Рішення № 138148324, 29.04.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/20705/24

Провадження № 2/752/599/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.04.2025 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участі секретаря судового засідання Пастух З.Ф.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу

про виплату індексації заробітної плати за 2022 рік

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

ОСОБА_1 (надалі за текстом також - позивач) звернувся до суду із позовом до Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу (надалі за текстом також - відповідач) у якому просив стягнути з відповідача на свою користь невиплачену індексацію заробітної плати за 2022 рік у розмірі 5 059,07 гривень.

1.1. Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 02.03.2017 перебуває з відповідачем у трудових відносинах та починаючи з 10.06.2024 обіймає посаду завідувача відділу наукового та методичного забезпечення.

В зв`язку з відновленням в 2024 році дії Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» відповідач не здійснив в серпні 2024 року поточну індексацію заробітної плати позивача та невиплатив індексацію заробітної плати за 2022 рік.

Позивач посилається на положення статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», в якій зазначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється задля підтримки достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно зі статтею 19 вказаного Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Позивач стверджує, що підвищення його тарифного окладу здійснено в грудні 2021 року відповідно до наказу Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу від 30.11.2021 №180/к, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2021 №29 «Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», позивачу встановлено посадовий оклад у розмірі 10 531,00 гривень.

В зв`язку з вищезазначеним у відповідача є обов`язок відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» вважати грудень 2021 року останнім місяцем підвищення посадового окладу позивача для розрахунку коефіцієнта індексації його заробітної плати в 2022 році.

Здійснюючи розрахунок індексації заробітної плати ОСОБА_1 вказує, що оскільки індекс споживчих цін в якому він перевищив поріг коефіцієнта індексації був опублікований в квітні 2022 року то відповідна індексація здійснюється з травня 2022 року. Таким чином, відповідач має обов`язок, згідно частини четвертої статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» провести індексацію заробітної плати позивача: в травні 2022 року в розмірі 188,56 гривень (2481,00 х 7,6 : 100 = 188,56), в червні 2022 року в розмірі 270,43 гривень (2 481,00 х 10,9 : 100 = 270,43), в липні 2022 року в розмірі 361,40 гривні (2 600 х 13,9 : 100 = 361,40), в серпні 2022 року в розмірі 452,40 гривні ( 2600 х 17,4 : 100 = 452,40), у вересні 2022 року в розмірі 473,20 гривні (2 600 х 18,2 : 100 = 473,20), в жовтні 2022 року в розмірі 507,00 гривень (2 600 х 19,5 : 100 = 507,00), в листопаді 2022 року в розмірі 566,80 гривень (2 600 х 21,8 : 100 = 566,80), в грудні 2022 року в розмірі 655,63 гривень (2 684 х 24,8 : 100 = 655,63).

Окрім того, відповідач має обов`язок, враховуючи відновлення в 2024 році дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» провести індексацію заробітної плати позивача через зростання інфляції в листопаді та грудні 2022 року, яка повинна буда виплачуватися відповідно в січні та лютому 2023 року, проте не виплачувалася через зупинення дії Закону України Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»: в січні 2024 року в розмірі 778,20 гривень (3 028 х 25,7 :100 = 778,20), в лютому 2024 в розмірі 805,45 гривень (3 028 х 26,6 : 100 = 805,45).

Таким чином, згідно розрахунку позивача, сума індексації його заробітної плати за період роботи на посаді завідувача науково-дослідного відділу соціально-трудових відносин, розвитку та аналітики статистичної звітності сільських територій через зростання цін перевищила поріг індексації в 103 % (березень 2022 року - грудень 2022 року) та дорівнює 5 059,07 гривень (188,56 + 270,43 + 361,40 + 452,40 + 473,20 + 507,00 + 566,80 + 655,63 + 778,20 + 805,45 = 5 059,07).

1.2. Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

1.3. Заяви, клопотання учасників справи

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

1.4.Процесуальні дії у справі

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2024 головуючим суддею у справі визначений суддя Чекулаєв С.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду від 07.10.2024 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

2.Мотивувальна частина

2.1.Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що згідно наказу Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу №14-к від 01.03.2017 «Про прийняття ОСОБА_1 на роботу» позивач з 02.03.2017 був тимчасово, до проведення конкурсного відбору, прийнятий на посаду завідувача науково-дослідного відділу соціально-трудових відносин, розвитку та аналітики статистичної звітності сільських територій.

Згідно наказу Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу №162/к від 07.06.2024 «Про переведення ОСОБА_1 » позивач був переведений з 10.06.2024 з посади завідувача науково-дослідного відділу соціально-трудових відносин, розвитку та аналітики статистичної звітності сільських територій на посаду завідувача відділу наукового та методичного забезпечення.

Згідно наказу Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу №180/к від 30.11.2021 «Про підвищення посадового окладу позаштатним працівникам» ОСОБА_1 , завідувачу науково-дослідного відділу соціально-трудових відносин, розвитку та аналітики статистичної звітності сільських територій, встановлений посадовий оклад в розмірі 10 531,00 гривні, а також надбавку за науковий стаж у розмірі 3 159,00 гривень, доплату за наукову ступінь у розмірі 1 053,00 гривні з 01.12.2021.

2.2. Застосовані норми права та иотиви, з яких виходить суд

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає в новій редакції з наступними змінами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 зазначеного Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи.

Статтею 33 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація грошових доходів населення проводиться згідно із вимогами 4 статті Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Проведення індексації заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачено також частиною п`ятою статті 95 КЗпП України.

Таким чином, індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників і визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Приписами статті 2 Закону №1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 1282-XII для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 1282-XII підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.

Пункт 1-1 Порядку №1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону №1282-XII, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Суд встановив, що підвищення тарифного окладу позивача здійснено в грудні 2021 року відповідно до наказу Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу від 30.11.2021 №180/к, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2021 №29 «Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», згідно якого ОСОБА_1 встановлено посадовий оклад у розмірі 10 531,00 гривень.

В абзаці 2 пункту 5 Порядку №1078 визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Таким чином обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадового окладу позивача (з січня 2022 року).

Відповідно до опублікованих в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України газеті «Урядовий кур`єр» індексів споживчих цін, які обчислені Держстатом в березні 2022 року індекс споживчих цін перевищив поріг коефіцієнта індексації 103% по відношенню до грудня 2021 року і дорівнював 107,6%.

В подальшому індекс споживчих цін в квітні 2022 року дорівнював 110,9 %, в травні 2022 року 113,9 %, в червні 2022 року 117,4 %, в липні 2022 року 118,2 %, в серпні 2022 року 119,5 %, у вересні 2022 року 121,8 %, у жовтні 2022 року 124,8 %, в листопаді 2002 року 125,7 %, в грудні 2022 року 126,6 %.

Суд також враховує роз`яснення, що викладені у листі Мінсоцполітики від 04.01.2024 № 2/0/214-24, в яких вказано, що пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 № 1282-XII на 2023 рік зупинено.

Отже, обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснювалося.

Відповідно до Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік», обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2024.

Враховуючи зазначене, якщо внаслідок інфляції 2022 року та попередніх років склалися певні суми індексації заробітної плати станом на грудень 2022 року, то підприємства та організації мали самостійно визначитись щодо збереження виплати суми індексації протягом 2023 року з урахуванням своїх фінансових можливостей.

При цьому зазначаємо, що статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Мінсоцполітики зверталось до Мінекономіки та Мінфіну щодо надання роз`яснення про збереження виплати у 2023 році сум індексації, які виникли станом на грудень 2022 року. На думку Мінсоцполітики та Мінекономіки у 2023 році заробітна плата могла виплачуватися із урахуванням індексації, яка склалася станом на грудень 2022 року. Разом з тим, Мінфін зазначив, що пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України 2Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону № 1282.

