Ухвала суду № 138148923, 13.07.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/7665/15-ц

Провадження № 6/487/189/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2026 року місто Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді Темнікової А.О., за участю секретаря судового засідання Демиденко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі, заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

25.05.2026 року ТОВ «Капіталресурс» звернулося до Заводського районного суду міста Миколаєва з заявою, в якій просило замінити вибулого стягувача Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» на правонаступника ТОВ «Капіталресурс» у виконавчому листі №2/487/3039/15 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог представник заявника зазначив, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого, остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконувала, у зв`язку з чим ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено частково, та на виконання рішення видано виконавчий лист № 2/487/3039/15 про стягнення з Відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу за кредитним договором. 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Окрім того, кредитний договір Відповідача на момент звернення Заявника з даною заявою є дійсним та не оскаржувався сторонами по справі.

Представник заявника ТОВ «Капіталресурс» в призначене судове засідання не з`явився. В поданій заяві просив розглядати справу за його відсутності.

Представник Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» у призначене судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно, належним чином.

ОСОБА_1 в призначене судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, про дату та час судового засідання була повідомлена своєчасно, належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

З урахуванням приписів ч. 3 ст.442 ЦПК України заяву було розглянуто за відсутності учасників.

Згідно вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Заводського районного суду міста Миколаєва з позовною заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 15.07.2008 року.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 24.12.2015 року по справі № 487/7665/15-ц позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 15.07.2008 року у розмірі 14965 гривень 93 копійки та судові витрати з оплати судового збору в сумі 1218 гривень.

На виконання рішення видано виконавчий лист № 2/487/3039/15 про стягнення з Відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу за кредитним договором.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача.

Таким чином кредитора по договору № SAMDN34000022839099 ОСОБА_2 було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Окрім того, кредитний договір № SAMDN34000022839099 ОСОБА_2 на момент звернення Заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.

Після відступлення права вимоги за вищевказаним кредитним договором оригінал виконавчого листа №2/487/3039/15, Заводський районний суд м. Миколаєва передано ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Станом на теперішній час ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» позбавлено можливості направити на примусове виконання виконавчий лист №2/487/3039/15, Заводський районний суд м. Миколаєва, оскільки в ньому стягувачем зазначено попереднього кредитора АТ КБ «ПриватБанк».

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

За змістом пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); факторингу (гл.73 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частини перша, друга, п`ята статті 442 ЦПК України).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частин першої та другої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Отже, установлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб щодо вчинення чи невчинення дій стосовно його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.

Оскільки рішення суду набрало законної сили, тому є обов`язковим до виконання відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України; судом видано виконавчий лист на виконання цього судового рішення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 26.02.2025 року у справі № 759/20897/21 висловився щодо дійсності договору правонаступництва: «… договір про відступлення права вимоги в судовому порядку недійним не визнавався, презупмція його дійсності не спростована (стаття 204 ЦК України), а тому він є доказом правонаступництва щодо прав кредитора в матеріальних правовідносинах і становить підставу процесуального правонаступництва.»

Стаття 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини (далі - Конвенція) та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (рішення в справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) визначено три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

У контексті статті 1 Першого протоколу Конвенції майном є присуджені судом виплати.

Неспроможність державних органів надати заявнику майно, присуджене йому згідно з остаточним рішенням суду, становить втручання, несумісне з гарантіями, закріпленими в пункті 1 статті 1 Першого протоколу (рішення в справі «Войтенко проти України» від 29 червня 2004 року).

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини 1 статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Аналіз наведених норм права, дає підстави дійти висновку, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Враховуючи викладене, суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 442 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі, заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 - задовольнити.

Замінити сторону стягувача у виконавчому листі по справі № 487/7665/15-ц з Приватного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (нині Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк") (код ЄДРПОУ: 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (код ЄДРПОУ: 43513923, адреса 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 28А).

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Повний текст ухвали складено 13.07.2026 року.

Суддя А.О. Темнікова