Рішення № 138147899, 10.07.2026, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/747/26

Провадження №2/713/553/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

10.07.2026 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря судових засідань Коваль Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Вижницької окружної прокуратури Кіщака Дмитра Сергійовича, який діє в інтересах держави в особі Вижницької міської ради Чернівецької області, до ОСОБА_1 , про скасування державної реєстрації права приватної власності та права володіння на об`єкт нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач керівник Вижницької окружної прокуратури Кіщак Д.С., який діє в інтересах держави в особі Вижницької міської ради, Чернівецької області звернувся в суд із позовною заявою про скасування державної реєстрації права приватної власності та права володіння на об`єкт нерухомого майна до відповідача ОСОБА_1 .

Просить усунути перешкоди власнику Вижницькій територіальній громаді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду площею 1,6168 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 7320585500:01:001:0426 шляхом: скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію від 11.12.2017, індексний номер 38786765, права власності за ОСОБА_1 на гідротехнічну споруду «Гребля», загальною площею 1116 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1440785673205); припинити володіння ОСОБА_1 нерухомим майном гідротехнічою спорудою «Гребля», загальною площею 1116 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1440785673205) шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна 1440785673205.

Свої позовні вимоги обґрунтував наступним.

Відповідно до п.1.1 Статуту СТОВ «Україна» засновано шляхом об`єднання майна та майнових прав власників, згідно рішення Зборів Засновників (протокол № 1 від 17.01.200) та є правонаступником колгоспу «Україна». Згідно зі свідоцтвом про право власності на майновий пай члена КСП серії ЧВ № 004849 від 03.12.2008 року ОСОБА_1 визначено майновий пай у розмірі 942,00 грн. Відповідно до витягу з протоколу № 3 загальних зборів пайовиків СТОВ «Україна» від 22.11.2008 прийнято рішення про передачу (продаж) йому гідроспоруди вартістю 942 грн., що підтверджується актом приймання-передачі.

12.09.2017 року на замовлення ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на гідротехнічну споруду «Гребля», а 11.12.2017 року державним реєстратором Вижницької районної державної адміністрації зареєстровано за ним право приватної власності на зазначений об`єкт нерухомого майна. Підставами державної реєстрації стали технічний паспорт, акт приймання-передачі, витяг із протоколу загальних зборів пайовиків, свідоцтво про право власності на майновий пай, рішення органу місцевого самоврядування та інші документи.

Вважає, що державна реєстрація права приватної власності на гідротехнічну споруду здійснена з порушенням вимог законодавства та всупереч інтересам Вижницької територіальної громади, оскільки оформлення та реєстрація права власності на яке проведена за ОСОБА_1 , не могла бути законно набуті ним у власність як розпайоване майно, бо гідроспоруди не можуть бути виділені в натурі в рахунок майнового паю, та гідроспоруди не належали КСП «Україна» (СТОВ «Україна»). Гідротехнічна споруда підлягала безоплатній передачі до комунальної власності.

Щодо неможливості окремо реєстрації права власності на гідротехнічні споруди, як невід`ємної частини штучних водойм (ставків) зазначив, що вивченням технічного паспорту та договору оренди земельної ділянки встановлено, що вказана гідротехнічна споруда, на які оформлено та зареєстровано право власності за ОСОБА_1 , є невід`ємною частиною водних об`єктів та земельної ділянки. Спірна гідроспоруда фактично формує водний об`єкт по контуру, забезпечують наповнення ставків, та захист від шкідливої дії води, шляхом тримання нормального підпірного рівня води, попередження можливості переповнення водойм. Спірна гідротехнічна споруда, на яку оформлено та зареєстровано право власності за ОСОБА_1 , у розумінні положень ст. 183 ЦК України не можливо відділити від земельної ділянки та водних об`єктів без втрати їх призначення.

