Рішення № 138146182, 10.07.2026, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/1251/26

Провадження № 2/507/741/2026

Номер рядка звіту 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2026 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді - Дюдюна О.В.

при секретарі судового засідання Демовській Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13.05.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 1956225, згідно з умовами якого відповідач отримала 8 000 грн. у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконала, у встановлений договором строк не повернула кредитні кошти, не сплатила проценти за користування кредитом, комісію та інші передбачені договором платежі.

10.12.2020 року, між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір відступлення права вимоги № 55-МЛ, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1956225 від 13.05.2020 року.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за кредитним договором № 1956225 у загальному розмірі 35 768 грн., з яких: 7 200 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 27 768 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом; 800 грн - заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 1956225 від 13.05.2020 року, у розмірі 35 768 грн, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Представник позивача надав суду заяву про підтримання позовних вимог, про розгляд справи у його відсутність, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач - ОСОБА_1 - у відзиві на позовну заяву, позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні. Зазначила, що після укладення кредитного договору здійснювала платежі на погашення кредиту, однак у зв`язку із запровадженням карантинних обмежень втратила стабільне джерело доходу, а після початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України була вимушена виїхати до Королівства Бельгія, що істотно ускладнило виконання кредитних зобов`язань. Також вказала, що з 2022 року до отримання матеріалів справи не отримувала від позивача жодних вимог чи повідомлень щодо наявності заборгованості.

Крім того, відповідачка просила суд застосувати позовну давність, посилаючись на статті 256, 257, 261, 264, 267 ЦК України, оскільки, на її думку, строк виконання кредитного договору настав 12.06.2020 року, тоді як позов подано лише 18.06.2026 року. Також зазначила, що позивач не довів належними та допустимими доказами правильність розрахунку заборгованості, не підтвердив законність нарахування комісії та всіх складових боргу, а нараховані проценти є явно неспівмірними сумі кредиту та суперечать принципам добросовісності, розумності й справедливості. Окрім цього, просила відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн. або істотно зменшити їх розмір відповідно до статті 137 ЦПК України.

Просила розгляд справи проводити без її участі.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 17 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку із викликом сторін (а.с.9).

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, а тому судом ухвалено про розгляд справи у відсутність сторін.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 13.05.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 1956225 у формі електронного документа із використанням електронного підпису. Відповідно до п.п. 1.2-1.5 Кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 8 000 грн. строком на 30 днів, з кінцевим терміном повернення 12.06.2020 року. За умовами договору комісія за надання кредиту становить 800 грн, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,80 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування, а загальна вартість кредиту становить 10 720 грн.

Відповідно до п. 1.5.1. Кредитного договору комісія за надання кредиту: 800.00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Згідно п.1.5.2. Кредитного договору, проценти за користування кредитом: 1920.00 грн., які нараховуються за ставкою 0.80 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована.

Пунктом 1.6. Кредитного договору передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього Договору.

Відповідно до п. 2.2.2. Кредитного договору нарахування позикодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.

Пунктом 2.2.3. Кредитного договору передбачено, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п. 1.4, якщо Позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти з дня наступного за днем визначеним п. 1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань Позичальника зі сплати процентів в період правомірного користування кредитом є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний період під час прострочення, це означає, що в період правомірного користування кредитом Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Якщо після настання дати встановленої п.1.4 Договору Позичальник продовжуватиме користуватись кредитом, проценти за стандартною (базовою) ставкою будуть нараховуватись протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено Товариством в односторонньому порядку. При цьому Сторони погодили, що після зупинення Товариством в односторонньому порядку нарахування процентів Товариство вправі в будь-який момент без погодження з Позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання Позичальником зобов`язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням Товариства. Незважаючи на інші умови Договору сторони домовились, що якщо Позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом після спливу терміну (дати) повернення кредиту, проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 Договору в період прострочення Позичальника нараховуються за вибором Позикодавця в якості процентів за користування кредитом або в якості процентів передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів передбачених ст.625 Цивільного кодексу України, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 Договору. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.

Відповідно до довідки ТОВ «Мілоан» та анкети-заяви на кредит № 1956225, кредитний договір підписаний відповідачкою шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором J80855, який 13.05.2020 року, було направлено на номер мобільного телефону НОМЕР_1 . Відомості щодо суми кредиту, строку кредитування, розміру комісії, процентної ставки та строку повернення кредиту, зазначені в анкеті-заяві, відповідають умовам Кредитного договору.

На виконання умов Кредитного договору № 1956225 від 13.05.2020 року ТОВ «Мілоан» належним чином виконало свої зобов`язання та надало відповідачці кредитні кошти шляхом безготівкового перерахування на платіжну картку № НОМЕР_2 .

Як вбачається з платіжного доручення № 19594324 від 13.05.2020 року, ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 8 000 грн. із призначенням платежу: «Кредитні кошти від ТОВ "Мілоан" згідно договору 1956225». Таким чином, факт надання відповідачці кредитних коштів у зазначеному розмірі підтверджується матеріалами справи, та самою відповідачкою не заперечується.

Відповідно до Договору відступлення прав вимоги № 55-МЛ від 10.12.2020 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги за Кредитним договором № 1956225 від 13.05.2020 року. Згідно з витягом з Реєстру боржників до зазначеного договору право вимоги до ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яке набуло статусу нового кредитора відповідно до статті 512 ЦК України.

Згідно виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 1956225 від 13.05.2020 року, станом на 14.04.2026 року заборгованість відповідачки перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» становить 35 768 грн., з яких: 7 200 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту, 800 грн. заборгованість за комісією та 27 768 грн. прострочена заборгованість за процентами.

01.04.2026 року за номером 20276421/4670 відповідачу надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Виходячи із положень ст.525, ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір підписаний відповідачкою шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором J80855.

Відповідно до пунктів 1.2-1.5 Кредитного договору кредит надано строком на 30 днів, комісія за надання кредиту становить 800 грн., проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,80 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, а кінцевим терміном повернення кредиту, сплати комісії та процентів визначено 12.06.2020 року.

Згідно з випискою з особового рахунку за Кредитним договором № 1956225 та розрахунком заборгованості, станом на 14.04.2026 року заборгованість відповідачки становить 35 768 грн, з яких: 7 200 грн. заборгованість за тілом кредиту, 800 грн заборгованість за комісією та 27 768 грн. заборгованість за процентами.

Щодо належності та допустимості доказів, наданих на підтвердження правильності розрахунку заборгованості, суд зазначає, що відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем надано до суду докази, якими він обгрунтовує свої позовні вимоги щодо існуючої заборгованості з боку відповідача, які судом в повному обсязі досліджено. Відповідачем в свою чергу в судовому засіданні на спростування суми боргу не надано жодного доказу, або контраргументу відносно позовних вимог.

Щодо нарахованих процентів у сумі 27768 грн., які на думку відповідачки є явно не співмірними сумі кредиту та суперечать принципам добросовісності, розумності та справедливості, суд виходить зі слідуючого.

Відповідно до статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно п.1.5.2. Кредитного договору, проценти за користування кредитом: 1920.00 грн., які нараховуються за ставкою 0.80 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована.

Пунктом 1.6. Кредитного договору передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього Договору.

Відповідно до п. 2.2.2. Кредитного договору нарахування позикодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.

Пунктом 2.2.3. Кредитного договору передбачено, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п. 1.4, якщо Позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти з дня наступного за днем визначеним п. 1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань Позичальника зі сплати процентів в період правомірного користування кредитом є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний період під час прострочення, це означає, що в період правомірного користування кредитом Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Якщо після настання дати встановленої п.1.4 Договору Позичальник продовжуватиме користуватись кредитом, проценти за стандартною (базовою) ставкою будуть нараховуватись протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено Товариством в односторонньому порядку. При цьому Сторони погодили, що після зупинення Товариством в односторонньому порядку нарахування процентів Товариство вправі в будь-який момент без погодження з Позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання Позичальником зобов`язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням Товариства. Незважаючи на інші умови Договору сторони домовились, що якщо Позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом після спливу терміну (дати) повернення кредиту, проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 Договору в період прострочення Позичальника нараховуються за вибором Позикодавця в якості процентів за користування кредитом або в якості процентів передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів передбачених ст.625 Цивільного кодексу України, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 Договору. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.

При укладенні договору споживчого кредиту, відповідач була ознайомлена з його істотними умовами, які її влаштовували, вона добровільно погодилася на вказані умови та особисто підписала його.

