Ухвала суду № 138145332, 24.04.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу тримання під вартою

24 квітня 2026 рокуСправа № 495/3312/26 Номер провадження 1-кс/495/786/2026

Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ,

захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгороді-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162240000478 від 22.04.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Львова, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, безробітного, одруженого, має на утриманні дітей 2017 та 2019 років народження, не депутата, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

24.04.2026 слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з погодженим прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні відомості про, що внесені до Єдиного державного реєстру досудового розслідування за №12026162240000478 від 22.04.2026.

Досудовим розслідуванням установлено, що 22.04.2026, приблизно о 13 годині 50 хвилин, більш точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_6 , прибув на територію початкової школи імені Сільвії Олександрівни Морозової котра розташована за адресою: вулиця Театральна 14, місто Білгорода-Дністровський, Одеська область, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Далі ОСОБА_6 зайшов до приміщення навчального класу, котре знаходиться на першому поверсі будівлі школи, та має додатково окремий вхід із сторони двору території навчального закладу, щоб забрати свого сина, котрий є учнем другого класу, з індивідуальних занять. Використовуючи малозначний привід ОСОБА_6 почав сваритися з вчителем початкових класів ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого покинувши приміщення, вийшов у двір закладу. В подальшому перебуваючи у дворі вищевказаного навчального закладу демонструючи свою неповагу до існуючих у суспільстві правил поведінки, діючи з особливою зухвалістю, умисно безпричинно, з мотивів явної неповаги до інших осіб, почав образливо висловлюватися відносно вчителя ОСОБА_8 , використовуючи нецензурну лайку виражав в її сторону, образливі вирази, які висловлював гучно, тим самим проявив явну неповагу до суспільства, що виражалось в демонстративній зневазі до оточуючих та дітей, які перебували у закладі, до встановлених у суспільстві правил поведінки, чим порушив спокій і навчальний процес дітей, які перебували в цей час в приміщенні закладу.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на грубе порушення громадського порядку, діючи з особливою зухвалістю, ОСОБА_6 , дістав наявний у нього предмет, ззовні схожий на пістолет, спеціально пристосований та заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, перебуваючи у дворі вищевказаного навчального закладу та переслідуючи вчителя ОСОБА_8 до приміщення класу з дітьми, де остання зачинилась зсередини, притулив до скла металопластикових дверей вказаного класу предмет, ззовні схожий на пістолет, де в цей момент знаходились діти та вчитель, передбачаючи шкідливі наслідки своїх дій, виражав в її сторону, нецензурні вирази, чим порушив спокій і навчальний процес дітей, які перебували в цей час на території навчального закладу, демонструючи свою неповагу до існуючих у суспільстві правил поведінки, діючи з особливою зухвалістю, умисно безпричинно, з мотивів явної неповаги до інших осіб, в тому числі неповнолітніх.

Таким чином, встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

-Протоколами огляду місця події;

-Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 ;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;

-Іншими матеріалами досудового розслідування.

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, а саме хуліганстві, тобто грубому порушені громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого та заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень за вчення якого передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_6 , а також обставини учиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення на волі на строк до 7 років, у слідства є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_6 може здійснити спроби:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

-незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому кримінальному провадженні;

-вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки вчинив умисне тяжке кримінальне правопорушення проти громадського порядку та моральності, за яке законом передбачено покарання від 3 до 7 років позбавлення волі, тому є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків, потерпілого, оскільки підозрюваному відомі їх анкетні дані, місця проживання, місце їх роботи, яких на теперішній час допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом підозрюваного, внаслідок психологічного тиску шляхом погроз або вмовляння, можуть змінити показання, або ухилятись від з`явлення для давання показань. Крім того повне коло свідків на даний момент встановлюється. Також місце мешкання перебуває в безпосередній близькості до навчального закладу.

Ризик передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Так як підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а саме в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого та заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, що свідчить про його явну не повагу до охоронюваних прав і свобод людини, діючого законодавства та те, що вказане кримінальне правопорушення було вчинене в присутності неповнолітніх, що свідчить про те, що останній може вчинити інші кримінальні правопорушення, перебуваючи на свободі.

При врахуванні перелічених ризиків особливу увагу слід звернути на фактичні обставини справи в частині дій, які інкримінуються підозрюваному та вагомість доказів, якими обґрунтовується підозра, відомості, що характеризують його особу, репутацію, відсутність постійного місця роботи та навчання та порушення громадської безпеки у скоєнні якого підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Беручи до уваги викладене, на теперішній час існує наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб зашкодити кримінальному провадженню.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину, особі підозрюваного та встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Особиста порука не може бути застосована, крім того, в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Обирати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Враховуючи вищевикладене та аналізуючи зібрані в сукупності докази, можливо прийти до висновку, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на підозрюваного обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Міра запобіжного заходу має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання. Більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також впливати на потерпілих та свідків.

