Рішення № 138145845, 13.07.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

13.07.2026

ЄУН 389/4000/25

Провадження 2/389/1325/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Українського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Гой І.С.

представника позивача Халявинської Т. А.

відповідача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Знам`янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, як органу опіки та піклування, в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_5 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував наступним.

21.10.2025 року ССД Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області отримали від Богданівського старостинського округу, Богданівського ліцею ім.. І.Г. Ткаченка, Суботцівської сільської ради повідомлення, що малолітні діти: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають в небезпечних для життя та здоров`я умовах. Батьки зловживають алкоголем та ведуть аморальний спосіб життя, ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей.

Згідно з характеристиками, наданими старостою Богданівського старостинського округу Суботцівської сільської ради від 21.10.2025 року № 784, 783, відповідачі за місцем проживання характеризуються негативно, зловживають алкогольними напоями, не працюють, фінансово не забезпечують дітей, що призводить до жебракування малолітніми, не забезпечені харчами, не забезпечені зимовим одягом, не забезпечені дровами, відсутні спальні місця, постільна білизна, відсутні елементарні санітарно-гігієнічні умови проживання. Зі слів сусідів діти часто залишають без догляду дорослих, батьки не виконують батьківські обов`язки, що є насильством психологічного характеру.

Актом обстеження умов проживання та оцінки рівня безпеки на час обстеження встановлено, що діти брудні, були залишені самі в будинку, який потребує капітального ремонту (вікна без скла, двері не зачиняються, в будівлі ремонт відсутній), в будинку безлад, холод. Зі слів доньки ОСОБА_6 та сина ОСОБА_7 стало відомо, що до мами часто приходять подруги в гості з якими вона зловживає та поводять себе агресивно. Діти самі виявили бажання, щоб їх вилучили із сім`ї. В будинку постійний безлад, брудний посуд з залишками зіпсованої їжі, готова їжа відсутня. Відсутні запаси продуктів, дров, в будинку відсутня подача електроенергії Діти школу не відвідували.

ОСОБА_1 не забезпечує дітей необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на їх фізичний, духовний і моральний розвиток, не створює умови для розвитку їх природних здібностей, не поважає гідність дітей, не готує їх до самостійного життя та праці, що підтверджує ухиляння від виконання своїх обов`язків та підтвердження факту створення дітям умов які загрожують їх життю та здоров`ю.

Розпорядженням Суботцівського сільського голови від 21 жовтня 2025 ріку у матері ОСОБА_1 діти були вилучені та наказом начальника служби у справах дітей Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 21 жовтня 2025 року №15, тимчасово влаштовані в ДБСТ ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Питання стосовно доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 22 жовтня 2025 року № 12. На Комісії була присутня мати дітей, ОСОБА_1 , яка не змогла чітко пообіцяти, що перестане зловживати спиртними напоями, влаштується на роботу та забезпечить дітей, зробить ремонт.

Представник позивача у судовому засіданні не заперечила щодо повернення дітей у родину, так як мати створює умови для проживання дітей.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечила проти позовних вимог. Вказала, що працевлаштувалася, отримує постійний дохід. Будинок привела до ладу, значно покращила умови проживання, створила для дітей умови для навчання, провела опалення у будинок. Просить повернути дітей в родину.

Відповідача ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. На разі проходить службу у ЗСУ.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази та інші матеріали справи, встановив наступне. Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають на обліку служби у справах дітей як діти, що опинилися в складних життєвих обставинах, відповідно до наказу начальника служби у справах дітей Знам`янської районної державної адміністрації №15-к від 03.10.2016.

Відповідно до розпорядження голови Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 21 жовтня 2025 року, № - 75 о.д. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вилучені у матері ОСОБА_1 . У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх батьківських обов`язків відносно своїх неповнолітніх дітей наказом начальника служби у справах дітей Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 21 жовтня 2025 року №15, діти тимчасово влаштовані в сім`ю ДБСТ ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , за адресою АДРЕСА_1 .

Питання стосовно доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно трьох дітей, було розглянуто на засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 22 жовтня 2025 року № 12.

Згідно з характеристиками, наданими старостою Богданівського старостинського округу Суботцівської сільської ради від 21.10.2025 року № 784, 783, відповідачі за місцем проживання характеризуються негативно, зловживають алкогольними напоями, не працюють, фінансово не забезпечують дітей, що призводить до жебракування малолітніми, не забезпечені харчами, не забезпечені зимовим одягом, не забезпечені дровами, відсутні спальні місця, постільна білизна, відсутні елементарні санітарно-гігієнічні умови проживання. Зі слів сусідів діти часто залишають без догляду дорослих, батьки не виконують батьківські обов`язки, що є насильством психологічного характеру.

Актом обстеження умов проживання та оцінки рівня безпеки на час обстеження встановлено, що діти брудні, були залишені самі в будинку, який потребує капітального ремонту (вікна без скла, двері не зачиняються, в будівлі ремонт відсутній), в будинку безлад, холод. Зі слів доньки ОСОБА_6 та сина ОСОБА_7 стало відомо, що до мами часто приходять подруги в гості з якими вона зловживає та поводять себе агресивно. Діти самі виявили бажання, щоб їх вилучили із сім`ї. В будинку постійний безлад, брудний посуд з залишками зіпсованої їжі, готова їжа відсутня. Відсутні запаси продуктів, дров, в будинку відсутня подача електроенергії, діти школу не відвідували.

Згідно інформації наданої директором Богданівського ліцею ім. І.Г. Ткаченка який відвідують діти, діти часто не відвідують школу. Через систематичну відсутність в школі не встигають за навчальним матеріалом, часто не викопують завдання. Діти в школі не завжди акуратно та чисто одягненні, бувають брудними. Відповідач дуже часто не відповідає на телефоні дзвінки класного керівника та адміністрації ліцею.

Рішенням виконавчого комітету від 22.10.2025 № 165 розглянуто та затверджено висновок органу опіки та піклування Суботцівської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 що до їх малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Сім`я перебуває більше п`яти років на обліку ЦНСП Суботцівської сільської ради с. Богдапівка, як сім`я, котра опинилась в складних життєвих обставинах.

Разом з тим, суд приймає до уваги також акт обстеження умов проживання від 23.04.2026 родини ОСОБА_10 . Встановлено, що мати значно покращила умови проживання, в будинку чисто та тепло, є запас продуктів харчування. У будинку створені спальні місця для всіх дітей, є шафа для одягу та взуття, холодильник. Наявний запас продуктів харчування, дров, проведено опалення в будинок. Створені місця для виконання уроків, наявні засоби гігієни. З матір`ю проведено бесіду про постійне піклування про дітей, повсякденного догляду, турботи про емоційний стан.

Відповідно до довідки виробничого підрозділу вокзал станції ім. Шевченка АТ «Українська залізниця» №826 від 25.11.2025, ОСОБА_1 працює на вокзалі станція Знам`янка виробничого підрозділу вокзал станції ім. Т.Шевченка філії «Вокзальна компанія» АТ «Українська залізниця» прибиральником виробничих приміщень з 04.11.2025 по теперішній час. За період праці зарекомендувала себе з позитивного боку, як дисциплінований та справний працівник, до поставлених завдань ставиться добросовісно, свої посадові обов`язки виконує вчасно та якісно, порушення трудової дисципліни не допускає.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі ст.3, 9 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді цієї категорії справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (п.п. 57, 58).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» наголошується, що взаємне задоволення від спільного перебування батьків і дітей є фундаментальним елементом сімейного життя, а тому втручання до нього має відбуватися у вузьких рамках, визначених статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що, незважаючи на певний вільний розсуд держави в справі відібрання дітей під державну опіку, відбирання дітей від батьків означає відрізання дітей від свого коріння, що може бути виправданим лише у виняткових випадках. У той же час, як вбачається зі змісту рішень Європейського суду з прав людини «Z та інші проти Сполученого Королівства» від 10 травня 2001 року та «A. проти Сполученого Королівства» від 23 вересня 1998 року, в контексті вимог статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод держава повинна приділяти особливу увагу захисту дітей від поганого поводження з боку інших осіб, у тому числі шляхом здійснення своєчасних превентивних заходів.

Беручи до уваги стандарти Європейського суду з прав людини інтереси малолітньої дитини превалюють над потребами збереження сім`ї.

Позбавлення батьківських прав - це, насамперед, спосіб захисту прав та інтересів дитини, а також санкція за протиправну поведінку матері або батька, яку можна вважати юридичною відповідальністю.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Ухилення від виконання батьківських обов`язків передбачає систематичне невиконання обов`язку турбуватись про дітей, в чому воно б не виражалось (не годувати, не забезпечувати необхідним одягом, медичною допомогою, словом не робиться нічого для задоволення життєво важливих потреб дитини).

У п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав /тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно утримують, та інше/, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умов поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Аналізуючи вимоги та положення вищезазначеного законодавства, а також враховуючи, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, суд визнає, що при вирішенні питань, які стосуються дитини, в тому числі і щодо позбавлення батьківських прав її батьків, в першу чергу мають бути враховані інтереси дитини. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

При розгляді даної справи судом не встановлено необхідності на даний час позбавлення відповідачів батьківських прав.

Так, умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідача відносно дітей в матеріалах справи відсутні.

Судом з`ясовано, що мати все ж таки покращила умови проживання та виховання для дітей, прагне до спілкування та проживання разом з ними. Позивачем у судовому засіданні також визнано, що відповідач бореться за своїх дітей, створила добрі умови для їх проживання та виховання, не нехтує своїми батьківськими обов`язками, тому вона не заперечує проти повернення дітей до батьків.

Таким чином, суд вважає обставини, вказані у висновку про доцільність позбавлення батьківських прав станом на 22.10.2025 на разі не є актуальними.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку та на даний час є недоцільним, оскільки це є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, а тому суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 263, 265, 273, 353 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити Суботцівській сільській раді Кропивницького району Кіровоградської області, як органу опіки та піклування, у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відносно їх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Судовий збір компенсувати за рахунок держави.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Суботцівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, як органу опіки та піклування, місце знаходження с. Суботці Кропивницького району Кіровоградської області вул. Центральна, 24, код ЄДРПОУ 04365106.

Відповідач ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

ОСОБА_11 проживає за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя В.В. Український