Таким чином при укладенні договору споживчого кредиту відповідач добровільно взяла на себе відповідальність за виконання цивільних обов`язків, встановлених договором, в тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитними коштами в тому числі і у разі прострочення виконання зобов`язань.

Суд дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості, договір споживчого кредиту, встановив, що він проведений відповідно до умов договору, а сума нарахованих відсотків відповідає його умовам( розмір процентів,строк дії договору, протягом якого їх нараховано) та є обґрунтованою.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1.5.1 Кредитного договору № 1956225 від 13.05.2020 року, позивачем нараховано комісію за надання кредиту в розмірі 800,00 грн.

Однак за змістом частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялися та які не є самостійною послугою для споживача.

Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність фінансової установи з надання споживачу грошових коштів на умовах договору. Водночас надання кредиту є безпосереднім обов`язком кредитодавця за кредитним договором відповідно до статті 1054 ЦК України, тому виконання такого обов`язку не може обумовлюватися додатковою оплатою з боку позичальника у вигляді окремої комісії за надання кредиту.

Надання фінансового інструменту, перерахування кредитних коштів, супроводження кредитного договору та моніторинг заборгованості є діями, які кредитодавець здійснює в межах виконання власних договірних обов`язків та у власних інтересах, а тому такі дії не можуть розглядатися як окремі послуги, що підлягають оплаті позичальником.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.12.2019 року у справі № 524/5152/15.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що умова Кредитного договору № 1956225 від 13.05.2020 року, щодо сплати комісії за надання кредиту в розмірі 800,00 грн є нікчемною, оскільки встановлює плату за дії, які кредитодавець здійснює у власних інтересах при укладенні та виконанні договору. Тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісією в сумі 800,00 грн задоволенню не підлягають.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України)

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

10.12.2020 року між ТОВ «Мілоан» та товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір відступлення права вимоги № 55-МЛ, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1956225 від 13.05.2020 року.

Щодо перебігу строку позовної давності у спірних правовідносинах, на які вказує відповідач, слід зазначити, що строк був продовжений (зупинений) на період дії карантину та воєнного стану відповідно до пунктів 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у зв`язку з чим на момент звернення позивача до суду строк позовної давності не сплив.

Законом України від 14.05.2025 № 4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» передбачено виключення пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який встановлював зупинення перебігу позовної давності на період дії воєнного стану. Закон набрав чинності лише з 04.09.2025 року, а відтак саме з цієї дати було відновлено обчислення строків позовної давності.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, оскільки факт укладення кредитного договору, отримання відповідачкою кредитних коштів і невиконання нею договірних зобов`язань, підтверджується належними та допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні, тоді як вимога про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 800,00 грн. задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно із частин 1, 3 статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в позовній заяві просив відшкодувати понесені витрати на правничу допомогу в суді в розмірі 8000 грн.

Відповідно до статті 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами другою-четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат необхідно:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

На підтвердження витрат на правничу допомогу ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» надало договір №0107 від 01.07.2025 року про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням "Апологет", АКТ №Д/25573 наданих послуг, детальний опис наданих послуг до акту. Сума наданих послуг складає 8000 грн.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачені такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи вказані у статтях 137, 141 ЦПК України критерії.

Відповідно до частин 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Враховуючи наведені обставини, предмет спору, складність справи, яка не є унікальною, не потребувала значного часу для підготовки матеріалів позовної заяви, виходячи із засад реальності, співмірності та справедливості суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» підлягає стягненню 3000 грн. витрат на правничу допомогу в суді.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №34348 позивач сплатив 2662 грн. 40 коп. судового збору. (а.с. 1).

Позовні вимоги задоволені частково в сумі 34 968 грн., а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 602 грн 85 коп. (2 662 грн 40 коп. ? 34 968 грн. / 35 768 грн.).

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 133, 141, 258-259, 265, 268, 280-284,354 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 554, 625, 1049-1050, 1054-1055 ЦК України , суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1956225 від 13.05.2020 року, у сумі 34 968 грн., судові витрати в розмірі 2 602 грн 85 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Рішення набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія» Кредит-Капітал» (м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, ЄДРПОУ: 35234236).

Відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: Дюдюн О.В.