Єдиний державний реєстр судових рішень
Номер провадження 2/754/531/26
Справа №754/13528/25
РІШЕННЯ
Іменем України
09 липня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого - судді Галась І.А.,
при секретарі - Кирилов А.
за відсутності сторін
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Новоушицької селищної ради, 3-тя особа - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державний нотаріус П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Козак Наталія Анатоліївна про встановлення фактів, визнання права власності,
В С Т А Н О В И В:
19 серпня 2025 року до Деснянського районного суду міста Києва, з використанням системи «Електронний суд» звернувся представник позивачки - авдкат Литвин В.В. з цивільним позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Новоушицької селищної ради, 3-тя особа - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державний нотаріус П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Козак Наталія Анатоліївна про встановлення фактів, визнання права власності.
Вимоги позову обгрунтовані тим, що ОСОБА_4 був батьком позивачки - ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про народження, виданим 23 березня 1993 року Дніпровським відділом ЗАГС міста Києва серія НОМЕР_11, актовий запис № 568. Зміна прізвища підтверджується Свідоцтвом про шлюб виданим Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, дата видачі 02 липня 2016 року серія НОМЕР_1 , актовий запис № 1116.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданим Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації 14 січня 2025 року серія НОМЕР_2 , актовий запис № 278.
ОСОБА_4 на момент смерті був власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується: - Свідоцтвом про право власності від 05 квітня 2007 року виданим Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), яким посвідчено, що квартира АДРЕСА_1 складається з двох кімнат житлової площею 29,7 квадратні метри загальною площею 55,2 м.кв. дійсно належить ОСОБА_4 на праві приватної власності, свідоцтво видане на підставі наказу головного управління житлового забезпечення від 16 березня 2007 року № 477-С серія САВ номер 250929; - Технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1 , інвентаризаційна справа № 2615; - Довідкою, виданою ОСОБА_4 , який є власником кооперативної квартири АДРЕСА_2 .
Також, ОСОБА_4 за життя був спадкоємцем нерухомого майна, а саме: земельної ділянки кадастровий номер 6823382500:03:001:0153 розміром 0,1970 га, розташованої у АДРЕСА_3 , цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а також домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , житловий будинок загальною площею 148,9 м.кв, житлова площа 43,6 м.кв.
Мати ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - заповіла все своє майно своєму сину ОСОБА_4 відповідно до заповіту, оформленого 28 серпня 2012 року, зареєстрованому в реєстрі за № 18. Копія заповіту додано до позовної заяви.
Проте, померлий ОСОБА_4 , після смерті матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не отримав за своє життя свідоцтва про право власності на вказане спадкове майно та не здійснив державну реєстрацію права власності на вказане майно за собою як спадкоємцем за заповітом. Втім, дане право на спадкування зберігається після його смерті та відповідно до чинного законодавства України переходить до його дітей, як спадкоємців (стаття 1266 Цивільного кодексу України).
Право на спадкування підтверджується: - заповітом від 28 серпня 2012 року, зареєстрованому в реєстрі за № 18, - свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , - державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №692901, - витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі (спадкова справа №64940837, номер нотаріуса 285-2019, приватний нотаріус Кохан О.В., Новоушинського району Хмельницької області).
Отже, у спадкове майно, що залишилось по смерті ОСОБА_4 , входить: - квартира, розташована в АДРЕСА_4 ; - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 ; - земельна ділянка, на якій розташоване зазначене домоволодіння, кадастровий номер 6823382500:03:001:0153.
На день смерті ОСОБА_4 був зареєстрований і проживав у вказаній вище квартирі за адресою: АДРЕСА_4 .
Разом із ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 проживали його дружина - ОСОБА_2 та донька - ОСОБА_1 .
ОСОБА_3 з батьком не проживав. З жовтня 2012 року місцем проживання (перебування) сина ОСОБА_4 - ОСОБА_3 є Луганська область, місто Луганськ. Проте з місця реєстрації у квартирі батька ( АДРЕСА_4 ) він не знімався та на момент смерті батька був зареєстрований з ним за однією адресою відповідно до відомостей офіційних реєстрів.
Померлий ОСОБА_4 заповіту не залишив, у зв`язку з чим спадкоємцями за законом першої черги після його смерті є: дружина - ОСОБА_2 , донька - ОСОБА_1 та син - ОСОБА_3 .
