Рішення № 138148841, 13.07.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 липня 2026 р. Справа № 120/2499/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на роботі

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на роботі.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю наказів Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №129 від 23.01.2025 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських відділення поліції № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області", в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, а також №20 о/с від 10.02.2025 "Щодо особового складу", в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 з посади начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області.

Ухвалою від 03.03.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому остання заперечила щодо задоволення даного позову. Зазначила, що у ході службового розслідування встановлено, що під час патрулювання на автодорозі Р-08 сполученням "Могилів-Подільський - Ямпіль - Немирів" було виявлено службовий автомобіль марки "Renault Duster", н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні), який рухався з порушеннями правил дорожнього руху, а саме - неодноразово здійснював виїзд на зустрічну смугу руху. Під час спроби зупинити вказаний автомобіль за допомогою проблискових маячків (синього та червоного кольору) та звукового спецсигналу про зупинку, водій продовжував рух та не виконував законні вимоги поліцейських про зупинку.

Крім того, у межах проведеного службового розслідування встановлено, що об 21.45 водій службового автомобіля марки "Renault Duster", н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні) капітан поліції ОСОБА_2 (перебував у форменому одязі без розпізнавальних знаків поліції, без вогнепальної зброї) рухаючись по вулиці Віктора Наконечного, 37, в с. Клембівка Могилів-Подільського району Вінницької області, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та допустив з`їзд в кювет.

На місце події додатково прибув екіпаж "ЮЗ-51", відділення поліції у складі інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Гайдая Олександра Миколайовича та інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Покотила Олександра Михайловича, а також відповідальний по підрозділу начальник сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції Козюк Вячеслав Вячеславович.

Під час спілкування із ОСОБА_1 , який знаходився на пасажирському сидінні автомобіля, поліцейськими виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (різкий та характерний запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці).

В подальшому, відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, поліцейськими СРПП відділення поліції № 1 Могилів-Подільського РВП запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із використанням спеціального технічного приладу «Drager Alcotest» або в закладі охорони здоров`я КНП "Ямпільська територіальна лікарня" Ямпільської міської ради. ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Drager "Alcotest" на місці зупинки та виявив бажання пройти огляд в медичному закладі.

У приміщенні КНП "Ямпільська територіальна лікарня" Ямпільської міської ради ОСОБА_1 пройшов медичний огляд на стан сп`яніння, за результатами проведення якого встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, концентрація парів спирту у видихуваному повітрі становила 1,58 ‰ (висновок від 25.12.2024 № 88).

Крім того у поданому відзиві представник також вказала, що поліцейськими СРПП відділення поліції № 1 Могилів-Подільського РВП відносно капітана поліції ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 254 КУпАП та розділу 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, складено протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (серія ЕПР1 № 205245), ст. 124 КУпАП (серія ЕПР1 № 205239), ч. 1 ст. 122-2 КУпАП (серія ЕПР1 № 205227), а також винесено постанову за ч.1 ст. 122 КУпАП (серія БАД 919729).

Представник відповідача наголошувала на тому, що підставою для призначення службового розслідування став не факт оформлення відносно капітана поліції ОСОБА_1 адміністративних матеріалів чи керування ним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп?яніння, а саме вчинення ним дій, які полягають у порушенні ним службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, а також дій, які суперечать інтересам законності, дискредитують звання поліцейського та підривають авторитет Національної поліції України. Вказані дії, на переконання представника відповідача, вказують про реальну наявність у поведінці ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.

20.03.2025 представником відповідача подано додаткові пояснення до яких долучено постанову Вінницького апеляційного суду від 18.03.2025 року.

24.03.2025 представником позивача надано додаткові пояснення до яких долучено постанову Ямпільського районного суду від 14.02.2025 року.

