Ухвала суду № 138147038, 13.07.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/9676/26

Провадження № 2/638/8063/26

УХВАЛА

Іменем України

13 липня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Тимченко А.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» в особі представника Сахарової Ольги Ігорівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» в особі представника Сахарової Ольги Ігорівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначена позовна заява не може бути прийнята до розгляду судом та підлягає направленню за підсудністю, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом

Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Відповідно до ч.6 ст.187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Відповідно до ч.8 ст.187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідно до Інформації з реєстру Територіальної громади м. Харкова за № 12-0002519-2026 від 11.05.2026, відсутні відомості щодо реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відповіді№ 2922473 від 23.06.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 15.11.2013 за адресою: АДРЕСА_2 .

Разом з тим, згідно із відповідю з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери №3016332 від 11.07.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою та має діючий статус ВПО, та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ..

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону

Верховний Суд у постанові від 29.07.2019 у справі № 409/2636/17 виснував, що «згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції мав виконати вимоги частини першої статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та з`ясувати, чи включено відповідачів до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, оскільки запроваджені законодавцем заходи спрямовані на те, щоб повідомити усіх учасників розгляду справи про перебування спору на вирішенні суду з метою забезпечення їх участі у відправленні правосуддя».

У Постанові Верховного Суду від 14.08.2024 у справі№607/5535/22 вказано, що особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Виходячи з вказаних вище висновків щодо застосування норм права Верховного Суду, місце проживання певної особи, за адресою якого вона зареєстрована (взята на облік) як внутрішньо переміщена особа, в розумінні положень цивільного процесуального законодавства є зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування вказаної особи, виходячи з якого визначається підсудність відповідної справи.

Відтак вказана справа відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Подільського районного суду м. Полтави.

Відповідно до ч.9 ст.187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Відповідно до вимог ст. 378 ЦПК України прийняте судом рішення з порушенням правил територіальної підсудності є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

За таких обставин, відповідно до ст. 31 ЦПК України, дана справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Подільського районного суду м. Полтави за місцем фактичного проживання/перебування відповідача, як внутрішньо-переміщеної особи.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.19,23,27,31,32,187,258,260 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» в особі представника Сахарової Ольги Ігорівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - надіслати за підсудністю до Подільського районного суду м. Полтави (вул. Героїв «Азову», б. 37, м.Полтава, 36022).

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.М.Тимченко