Рішення № 138148659, 01.07.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/20582/25

Провадження №: 2/755/353/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.,

при секретарі - Мовчан А.С.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить суд: позбавити батьківських прав матір, ОСОБА_3 відносно малолітніх дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/3 від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на утримання малолітніх дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду із позовом і до досягнення дитиною повноліття.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що починаючи з 2017 року сторони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. В цьому цивільному шлюбі у них народилось двоє дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте спільне сімейне життя з відповідачкою у них не склалось, через її антисоціальну поведінку та постійні сварки при дітях. В результаті чого остання пішла з їхньої родити та залишила дітей. Спочатку відповідачка намагалась спілкуватись з дітьми, але потім почала влаштовувати своє особисте життя та взагалі зникла із життя дітей. Вже протягом кількох років вона не приймає участі у вихованні дітей, не цікавиться їх інтересами, станом здоров`я, не допомагає дітям матеріально. Відповідно до інформації, наданої зі школи № 250 Деснянського району міста Києва ОСОБА_4 навчається в даному навчальному закладі з 01.09.2023. Позивач, як батько дитини приводить її до школи та підтримує зв`язок із класним керівником, цікавиться успіхами дитини та бере участь у батьківських зустрічах. Мати дитини, ОСОБА_3 не бере активної участі у шкільному житті дитини. Молодша донька, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в 2025 році пішла до 1 класу школи № 263 Деснянського району міста Києва. До цього діти відвідували дитячий садок, в якому за харчування сплачував саме позивач. Мати дітей не купує їм ні одяг ні продукти харчування, ні шкільне приладдя, та абсолютно не підтримує їх матеріально. З відповіді КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» вбачається, що діти мають заключену декларацію з лікарем педіатром. На профілактичні огляди дітей супроводжує батько, який виконує всі медичні зобов`язання по відношенню до дітей. Позивач зазначив, що він жодним чином не перешкоджав і ніколи не перешкоджатиме спілкуванню дітей з матір`ю. Кілька разів останній намагався ініціювати їх спілкування та зустрічі, проте відповідачка сама не проявляє жодної ініціативи в цьому питанні. Вона неодноразово обіцяла що приїде до дітей та проведе з ними час, але жодного разу так і не приїхала. Все це свідчить про те, що відповідачка свідомо ухиляється від виховання дітей та нехтує своїми батьківськими обов`язками, та не хоче виконувати свої батьківські обов`язки по відношенню до дітей. Також позивач звертає увагу на характерезуючий матеріал щодо відповідачки, а саме те, що остання веде антисоціальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, вчиняє сварки та домашнє насильство по відношенню до родичів та своїх співмешканців. Починаючи з 2019 року вона неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності щодо вчинення домашнього насильства. Під час спільного проживання остання часто вчиняла сварки та домашнє насильство при дітях чим показувала негативний приклад, спричиняла дітям стрес і негативні емоції. У зв`язку з вищевикладеним, позивач вважає що, наявні вагомі підстави для позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітніх дітей, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Незважаючи на те, що відповідачка має бути позбавлена батьківських прав відносно їхніх спільних доньок, вона все одно має розділяти з позивачем витрати на дітей і щомісячно сплачувати донькам аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 04.11.2025 відкрито провадження у цій справі, за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання з повідомлення сторін, яким роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки. Зобов`язано Орган опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, подати до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору в строк до закінчення підготовчого судового засідання.

Відповідач копію ухвали про відкриття провадження з копію позовної заяви та доданими до неї документами не отримала, конверт повернувся до суду без вручення адресату.

04.12.2025 до суду від Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації надійшла заява, у якій Служба просить суд розглядати справу у відсутність їх представника.

27.01.2026 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшло клопотання про долучення доказів.

13.03.2026 до суду від Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації надійшов висновок Деснянської районної в місті Києва державної адміністрації, як органу опіки та піклування № 102-1132 від 27.02.2026.