За таких обставин, зазначені в клопотанні ризики впливати на потерпілих, свідків, знищити або приховати речові докази, переховуватися від органу досудового розслідування, вчинення іншого кримінального правопорушення є належно обґрунтованими.

У провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому суд має оцінити суворість можливого покарання ОСОБА_6 , вагомість доказів, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

У провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

У зв`язку з чим слідчий просив клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_11 у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні обставини, викладені в клопотанні не визнав та заперечував щодо задоволення такого.

Захисник підозрюваної ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання.

Вивчивши матеріли клопотання, заслухавши думку всіх учасників судового процесу, слідча суддя дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; 2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років; 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки; 6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.

Крім того, слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що наявність підстав для тримання під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, якщо цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Також слідчий суддя бере до уваги, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32,Series A, № 182), (Erdagoz v.Turkey(Ердагоз проти Туреччини).

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Як вбачається з матеріалів клопотання та встановлено в ході судового розгляду, 22.04.2026 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області було розпочато досудове розслідування внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162240000478 від 22.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.04.2026 в порядку ст. 208 КПК України було затримано та поміщено до ІТТ № 7 ГУНП в Одеській області (м. Білгород-Дністровський Одеської області).

23.04.2026 ОСОБА_6 , повідомлено про те, що він підозрюється в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого та заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 Кримінального кодексу України.

Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення /сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення/ свідчать докази зібрані у кримінальному провадженні, а саме: протоколи огляду місця події від 22.04.2026; протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 від 22.04.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 23.04.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 22.04.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 22.04.2026, іншими матеріалами досудового розслідування.

Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування зазначені докази є вагомими та достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. При цьому, відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину, оцінка зібраних доказів, в тому числі і показів свідків, на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України, в ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено.

Вирішуючи питання наявності ризиків, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя доходить висновку, що вказані слідчим у клопотанні ризики знайшли своє підтвердження в ході розгляду клопотання, а також той факт, що жоден з більш м`яких заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам.

Так відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від 7 до 10 років позбавлення волі; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Застосування до підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлене також необхідністю запобіганню настанню ризику, передбаченого пунктом 4 частини 1 статті 177 КПК України, який може полягати у вчиненні перешкод кримінальному провадженню.

Така міра запобіжного заходу забезпечить попередження його протиправної поведінки, усуне можливість підозрюваної ухилитися від слідства та суду, перешкоджати виявленню, збиранню чи зберіганню доказів, зможе запобігти і подолати негативні обставини, що можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його ефективності.

Завдяки триманню під вартою можливо упередити будь-які реальні дії підозрюваного ОСОБА_6 , що можуть впливати на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.

Все це свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

З урахуванням викладених обставин, а також досліджених в судовому засіданні матеріалів, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, а також обставин, що характеризують підозрюваного, того що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, те, що він має задовільний стан здоров`я, є безробітним, має міцні соціальні зв`язк, слідчий суддя дійшов висновку, що буде доцільним та достатнім для запобігання ризикам кримінального провадження застосувати щодо неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вказане вище дає підстави вважати, що саме такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Крім цього, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , враховує підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України та приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу у вигляді застави є доцільним та визначає її в розмірі 30 (трицять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 99840 (дев`яносто девять тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 206, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

У Х В А Л И Л А:

Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 20.06.2026 включно.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 вираховувати з моменту затримання, тобто з 22.04.2026.

Зобов`язати Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор №22» забезпечити ОСОБА_6 належне медичне забезпечення з урахуванням встановленого діагнозу та зобов`язати забезпечити необхідними медичними та медикаментозними препаратами та маніпуляціями.

Взиначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 30 (трицять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 99840 (дев`яносто девять тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці.

Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, призначення платежу: застава за ОСОБА_6 згідно ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24.04.2026.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1) не відлучатися за межі Білгород-Дністровського району без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво в рамках кримінального провадження або суду за першим викликом;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання слідчому СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, який здійснює досудове розслідування свої документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, останній зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 23 год. 59 хв. 20.06.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Дата і час оголошення повного тексту ухвали: 29.04.2026 о 16.55.

Слідчий суддя ОСОБА_12