Рішення № 138148927, 23.06.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/13120/25

2/296/1935/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"23" червня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира

в складі: головуючого - судді Пилипюк Л. М.

за участю секретаря судового засідання Дзюман О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії,

В С Т А Н О В И В:

18 листопада 2025 року представник КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради Дубравська О. І. звернулася до Корольовського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії.

Позов обґрунтовано тим, що КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради надає послуги з централізованого опалення відповідно до умов, визначених Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання» та «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 і «Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830.

Квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 забезпечена послугами постачання теплової енергії, які надає КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради.

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 28 серпня 2025 року підтверджено, що право власності на вищевказану квартиру зареєстроване на праві спільної часткової власності за ОСОБА_1 (2/3 та 3/12 частини), ОСОБА_2 (1/12 частини).

Представник позивача вказує, що ОСОБА_2 помер в 2010 році, а його спадкоємцем є онук ОСОБА_1 . Фактично прийнявши спадщину, відповідач ОСОБА_1 право власності на 1/12 частину квартири, яка належала ОСОБА_2 , належним чином не зареєстрував.

Із виписки по особовому рахунку вбачається, шо з 01 вересня 2021 року по 01 листопада 2025 року відповідач не в повному обсязі сплачує вартість наданих послуг з постачання теплової енергії, внаслідок чого має заборгованість у розмірі 28 417,74 гривень.

На підставі наведеного представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги постачання теплової енергії у розмірі 28 417,74 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 гривень.

Ухвалою судді від 04 грудня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою суду від 11 травня 2026 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано з Житомирського обласного державного нотаріального архіву копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 .

Представник позивача КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради Дубравська О. І. в судове засідання не з`явилася, заявою від 20 січня 2026 року просить розгляд справи проводити без її участі. У вказаній заяві представник позивача також зазначає, що вона підтримує позовні вимоги та надає згоду на ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.Судом вжито належних заходів, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України, з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Зокрема, відповідачу було надіслано судові повістки рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України. Однак, відповідні поштові відправлення повернулись на адресу суду неврученим з відміткою пошти про причину повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». З огляду на наведене відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.

За наявності всіх умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд установив, що КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради надає послуги з теплопостачання у м. Житомирі, в тому числі до помешкання за адресою: АДРЕСА_1 .

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 28 серпня 2025 року підтверджено, що ОСОБА_1 належить 2/3 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Суд відхиляє доводи представника позивача про те, що за відповідачем ОСОБА_1 зареєстроване право власності на 2/3 та 1/4 частки вищевказаної квартири. Актуальна інформація про об`єкт речових прав на квартиру за адресою АДРЕСА_1 свідчить, що 30 листопада 2017 року ОСОБА_1 належить 2/3 частини вказаної квартири. Відомості про належність відповідачу частки квартири датовані 2007 роком та втратили актуальність.

Крім того, відповіддю з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджено, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 2/3 частини квартириза адресою АДРЕСА_1 .

На виконання ухвали суду про витребування доказів Житомирський обласний державний нотаріальний архів надіслав копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер в 2010 році.

Дослідивши матеріали спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2 , суд установив, що квартира за адресою АДРЕСА_1 станом на 10 лютого 2010 року належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 (1/4 частина), ОСОБА_1 (1/4 частина), ОСОБА_3 (1/4 частина) та ОСОБА_4 (1/4 частина).

Спадкоємцями ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дочка ОСОБА_3 в 2/3 частках, в тому числі з урахуванням 1/3 частки у спадщині, від якої відмовилась на її користь дружина померлого ОСОБА_4 , а також згідно зі ст. 1266 ЦК України спадкоємцями є онуки померлого ОСОБА_5 в 1/6 частці та ОСОБА_6 в 1/6 частці.

З огляду на наведене суд відхиляє аргументи позову про те, що відповідач ОСОБА_1 успадкував 1/12 частину квартири після смерті ОСОБА_2 .

Отже, суд дійшов висновку про відсутність доказів належності всієї квартири відповідачу ОСОБА_1 . Натомість документально підтверджено, що відповідач є власником 2/3 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Як вбачається з представленого позивачем розрахунку заборгованості відповідач не в повному обсязі виконував зобов`язання щодо оплати вартості наданих комунальних послуг з постачання теплової енергії, у зв`язку з чим за періодз 01 вересня 2021 року по 01 листопада 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 28 417,74 гривень.

Вказаний розрахунок заборгованості відповідач належними доказами не спростував та не вказав аргументів, які б могли поставити під об`єктивний сумнів правильність проведених нарахувань.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Перелік житлово-комунальних послуг визначений ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (п. 2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг.

Зокрема, правом споживача є одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»), а обов`язком - оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Обов`язком виконавця, зокрема, є забезпечення своєчасності надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів (п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Частинами другою, третьою та п`ятою статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання»).

Згідно з ч.ч.1, 4 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

Статтею 322 Цивільного кодексу України «Тягар утримання майна» встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Власник квартири зобов`язаний нести витрати з її утримання, у тому числі оплачувати комунальні послуги, незалежно від того, проживає він у належній йому квартирі чи ні, якщо він в установленому порядку не відмовився від надання таких послуг (Постанова КЦС ВС від 02 квітня 2020 року у справі № 757/29813/17-ц).

Досліджені судом докази дають підстави для висновку, що відповідач належним чином не виконує обов`язку щодо утримання належного йому майна, не сплачує вартість послуг по теплопостачанню, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Разом з тим, суд ураховує, що відповідачу на праві спільної часткової власності належить 2/3 частини квартири АДРЕСА_2 , а тому відповідач зобов`язаний сплатити наявну заборгованість пропорційно до частини квартири, що перебуває у його власності, тобто 2/3 частини боргу. Ураховуючи загальний розмір заборгованості 28 417,74 гривень, відповідач зобов`язаний сплатити 18 945,16 гривень спірної заборгованості.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.

Розподіл судових витрат.

Частиною 1ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Ураховуючи висновок суду про часткове задоволення позову та на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради слід стягнути 2 018,76 гривень судового збору.

На підставі ст. ст. 64, 67, 68 ЖК УРСР, ст. ст. 11, 509, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 7, 8, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради 18 945 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот сорок п`ять) гривень 16 копійок заборгованості за послуги постачання теплової енергії, а також 2 018 (дві тисячі вісімнадцять) гривень 76 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Корольовським районним судом міста Житомира за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Виконання рішення суду слід провадити з урахуванням положень Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 № 2479-IX.

Позивач: Комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго», код ЄДРПОУ35343771, адреса: м. Житомир, вул. Київська, 48.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Повний текст рішення складено 13 липня 2026 року.

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК