Ухвала суду № 138146301, 10.07.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/11851/26

Провадження № 2/521/8088/26

У Х В А Л А

"10" липня 2026 р. м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси

в складі головуючого судді Поліщук І.О.

при секретарі Коржеван В.А.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, поданого по цивільній справі за позовом до ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія»; Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» про захист прав споживачів.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія»; Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» про захист прав споживачів. За результатами розгляду позову ОСОБА_1 просить суд:

Визнати протиправними дії ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» щодо односторонньої зміни тарифної категорії за особовим рахунком № НОМЕР_1 , ЕІС-код 62Z6370091367578 (гараж № НОМЕР_2 за адресою: м. Одеса, вул. Палубна, 9/1), з побутового споживача на малого непобутового споживача.

Зобов`язати ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» відновити за зазначеним особовим рахунком категорію побутового споживача у білінговій системі та інших облікових даних.

Визнати протиправними дії АТ «ДТЕК Одеські електромережі» щодо припинення електропостачання гаража АДРЕСА_1 .

Зобов`язати АТ «ДТЕК Одеські електромережі» негайно відновити електропостачання зазначеного об`єкта.

Зобов`язати ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» здійснити перерахунок вартості електричної енергії, нарахованої за особовим рахунком № НОМЕР_1 з листопада 2025 року до дня фактичного виконання рішення суду, із застосуванням тарифів, встановлених для побутових споживачів, та скасувати нарахування, здійснені із застосуванням тарифів малого непобутового споживача, на суму 21364,72 грн.

Зобов`язати ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» здійснити відповідне коригування особового рахунку № НОМЕР_1 з відображенням результатів перерахунку та визначенням фактичного розміру заборгованості.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову позивач просить суд зобов`язати Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» відновити електропостачання об`єкта Позивача: м. Одеса, вул. Палубна, 9/1, гараж № НОМЕР_2 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , ЕІС-код 6226370091367578, до вирішення спору по суті та набрання рішенням суду законної сили.

Заборонити Акціонерному товариству «ДТЕК Одеські електромережі» повторно припиняти або обмежувати електропостачання об`єкта Позивача: м. Одеса, вул. Палубна, 9/1, гараж № НОМЕР_2 , ЕІС-код 6226370091367578, з підстав заборгованості, яка виникла внаслідок оспорюваної зміни тарифної категорії з побутового споживача на малого непобутового споживача, до вирішення спору по суті та набрання рішенням суду законної сили.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» ініціювати перед Акціонерним товариством «ДТЕК Одеські електромережі» припинення або обмеження електропостачання об`єкта Позивача: м. Одеса, вул. Палубна, 9/1, гараж № НОМЕР_2 , ЕІС-код 6226370091367578, з підстав заборгованості, яка виникла внаслідок оспорюваної зміни тарифної категорії з побутового споживача на малого непобутового споживача, до вирішення спору по суті та набрання рішенням суду законної сили.

Необхідність забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що предмет спору стосується електропостачання індивідуального гаража № НОМЕР_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , ЕІС-код НОМЕР_3 .

З жовтня 2022 року по листопад 2025 року Відповідач 1 застосовував до зазначеного об`єкта категорію побутового споживача. У листопаді 2025 року Відповідач 1 в односторонньому порядку змінив тарифну категорію Позивача з побутового споживача на малого непобутового споживача.

Заявник не погоджуюся з такою зміною, оскільки є фізичною особою, не зареєстрований як фізична особа-підприємець, а гараж використовується виключно для особистих побутових потреб. Доказів використання електричної енергії для підприємницької, господарської або професійної діяльності відповідачами не надано, акт про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії не складався.

Після виявлення зміни тарифної категорії заявник неодноразово звертався до Відповідача 1 з письмовими вимогами, претензіями та запитами щодо надання документів, відновлення побутового тарифу та проведення перерахунку. Також він звертався до НКРЕКП та Держпродспоживслужби.

Незважаючи на наявність спору щодо законності зміни тарифної категорії та нарахованої заборгованості, 25 травня 2026 року майстер Відповідача 2 повідомив заявника про відключення електропостачання за розпорядженням Відповідача 1.

ОСОБА_1 негайно повідомив представника Відповідача 2 про наявність спору. 28 травня 2026 року представник Відповідача 2 підтвердив факт відключення.

Таким чином, електропостачання об`єкта Позивача було припинено під час існування спору щодо законності зміни тарифної категорії та нарахованої заборгованості. Відповідно до пункту 2.10.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії припинення або обмеження постачання електричної енергії не допускається у разі оскарження споживачем дій постачальника до вирішення спору.