10.04.2025 представником відповідача подано клопотання про долучення до матеріалів справи рішення Крижопільського районного суду від 10.04.2025.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши інші докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до наказу ГУНП у Вінницькій області № 237о/с від 31.12.2020 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника сектору дізнання відділення поліції №1 Тульчинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

26.12.2024 начальником УГІ ГУНП у Вінницькій області підполковником поліції Олександром Китасюком подано доповідну записку №52903-2024 керівництву ГУНП та запропоновано призначити службове розслідування у зв?язку з можливим порушенням службової дисципліни капітаном поліції ОСОБА_1 , (керування ним службовим автомобілем із явними ознаками алкогольного сп?яніння, відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп?яніння).

Про вказану подію відповідно до Переліку правопорушень та подій, інформація про які подається до центрального органу управління поліції, головних управлінь Національної поліції в Автономній республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, затвердженого наказом НП України від 04.07.2018 року №645, повідомлено Департамент головної інспекції НП України (інформаційна довідка від 26.12.2024 року № 52903-2024).

За фактом отриманої інформації та з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки відомостей про можливе порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , наказом начальника ГУНП у Вінницькій області від 26.12.2024 року № 1803 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію для його проведення.

23.01.2025 року начальником ГУНП у Вінницькій області затверджено висновок за результатами службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідній записці начальника УГІ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції О. Китасюка від 26.12.2024 року.

Зокрема, висновком службового розслідування було встановлено, що 25.12.2024 року о 22:58 год. до ГУНП у Вінницькій області надійшла інформація про те, що за адресою: вул. Наконечного, 57, с. Клембівка, Могилів-Подільського району виявлено ДТП за участю службового автомобіля марки "Renault Daster", н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні), водій начальник сектору дізнання відділення поліції №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_1 ймовірно перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Під час спілкування у капітана поліції ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці).

Відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року 1452/735, поліцейськими СРПП відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП капітану поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки із використанням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest», або у відповідному закладі охорони здоров?я - КНП "Ямпільська територіальна лікарня" Ямпільської міської ради.

ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та виявив бажання пройти огляд в медичному закладі. У подальшому, перебуваючи в приміщенні КНП "Ямпільська територіальна лікарня" Ямпільської міської ради капітан поліції пройшов медичний огляд на стан сп`яніння. За результатами проведення якого встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, концентрація парів спирту у видихуваному повітрі становила 1,58% (висновок від 25.12.2024 №88).

В подальшому відносно капітана поліції ОСОБА_1 поліцейськими СРПП відділення №1 Могилів-Подільського РВП складено протоколи про адміністративне порушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (серія ЕПР1 №205245) та ст. 124 КУпАП (серія ЕПР1 №205339), ч. 1 ст. 122-2 КУпАП (серія ЕПР1№205227), та винесено постанову відповідно до ч. 1 ст. 122 (серія БАД № 919729).

Дану подію поліцейські відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП фіксували на портативні відеореєстратори.

Також у межах службового розслідування з метою з?ясування фактичних обставин оформлення адміністративних матеріалів відносно капітана поліції ОСОБА_1 на адресу відділення поліції № 1 Могилів-Подільського РВП направлено запит щодо надання копій адміністративних матеріалів та відеозаписів з нагрудних камер поліцейських (лист від 30.12.2024 року № СЕД-57041-2024).

Отриману копію адміністративного протоколу серії ЕПР1 №205245 було досліджено у межах проведеного службового розслідування та дисциплінарною комісії було встановлено, що 26.12.2024 о 01:33 по вулиці Віктора Наконечного, 37, в с. Клембівка, Могилів-Подільського району поліцейський СРПП відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП сержант поліції І. Дністрянський склав його відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України; місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ; місце роботи: працівник поліції; особу встановлено: посвідчення водія НОМЕР_3 ; транспортний засіб: "Renault Daster", н.з. НОМЕР_1 , належить ГУНП у Вінницькій області.