Вказана гідротехнічна споруда формує водний об`єкт, а саме ставок площею 0,8564 га, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 7320585500:01:001:0426 та перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , а земельна ділянка водного фонду з кадастровим номером 7320585500:01:001:0426 разом з водними об`єктами перебуває у комунальній власності Вижницької міської ради, тоді як використання водного об`єкту без задіяння гідротехнічної споруди, неможливе.

Заяви (клопотання) учасників справи.

В судове засідання прокурор не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від прокурора надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, просить позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надано, відзив не надано, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Процесуальні дії у справі.

На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи думку позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов Вижницької окружної прокуратури є обґрунтований і підлягає задоволенню.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1.1 Статуту сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна», затвердженого установчими зборами товариства (протокол № 1 від 15.06.2016), СТОВ «Україна» засновано шляхом об`єднання майна та майнових прав власників та є правонаступником колгоспу «Україна».

Із свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ЧВ № 004849 від 03.12.2008 вбачається, що ОСОБА_1 належить майновий пай у пайовому фонді майна реорганізованого КСП «Україна» вартістю 942 грн.

Згідно з витягом із протоколу №3 загальних зборів пайовиків СТОВ «Україна» від 22.11.2008 вирішено передати (реалізувати) ОСОБА_1 гідроспоруду вартістю 942 грн., що підтверджується також актом приймання-передачі, відповідно до якого останньому передано гідроспоруду, розташовану в с.Черешенька.

12.09.2017 року МПП «Карпати» виготовлено технічний паспорт на гідротехнічну споруду «Гребля», розташовану за адресою: вул. Небесної Сотні, 7, с.Черешенька, Вижницького району Чернівецької області. Відповідно до технічного паспорта до складу об`єкта входять: гребля площею 1116 кв.м, залізобетонний монах площею 2,25 кв.м та водовідвідна споруда «лежак» площею 6 кв.м.

11.12.2017 року державним реєстратором Вижницької районної державної адміністрації Шутак П.Ю. зареєстровано за ОСОБА_1 право приватної власності на об`єкт нерухомого майна гідротехнічну споруду «Гребля», про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 23992006 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1440785673205).

Підставами державної реєстрації права власності стали технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 12.09.2017, видавник: МПП "Карпати"; Прихідна накладна, серія та номер: 333, виданий 28.11.2008, видавник: СТОВ "Україна"; Протокол загальних зборів, серія та номер: 3, виданий 28.11.2008, видавник: СТОВ "Україна"; Акт прийому передачі гідроспоруди, серія та номер: 6/н, видавник: Стов "України" та ОСОБА_1 ; рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 93, виданий 05.07.2017, видавник: Вижницька міська рада Вижницького району Чернівецької області; свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), серія та номер: ЧВ 004849, виданий 03.12.2008, видавник: СТОВ "Україна".

Судом також встановлено, що спірна гідротехнічна споруда розташована на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 7320585500:01:001:0426 площею 1,6168 га, яка перебуває у комунальній власності Вижницької міської ради та на якій розташований ставок.

Згідно технічного паспорта на гідротехнічну споруду та договору оренди земельної ділянки від 09.12.2016, укладеного між Черешенською сільською радою та відповідачем ОСОБА_1 вбачається, що гребля площею 1116 кв.м, залізобетонний монах площею 2,25 кв.м та водовідна споруда «лежак» площею 6 кв.м розташовані на ставку із площею водного дзеркала 0,8564 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішуючи позовні вимоги про скасування державної реєстрації права приватної власності та права володіння на об`єкт нерухомого майна, суд застосовує такі норми права.

Стаття 15 ЦК України гарантує кожній особі право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту порушених прав є визнання правочину недійсним, а також у інший спосіб визначений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не можу суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Так, виключно власник вправі володіти, користуватися та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. (ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України водний об`єкт це природний або штучно створений елемент довкілля, у якому зосереджуються води (зокрема ставок, водосховище). Згідно зі ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу до земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами.

