Рішення № 138144604, 01.07.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/3176/26

Номер провадження2/205/3348/26

Справа № 205/3176/26

Провадження № 2/205/3348/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Федотової В.М.,

при секретарі Волошенко Д.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з неповнолітньою дитиною,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року представник позивачів адвокат Сахончик О.О. звернулася до Новокодацького районного суду міста Дніпра із вищевказаною позовною заявою.

Позов мотивований тим, що 11.02.2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено шлюб, який рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2024 року було розірвано. Від шлюбу у них народилась дитина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу та у зв`язку з проходженням військової служби ОСОБА_4 у лавах ЗСУ, малолітня дитина ОСОБА_6 залишилась проживати із позивачами, які приходяться їй дідом та бабою. В подальшому, відповідач ОСОБА_5 зареєструвала шлюб із ОСОБА_7 та з жовтня 2025 року забрала до себе та її нового чоловіка малолітню дитину ОСОБА_6 , яка на теперішній час мешкає разом із матір`ю. Саме з жовтня 2025 року відповідач почала чинити перешкоди позивачам у спілкуванні з малолітньою дитиною. Між позивачами та дитиною існує міцний психоемоційний зв`язок, оскільки з самого дитинства вона мешкала з ними. Відповідач свідомо, умисно, постійно та системно чинить перешкоди у спілкуванні позивачів з дитиною, змінює номер телефону, не надає можливості бачити дитину, допомагати, приймати участь у її вихованні, мати необхідну інформацію про стан здоров`я дитини, яким чином вона виховується та хто знаходиться з дитиною, коли відповідач відсутня вдома. За для побачення з онукою позивачі приходили до гімназії, але отримали повідомлення від відповідача, що якщо вони будуть приходити до школи, то вона буде викликати поліцію за переслідування. Позивачі на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебувають, до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів не притягувалися. Як свідомі громадяни позивачі розуміють своє бажання та обов`язок приймати участь у вихованні дитини, мають дуже велике бажання брати участь у вихованні своєї онуки, спілкуватись з нею, віддаючи своє тепло та любов. Жодних обставин, які б давали підстави вважати, що їх спілкування із дитиною спричинить онуці шкоду не існує. 15.01.2026 року позивачі звернулись до Органу опіки та піклування в особі Адміністрації Новокодацького району ДМР з проханням встановити графік спілкування з онукою, однак листом від 06.02.2026 року позивачам рекомендовано звернутись до суду.

Враховуючи викладене, представник позивачів звертається до суду та просить:

1. Усунути позивачам перешкоди у спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення наступного порядку спілкування з дитиною:

- необмежене спілкування позивачів з малолітньою дитиною телефоном та в режимі «он-лайн» з використанням програмного забезпечення Viber або іншого месенджера, з урахуванням режиму дня дитини;

- шляхом побачень і спілкування позивачів з малолітньою дитиною: у робочі дні - двічі на тиждень після закінчення навчального процесу у школі до 19 год. 00 хв., без присутності матері; у вихідні дні (субота та неділя) - з 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., із можливістю перебування дитини за місцем проживання чи перебування позивачів, без присутності матері, та з можливістю відвідування культурно-масових, спортивних та розважальних заходів, а також з можливістю залишення дитини на ніч із п`ятниці по неділю;

- спільний відпочинок позивачів з малолітньою дитиною в період святкування Днів народжень спільних родичів зі сторони батька - у робочі дні після закінчення шкільних занять та інших додаткових гуртків, які відвідує дитина, та до 21 год. 00 хв., у вихідні дні із 09 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв., без присутності матері;

- протягом року, в період шкільних канікул дитина 3 дні (2 ночі) перебуває та проживає разом з бабою та дідом - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за місцем їх перебування та реєстрації, а 4 дні (3 ночі) із матір`ю ОСОБА_3 . В період літніх канікул дитина 7 днів перебуває з бабою та дідом без присутності матері з можливістю відвідування культурно-масових, спортивних та розважальних заходів, а також виїзду за межі Дніпропетровської області на відпочинок;

- у разі хвороби дитини (підтвердженої згідно запису педіатра), якщо це припадає на день зустрічі, зустріч підлягає перенесенню на іншу, погоджену між позивачами та відповідачем дату, враховуючи інтереси дитини, стан її здоров`я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини.

2. Зобов`язати відповідача ОСОБА_3 :

- не чинити позивачам перешкоди у спілкуванні з малолітньою дитиною, в тому числі засобами мобільного зв`язку, месенджерів VIBER, TELEGRAM, WhatsApp тощо, та за допомогою соціальних мереж.

- інформувати позивачів щодо будь-яких фактів та обставин життя дитини, зокрема: про стан здоров`я; зміну номеру засобів зв`язку; вибраних позашкільних закладів; про переміщення дитини за межі населеного пункту, в якому вона постійно проживає; повідомляти прізвище ім`я та по батькові, засоби зв`язку осіб, які здійснюють догляд за дитиною під час відсутності відповідача на території населеного пункту, в якому вона постійно проживає (м. Дніпра).