11 березня 2025 року державним нотаріусом П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Козак Наталією Анатоліївною була зареєстрована спадкова справа, яка внесена до Спадкового реєстру за № 73775658, номер справи у нотаріуса - 277/25.
Протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця ОСОБА_4 спадкоємцями вчинені наступні дії: - Донька померлого, Позивачка - ОСОБА_1 , подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори; - дружина померлого, ОСОБА_2 , відмовилася від прийняття спадщини на користь своєї доньки - ОСОБА_1 , подавши відповідну заяву про відмову від спадщини до нотаріальної контори; - Син померлого, ОСОБА_3 , заяву про прийняття спадщини чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не подавав.
Після закінчення шестимісячного строку з моменту смерті спадкодавця ОСОБА_4 його донька, ОСОБА_1 , подала до нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва на право власності на все спадкове майно за законом як єдиній спадкоємиці, яка прийняла спадщину після смерті батька від 29 липня 2025 року.
Державний нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва на право власності на все спадкове майно, посилаючись на те, що на день смерті спадкодавця відповідно до витягу з реєстру територіальної громади міста Києва від 12.03.2025 № 127475797 за однією адресою з спадкодавцем були зареєстровані: дружина спадкодавця ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 та донька ОСОБА_1 . Заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори подала лише донька спадкодавця. Дружина ОСОБА_2 офіційно відмовилась від прийняття спадщини на користь доньки, а син ОСОБА_3 протягом шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця заяву про відмову від спадщини не подав. Державна нотаріальна контора повідомила, що після закінчення шестимісячного строку особами, які прийняли спадщину на майно ОСОБА_4 , є син спадкодавця ОСОБА_3 - на 1/3 частку спадкового майна та донька ОСОБА_1 - на 2/3 частки спадкового майна, враховуючи 1/3 частку, від якої відмовилась дружина спадкодавця на користь доньки.
Отже, Нотаріусом було винесено письмову відмову у видачі Позивачці ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на все спадкове майно через існування, на думку нотаріуса, іншого спадкоємця - сина спадкодавця, який був офіційно зареєстрований з ним за однією адресою та має право на спадщину. Копія відмови додається.
Однак, ОСОБА_3 не проживав разом із батьком із жовтня 2012 року, оскільки з того часу виїхав на територію, що нині є тимчасово окупованою, заяву про прийняття спадщини нотаріусу не подавав, участі у спадкуванні не брав, і з моменту відкриття спадщини минуло понад 6 місяців.
Обставини, що брат Позивачки - ОСОБА_3 - не проживав разом із батьком за однією адресою, підтверджуються наступними доказами: - відеозаписом, у якому брат заявляє, що з жовтня 2012 року постійно проживає у місті Луганськ і з цього часу не проживав разом із батьком; - паспортом ОСОБА_3 , як громадянина російської федерації (псевдо луганської народної республіки), номер НОМЕР_4 , у якому міститься відмітка про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_7 від 27.12.2013 (актова запис № 490), а також адреса реєстрації у місті Луганськ; - власноруч написаною заявою ОСОБА_3 , у якій він зазначає, що з жовтня 2012 року і до теперішнього часу проживає на постійному місці проживання у місті Луганськ;- Актом від 25 липня 2025 року, затвердженим головою правління ЖБК «Арсеналець-31» та підписаним сусідами з квартир АДРЕСА_5 ( ОСОБА_8 ) та АДРЕСА_6 ( ОСОБА_9 ), згідно з яким встановлено, що ОСОБА_3 фактично не проживав за адресою: АДРЕСА_4 з 2012 року.
- Переписка позивачки з братом в меседжері, де він підтверджує, що проживає у місті Луганськ з жовтня 2012 року; - квитанціями про сплату комунальних послуг за останні чотири роки, згідно з якими за квартиру, де проживав батько, комунальні платежі сплачувала виключно позивачкою - донькою спадкодавця, а брат не здійснював жодних оплат та не брав участі у веденні господарства.
Особисто подати заяву про відмову від спадщини брат ОСОБА_3 немає фізичної змоги, оскільки не може в`їхати на територію України. А на території окупованого Луганська оформити таку заяву неможливо.
Крім того, у відповідній заяві та відеозаписі ОСОБА_3 повідомляє, що не заперечує проти оформлення спадкового майна померлого батька на користь сестри та відмовляється від будь-яких претензій на частку спадкового майна.