Відповідно до пп. «ґ» ч. 4 ст. 83 та пп. «д» ч. 4 ст. 84 ЗК України землі водного фонду належать до земель комунальної та державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, крім випадків, прямо передбачених законом (ч.2 ст.59 ЗК лише замкнені природні водойми загальною площею до 3 га).

Статтею 186 ЦК України встановлено, що річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю та слідує за головною річчю. За змістом статей 186, 190, 316 ЦК України право власності виникає на окрему, самостійну річ; приналежність не може бути самостійним об`єктом права власності (постанова Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 910/8903/16).

Відповідно до ч.4 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягають державній реєстрації речові права окремо на споруди, що є приналежністю головної речі або складовою частиною речі.

Верховний Суд у постанові від 24.01.2024 у справі № 401/2975/20 (провадження № 61-6435св23) підтвердив, що приналежність до головної речі самостійно не реєструється як окремий об`єкт нерухомого майна; у такому випадку державний реєстратор зобов`язаний відмовити в державній реєстрації права власності на відповідний об`єкт.

Будь-яка гідротехнічна споруда, незалежно від її цільового призначення, є інженерним об`єктом, розташованим на водному об`єкті та призначеним для управління ним, а також для запобігання шкідливій дії вод. Використання гідротехнічної споруди з іншою метою, аніж обслуговування водного об`єкта, без втрати її правового статусу є неможливим; відтак вона є приналежністю водного об`єкта. Власником гідротехнічної споруди може виступати лише особа, яка є власником земельної ділянки, на якій розташований водний об`єкт із такою спорудою (постанови Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 903/906/16; від 05.06.2024 у справі № 125/1227/22; від 05.03.2025 у справі № 291/255/23).

Верховний Суд у постанові від 05.06.2024 у справі № 125/1227/22 (КЦС ВС) прямо констатував: гідротехнічна споруда нерозривно пов`язана з водним об`єктом, не може бути відокремлена від нього без втрати цільового призначення, а відтак не може перебувати у власності фізичних осіб, крім випадків, визначених законом (п. 73). Аналогічний висновок міститься у постанові від 05.03.2025 у справі № 291/255/23 (КЦС ВС): гідротехнічні споруди не підлягають передачі у власність як окремий об`єкт нерухомого майна (п. 58).

Судом встановлено, що спірна гідроспоруда є конструктивним елементом ставка, водного фонду за адресою: АДРЕСА_1 , нерозривно пов`язана з відповідними водними об`єктами та не може існувати як самостійний об`єкт права, розташована на землях водного фонду державної власності, що унеможливлює виникнення приватної власності на неї у будь-якої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону загальними засадами державної реєстрації прав є, серед іншого, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до ст. 18 Закону за результатами розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав, вносить до Державного реєстру відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав та видає інформацію з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником.

За ч. 4 ст. 18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із статтею 13 Закону, у Державному реєстрі прав на кожен об`єкт нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше, за рішенням державного реєстратора відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна.

Таким чином, державна реєстрація прав за відповідачем була здійснена всупереч вимогам ст. ст. 2, 3, 18, 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.

Визначений законом правовий статус гідротехнічної споруди як невід`ємної частини штучної водойми (ставка) виключає можливість її набуття у приватну власність.

В силу вказаного правового статусу, особливого розташування та характеристик штучних водних об`єктів (ставків), заволодіння ними громадянами та юридичними особами є неможливим. Тому набуття речових прав на такі об`єкти потрібно розглядати як порушення права власності держави не пов`язане з позбавленням володіння. У такому разі позовну вимогу усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні землями водного фонду слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав їх законного володільця. Вказане узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного суду (п.п. 45, 46 постанови від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц).