Зі змісту адміністративного протоколу вбачається, що 25.12.2024 о 21:41 по вул. Віктора Наконечного, 37, в с. Клембівка водій ОСОБА_1 керував автомобілем "Renault Daster", н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови), огляд проводився у встановленому законом порядку в КНП "Ямпільська територіальна лікарня", результат огляду на стан алкогольного сп`яніння позитивний та склав 1,58 (проміле) відповідно до висновку №88 від 25.12.2024. Від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив п.2.9А ПДР - керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Капітан поліції ОСОБА_1 відмовився надавати пояснення по суті порушення, про що у графі "Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення" зазначено "від дачі пояснень на місці зупинки водій відмовився". Аналогічний запис "відмовився від підпису" наявний у графах протоколу "Особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи" та "Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності". Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 посвідчення водія не вилучалось.

Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 88 від 25.15.2024, складеного лікарем КНП "Ямпільська територіальна лікарня" о 23.35 25.12.2024 за результатами якого позивач перебував у стані алкогольного сп`яніння результат 1,58 (проміле). При цьому в графі № 11 "Підпис обстежуваної особи про ознайомлення з результатами огляду" позивач проставив свій підпис.

Також протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 205239, що складений 26.12.2024 о 01.19 сержантом поліції І. Дністрянським відносно ОСОБА_1 встановлено, що відповідно до фабули 25.12.2024 о 21.44 на а/д с. Клембівка, вул. Віктора Наконечного, 37, останній під час керування автомобілем "Renault Duster", н.з. НОМЕР_1 , не вибравши безпечної швидкості руху, не врахувавши дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним допустив з`їзд у кювет чим порушив п. 12.1 ПДР. Відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 124 КУпАП. Крім того, відносно капітана поліції ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії ЕПР1 № 205227 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, зі змісту якого встановлено, щоостанній 25.12.2024 о 21.41 на А/Д Р08-106 керуючи автомобілем "Renault Duster", н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу працівників поліції про зупинку ТЗ, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору, а також звукового сигналу, цим порушив п. 2.4 ПДР.

Також, відносно капітана поліції ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 919729 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідно до якої капітан поліції ОСОБА_1 25.12.2024 о 22.43 на А/Д Р08-107 км керуючи автомобілем "Renault Duster", н.з. НОМЕР_1 , здійснив перетин суцільної лінії 1.1 "вузька суцільна лінія", не пов`язаний з об`їздом нерухомої перешкоди, цим порушив вимоги п. 8.5.1 ПДР України.

Як зазначено у висновку службового розслідування від 23.01.2025 року, на підставі отриманих пояснень від працівників патрульної поліції, переглядів відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, вивчення протоколів про адміністративні правопорушення та інших зібраних матеріалів дисциплінарною комісією зроблено висновок про скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні Присяги поліцейського, вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", частини 1, пунктів 1, 3, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 5 частини 2 статті 16 Закону України "Про дорожній рух", пунктів 2.9 а, 8.5.1 2.4 ПДР України, підпункту 1 пункту 6 розділу ІІІ Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної патрульної поліції України, підпункту 9 пункту 1, підпунктів 2, 3 пункту 2 доручення ГУНП у Вінницькій області від 25.10.2024 №107 "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та законності", окремих пунктів розділу IІ посадової інструкції та вирішено застосувати до капітана поліції ОСОБА_1 (0105349) дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

В подальшому, наказом начальника ГУНП у Вінницькій області від 23.01.2025 року №129, за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні Присяги поліцейського, вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", частини 1, пунктів 1, 3, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 5 частини другої статті 16 Закону України "Про дорожній рух", пунктів 2.9 а, 8.5.1 2.4 ПДР України, підпункту 1 пункту 6 розділу ІІІ Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної патрульної поліції України, підпункту 9 пункту 1, підпунктів 2, 3 пункту 2 доручення ГУНП у Вінницькій області від 25.10.2024 №107 "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та законності", окремих пунктів розділу IІ посадової інструкції, вирішено застосувати до капітана поліції ОСОБА_1 (0105349) дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

У зв`язку з реалізацією вказаного дисциплінарного стягнення, наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 10.02.2025 року №20 о/с, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 10.02.2025 року.