Отже, поданими доказами та обставинами справи підтверджується, що ОСОБА_3 не проживав разом з батьком з жовтня 2012 року та до моменту його смерті. Також є належні докази того, що ОСОБА_3 відмовляється від спадкового майна на користь своєї сестри.
Отже, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, який фактично прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_4 .
З огляду на вище викладене позивач просить суд: Встановити факт відсутності постійного спільного проживання ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданим Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації 14 січня 2025 року серія НОМЕР_2 , актовий запис № 278, на час смерті останньої, з сином ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) за адресою: АДРЕСА_4 .
Встановити факт не прийняття ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) спадщини за законом після смерті його батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ) право власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом, а саме:
- квартиру АДРЕСА_1 , що складається з двох кімнат, загальною площею 55,2 м.кв., житловою площею 29,7 м.кв., що розташована на 15 поверсі 16-поверхового житлового будинку;
- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 148,9 м.кв., житлова площа 43,6 м.кв.
- земельну ділянку, кадастровий номер 6823382500:03:001:0153, розміром 0,1970 га, яка розташована у Хмельницькій області, Кам`янець-Подільському районі,Новоушицькій територіальній громаді, в селі Жабинці.
Ухвалою суду від 22 серпня 2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали суду, 01 вересня 2025 року представником позивача подано заяву про усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 02 вересня 2025 року відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Новоушицької селищної ради, 3-тя особа - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державний нотаріус П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Козак Наталія Анатоліївна про встановлення фактів, визнання права власності. Призначено підготовче засідання по названій справі.
Позивач звернулась до суду з заявами від 16 жовтня 2025 року та 11 листопада 2025 року про участі у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.
Ухвалами суду від 27 жовтня 2025 року та 12 листопада 2025 року забезпечено участь позивача в розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Новоушицької селищної ради, 3-тя особа - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державний нотаріус П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Козак Наталія Анатоліївна про встановлення фактів, визнання права власності в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів та системи ВКЗ.
23 грудня 2025 року представником позивача ОСОБА_11 , адвокатом Литвин В.В. через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про витребування доказів.
Відповідно до ухвали суду, яка внесена до протоколу судового засідання від 17.02.2026 року, суд ухвалив забезпечити докази в цивільній справі, шляхом витребування у П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори (02222, м. Київ, вул. Миколи Закревського, буд. 47) в особі державного нотаріуса Козак Наталії Анатоліївни завірені належним чином копії всіх матеріалів спадкової справи № 277/25, зареєстрованої у Спадковому реєстрі за № 73775658, відкритої після смерті ОСОБА_4 .
17.03.2026 року вих. № 808/01-16 від 06 березня 2026 року П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора направила належним чином завірену копію спадкової справи №277/2025 заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
31.03.2026 року Київська міська рада в особі представника В.Домбровської на адресу суду надала пояснення по справі, відповідно до яких просять ухвалити рішення у справі відповідно до норм чинного законодавства України та слухати справу за відсутності їх представника.
Під час підготовчого розгляду справи в режимі відеоконференції представник позивача Литвин В.В. позовні вимоги підтримала.
Відповідач Представник Київської міської ради до підготовчого розгляду не з`явився.
Відповідач Представник Новоушицької селищної ради до підготовчого розгляду не з`явився, матеріали справи містять лист про розгляд справи за їх відсутності .
3-тя особа - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державний нотаріус П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Козак Наталія Анатоліївна до підготовчого розгляду справи не з`явились.
Суд ухвалив закрити підготовчий розгляд справи та призначити справу в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
До судового розгляду справи сторони не з`явились.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому у відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема згідно з пунктами 1 та 2 такої одними з таких способів в тому числі є визнання права та визнання правочину недійсним. При цьому перелік способів захисту є невичерпним, оскільки абз. 12 вказаної частини статті передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. А відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 виданого м. Київ Печерським відділом РАЦС від 07 травня 1982 року, актовий запис №1352 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 виданого Дніпровським відділом РАЦС м. Києва від 23 березня 1993 року, актовий запис №568 є дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Відповідно до Свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_9 виданого Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02 липня 2016 року ОСОБА_14 та ОСОБА_13 зареєстрували шлюб, про що 02 липня 2016 року складено відповідний актовий запис №1116. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_13 ».
Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_10 виданого Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14 січня 2025 року батько сторін ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в віці 65 років, про що складено відповідний актовий запис №278.
