Ухвала суду № 138149087, 10.07.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/6773/26

ун. № 759/23437/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяву прокурора ОСОБА_3 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_5 , заявлену у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020000000000667 від 19 серпня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ст.340, ч.3 ст.365, ч.1 ст.366, ч.3 ст.371 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Святошинського районного суду м. Києва (головуюча суддя ОСОБА_5 ) перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62020000000000667 від 19 серпня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ст.340, ч.3 ст.365, ч.1 ст.366, ч.3 ст.371 КК України (№ 759/23437/20, пр. № 1-кп/759/125/26).

08.07.2026 року прокурор ОСОБА_3 заявив відвід судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_5 , посилаючись на те, що 16.12.2025 ухвалою суду у даній судовій справі за клопотанням сторони захисту призначено комісійну судову почеркознавчу експертизу за матеріалами кримінального провадження N? 759/23437/20, проведення якої було доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.У вказаному засіданні прокурор заперечив проти призначення зазначеної експертизи, мотивуючи це вже наявністю обґрунтованого висновку судово-почеркознавчої експертизи підписів ОСОБА_4 від 28.08.2020 N? 5167 та просив, у випадку її призначення, визначити відповідну експертну установу на розсуд суду, не виходячи з клопотання сторони захисту щодо доручення проведення експертизи саме експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Однак, судом у вказаному клопотанні прокурора було безпідставно відмовлено та доручено проведення експертизи саме експертам ОНДІСЕ. 10.02.2026 експертами ОНДІСЕ до Святошинського районного суду м. Києва направлялось клопотання про надання додаткових матеріалів, а саме вільних зразків підпису ОСОБА_4 , яке було задоволено та відповідні зразки підпису ОСОБА_4 були за ухвалою суду вилучені та надані. Водночас, при обмеженій кількості вільних зразків підпису ОСОБА_4 експертами не було скеровано до суду додаткового клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи, а було надано висновок щодо неможливості вирішення питання щодо виконання підписів ОСОБА_4 у протоколах затримання ОСОБА_6 від 18.02.2014.

Таким чином, в судовій справі щодо ОСОБА_4 , якому, крім іншого, інкриміновано службове підроблення, наразі наявні висновки судово-почеркознавчих експертиз, які суперечать один одному.

У зв`язку з викладеним 15.06.2026, на підставі п. 3 ч. 2 ст.332 КПК України в судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про доручення на проведення повторної комісійної судової почеркознавчої експертизи підписів ОСОБА_4 експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (м. Харків). Однак, судом у вказаному клопотанні прокурора було безпідставно відмовлено.

Крім того, у судовому засіданні, яке відбулось 26.06.2026, прокурор обґрунтовано просив доповнити судовий розгляд та здійснити судовий виклик для допиту в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які є безпосередніми очевидцями вчинення 18 та 19 лютого 2014 року протиправних дій щодо учасників акцій протесту, однак, судом у задоволенні вказаного клопотання прокурора також було безпідставно відмовлено.

Крім того, прокурор вважає, що у стороннього спостерігача можуть винукнути сумніви щодо об`єктивності судді ОСОБА_5 при оцінці нею факту застосування суддею ОСОБА_11 в 2014 році до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки суддя ОСОБА_5 понад 12 років працює у Святошинському районному суді м. Києва разом із суддею ОСОБА_11 , яка тривалий час виконує адміністративно-розпорядчі функції в даному суді.

За таких обставин, на думку прокурора, суддя Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_5 підлягає відводу у справі № 759/23437/20 на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подану заяву з викладених у ній підстав та просив задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні заяви прокурора про відвід судді ОСОБА_5 , оскільки його доводи є безпідставними та мають на меті затягування процесу.

Особа, якій заявлено відвід - суддя ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, про розгляд заяви повідомлена, пояснень не надходило.

Інші учасники кримінального провадження у судове засідання не з`явилися.

Заслухавши думку прокурора та обвинуваченого, дослідивши заяву про відвід, а також надані матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Вимога законності складу суду в конкретному судовому провадженні спрямована на забезпечення права на справедливий суд, закріпленого в статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства.

Так, згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Підстави для відводу (самовідводу) судді у кримінальному провадженні визначені у статтях 75 та 76 КПК України.

Відповідно до частини першої статті 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Частиною п`ятою статті 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до частини 1 статті 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

При розгляді заяви про відвід судді, слід звернути увагу, що відповідно до положень ст.126 Конституції України та ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя є незалежним при здійсненні правосуддя.

Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-чийого боку та з будь-якою метою.

При розгляді заяви про відвід судді інший суддя не є апеляційним чи дисциплінарним органом, а тому не може надавати оцінку процесуальним діям та рішенням судді на предмет дотримання ним норм законодавства, правильності чи неправильності ведення суддею судового процесу або прийнятих суддею рішень, а має лише з позиції стороннього спостерігача визначити існування обставин, які за суб`єктивним чи об`єктивним критерієм можуть викликати сумніви у його неупередженості.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України»). Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії»). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об`єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому, враховується думка сторін, однак вирішальним є результат об`єктивної перевірки.

Аргументи, на які посилається прокурор у заяві про відвід судді ОСОБА_5 , не є підставами для висновку, що суддя, визначений для розгляду цієї справи, проявляє упередженість та необ`єктивність при її розгляді. Незгода з постановленими суддею процесуальними рішеннями не є підставою його відводу.

Таким чином, заявником не доведено наявність підстав для відводу судді, передбачених ст. 75 КПК України, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 369-372, 376 КПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені заяви прокурора ОСОБА_3 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_5 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено 13 липня 2026 року 14 год. 00 хв.

Суддя ОСОБА_1