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 11.05.2026 року прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження по вказаній справі та призначено підготовче судове засідання.

Представник позивачів адвокат Сахончик О.О. надала до суду заяву у якій просила провести підготовче судове засідання за відсутності позивачів та їх представника.

Відповідач ОСОБА_3 надала до суду заяву у якій позовні вимоги визнала, проти задоволення позовних вимог не заперечувала, справу просила розглядати за її відсутності.

Представник третьої особи Лійбук Л.М. надала до суду заяву в якій просила долучити до матеріалів справи висновок № 3/3-111 від 30.06.2026 року, проти проведення підготовчого судового засідання без застосування засобів технічної фіксації не заперечувала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Судом встановлено, що 11.02.2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 було зареєстровано шлюб. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини було змінено з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 ».

Батьками малолітньої доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_12 .

Малолітня дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приходиться позивачам онукою, що не заперечувалось відповідачем.

Матеріалами справи підтверджено, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2024 року у справі №205/2755/24, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_12 було розірвано.

Відповідачем не заперечувалось, що в подальшому між нею та ОСОБА_7 було зареєстровано шлюб, відповідно до якого прізвище відповідача змінено із « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_13 ».

Як вбачається із висновку Органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району ДМР № 3/3-111 від 30.06.2026 року, на даний час малолітня дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір`ю ОСОБА_3 . Дід ОСОБА_1 та баба ОСОБА_2 проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Умови проживання задовільні, приватний будинок зі зручностями та необхідними комунікаціями, в наявності всі необхідні меблі та побутова техніка, для дитини відведено окрему кімнату, яка обладнана відповідно до потреб та віку дитини. У будинку чиста та затишно. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на обліку у лікаря нарколога, лікаря-психіатра не перебувають, мають стабільний дохід, за місцем проживання характеризуються позитивно. Зі слів дитини, вона не проти спілкування з дідом ОСОБА_1 та бабою ОСОБА_2 . На засідання комісії ОСОБА_3 не з`явилася, у телефонному режимі повідомила, що не заперечує проти участі діда та баби у вихованні онуки та погодилась на запропонований графік зустрічей.

Представник позивача зазначає, що відповідач систематично чинить перешкоди позивачам у спілкуванні з онукою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Надаючи правову оцінку обставинам, що сталися між сторонами у вказаній справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства», контакт з дитиною - реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Згідно із ч. 3 ст. 291 ЦК України фізична особа має право на підтримання зв`язків з членами своєї сім`ї та родичами незалежно від того, де вона перебуває.

Положеннями ч. 1 ст. 257 СК України передбачено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Частиною 2 цієї статі СК України встановлено, що батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Тлумачення статті 257 СК України свідчить, що законодавець визначив механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до ст. 263 СК України, спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Згідно із ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм, дід та баба, як з боку батька, так і з боку матері є родичем дитини, а тому вони мають законне право на спілкування з онукою та на участь у її вихованні. Таким чином, батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні дідом та бабою своїх прав щодо виховання онуки та мають здійснювати свої батьківські права та виконувати батьківські обов`язки на ґрунті поваги до прав дитини та її людської гідності.

Верховний Суд у постанові від 14 травня 2025 року у справі № 373/86/23, провадження № 61-15623ск24 зазначає, що право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. ст. 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Традиційно велика увага приділяється ЄСПЛ справам, пов`язаним з реалізацією права дитини на спілкування з нею не тільки батьків, але й інших родичів: дідусів, бабусь. Принцип 6 Декларації прав дитини, проголошеної Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 р. передбачає, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір`ю.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага («Olsson v. Sweden (№2) від 27.11.1992 року, п. 90, «Хант проти України», п. 54), і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Положеннями частини 5 статті 19 СК України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Наданий суду висновок органу опіки та піклування не суперечить вимогам законодавства. Висновок органу опіки і піклування є рекомендаційним, тому суд може постановити інше рішення, ніж пропонує орган опіки та піклування, з урахуванням положень ч. 6 ст. 19 СК України.

Суд також приймає до уваги, що відповідачем ОСОБА_3 до суду подано заяву про визнання позову, у якій вона зазначила, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, заперечень щодо позову відповідач не висловлювала.

Пунктом 1 частини 2 статті 49 ЦПК України визначено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Положеннями п. 24 ч. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясовування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Частиною 4 вказаної статті визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом не встановлено обставин, які суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом під час розгляду справи не встановлено обставин, за яких можна було б позбавити позивачів можливості реалізувати своє право на участь у спілкуванні та вихованні онуки. Відповідно, мати дитини, з якою проживає малолітня донька і з якою більше часу знаходиться разом, повинна сприяти позивачам та онуці їх належному спілкуванню, проведенню часу разом задля того, щоб не втрачався родинний зв`язок між ними.