При цьому відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва на день смерті ОСОБА_4 був зареєстрований і проживав у квартирі за адресою: АДРЕСА_4 .
Разом із ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 зареєстровані - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .
За життя померлий ОСОБА_4 був власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується: - Свідоцтвом про право власності від 05 квітня 2007 року виданим Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), яким посвідчено, що квартира АДРЕСА_1 складається з двох кімнат житлової площею 29,7 квадратні метри загальною площею 55,2 м.кв. дійсно належить ОСОБА_4 на праві приватної власності, свідоцтво видане на підставі наказу головного управління житлового забезпечення від 16 березня 2007 року № 477-С серія САВ номер 250929;
- Технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1 , інвентаризаційна справа № 2615;
- Довідкою, виданою ОСОБА_4 , який є власником кооперативної квартири АДРЕСА_2 .
Також, ОСОБА_4 за життя був спадкоємцем нерухомого майна, а саме: земельної ділянки кадастровий номер 6823382500:03:001:0153 розміром 0,1970 га, розташованої у АДРЕСА_3 , цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а також домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , житловий будинок загальною площею 148,9 м.кв, житлова площа 43,6 м.кв.
ОСОБА_6 - заповіла все своє майно ОСОБА_4 відповідно до заповіту, оформленого 28 серпня 2012 року, зареєстрованому в реєстрі за № 18.
Проте, померлий ОСОБА_4 , не отримав за своє життя свідоцтва про право власності на вказане спадкове майно, не здійснив державну реєстрацію права власності на вказане майно за собою як спадкоємцем за заповітом та не залишив заповіт на випадок своєї смерті.
11 березня 2025 року державним нотаріусом П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Козак Наталією Анатоліївною була зареєстрована спадкова справа, яка внесена до Спадкового реєстру за № 73775658, номер справи - 277/2025.
Відповідно до матеріалів спадкової справи вбачається, що донька померлого - ОСОБА_1 , подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори; - дружина померлого, ОСОБА_2 , відмовилася від прийняття спадщини на користь своєї доньки - ОСОБА_1 , подавши відповідну заяву про відмову від спадщини до нотаріальної контори; - Син померлого, ОСОБА_3 , заяву про прийняття спадщини чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не подавав.
29 липня 2025 року вих. № 3358/02-14/2025 Державний нотаріус П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Н.А.Козак відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на те, що на день смерті спадкодавця відповідно до витягу з реєстру територіальної громади міста Києва від 12.03.2025 № 127475797 за однією адресою з спадкодавцем були зареєстровані: дружина спадкодавця ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 та донька ОСОБА_1 . Заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори подала лише донька спадкодавця. Дружина ОСОБА_2 офіційно відмовилась від прийняття спадщини на користь доньки, а син ОСОБА_3 протягом шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця заяву про відмову від спадщини не подав. Державна нотаріальна контора повідомила, що після закінчення шестимісячного строку особами, які прийняли спадщину на майно ОСОБА_4 , є син спадкодавця ОСОБА_3 - на 1/3 частку спадкового майна та донька ОСОБА_1 - на 2/3 частки спадкового майна, враховуючи 1/3 частку, від якої відмовилась дружина спадкодавця на користь доньки та Свідоцтво про право на спадщину будуть видані всім спадкоємцям які прийняли спадщину.
Відповідно до даних Акта від 25 липня 2025 року, затвердженим головою правління ЖБК «Арсеналець-31» та підписаним сусідами з квартир АДРЕСА_5 ( ОСОБА_8 ) та АДРЕСА_6 ( ОСОБА_9 ) вбачається, що ОСОБА_3 фактично не проживав за адресою: АДРЕСА_4 з 2012 року.
Згідно з відомостями паспорта громадянина російської федерації (псевдо луганської народної республіки), номер НОМЕР_4 , ОСОБА_3 зареєстрований з 18.09.2024 р. в ЛНР, м.Луганськ.
Окрім цього під час судового розгляду справи представником позивача ОСОБА_1 , Литвин В.В. наголошувалось, що брат Позивачки - ОСОБА_3 - не проживав разом із батьком за однією адресою, що підтверджується відеозаписом, який міститься в матерілах справи у якому брат заявляє, що з жовтня 2012 року постійно проживає у місті Луганськ і з цього часу не проживав разом із батьком; - власноруч написаною заявою ОСОБА_3 , у якій він зазначає, що з жовтня 2012 року і до теперішнього часу проживає на постійному місці проживання у місті Луганськ. - Переписка позивачки з братом в меседжері, де він підтверджує, що проживає у місті Луганськ з жовтня 2012 року. Особисто подати заяву про відмову від спадщини він не має фізичної змоги.
