Ухвала суду № 138149109, 13.07.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

пр. № 6/759/546/26

ун. № 759/22259/23

13 липня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С., за участю секретаря судового засідання Валинкевич В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державне підприємство «Завод 410 ЦА» про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року стягувач ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про зобов`язання боржника Державне підприємство «Завод 410 ЦА» подати звіт про виконання судового рішення від 20.02.2024 у справі № 759/22259/23 в частині не стягнення заборгованості по невиплаченій заробітній платі у розмірі 108 398,00 грн.

Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 20.02.2024 у справі № 759/22259/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Завод 410 ЦА» про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, скасування наказу про звільнення та здійснення повного розрахунку при звільненні позовні вимоги задоволено часткового: - визнано незаконним та скасовано наказ в.о. генерального директора ДП «Завод 410 ЦА» від 19.05.2023 N?394/о про звільнення ОСОБА_1 за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов`язків згідно пункту 3 статті 40 К3пП України; - зобов`язано Державне підприємство «Завод 410 ЦА» видати на підставі поданої заяви про звільнення віл 13.03.2023 наказ про звільнення ОСОБА_1 з 14.03.2023 за угодою сторін відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України; - стягнуто з Державного підприємства «Завод ЦА» на користь ОСОБА_1 заборгованість по невиплаченій заробітній платі у розмірі 108 398,00 грн. У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної оплачуваної відпустки з дня призначення до моменту звільнення - відмовлено.

Рішення суду набирало законної сили 22.03.2024, на підставі якого видано виконавчий лист від 01.04.2024 про стягнення з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» на користь ОСОБА_1 заборгованість по невиплаченій заробітній платі у розмірі 108 398, 00 грн., який зареєстровано та взято на виконання Солом`янським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 10.03.2025.

Постановою органу ДВС від 11.03.2025 відкрито виконавче проваджене №077464513 за ідентифікатором 9ДД69АВД47ДВ.

Станом на 06.03.2026 рішення суду в частині стягнення заборгованості по невиплаченій заробітній платі з Боржника розмірі 108 398,00 грн. не виконано, що змусило стягувача звернутися до суду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.06.2026 заяву розподілено судді Ключнику А.С..

Ухвалою суду від 30.06.2026 заяву стягувача призначено до розгляду на 08.07.2026.

У судове засідання 08.07.2026 учасники судового процесу не з`явились, у зв`язку з чим у справі оголошено перерву до 13.07.2026.

10.07.2026 боржником через підсистему «Електронний суд» подано до суду письмові пояснення на заяву стягувача, у яких зазначено, що Боржник не оспорює факту наявності заборгованості, але може пояснити причини невиконання вказаного рішення наступним: ДП «Завод 410 ЦА» є державним підприємством, що входить до сфери управління Головного управління розвідки Міністерства оборони України та виконує державні оборонні замовлення. Основним напрямком роботи Підприємства є виконання капітального ремонту літаків типу АН.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президентом України було підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (надалі Указ). Даним Указом із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року було введено в Україні воєнний стан, строком спочатку на 30 діб, а потім відповідними наказами військовий стан було продовжено до 02.08.2026 року. З початком повномасштабної війни в Україні з числа працівників ДП «Завод 410 ЦА» було мобілізовано на військову службу 38 працівників, які безпосередньо приймають участь у постачанні деталей, збиранні повітряних суден, відповідають за перевірку та налагодження, тощо.

Більше того, військова агресія російської федерації проти України, захоплення українських територій, блокади морських українських портів, масові бомбардування, артилерійські та ракетні обстріли населених пунктів України ставить під загрозу продовження капітального ремонту літаків на

ДП «Завод 410 ЦА» із залученням співвиконавців, виробників та спеціалізованих постачальників.

Так, через вказані обставини Наказом Підприємства № 45 від 24.02.2022 року було оголошено простій на Підприємстві.

Окрім того, у зв`язку з тим, що бойові дії відбувались на території, де знаходиться Підприємство, припиненням сполучення між містами, відсутності можливості дістатися до місця виконання посадових обов`язків та відсутності можливості виконувати свої посадові обов`язки у дистанційному режимі та керуючись ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» Наказом Підприємства №46 від 24.03.2022 року призупинено дію трудових договорів з 24 березня 2022 з переважною більшістю працівників ДП «Завод 410 ЦА» до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.