Вважаючи вказані вище накази відповідача протиправними та з метою їх скасування, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку вказаним позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України "Про Національну поліцію" від 02.11.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до статті 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Частинами першою та другою статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок №893).

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про, зокрема перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктами 2-4 Розділу V Порядку №893 передбачено, що службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Службове розслідування має встановити:

наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

вид і розмір заподіяної шкоди;

причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з пунктом 7 Розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до пункту 8 Розділу V Порядку №893 за рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.

Згідно з пунктом 14 Розділу V Порядку №893 під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.

Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку.

Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання.

Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частинами першою та другою статті 22 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейського (далі Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Відповідну до пунктів 4 та 5 розділу І вказаних Правил під час прийняття на службу до поліції особу ознайомлюють з вимогами цих Правил.

Поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.

Так, судом встановлено, що прийняттю оскаржуваних наказів №129 від 23.01.2025 та №20 о/с від 10.02.2025 року передувало проведення службового розслідування за фактами порушення службової дисципліни начальником сектору дізнання відділення поліції №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_1 .

За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія, врахувавши вимоги підпункту 2 пункту 1 наказу Національної поліції України №507 від 19.07.2022 року "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції", рекомендувала застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Позивач не погоджується із застосованим до нього видом дисциплінарного стягнення, в тому числі вказує на порушення дисциплінарною комісією порядку проведення службового розслідування.

Крім того, у позовній заяві позивач наголошує на тому, що у Головного управління Національної поліції були відсутні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності до прийняття рішення за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення.

На підтвердження вказаних тверджень позивач посилається на постанову Ямпільського районного суду у справі №153/18/25 від 14.02.2026 року, відповідно до якої адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 закрито на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу злочину за ч. 1 ст. 122-2, та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також у позовній заяві позивач стверджує, що відповідач при проведенні службового розслідування та в подальшому при прийнятті оскаржуваних наказів не врахував позитивну характеристику позивача та відсутність у нього діючих дисциплінарних стягнень.

Оцінюючи наведені вище твердження позивача, суд вважає за необхідне зазначити, що у межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини в діях позивача при вчиненні ним адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним саме дисциплінарного проступку та, відповідно, оцінка обґрунтованості та законності висновків відповідача про порушення позивачем службової дисципліни, що має наслідком застосування дисциплінарного стягнення.

При цьому наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.

У спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення до позивача застосовано за поведінку, що є несумісною з проходженням служби в поліції та не відповідає званню працівника поліції, а не за вчинення адміністративного правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 10.07.2019 у справі № 802/1150/17-а звернув увагу на те, що підставою для застосування дисциплінарних стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, які передбачені у статті 12 Дисциплінарного статуту. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Прийнята позивачем при вступі на службу в поліції присяга відповідно до статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає взяття на себе обов`язків поваги та охорони прав і свобод людини, честі держави, несення високого звання поліцейського з гідністю та сумлінного виконання своїх службових обов`язків.

В основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги поліцейського. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду у постановах від 21.09.2018 у справі № 824/227/17-а, від 08.08.2019 у справі № 824/1015/16-а у подібних правовідносин.

Відповідно до вимог підпункту 8 Посадової інструкції начальника сектору дізнання відділення поліції №1 Тульчинського районного відділу поліції ГУПН у Вінницькій області ОСОБА_1 , затвердженої начальником ВП№ Тульчинського районного відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області від 02.01.2024 року, з якою під підпис ознайомлений позивач, керівник органу дізнання в повсякденній діяльності зобов`язаний дотримуватись вимог антикорупційного законодавства, в тому числі правил етичної поведінки, заборон і обмежень, визначених Законом України «Про запобігання корупції», наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 та іншими нормативними актами, а також внутрішнього розпорядку.

Крім того, у матеріалах справи містяться докази того, що ОСОБА_1 під розписку неодноразово попереджався про неприпустимість порушень дисципліни та законності, зокрема керування транспортним засобом у нетверезому стані, дотримання правил поведінки. Виключення вживання спиртних напоїв під час несення служби та зловживання алкоголем поза службою, уникнення конфліктних ситуацій з громадянами, поведінки на службі та у побуті, правилами етичної поведінки, недопустимість підриву авторитету НП України.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням відповідних обставин і не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07.03.2019 в справі № 819/736/18, від 19.05.2022 в справі № 480/4079/18.

У постановах Верховного Суду, від 19.04.2021 у справі №240/2677/20, від 17.06.2021 у справі №804/6242/17, від 12.05.2022 у справі №260/1/19, від 26.06.2022 у справі №2240/2329/18 від 14.07.2022 у справі №520/1795/19 зазначено, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Проступком, який ганьбить честь і гідність, порочить поліцейського та підриває авторитет Національної поліції України, є дія чи бездіяльність, яка за своїм характером несумісна з високим званням поліцейського і робить неможливим виконання ним своїх службових обов`язків, грубе порушення загальноприйнятих норм і правил поведінки, що принижує авторитет державної служби Національної поліції.

При цьому суд критично оцінює твердження позивача щодо порушення процедури проведення службового розслідування та прийняття оскаржуваних наказів поза межами строків проведення службового розслідування, оскільки нормами Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

При цьому ч. 2 ст. 16 визначено, що у разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

Крім того ч. 3 ст. 16 передбачено, що до строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Відповідно до наявних у матеріалах справи відомостей наказом №1803 від 26.12.2024 року "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" було призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.

В подальшому наказом №23 від 06.01.2025 року "Про продовження строків проведення службового розслідування" прийнято рішення про продовження строку службового розслідування на 15 календарних днів. Крім того у відповідному наказі також вказано про неможливість завершення службового розслідування до 09.01.2025 року та вирішено продовжити строк його проведення на 15 днів.

При цьому, на переконання представника позивача, вказаний строк припадає на 21.01.2025 року. Однак зазначене твердження є помилковим, оскільки, на переконання суду, вказаний 15-ти денний строк слід відраховувати саме від 09.01.2025 року (дати завершення службового розслідування), а не від дати прийняття наказу "Про продовження строків проведення службового розслідування".

У зв`язку із вказаним, на думку суду, дисциплінарною комісією у межах визначеного строку, а саме 23.01.2025 року, складено висновок.

Крім того, на переконання суду, однією із підстав для продовження строку проведення службового розслідування є неодноразові листи позивача про неможливість прибути до управління поліції для надання пояснень у зв`язку із хворобою. Тобто вказані позивачем обставини зумовили продовження строку для прийняття рішення дисциплінарною комісією.

Також, суд критично оцінює посилання позивача щодо ухилення членів дисциплінарної комісії від отримання пояснень позивача.

Суд наголошує, що відповідно до наявних у матеріалах справи доказів дисциплінарною комісією з метою забезпечення права на захист відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі Статуту), затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, капітану поліції А. Чепілю 02.01.2025 (вих. № СЕД 1767-2025 від 02.01.2025) направлено запрошення до ГУНП для опитування 07.01.2025 року.

Однак, 05.01.2025 на електронну адресу УГІ ГУНП позивачем направлено повідомлення про неможливість прибуття. У повідомленні ОСОБА_1 вказав, що з 03.01.2025 перебуває на лікуванні у зв`язку із хворобою та зобов`язується прибути для надання пояснення по завершенню лікування.