Крім того, у відповідній заяві та відеозаписі ОСОБА_3 повідомляє, що не заперечує проти оформлення спадкового майна померлого батька на користь сестри та відмовляється від будь-яких претензій на частку спадкового майна.
Позивачка просить встановити факт відсутності постійного спільного проживання ОСОБА_3 зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, встановити факт неприйняття ним спадщини та на цій підставі визнати за нею право власності на все спадкове майно після смерті батька.
Разом з тим суд зазначає, що факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини має юридичне значення лише для визначення способу прийняття спадщини відповідно до положень статті 1268 ЦК України. Сам по собі факт непроживання спадкоємця зі спадкодавцем не є підставою для припинення його спадкових прав та не свідчить автоматично про неприйняття ним спадщини.
Фактично заявлені вимоги спрямовані на підтвердження відсутності у ОСОБА_3 права на спадкування та на набуття позивачкою права власності на все спадкове майно спадкодавця. Водночас цивільним законодавством визначено спеціальний порядок оформлення спадкових прав, а також способи судового захисту у разі виникнення спору між спадкоємцями. Обраний позивачкою спосіб захисту не відповідає характеру спірних правовідносин та не є належним способом вирішення питання щодо складу спадкоємців і обсягу їхніх спадкових прав.
Надані позивачкою докази, зокрема відеозапис, письмова заява ОСОБА_3 , листування між ним та позивачкою, документи щодо його проживання у місті Луганську та інші матеріали, можуть свідчити про його фактичне місце проживання та відсутність наміру претендувати на спадкове майно. Проте такі обставини не змінюють висновку суду про те, що заявлені вимоги не є належним способом захисту права позивачки.
Таким чином, незалежно від того, чи підтверджуються наданими позивачкою доказами обставини непроживання ОСОБА_3 разом зі спадкодавцем та його небажання приймати спадщину, заявлені вимоги не є належним та ефективним способом захисту права позивачки.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Стаття 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст.ст.1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з частиною першою статті 1267 ЦК України частки кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно із частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За положеннями вищевказаних норм суди мають належним чином обґрунтовувати свої рішення.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 1 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що за наявності умов одержання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі, вимога про визнання права на спадщину в судовому поряду не розглядається, однак, коли нотаріус відмовляє в оформленні відповідного свідоцтва на певний об`єкт спадкування, то особа може звернутися до суду для вирішення даного питання за правилами позовного провадження.
Як встановлено судом, і це підтверджується наявними доказами, померлий ОСОБА_4 на момент смерті був власником квартири АДРЕСА_1 , - житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 148,9 м.кв., житлова площа 43,6 м.кв.; - земельної ділянки, кадастровий номер 6823382500:03:001:0153, розміром 0,1970 га, яка розташована у Хмельницькій області, Кам`янець-Подільському районі, Новоушицькій територіальній громаді, в селі Жабинці. Позивач є спадкоємцем за законом, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину та звернувся з заявою про прийняття спадщини, однак на даний час позбавлений можливості зареєструвати у встановленому законом порядку право власності на нерухоме майно, чим порушується його право на спадкування, а тому його порушені права підлягають захисту в судовому порядку.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 10, 76, 81,133,141, 244-245, 259, 263-265, ЦПК України, ст.ст.316, 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1296, 1297 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, Новоушицької селищної ради, 3-тя особа - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державний нотаріус П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Козак Наталія Анатоліївна про встановлення фактів, визнання права власності - задовольнити частково.
Визнати заОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ) право власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом, а саме:
- квартиру АДРЕСА_1 , що складається з двох кімнат, загальною площею 55,2 м.кв., житловою площею 29,7 м.кв., що розташована на 15 поверсі 16-поверхового житлового будинку;
- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 148,9 м.кв., житлова площа 43,6 м.кв.
- земельну ділянку, кадастровий номер 6823382500:03:001:0153, розміром 0,1970 га, яка розташована у Хмельницькій області, Кам`янець-Подільському районі,Новоушицькій територіальній громаді, в селі Жабинці.
В інший частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І.А. Галась
Судове рішення № 138148454, Деснянський районний суд міста Києва було прийнято 09.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 754/13528/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: