Рішення № 138149011, 04.06.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/14202/25

Категорія 61

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Омельченко К. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - Перша київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вона є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_2 .

Після смерті батька відкрилася спадщина, що складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .

Іншим співвласником 2/3 частини зазначеної квартири є вона.

З 2019 року після смерті її матері та дружини померлого, її батько потребував постійного стороннього догляду, а тому з 2019 по день смерті батька вона зі своєю родиною проживала разом з батьком у квартирі АДРЕСА_1 .

Після смерті батька, перебуваючи в Центрі надання адміністративних послуг Подільської районної в м. Києві державної адміністрації вона отримала консультацію про те, що на час дії воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється і подавати заяву про прийняття спадщини можна не поспішати, а враховуючи те, що на момент смерті батька вона фактично постійно проживала з ним, її запевнили, що після спливу шести місяців з дня його смерті вона одразу має право звертатись із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Попри отриману консультацію, вона неодноразово намагалася потрапити до Першої київської державної нотаріальної контори, але у зв`язку з аварійними відключеннями світла, з постійними повітряними тривогами, подати заяву на особистому прийомі у нотаріуса не вдалось.

До того ж, в останні тижні строку на прийняття спадщини загострилась її хронічна хвороба, що змусило її на тривалий час відкласти питання оформлення спадкових прав після смерті батька та зосередитися на своєму лікуванні та на елементарних побутових питання, оскільки у неї троє малолітніх дітей віком 13 та 14 років.

Постійно проживаючи зі спадкодавцем на день його смерті та будучи впевненою, що на час дії воєнного стану нею жодних строків не пропущено, в серпні 2025 вона звернулася до Першої київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, на підставі якої було заведено спадкову справу № 74506199.

Проте вона отримала відмову у вчиненні нотаріальних дій, оскільки пропустила строк для прийняття спадщини.

Посилаючись на те, що отримана недостовірна в ЦНАП консультація, діючий воєнний стан, постійні повітряні тривоги, на час яких всі посадові особи, установи та організації не здійснюють прийом громадян, загострення її хронічної хвороби та наявність у неї 3-х малолітніх дітей в сукупності унеможливили реалізувати своє право на звернення до нотаріуса у встановлений строк та є поважними причинами його пропуску, просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 тривалістю - два місяці з дня набрання законної сили судомим рішенням.

У судове засідання представник позивача, представник відповідача та представник третьої особи не з`явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи на підставі ст. 223 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази в справі в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про смерть від 13.01.2025 серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_2 був власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , власником 2/3 частин зазначеної квартири є - ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 вказала на те, що зокрема, у зв`язку з воєнним станом, постійними повітряними тривогами, на час яких всі посадові особи, установи та організації не здійснюють прийом громадян, загострення її хронічної хвороби та наявність у неї 3-х малолітніх дітей в сукупності унеможливили реалізувати своє право на звернення до нотаріуса у встановлений строк.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до виписки з медичної кари амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_2 в 2024 хвороба ОСОБА_2 загострилася, у зв`язку з чим, він потребував постійного стороннього догляду.

Відповідно до довідки управління охорони здоров`я Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації КНП «Консультативно-діагностичний центр» Дарницького району м. Києва від 20.08.2025 № 17293 ОСОБА_1 у період з 02.07.2025 по 20.08.2025 з діагнозом остеопороз, артроз суглобів, загострення хвороби не може вільно пересуватися, рекомендовано: постільний режим, заборона на тривале переміщення.

ОСОБА_1 є матір`ю трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зі спадкової справи № 811/2025, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається те, що з заявою про прийняття спадщини після останнього звернулася 25.08.2025 його донька- ОСОБА_1 .

Згідно з матеріалів спадкової справи інших спадкоємців у ОСОБА_2 немає.

Відповідно до постанови державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори від 27.08.2025 № 4184/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 , а саме: на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частинами 1 та 3 ст. 1272 ЦК України встановлено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд вважає причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною, а тому заявлені вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Київської міської ради ((01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22883141), третя особа - Перша київська державна нотаріальна контора (01135, м. Київ, пр. Берестейський, 11, код ЄДРПОУ 02901807), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , строком в два місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. С. Захарчук