Рішення № 138148853, 13.07.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 липня 2026 р. Справа № 120/12228/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державного підприємства "Інфоресурс" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державного підприємства "Інфоресурс" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо відмови позивачу у внесені змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо черговості набуття ним освіти.

Ухвалою від 02.09.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 262 КАС України) без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

05.09.2025 року надійшов відзив на позовну заяву від представника Міністерства освіти і науки України, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, що у разі вступу для здобуття освіти за нижчим освітнім ступенем, здобуття вищої освіти відбуватиметься в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти у відповідному полі зазначено «Ні, порушує».

У встановлений судом строк третя особа своїм правом на подання пояснень не скористалась при цьому копія ухвали про відкриття провадження була доставлена до її електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" 02.09.2025 року, що підтверджується відповідною довідкою.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1 01.09.2012 року вступив до Фахового коледжу конструювання одягу Приватного вищого навчального закладу "Вінницький інститут конструювання одягу і підприємництва", однак 19.09.2013 року був відрахований у зв`язку із порушенням навчальної дисципліни.

У вересні 2024 року позивач зарахований до Іллінецького аграрного фахового коледжу.

11.11.2024 року закладом освіти сформована довідка №516399 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, в якій у графі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, що визначена частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту" вказано "Ні, порушує".

Також у довідці в графі «Інформація про документи про освіту» вказано:

1. Атестат про повну загальну середню освіту;

2. Свідоцтво про базову загальну середню освіту.

Позивач звернулася з запитом до Міністерства освіти і науки України з проханням внести відповідні зміни до ЄДЕБО із зазначенням про те, що позивач «Так, не порушує» рівень послідовності здобуття освіти.

Міністерство освіти і науки України листом №5/1327-25 від 28.07.2025 року повідомило про відсутність підстав для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування відповідних відомостей.

Разом із тим, на думку позивача, в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

Відповідні обставини зумовили його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України "Про освіту" рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Частиною 1 Закону України "Про вищу освіту" визначено рівні та ступені вищої освіти, зокрема, підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 7 Закону України "Про вищу освіту", документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: - диплом молодшого бакалавра; - диплом бакалавра; - диплом магістра; - диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Для встановлення послідовності здобуття освіти беруться до уваги факти раніше здобутого рівня освіти, що підтверджується документом державного зразка - дипломом чи свідоцтвом, та теперішній рівень здобуття освіти, що є вищим за раніше здобутий.

Відповідно до ч. 10 ст.7 зазначеного Закону, інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Так, аналіз зазначених норм свідчить, що освітній ступінь "фаховий молодший бакалавр" присуджується лише у результаті успішного виконання здобувачем передвищої освіти освітньо-професійної програми, за наслідком чого здобувачу такої освіти видається відповідний документ, який підтверджує здобуття такого рівня вищої освіти.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, у 2012 році позивач закінчив загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області та здобув загальну середню освіту.

В подальшому позивача зараховано до Приватного вищого навчального закладу "Вінницький інститут конструювання одягу та підприємництва" за освітнім рівнем "молодший спеціаліст", однак 19.09.2013 року останній був відрахований, тобто не здобув відповідного рівня освіти.

З 01.09.2024 року позивача зараховано до Іллінецького аграрного фахового коледжу для здобуття освітнього рівня "фаховий молодший бакалавр" на денну форму навчання. Дата завершення здобуття освіти 30.06.2027 року.

Із встановлених фактичних обставин випливає, що позивач має повну загальну середню освіту. Доказів отримання позивачем освіти будь-якого іншого рівня матеріали справи не містять, стороною відповідача доказів про наявність відповідних фактів суду не надано та не повідомлено. Таким чином, отримавши атестат про повну загальну середню освіту, позивач наразі здобуває освіту за освітньо-професійним ступінем передвищої освіти "фаховий молодший бакалавр".

Таким чином зазначення у довідці від 11.11.2024 року №516399 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 , що поточне здобуття освіти порушує послідовності, визначені частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", не відповідає фактичним обставинам.

Вирішуючи питання щодо способу захисту порушеного права позивача, суд зважає на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про освіту", у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система Єдина державна електронна база з питань освіти.

Згідно з частиною 5 ст. 74 Закону України "Про освіту" визначено: "держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових".

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази: - здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; - відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; - забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; - проводить навчання для роботи з Електронною базою; - здійснює інші заходи, передбачені законом.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 74 Закону України "Про освіту", положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 5 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, що затверджене МОН України від 08 червня 2018 року № 620, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО. Згідно з п. 2 розділу ІІІ Положення про ЄДЕБО, інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб`єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.

Відповідно до п. 1 розділу ІV Положення про ЄДЕБО, розпорядник ЄДЕБО: 1) вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; 2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством; 3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; 4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: - ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб`єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб`єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", а також освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); - іншу інформацію, визначену законодавством; 5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису; 6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; 7) визначає: - перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб`єктам; - вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов`язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.

Отже, в силу норм чинного законодавства, відповідач є відповідальною особою за організаційне забезпечення ЄДЕБО та встановлення вимог апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.

Надаючи оцінку порушеному праву позивача, враховуючи наведене вище, суд вважає, що відповідачем вчинено протиправні дії, які полягають у невірному відображенні в довідці інформації, що містяться в ЄДЕБО, про порушення послідовності здобуття освіти ОСОБА_1 .

При цьому суд враховує, що позивачем належним чином доведено факт послідовного навчання (здобуття освіти), а також порушення відповідачем чинного законодавства України в частині невірного відображення відомостей у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас обираючи належний спосіб захисту, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відображення у довідці №516399 від 11.11.2024 року, сформованій у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, інформації про порушення послідовності здобуття освіти ОСОБА_1 , визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" та зобов`язати внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".

Необхідно зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Викладене свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи те, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн., відповідні витрати підлягають відшкодування на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відображення у довідці №516399 від 11.11.2024 року, сформованій у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, інформації про порушення послідовності здобуття освіти ОСОБА_1 , визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Міністерство освіти і науки України (пр-т Берестейський, 10, м. Київ, код ЄДРПОУ 38621185)

Третя особа: Державне підприємство "Інфоресурс" (вул. Олександра Довженка, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 37533381)

Повний текст рішення складено 13.07.2026.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна