. 4 ст. 25 ЦК України припинилася.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18) зробила висновок на підставі аналізу наведених норм процесуального права, що на момент звернення з позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому разі провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України).

Крім того, у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14-ц (провадження № 61-5330св18), ухваленій Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати, міститься висновок про те, що чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог частини четвертої статті 25 ЦК України припинено.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Із отриманої судом інформації вбачається, що відповідач помер.

Виходячи з наведеного, враховуючи той факт, що відповідач помер до подання позивачем позову до суду, його цивільна процесуальна правоздатність на цей момент припинилася.

Цивільна справа за позовом, пред`явленим до померлої особи, розгляду в порядку цивільного судочинства не підлягає, тому у відкритті провадження слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Щодо сплаченого судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе повернути сплачену суму судового збору, оскільки у відкритті провадження за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 46, 47, 55, 186, 259, 260 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У відкритті провадження за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Копію ухвали направити позивачу для відома. Копія позовної заяви залишається в суді.

Повернути Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ: 40538421) сплачений судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (код ЄДРПОУ: 37993783) повернути позивачу Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ: 40538421) сплачений судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок, відповідно платіжної інструкції №1778 від 22.04.2026.

Повернення сплаченої суми судового збору необхідно здійснити в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Повний текст ухвали складено 13 липня 2026 року.

Суддя Н.О.Горбенко