22.03.2026 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06.04.2026 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті, в судове засідання викликано сторони та свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовільнити посилаючись на доводи, викладені у позові. Проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував. Додатково пояснив, що проживав з відповідачкою однією сім`єю без реєстрації шлюбу, під час спільного проживання у них народилося дві доньки. Згодом, відповідачка почала часто залишати сім`ю у вечірній час, у той час як діти залишались з ним. У подальшому він дізнався, що відповідачка має стосунки з іншим чоловіком, згодом вона залишила сім`ю, а діти залишилися проживати з ним. Зазначив, що діти перебувають на його піклуванні, він займається їхнім лікуванням, відвідуванням навчальних закладів, також з дітьми йому допомагає його мати. Також, позивач висловив, занепокоєння що у разі його мобілізації до лав Збройних Сил України, то діти залишаться без належного нагляду, оскільки відповідачка ненадійна людина через зловживання алкоголем та наркотичними засобами. Додав що, відповідачка не цікавиться життям дітей та не надає матеріальної допомоги на їх утримання.

За словами позивача, відносини з відповідачкою припинилися коли молодшій дитині було 4 місяці, а старшій 1,4 роки. Вказав, що відповідачка має всі його контактні дані, однак життям дітей вона не цікавиться. Приблизно з літа 2019 року сторони спільно не проживають. На початку їхніх стосунків вони проживали у квартирі позивача по АДРЕСА_1 , де і народилися діти, однак, відповідачка мала бажання приживати у своєї бабусі, яка зі слів позивача, була проти його проживання разом із ними. Так, відповідачка та старша донька проживали у бабусі, а позивач приїжджав до них погостити, проводив час з дитиною та на вихідні забрав її до себе. Після народження другої дитини сторони разом з дітьми мешкали то у позивача то у бабусі відповідачки, але згодом повідомила позивача про те, що їй важко самій доглядати двох дітей. Позивач запропонував їй переїхати разом з дітьми до нього, повідомивши їй що його мати буде допомагати їй у догляді за дітьми. Деякий час відповідачка проживала з ним, проте через місяць покинула сім`ю, спочатку вона не поверталася додому на ніч, а згодом і припинила спільне проживання з сім`єю. Крім того, зазначив що, з літа 2019 року відповідачка не спілкується з дітьми, не приходить до них та не бачить їх вже майже сім років. Остання телефонувала йому, поцікавившись як у них справи. Додав що, відповідачка телефонувала йому та попросила дозволу забрати ОСОБА_9 зі школи, він не заперечував, попередньо повідомив про це класного керівника, після чого відповідачка забрала дитину зі школи, відвезла її додому та пішла.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав пояснення позивача та поданий позов, з підстав заявлених у ньому, та просив його задовольнити.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що з позивачем перебуває у сусідських відносинах та знає його з народження. Відповідачку вона особисто не знає, лише бачила її декілька разів, коли молодша дитина була ще маленькою. Приблизно 6-7 років тому відповідачка залишила сім`ю , позивач виховує дітей самостійно, а допомогу у вихованні дітей йому надає його мати. Вказала що, оскільки позивач працює то у вихідні дні бачить його з дітьми, а в будні дні бабуся відводить дітей до школи та на заняття з танців.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що з позивачем вони сусіди та товаришують між собою. Відповідачку вона бачила лише один раз коли молодшій дитині виповнився один місяць. Позивач самостійно виховує дітей. Зазначила, що їхні діти навчаються в одній школі, тому їй відомо що позивач щодня відводить дітей до школи, а після закінчення занять їх забирає бабуся. Вказала що, їхні діти гуляють разом на дитячому майданчику, а у вихідні дні позивач проводить з дітьми час. Також зазначила, що діти нічого не розповідають про свою маму, та особисто вона не бачила її ні в школі, ні біля будинку в якому вони мешкають. Додала що, діти повністю перебувають на утриманні та забезпеченні позивача, який займається їхнім вихованням, утриманням та розвитком дітей.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що проживає по сусідству з позивачем, навпроти його квартири, відповідачку вона не знає взагалі. Вказала, що позивач самостійно виховує своїх доньок, також з вихованням дітей йому допомагає його мати. Позивач, відводить дітей до школи, а після закінчення занять бабуся забирає їх додому. Крім того, вона має сина, який на один рік старший за доньок позивача, коли діти були молодшими вони разом гралися на дитячому майданчику. При цьому, відповідачку вона не бачила, цікавилась у тітки позивача, де перебуває мати дітей, на що остання повідомила їй, що відповідачка не проживає з сім`єю. Також підтвердила, що діти проживають разом з позивачем, перебувають на його утриманні, вихованні та доглянуті, оскільки вона щодня бачить позивача та його дітей.

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачки та за згодою позивача ухвалити заочне рішення.