Враховуючи малолітній вік дитини, її індивідуальні потреби у цьому віці для здорового розвитку, а також вік та стан здоров`я позивачів, з урахування позицій сторін та інтересів дитини, принципів розумності, справедливості, збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, забезпечення якнайкращих інтересів дитини, приймаючи до уваги визнання позову відповідачем, а також не встановлення судом обставин, які б свідчили про неможливість спілкування онуки з дідом та бабою, що може шкодити інтересам дитини, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

При цьому, суд зазначає, що як позивачі так і відповідач не повинні зловживати своїм правом на спілкування та участь у вихованні дитини, а повинні поважати право дитини на сімейне виховання.

На переконання суду, запропонований позивачами спосіб участі у вихованні та спілкуванні з онукою, буде відповідати першоосновам розвитку особистості малолітньої дитини, враховуючи її вік, стан здоров`я, звички тощо. Визначені дні та час побачень діда та баби з онукою, їхнє спілкування та відвідування у повній мірі відповідатимуть інтересам дитини. Окрім того, на думку суду, саме такий спосіб та порядок участі у вихованні і спілкуванні позивачів з онукою є доцільним способом усунення непорозумінь між сторонами.

Водночас, суд роз`яснює, що сторони не позбавлені права в майбутньому змінити встановлений судом спосіб участі діда та баби у вихованні дитини, з урахуванням вікових змін, особистих відносин, розвитку та потреб дитини, що відповідатиме її інтересам.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачі не наполягали на стягненні судового збору із відповідача, суд вважає за можливе судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 1 331,20 грн. покласти на позивачів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 51, 55, 124 Конституції України, Законом України «Про охорону дитинства», ст.ст. 7, 159, 257, 263, СК України, ст.ст. 4, 12-13, 49, 76, 80, 81, 89, 141, 206, 258-259, 263-266, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з неповнолітньою дитиною задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перешкоди у спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення наступного порядку спілкування з дитиною:

- необмежене спілкування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з малолітньою дитиною ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , телефоном та в режимі «он-лайн» з використанням програмного забезпечення Viber або іншого месенджера, з урахуванням режиму дня дитини;

- шляхом побачень і спілкування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з малолітньою дитиною ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : у робочі дні - двічі на тиждень після закінчення навчального процесу у школі до 19 год. 00 хв., без присутності матері; у вихідні дні (субота та неділя) - з 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., із можливістю перебування дитини за місцем проживання чи перебування позивачів, без присутності матері, та з можливістю відвідування культурно-масових, спортивних та розважальних заходів, а також з можливістю залишення дитини на ніч із п`ятниці по неділю;

- спільний відпочинок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з малолітньою дитиною ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період святкування Днів народжень спільних родичів зі сторони батька - у робочі дні після закінчення шкільних занять та інших додаткових гуртків, які відвідує дитина, та до 21 год. 00 хв., у вихідні дні із 09 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв., без присутності матері;

- протягом року, в період шкільних канікул дитина 3 дні (2 ночі) перебуває та проживає разом з бабою та дідом - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за місцем їх перебування та реєстрації, а 4 дні (3 ночі) із матір`ю ОСОБА_3 . В період літніх канікул дитина 7 днів перебуває з бабою та дідом без присутності матері з можливістю відвідування культурно-масових, спортивних та розважальних заходів, а також виїзду за межі Дніпропетровської області на відпочинок;

- у разі хвороби дитини (підтвердженої згідно запису педіатра), якщо це припадає на день зустрічі, зустріч підлягає перенесенню на іншу, погоджену між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з ОСОБА_3 дату, враховуючи інтереси дитини, стан її здоров`я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини.

Зобов`язати ОСОБА_3 :

- не чинити позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перешкоди у спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому числі засобами мобільного зв`язку, месенджерів VIBER, TELEGRAM, WhatsApp тощо, та за допомогою соціальних мереж.

- інформувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо будь-яких фактів та обставин життя дитини, зокрема: про стан здоров`я; зміну номеру засобів зв`язку; вибраних позашкільних закладів; про переміщення дитини за межі населеного пункту, в якому вона постійно проживає; повідомляти прізвище ім`я та по батькові, засоби зв`язку осіб, які здійснюють догляд за дитиною під час відсутності ОСОБА_3 на території населеного пункту, в якому вона постійно проживає (м. Дніпра).

Судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 1 331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок покласти на позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Сторони по справі:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

третя особа Орган опіки та піклування Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ: 44152814, м. Дніпро, проспект Сергія Нігояна, 77.

Повний текст рішення складено 13 липня 2026 року.

Суддя: Федотова В.М.