В подальшому дисциплінарною комісією листом від 07.01.2025 (№ СЕД 6680-2025 від 07.01.2025) повторно запрошено ОСОБА_1 з`явитися до ГУНП у Вінницькій області для надання пояснень, більше того у листі також зазначено про можливість здійснення виїзду членами дисциплінарної комісії до місця проживання позивача з метою отримання пояснень та вказано про можливість направлення письмових пояснень.

У відповідь на вказаний лист капітан поліції ОСОБА_1 15.01.2024 на електронну адресу УГІ ГУНП повторно направив відповідь, у якій вказав аналогічні мотиви щодо неможливості прибуття до ГУ НП у Вінницькій області для надання пояснень.

У подальшому листом від 17.01.2025 (№ СЕД 17183-2025 від 17.01.2025) дисциплінарною комісією повторно запрошено відповідача з`явитися до ГУНП у Вінницькій області для надання пояснень на 20.01.2025. Крім того, у листі також зазначено щодо можливості надання саме письмових пояснень у довільній формі.

19.01.2024 ОСОБА_1 направив на електронну адресу УГІ ГУНП лист про неможливість прибуття, у якому вказав, ті ж самі підстави щодо неможливості прибуття для надання пояснень.

Більше того, у вказаному листі позивач ніяк не відреагував на пропозицію щодо надання письмових пояснень без особистого прибуття до ГУНП у Вінницькій області.

Враховуючи наведені у листах обставини членами дисциплінарної комісії складено акт про неприбуття поліцейського для надання пояснень. Крім того у прийнятому акті також комісією визнано неповажними причини неявки.

Більше того з метою з`ясування відомостей щодо можливості надання пояснень капітаном поліції ОСОБА_1 членами дисциплінарної комісії опитано лікаря ортопеда-травматолога КНП Крижопільська ОЛІЛ ОСОБА_3 .

Під час надання пояснень лікар повідомив, що ОСОБА_1 було призначено амбулаторне лікування за місцем проживання, а також призначено лікарські препарати, які ніяким чином не впливають на ясність свідомості, реакцію та здатність надавати пояснення.

Також на спростування доводів позивача щодо порушення його права на надання пояснень суд акцентує увагу на тому, що членами дисциплінарної комісії здійснено виїзд до місця проживання капітана поліції ОСОБА_1 , однак останній у вказаний час на телефонні дзвінки не відповідав.

Нормами частини п`ятої статті 15 Статуту та пункту 7 розділу IV Порядку передбачено, що кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування. Відповідно до абзацу третього частини третьої статті 27 Статуту, якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.

Зазначені вище обставини, на думку суду свідчать про те, що дисциплінарною комісією вжито всіх можливих заходів для отримання від ОСОБА_1 пояснень, однак останній не скористався своїм правом, тому вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

На переконання суду, дисциплінарною комісією вжито всіх необхідних заходів щодо забезпечення права на захист капітана поліції ОСОБА_1 , в свою чергу останній своїми діями проявив не бажання сприяти дисциплінарній комісії у проведенні об`єктивного службового розслідування.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням зібраних та досліджених суд погоджується з висновком службового розслідування та фактом порушення позивачем службової дисципліни внаслідок невиконання визначених законом обов`язків поліцейського та недотримання позивачем професійно-етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, який дискредитує звання поліцейського.

Встановлені висновком службового розслідування обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що знайшли своє підтвердження під час судового розгляду цієї справи, суд приходить до висновку про правомірність звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції у зв`язку із підтвердженням факту вчинення ним дисциплінарного проступку та відсутність підстав для скасування спірних наказів та поновлення позивача на службі в органах Національної поліції.

Щодо інших доводів позивача, суд виходить із пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказані вимоги щодо доказування правомірності спірних наказів виконано.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи спірні накази відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд виснує, що такі прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено, тому відсутні підстави для скасування наказів.

Позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про скасування оскаржуваних наказів, які визнані судом правомірним, тому також не підлягають до задоволення.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40108672

Повний текст рішення складено 13.07.2026.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна