Ухвала суду № 138146919, 13.07.2026, Південний міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Южний міський суд Одеської області)

Справа № 522/24092/25-Е

Провадження № 6/519/49/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2026 м. Південне

Південний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Лемця С.П.,

за участі секретаря судового засідання Волкової Н.О.,

розглянувши у судовому засіданні заявою ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення, мотивуючи свої вимоги тим, що 18.05.2026 Південним міським судом Одеської області ухвалено рішення №522/24092/25-Е, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованість за кредитом у розмірі 35794,00 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн. У зв`язку з тим, що заявник є матір`ю дитини, яка важко хворіє на надмірну менструацію в період статевого дозрівання та станом на день розгляду справи не працює, займається доглядом за дитиною, просила розстрочити виконання рішення суду на дванадцять місяців.

В судове засідання учасники судового провадження не з`явилися, про дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином, заява про розгляд справи в їх відсутність до суду не надходила.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 18.05.2026 Південним міським судом Одеської області ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованість за кредитом у розмірі 35794,00 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн.

Згідно із ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.1 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно із ч.3 ст.435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч.4 ст.435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно із ч.5 ст.435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015 №8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 у справі №916/190/18.

Так, заявник стверджує, що можливості сплатити розмір заборгованості в повній мірі на даний час не має, просить суд врахувати її скрутне матеріальне становище, те, що її донька ОСОБА_2 має важке захворювання надмірну менструацію в період статевого дозрівання в наслідок чого ОСОБА_1 займається доглядом за дитиною, у зв`язку з цим просить суд про розстрочку виконання рішення суду на 12 місяців.

На підтвердження зазначеного, заявник до матеріалів справи долучила виписку № 1061/411 від 16.04.2026 з хірургічного відділення КНП "Південнівська міська лікарня".

Вирішуючи заявлену вимогу про розстрочку виконання рішення, суд враховує, що заявник не намагається уникнути виконання рішення суду, а навпаки виконати його, проте перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Враховуючи викладене, з метою недопущення істотного погіршення матеріального стану заявника та для належного виконання судового рішення, суд вважає за необхідне, надати заявнику розстрочку у виконанні судового рішення від 18.05.2026 у справі №522/24092/25-Е тривалістю 12 (дванадцять ) місяців.

Відтак, суд дійшов висновку, що заява про розстрочку виконання рішення суду підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 258-261, 353, 354, 435 ЦПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Південного міського суду Одеської області від 18.05.2026 у цивільній справі №522/24092/25-Е про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості за кредитом у розмірі 35794,00 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн на строк 12 (дванадцять) місяців з часу набрання ухвалою законної сили зі сплатою щомісячно впродовж дванадцяти місяців по 3476,36 грн.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