Суд, вислухавши учасників справи, покази свідків, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справ, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_4 , про що, 10.05.2017 Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, складено відповідний актовий запис № 642, батьками якої записані - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_5 , про що 29.03.2019 Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, складено відповідний актовий запис № 345, батьками якої записані - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.13).

Як вбачається з листа КНП «ЦПМСД №1 Деснянського району м. Києва» від 16.09.2025 № 1161, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримують медичну допомогу з народження, в лікаря педіатра КНП «ЦПМСД №1» Деснянського району м. Києва, Лецької Світлани Василівни . На профілактичні огляди дітей супроводжує батько, ОСОБА_1 і виконує всі необхідні медичні зобов`язання по відношенню до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20).

Згідно листа спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 250 з поглибленим вивченням математики Деснянського району міста Києва, ОСОБА_4 , 2017 р.н., навчається в спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 250 з поглибленим вивченням математики Деснянського району міста Києва з 01.09.2023. Зі слів класного керівника Ольги Мітюхіної : батько дитини, ОСОБА_1 , приводить ОСОБА_9 до школи, тримає зв`язок з класним керівником, цікавиться успіхами дитини, бере участь у батьківських зустрічах. Мати дитини, ОСОБА_3 , не бере активної участі у шкільному житті дитини, зрідка забирає дочку зі школи. В такі дні питає про її успіхи. ОСОБА_9 забезпечена всім необхідним для освітнього процесу.

Згідно інформації на ученицю 1-А класу школи І-ІІІ ступенів № 263 імені Євгена Коновальця Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_5, ОСОБА_5 навчається в даній школі три місяці. Має здібності до навчання. Дитина повністю готова до школи. Має здібності до вивчення предметів гуманітарного циклу, але любить і математику. Уроки пропускає тільки з поважних причин. На уроках уважна, старанно виконує класні та домашні завдання. Навчається в повну міру своїх сил. У школі поводить себе спокійно, завжди дотримується правил поведінки. Вихована, тактовна, ввічлива. Доручення виконує старанно. ОСОБА_5 спокійна, доброзичлива. У класі спілкується з усіма учнями.

ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , батьківські збори не відвідувала, в школі не була, з класним керівником на зв`язок не виходила, рівнем успішності дитини не цікавилася. Зі слів ОСОБА_5 вона поживає з татом, ОСОБА_1 , та бабусею, які забезпечують її всім необхідним: дівчинка завжди чисто і охайно одягнена, має усе для навчання. Батько, ОСОБА_1 , дуже любить доньку та допомагає їй у підготовці домашніх завдань, добрий, уважний. Батько, бере активну участь у навчальному процесі, спілкується з класним керівником, долучається до участі в житті класу, постійно цікавиться успіхами та досягненнями ОСОБА_5 . Дитина проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.76).

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 27.02.2019 у справі № 754/2587/19 ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та закрито провадження в справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням (а.с.24).

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 12.03.2019 у справі № 754/1510/19 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 170 грн та стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 384,20 грн. Так, ОСОБА_3 22.01.2019 о 09:00 год., знаходячись за місцем проживання, вчинила сімейну сварку, в ході якої ображала нецензурною лайкою бабусю, чим вчинила домашнє насильство та скоїла правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України (а.с.26).

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 25.04.2019 у справі № 754/3711/19 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 1732 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340 грн). Так ОСОБА_3 25.02.2019 о 14:00 вчинила відносно своєї бабусі насильство в сім`ї. (а.с.23).

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 02.12.2020 у справі № 754/14435/20 ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів, що становить 170 грн. Так ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 близько о 15:30 год. вчинила домашнє насильство фізичного характеру відносно своєї бабусі, а саме: побила та ображала нецензурною лайкою (а.с.25).

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 07.09.2023 у справі № 754/11648/23 ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, обмежились усним зауваженням. Так ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 о 10:00 год. вчинила домашнє насильство в сім`ї психологічного характеру відносно співмешканця, громадянина ОСОБА_1 , а саме: висловлювалася нецензурною лайкою, погрожувала розправою, кидалася у бійку, чим завдавала психологічної шкоди і порушила п.14 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (а.с.27-28).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Згідно з частинами другою, третьою статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У частині першій статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику ЄСПЛ як джерело права.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ч.4 ст. 19 Сімейного Кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав тощо обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який згідно з ч.5 ст. 19 подає суду письмовий висновок щодо розв`язування спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно з висновком органу опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав № 102-1132 від 27.02.2026, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (протокол від 05.02.2026 № 03), діючи виключно в найкращих інтересах дитини, Деснянська районна в місті Києві державна адміністрації, на яку покладені повноваження органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_3 стосовно малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.67-71).