Крім того, відповідно до пункту 2.3.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії (у редакції, чинній з 12.10.2022) припинення електропостачання з підстав нібито непобутового використання електроенергії можливе лише після складення оператором системи розподілу акта про порушення Правил та надання споживачу місячного строку на усунення порушення. Такий акт щодо Об`єкта Позивача не складався, що визнано самим Відповідачем 1 у листуванні з Позивачем (Додатки №10, №13 до позовної заяви). Відповідно, відключення Об`єкта здійснено з порушенням процедури, встановленої самими Правилами, що додатково підтверджує обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для забезпечення позову.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви та додані до них документи, суд дійшов такого висновку.

Згідно положень ч. ч. 1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1)накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, при цьому види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.05.2020 року у справі №700/720/17, провадження № 61-1995 св 20.

Зі змісту позовної заяви та заяви про забезпечення позову вбачається, що однією з немайнових вимог позивача є зобов`язання АТ «ДТЕК Одеські електромережі» негайно відновити електропостачання гаража № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

Водночас у порядку забезпечення позову заявник просить суд покласти на цього самого відповідача обов`язок відновити електропостачання того самого об`єкта.

Тобто заявлена у заяві про забезпечення позову вимога про зобов`язання підключити електропостачання до гаража № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 є тотожною позовній вимозі про зобов`язання відповідачів підключити електропостачання до того самого об`єкта, яку, поряд з іншими, позивач заявив у позовній заяві.

В силу ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 року у справі № 752/24015/20, провадження № 61-6265св21, виклав правовий висновок та зазначив, що тотожність позовних вимог заходам забезпечення позову має наслідком відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову та відповідно скасування оскаржених судових рішень.

Таким чином зобов`язання відповідачів підключити електропостачання до гаража № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 призведе до порушення балансу інтересів сторін та фактичного задоволення позовних вимог до розгляду справи по суті.

Щодо вимог про заборону АТ «ДТЕК Одеські електромережі» повторно припиняти або обмежувати електропостачання та заборону ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» ініціювати таке припинення або обмеження, суд зазначає таке.

Заявником не наведено конкретних обставин і не надано належних доказів того, що після вже здійсненого припинення електропостачання відповідачами вчиняються або готуються до вчинення нові дії, які самі по собі можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду.

Посилання заявника на загальний ризик повторного відключення або обмеження електропостачання ґрунтується переважно на припущеннях та не підтверджене доказами наявності нового попередження, повторного розпорядження, заяви постачальника про припинення електропостачання чи інших конкретних дій відповідачів.

Суд також ураховує необхідність дотримання балансу інтересів сторін.

Покладення на АТ «ДТЕК Одеські електромережі» обов`язку відновити електропостачання та встановлення заборон щодо його подальшого припинення або обмеження до вирішення спору по суті фактично зобов`язувало б відповідачів продовжувати спірні договірні правовідносини на умовах, законність яких є предметом судового розгляду.

При цьому суд ще не встановив ані належної категорії споживача, ані правомірності чи неправомірності нарахованої заборгованості, ані дотримання позивачем своїх договірних обов`язків.

За таких обставин заявлені заходи не можуть вважатися такими, що мають виключно тимчасовий та забезпечувальний характер, оскільки їх застосування фактично створює для позивача той результат, якого він прагне досягти шляхом задоволення позову.

Доводи заявника щодо відсутності акта про порушення, неналежного повідомлення про зміну тарифної категорії, одностороннього погіршення умов договору, відсутності доказів непобутового використання електроенергії, порушення процедури припинення електропостачання та неправомірності сформованої заборгованості стосуються обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Такі доводи підлягають перевірці під час розгляду справи по суті та самі по собі не є достатньою підставою для забезпечення позову у спосіб, який фактично збігається із задоволенням однієї з основних позовних вимог.

За таких обставин, виходячи із змісту заяви про забезпечення позову та вимог, заявлених в ній, суд дійшов висновку, що запропонований позивачем вид забезпечення позову фактично зводиться до вирішення спору по суті, а тому не може бути застосований судом, оскільки таке забезпечення не узгоджується з положеннями процесуального закону.

Крім того, суд вважає, що позивачем не доведено, що в даному випадку невжиття заходу забезпечення позову, про який він просить, унеможливить виконання можливого рішення суду про задоволення позову ОСОБА_1 або ефективний захист чи поновлення його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, а також, що забезпеченням позову не буде порушено баланс інтересів сторін.

Враховуючи вищевикладене, також те, що приміщення в якому позивач просить суд відновити енергопостачання не є житловим приміщенням, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія»; Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» про захист прав споживачів відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.О. Поліщук