Тобто, реєстрація прав власності на такий вид гідротехнічної споруди окремо від водного об`єкта, до якого вона відноситься не передбачена вимогами законодавства.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у справі № 911/30/22, та в постанові від 17.08.2023 виснував, що гідроспоруда є приналежністю водного об`єкта (ставка), право власності на яких належить сільській раді, а тому, враховуючи правовий режим земель, на яких вони розміщені, правильним способом захисту порушених інтересів держави є пред`явлення негаторного позову про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації права власності на нього, з огляду на наступні норми законодавства. При цьому, Верховний Суд зазначив про необхідність врахування особливості використання гідротехнічних споруд з огляду на правовий режим земель, на яких вони розміщені.

Відповідно до вимог ст. 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті у тому числі гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами. Аналогічні норми містяться у ст. 58 Земельного кодексу України.

За вимогами ст.ст. 83, 84 Земельного кодексу України передача земель водного фонду у приватну власність заборонена, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За змістом ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати, зокрема усунення будь-яких порушень якого прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. У ст. 391 Цивільного кодексу України також передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

Суд встановив, що прокурором обрано належний і ефективний спосіб захисту. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала: застосований судом спосіб захисту має призводити до відновлення порушеного права без необхідності повторного звернення до суду (постанови ВП ВС від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18; від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19; від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18).

Верховний Суд у постанові від 05.06.2024 у справі № 125/1227/22 (п. 104) підтвердив, що вимоги про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації права власності з одночасним припиненням права власності є достатніми для захисту прав та інтересів держави. У постанові від 05.03.2025 у справі № 291/255/23 (п. 64) прямо вказано, що висновки судів про наявність підстав для скасування рішення державного реєстратора є обґрунтованими і спрямованими на відновлення порушених прав та інтересів держави.

У цій справі прокурором заявлено вимогу про припинення права «володіння» (а не «права власності») ОСОБА_1 та скасування рішення державного реєстратора. Такий спосіб захисту є: (а) адекватним правовідносинам, що склалися, оскільки право власності на гідроспоруду не могло виникнути взагалі, а відповідач фактично здійснює незаконне «володіння» незареєстровуваним об`єктом; (б) ефективним одночасне скасування рішення реєстратора забезпечує закриття відповідного розділу Державного реєстру речових прав і унеможливлює подальше незаконне використання об`єкта; (в) таким, що відповідає принципу процесуальної економії, повністю відновлює права держави без необхідності подання додаткових позовів.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Вижницької окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Вижницької міської ради є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на користь Чернівецької обласної прокуратури в сумі 6656,00 грн.

На підставі ст.ст.316, 319, 321, 331, 375, 376, 391 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 13, 76, 77, 81, 82 ч.4, 258-265, 280-282, 354 ЦПК України, Суд, -

УХВАЛИВ :

Позов керівника Вижницької окружної прокуратури Кіщака Дмитра Сергійовича, який діє в інтересах держави в особі Вижницької міської ради, Чернівецької області - задовольнити.

Усунути перешкоди власнику Вижницькій територіальній громаді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду площею 1,6168 га, яка знаходиться за адресою: Чернівецька область, Вижницький район, с.Черешенька, вул. Небесної Сотні, 7 з кадастровим номером 7320585500:01:001:0426 шляхом: скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію від 11.12.2017, індексний номер 38786765, права власності за ОСОБА_1 на гідротехнічну споруду «Гребля», загальною площею 1116 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1440785673205).

Припинити право володіння ОСОБА_1 на гідротехнічну споруду «Гребля», загальною площею 1116 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1440785673205) шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна 1440785673205.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернівецької обласної прокуратури судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 6656,00 (Шість тисяч шістсот п`ятдесят шість) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Вижницька окружна прокуратура, юридична адреса: м.Вижниця вул.М.Василька , 3-А, Чернівецької області.

Вижницька міська рада, Вижницького району Чернівецької області, юридична адреса: 59200, м. Вижниця, вул. Українська, 34 Вижницький район, Чернівецька область, Код ЄДРПОУ 04062096

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

Суддя Іван КИБИЧ