Згідно з висновком органу опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав № 102-1132 від 27.02.2026 встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які у шлюбі між собою не перебували. Реєстрація дітей була проведена відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України. Зі змісту заяви та пояснень, наданих ОСОБА_1 вбачається, що свою позовну заяву щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно дітей він підтримує. В обґрунтування своїх вимог він зазначає про те, що з матір'. Життя не склалось через антисоціальну поведінку матері дітей та постійні сварки при дітях. В результаті мати дітей покинула родину та залишила дітей разом з ним. Ще на початку вона іноді намагалась спілкуватись з дітьми. Але потім почала влаштовувати своє особисте життя. Фактично лише він опікується дітьми і забезпечує їх матеріально. Батько дітей, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Діти також проживають за даною адресою разом з батьком, проте відповідно до інформації з Реєстру територіальної громади міста Києва діти не мають зареєстрованого місця проживання в місті Києві. Зі слів батька діти взагалі не мають зареєстрованого місця проживання на території України.

За вказаною адресою спеціалістом Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та фахівцем із соціальної роботи Деснянського районного в місті Києві центру соціальних служб було проведено обстеження житлово-побутових умов проживання та з`ясовано, що умови для проживання та виховання дітей створені. В дітей є окрема кімната, облаштована спальними місцями, робочим столом, шафою для одягу, комодом. Діти забезпечені всім необхідним одягом, взуттям, шкільним приладдям, іграшками та книгами. Батько дітей працює та має самостійних дохід. З місця роботи характеризується позитивно. Відповідно до інформації, наданої школою І-ІІІ ступенів № 263 Деснянського району міста Києва ОСОБА_5 навчається в першому класі. Дитина характеризується позитивно. Мама батьківські збори не відвідувала, в школі не була, з класним керівником не спілкувалась і рівнем успішності дитини не цікавилась. Зі слів ОСОБА_5 вона проживає з татом а бабусею, які забезпечують її всім необхідним. Батько дуже любить доньку та допомагає їй з домашніми завданнями. Він бере активну участь у навчальному процесі, спілкується з класним керівником та цікавиться успіхами доньки.

Відповідно до інформації, наданої школою І-ІІІ ступенів № 250 Деснянського району міста Києва ОСОБА_9 навчається в школі з вересня 2023 року. Батько приводить ОСОБА_9 до школи, тримає зв`язок з класним керівником, цікавиться успіхами дитини, бере участь у батьківських зустрічах. Мати дитини не бере участі у шкільному житті дитини, зрідка забирає дочку зі школи. ОСОБА_9 забезпечена всім необхідним для освітнього процесу. Відповідно до інформації, наданої Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Деснянського району міста Києва діти отримують медичну допомогу з народження в лікаря-педіатра даного медичного закладу. На профілактичні огляди дітей супроводжує батько, ОСОБА_1 і виконує всі необхідні медичні зобов`язання по відношенню до дітей. Мати, ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 . Зі слів батька дітей ОСОБА_3 може фактично проживати за адресою: АДРЕСА_5 . З листа Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації вбачається, що спеціалісти цієї Служби відвідували адресу місця реєстрації матері дітей, проте двері квартири їм не відчинив. Сусіди пояснили, що ОСОБА_19 вони знають, проте повідомили, що вона не проживає за цією адресою вже близько трьох років. Спеціалісти Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації виходили за адресою можливого фактичного місця проживання матері, а саме: АДРЕСА_5 , проте двері спеціалістам ніхто не відчинив.

Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації неодноразово намагалась зв`язатись з матір`ю дітей, по телефону проте на дзвінки ніхто не відповідає. ОСОБА_3 також направлялось запрошення за адресою її місця реєстрації, проте до Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації вона не з`явилась, по суті позовних вимог пояснення не надавала. Лист із запрошенням повернувся як не отриманий. Пі час бесіди зі спеціалістом Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної у місті Києві Державної адміністрації малолітні діти, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 пояснили, що пам`ятають як виглядає мама та знають що її звати ОСОБА_5 . Діти зазначили, що ними опікується батько, він купує їм все необхідне, гуляє з ними та часто водить їх по розважальним центрам.