Окрім цього, 25.11.2023 року військовослужбовцями збройних сил російської федерації, з використанням БпЛА типу «Shahed», здійснено бомбардування ДП «Завод 410 ЦА» (Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22023101110000866 від 25.11.2023 року), у результаті якого на Підприємстві сталися вибухи, які спричинили пожежу у виробничих приміщеннях (Довідка Солом`янського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві від 30.01.2024 року), де було знищено повітряні судна, майно, будівлі та споруди. Даний факт, підтверджується Актом про пожежу від 25.11.2023.

Можливість ДП «Завод 410 ЦА» використовувати банківські рахунки, відкриті в установах банків відсутня у зв`язку із їх блокуванням та арештом на підставі зведеного виконавчого провадження яке сформувалося, в більшій мірі, у зв`язку з фактично повною зупинкою Підприємства через воєнний стан.

В подальшому зазначені обставини призвели до неодноразового оголошення простою на Підприємстві, а саме через неможливість виконання завдань та існування загрози нанесення чергових ракетно-бомбових ударів по підприємствам оборонно-промислового комплексу України, з виникненням ситуації, небезпечної для життя та здоров`я працівників Підприємству.

08.07.2024 збройні сили рф повторно здійснили ракетний обстріл цивільного об`єкту за адресою м. Київ, Солом`янський район, Аеропорт «Київ-Жуляни», що призвело до пошкодження будівель та споруд Підприємства (яке перебуває на суміжній земельній ділянці) за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується протоколом огляду від 08.07.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 08.07.2024, протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.07.2024, а також витягом з ЄРДР (копії документів надаються). Внаслідок чого, Наказом №113 від 08.07.2024 оголошено простій 08.07.2024 року.

ДП «Завод 410 ЦА» робить усе можливе задля того, щоб Підприємство мало змогу виконати зобов`язання з виплати заробітної плати працівникам, результатом дій Підприємства стало отримання 05.06.2025 Сертифікату схвалення організацій з технічного обслуговування та ремонту, що стало початком відновлення роботи Підприємства та дає змогу крок за кроком повернутись до повноцінної прибуткової діяльності.

По території ДП «Завод 410 ЦА» 17.06.2025 зс рф здійснило бомбардування з використанням БПЛА типу «Shahed» та ракет, в зв`язку з чим відкрито кримінальне провадження №22025101110000735.

04.07.2025 зс рф вчинили умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, які призвели до інших тяжких наслідків, а саме здійснили обстріл ДП «Завод 410 ЦА», розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з вищезазначеними обставинами, Підприємство не могло відновити свою господарську діяльність в повному обсязі, що зумовило поступове погіршення фінансового становища ДП «Завод 410 ЦА».

Окрім цього, численними постановами Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) накладено арешт на усе майно, що належить ДП «Завод 410 ЦА». Таким чином, Боржник не може розпоряджатися власними коштами, що містяться на його рахунках, а отже не має змоги виконати зазначене рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 лютого 2024 року в добровільному порядку.

На Підприємстві існує значна кількість виконавчих проваджень про стягнення заборгованості по заробітній платі, відкритих раніше за провадження стягувача ОСОБА_1 .. Навіть у разі надходження коштів на рахунки Підприємства, вони підлягають списанню в першу чергу на задоволення вимог за раніше відкритими провадженнями. Таким чином, навіть наявність коштів не гарантує автоматичного виконання саме вказаного рішення.

Боржником надано копії постанов про закінчення виконавчого провадження, які підтверджують, що державним виконавцем здійснюються заходи з примусового виконання судових рішень, а ДП «Завод 410 ЦА» не вчиняє жодних умисних дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення.

У судове засідання 13.07.2026 учасники судового процесу не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Суд вважає за можливе розглянути заяву про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення без участі сторін.

Вирішуючи заяву про можливість встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі, суд виходить з такого.

Частиною першою статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 453-1 ЦПК України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в цивільних справах, що виникають із трудових правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 453-1 ЦПК України стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження.

Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

За приписами до ч. 2-3, 5-6 ст. 453-1 ЦПК України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання боржником відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.

Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 453-4 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 20.02.2024 у справі № 759/22259/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Завод 410 ЦА» про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, скасування наказу про звільнення та здійснення повного розрахунку при звільненні позовні вимоги задоволено часткового: - визнано незаконним та скасовано наказ в.о. генерального директора ДП «Завод 410 ЦА» від 19.05.2023 N?394/о про звільнення ОСОБА_1 за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов`язків згідно пункту 3 статті 40 К3пП України; - зобов`язано Державне підприємство «Завод 410 ЦА» видати на підставі поданої заяви про звільнення віл 13.03.2023 наказ про звільнення ОСОБА_1 з 14.03.2023 за угодою сторін відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України; - стягнуто з Державного підприємства «Завод ЦА» на користь ОСОБА_1 заборгованість по невиплаченій заробітній платі у розмірі 108 398,00 грн. У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної оплачуваної відпустки з дня призначення до моменту звільнення - відмовлено.

Рішення суду набирало законної сили 22.03.2024, на підставі якого видано виконавчий лист від 01.04.2024 про стягнення з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» на користь ОСОБА_1 заборгованість по невиплаченій заробітній платі у розмірі 108 398, 00 грн., який зареєстровано та взято на виконання Солом`янським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 10.03.2025.

Постановою органу ДВС від 11.03.2025 відкрито виконавче проваджене №077464513 за ідентифікатором 9ДД69АВД47ДВ.

Станом на 06.03.2026 рішення суду в частині стягнення заборгованості по невиплаченій заробітній платі з Боржника розмірі 108 398,00 грн. не виконано.

Поряд з цим, боржником надано до суду обґрунтовані пояснення з посиланням на докази, які свідчать, що невиконання рішення суду в частині стягнення заборгованість по невиплаченій заробітній платі у розмірі 108 398, 00 грн. відбулося з об`єктивних причин, незалежних від боржника, пов`язаних зі збройною агресією рф щодо України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 у справі №9901/235/20 сформувала правовий висновок, що із змісту статті 383 КАС України випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, яке зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України. Велика Палата звернула увагу, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема, надання інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду із такою заявою.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що його висновки, викладені в постановах, можуть застосовуватися в цивільному судочинстві, навіть якщо ці висновки сформульовані при розгляді справ в адміністративному судочинстві.

Суд відзначає, що правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Оцінюючи доводи заявника, якими він обґрунтував необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у сукупності з матеріалами виконавчого провадження, суд вважає, що ним не обґрунтовано та не наведено мотивів доцільності та необхідності застосування такого обраного виду судового контролю, як зобов`язання подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про виконавче провадження» у разі недостатності стягнутої суми вимоги працівників щодо виплати заборгованості по заробітній платі задовольняються в третю чергу, а в межах однієї черги у порядку надходження виконавчих документів.

На Підприємстві існує значна кількість виконавчих проваджень про стягнення заборгованості по заробітній платі, відкритих раніше за провадження стягувача ОСОБА_1 .. Навіть у разі надходження коштів на рахунки Підприємства, вони підлягають списанню в першу чергу на задоволення вимог за раніше відкритими провадженнями. Таким чином, навіть наявність коштів не гарантує автоматичного виконання саме вказаного рішення.

Боржником надано копії постанов про закінчення виконавчого провадження, які підтверджують, що державним виконавцем здійснюються заходи з примусового виконання судових рішень, а ДП «Завод 410 ЦА» не вчиняє жодних умисних дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення.

Суд зауважує, що правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Чинне процесуальне законодавство надає суду дискреційні повноваження, застосування яких залежить від наявності належно підтверджених обставин, що свідчать про реальний ризик невиконання рішення або істотне ускладнення його виконання саме внаслідок поведінки боржника.

Судовий контроль не є альтернативою чи дублюванням процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», а застосовується у виняткових випадках, коли встановлено, що звичайні механізми примусового виконання є неефективними з причин, які свідчать про недобросовісну поведінку боржника або ухилення від виконання рішення суду.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні заяви стягувача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Керуючись ст. ст. 260, 447, 453-1 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державне підприємство «Завод 410 ЦА» про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду складена 13.07.2026.

Суддя Ключник А.С.