Отже, у випадку, якщо у 2023 році було збережено суму індексації заробітної плати, яка виникла за період до січня 2023 року, то вона може виплачуватися і у 2024 році.

У разі, якщо підвищення посадових окладів (тарифних ставок) у січні 2024 року не відбувається, то обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починає здійснюватися з січня 2024 року.

За таких обставин, суд погоджується з твердженням позивача, що відповідач, враховуючи відновлення в 2024 році дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», повинен провести індексацію заробітної плати позивача через зростання інфляції в листопаді та грудні 2022 року, яка повинна була виплачуватися відповідно в січні та лютому 2023 року, проте не виплачувалася через зупинення дії Закону України Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»: в січні 2024 року в розмірі 778,20 гривень (3 028 х 25,7 :100 = 778,20), в лютому 2024 в розмірі 805,45 гривень (3 028 х 26,6 : 100 = 805,45).

Суд також погоджується з наданим позивачем розрахунком суми індексації його заробітної плати за період роботи на посаді завідувача науково-дослідного відділу соціально-трудових відносин, розвитку та аналітики статистичної звітності сільських територій: (березень 2022 року - грудень 2022 року) яка становить 5 059,07 гривень (188,56 + 270,43 + 361,40 + 452,40 + 473,20 + 507,00 + 566,80 + 655,63 + 778,20 + 805,45 = 5 059,07).

Вказаний розрахунок відповідачем не спростовано.

За вимогами статті 30 Закону України «Про оплату праці» при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Оскільки зарплатний розрахунковий лист складається у довільній формі, у ньому мають бути наведені відомості про суму нарахованої зарплати та розміри утримань і відрахувань із неї, а також про суму виплаченої зарплати.

Відповідно до положень КЗпП України та вимог Закону України «Про оплату праці» обов`язок доказування відсутності заборгованості перед позивачем із індексації заробітної плати покладається на роботодавця, а не на позивача (робітника).

Верховний Суд сформував усталену практику щодо трудових спорів про оплату праці в яких звертає увагу, що працівник є слабшою ніж роботодавець, стороною у трудових правовідносинах і обов`язок дотримання трудового законодавства, зокрема доказування відсутності заборгованості по заробітній платі (в тому числі індексації) покладається на роботодавця.

Необхідно звернути увагу, що не нарахування та не виплата індексації заробітної плати є обмеженням права позивача на майно, що є незаконним.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2015 у справі «Кечко проти України» висловив правову позицію, що поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №l Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким чином, як «власність» в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу №1.

Суд звертає увагу, що відповідач не заперечував, що він не нараховував та не виплачував ОСОБА_1 індексацію заробітної плати за визначений період.

Суд звертає увагу, що відповідач повинен був надати накази про проведення індексації на спростування доводів позивача, це підтверджується листом Мінсоцполітики від 03.02.2020 № 1476/0/290-20/51 в якому зазначено, що норм та положень про необхідність видавати наказ при настанні права на проведення індексації грошових доходів на підприємствах, проте таких наказів відповідач не надавав.

3. Висновки суду

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи та досліджені докази, з огляду на те, що відповідач у трудовому спорі не спростував тверджень позивача щодо не нарахування його інфляційних виплат, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-78, 81, 128, 131, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 274, 275, 279, 352, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу про виплату індексації заробітної плати за 2022 рік - задовольнити.

Стягнути з Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу (м. Київ, пл. Солом`янська, 2; ЄДРПОУ:00689160) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) невиплачену індексацію заробітної плати за 2022 рік у розмірі 5 059 (п`ять тисяч п`ятдесят дев`ять) гривень 07 копійок.

Стягнути з Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу (м. Київ, пл. Солом`янська, 2; ЄДРПОУ:00689160) на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: Український науково-дослідний інститут продуктивності агропромислового комплексу про стягнення недоотриманої заробітної плати (м. Київ, пл. Солом`янська, 2; ЄДРПОУ:00689160).

Суддя С. О. Чекулаєв