22.01.2026 на засіданні комісії з питань захисту дитини Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації розглядалось питання щодо надання до суду висновку про доцільність або недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . На засіданні комісії з питань захисту прав дитини був присутній батько ОСОБА_1 який повідомив, що підтримує свій позов про позбавлення батьківських прав матері, ОСОБА_3 , стосовно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він зазначив, що мати покинула родину, залишила дітей разом з ним та не приймає участі у їх утриманні і вихованні. Мати, ОСОБА_3 була належним чином повідомлена про час та дату засідання комісії з питань захисту прав дитини, проте на засідання комісії вона не з`явилась та про причини своєї неявки не повідомила. За результатами розгляду членами комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації через неявку матері дитини, ОСОБА_3 . 05.02.2026на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації повторно розглядалось питання щодо надання до суду висновку про доцільність або недоцільність позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_3 стосовно малолітніх дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини, ОСОБА_3 , була повторно належним чином повідомлена про дату та час засідання комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, проте на засідання вона не з`явилася, та про причини своєї неявки не повідомила. Батько дитини, ОСОБА_1 , подав до Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації заяву, відповідно до якої просив розглядати питання на комісії з питань захисту прав дитини без його участі, свої позовні вимоги підтримав.

Одноголосним рішенням комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації було рекомендовано органу опіки та піклування надати до суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_3 стосовно малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради УРСР № 798 від 27.02.1991 визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дітей та несуть відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Як роз`яснено у пунктах 16, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У постанові Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 724/743/15-ц (провадження № 61-16157св18) сформульовано висновки про те, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Під час розгляду даного цивільного спору судом було установлено, що відповідач ОСОБА_3 не бере участі у вихованні неповнолітніх доньок ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , самоусунулась ід виконання батьківських обов`язків, свідомо ухиляється від виховання та утримання доньок, не виявляє бажання щодо виконання батьківських обов`язків, не проявляє інтересу до внутрішнього світу дітей та їх подальшої долі, що свідчить про її нехтуванням покладеними на неї обов`язками по вихованню та утриманню власних дітей.

Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності суд доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянку України, батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Крім того, необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Тобто, відповідач не позбавлена можливості все ж таки змінити своє ставлення до дитини та її виховання і у подальшому поставити питання про поновлення у батьківських правах (стаття 169 СК України), а також не позбавлена можливості звернутись до суду із заявою про надання їй права на побачення з дитиною (ст. 168 СК України).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітніх дітей, суд дійшов наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від зобов`язання по утриманню дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може за вимогою позивача чи за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на утримання дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (ст.150 Сімейного кодексу України).

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Положення Сімейного кодексу України регулюють відносини з утримання між батьками й дітьми, між матір`ю й батьком дитини з метою затвердження почуття обов`язку батьків і дітей один перед одним і мають своєю спрямованістю створення в сім`ї сприятливих умов фізичного, розумового, морального, духовного й соціального розвитку дитини. Регулювання відносин батьків і дітей щодо утримання здійснюється відповідно до положень міжнародних правових актів, зокрема Декларації прав дитини від 20.11.1959, Конвенції про права дитини тощо і погоджується із загальними засадами регулювання сімейних відносин, закріпленими в ст. 7 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

За вимог ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст. 182 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч. 5 ст. 183 СК України).

У відповідності до ч.1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Судом встановлено, що відповідач у справі є особою працездатного віку, законодавчо на неї покладено обов`язок забезпечення утримання та виховання власних дітей, у зв`язку з чим, враховуючи вимоги ст. 182 СК України, та беручи до уваги ненадання відповідачем будь-яких доказів на спростування обставин, викладених позивачем, суд доходить висновку про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів її заробітку (доходу), щомісячно, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.10.2025 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн за вимоги про стягнення аліментів, від сплати яких був звільнений позивач при зверненні до суду, та на користь позивача - 1 211, 20 грн, які сплачені останнім за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 7, 19, 128, 130, 164, 166, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 2, 10, 76, 77-81, 141, 142, 209, 210, 223, 247, 265, 280, 281, 282, 284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ), третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (ЄДРПОУ: 37501695, пр-т. Червоної Калини, 21-Г, м. Київ) про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянку України, батьківських прав відносно її малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів її заробітку (доходу), щомісячно, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.10.2025 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 211,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 1 211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 10.07.2026.

Суддя: