Вирок № 138144580, 13.07.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1991/26

Провадження № 1-кп/177/206/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026046230000073 від 31.03.2026 з угодою про визнання винуватості, щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого в

с. Христофорівка Криворізького району Дніпропетровської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, але перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, інвалідності не має, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,-

за участі:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

30.03.2026 року в період часу з 20:00 години до 23:00 години ОСОБА_3 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де у нього виник умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом без мети подальшого збуту.

ОСОБА_3 з метою реалізації вказаного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» та п.п. 1 п. 1 Розділу IV Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700, заздалегідь підготувавши знаряддя для вчинення кримінального правопорушення, а саме гумовий надувний човен фірми «Ivory» та 2 (дві) жилкові риболовні сітки, прибув до берега річки Бокова, що поблизу населеного пункту с. Софіївка Лозуватської територіальної громади Криворізького району Дніпропетровської області, де здійснив вихід на воду на гумовому човні та встановив у річку 2 риболовні сітки, після чого повернувся до місця свого мешкання.

В подальшому, 31.03.2026 не пізніше 04:00 години, ОСОБА_3 повернувшись до берега річки Бокова, що поблизу населеного пункту с. Софіївка Лозуватської територіальної громади Криворізького району Дніпропетровської області, де продовжуючи реалізацію свого кримінально-протиправного умислу, направленого на незаконне зайняття рибним добувним промислом без мети збуту, для власного вживання виловлених біоресурсів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, здійснив вихід на воду на гумовому човні фірми «Ivory», і в подальшому за допомогою заборонених знарядь рибного лову, а саме 2 (двох) жилкових риболовних сіток, які напередодні встановив самостійно, здійснив незаконний рибний добувний промисел, внаслідок чого незаконно виловив водні біоресурси та водних тварин, а саме: тарань (плітка звичайна) у кількості 101 штука, щука у кількості 2 штуки, товстолоб у кількості 1 штука, карась сріблястий у кількості 8 штук, плоскирка (густера) у кількості 2 штуки, окунь у кількості 1 штука, рак річковий у кількості 1 штука.

В подальшому, ОСОБА_3 був зупинений працівниками Управління державного агентства розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області на березі річки Бокова з географічними координатами 47,959670, 33.138177.

Згідно з розрахунком матеріальної шкоди та суми штрафних санкцій у відповідності до такс, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 р. № 1042 та пунктом 5 підрозділу 1 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (у відповідності до листа Міндоходів України від 29.07.2013 № 7692/6/99-99-10-04-02-15/2667) розмір шкоди, заподіяної незаконним вилученням водних біоресурсів та водних тварин з природного середовища становить: 2 особини риби виду щука - 3 468,00 грн. за одну, на загальну суму 6 936,00 гривень; 101 особина риби виду плітка - 1 564,00 грн. за одну, на загальну суму 157 964,00 гривень; 2 особини риби виду плоскирка - 1 564,00 грн. за одну, на загальну суму 3 128,00 гривень; 8 особин риби виду карась сріблястий - 1 581,00 грн. за одну, на загальну суму 12 648,00 гривень; 1 особина риби виду окунь - 3 162,00 грн. за одну, на загальну суму 3 162,00 гривень; 1 особина риби виду товстолоб - 3 638,00 грн. за одну, на загальну суму 3 638,00 гривень; 1 особина рака річкового - 3 332,00 грн. за одного, на загальну суму 3 332,00 гривень.

Таким чином, незаконним вилученням перелічених водних біоресурсів та водних тварин з природного середовища річки Бокова, ОСОБА_3 заподіяв шкоду Лозуватській сільській раді на загальну суму 190 808 гривень, яка згідно з висновком експерта від 22.04.2026 № СЕ-19/104-26/13689-ФХЕД має ознаки істотної шкоди за критеріями «добування великої кількості риби» та «вилов риби в період нересту».

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України за ознаками: незаконне зайняття рибним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 249 КК України за ознаками - незаконного зайняття рибним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

У даному кримінальному провадженні між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_5 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні 12026046230000073 від 31.03.2026, за письмовою згодою потерпілого - Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі його захисника адвоката ОСОБА_6 , 24.06.2026 укладено угоду про визнання винуватості, яка скріплена підписами сторін.

Відповідно до умов угоди, обвинувачений ОСОБА_3 повністю та беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 249 КК України та згоден з обставинами вчинення вказаного кримінального правопорушення викладеними в обвинувальному акті та цивільному позові. Погодився з розміром збитків.

Сторони угоди погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 249 КК України, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Учасникам провадження судом роз`яснено наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, згідно з ч. 2 ст. 473 КПК України, а також про те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України, прокурор має право протягом встановлених строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення, звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та беззастережно, пояснив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом та призначення йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку він уклав добровільно, надав згоду на призначення обумовленого сторонами покарання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_6 , проти затвердження угоди не заперечувала, вказала, що угода укладена обвинуваченим добровільно, затвердження угоди відповідає інтересам підзахисного.

Представник потерпілого Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, яка надала прокурору заяву про згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим по даному кримінальному провадженню, в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив, що не перешкоджає розгляду та затвердженню угоди, з урахуванням наданої письмової згоди.

Прокурор просив затвердити угоду, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_6 , що підписана сторонами добровільно 24.06.2026 року.

Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, сторонам роз`яснені та зрозумілі.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внаслідок якого шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України, та розуміють наслідки затвердження такої угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Покарання, яке узгоджено сторонами угоди, відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, особі обвинуваченого, та враховує пом`якшуючі покарання обставини щире каяття, визнання вини, що слідує зі змісту обвинувального акта, є обґрунтованим, відповідає меті покарання, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Також суд приймає до уваги те, що покарання визначено сторонами з урахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст.ст. 65-67 КК України, а ОСОБА_3 у судовому засіданні однозначно заявив, що зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Таким чином, при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

Частиною 5 статті 469 КПК України визначено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Враховуючи вищевикладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд приходить до висновку про відсутність перешкод для затвердження угоди від 24.06.2026 про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_3 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

По даному кримінальному провадженню заявлено цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Лозуватської сільської ради до ОСОБА_3 на загальну суму 190808 грн (а.с. 15-18), що ухвалою суду від 23.06.2026 прийнятий до спільного розгляду з обвинувальним актом (а.с. 41).

Обвинувачений ОСОБА_3 пред`явлений позов визнав у повному обсязі та не заперечував проти його задоволення. Вказав про намір відшкодування шкоди.

При вирішенні цивільного позову суд керується вимогами ст.ст. 127, 128, 129 КПК України, ст. 22, 1166 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч.1 ст.129 КПК України).

Як вбачається з положень ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Так, відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, серед інших, може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, серед іншого, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.3 ст. 22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Розмір збитків завданих потерпілому територіальній громаді в особі Лозуватської сільської ради, неправомірними діями ОСОБА_3 , підтверджено розрахунком матеріальної шкоди та суми штрафний санкцій у відповідності до такс, визначених Постановою КМ України № 1042 від 29.09.2023 року, а також висновком експерта № СЕ-19/104-26/13689-ФХЕД від 22.04.2026 (а.п. 42-43).

Беручи до уваги викладене, доведений розмір матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та відповідно у завданні шкоди, наявність причинного зв`язку між злочинними діями ОСОБА_3 та шкодою, суд вважає за необхідне цивільний позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_3 на користь Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області матеріальні збитки завдані кримінальним правопорушенням у сумі 190808 грн.

Питання про речові докази, суд вирішує відповідно до ст. 96-1, 96-2 КК України, ст. 100 КПК України.

Так, суд вважає за необхідне, відповідно до ч.1, п. 1 ч.2 ст. 96-1, п. 1, 4 ч.1 ст. 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію та примусово безоплатно вилучити у власність держави: дві жилкові рибальські сітки довжиною 70 м, вічко 35 мм, гумовий надувний човен фірми «Ivory», з двома веслами, а також як інше майно одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення кошти від реалізації біоресурсів: тарань (плітка звичайна) у кількості 101 штука, щука у кількості 2 штуки, товстолоб у кількості 1 штука, карась сріблястий у кількості 8 штук, плоскирка (густера) у кількості 2 штуки, окунь у кількості 1 штука, що передавалися на зберігання ФОП ОСОБА_7 з можливістю реалізації (а.п. 36-38) та були реалізовані за 1883,50 грн, що підтверджено накладною ФОП ОСОБА_8 19-20). Рак в кількості 1 шт, повернутий в природне середовище, що підтверджено змістом постанови дізнавача щодо речових доказів від 31.03.2026 (а.с. 17)

В рамках даного кримінального провадження, на підставі ухвали суду слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.04.2026, застосовано арешт на тимчасово вилучене майно, який підлягає скасуванню в силу ч.4 ст. 174 КПК України.

Питання про процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України та вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого витрати на проведення судової інженерно-екологічної експертизи в сумі 1925,44 грн.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженню не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 373-374, 468-470, 472-475 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24.06.2026 між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_5 , з однієї сторони, та обвинуваченим у даному провадженні ОСОБА_3 , за участі адвоката ОСОБА_6 , з іншої сторони, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026046230000073 від 31.03.2026, щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 249 КК України.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Роз`яснити обвинуваченому, що в силу ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України, засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 04339860, юридична адреса: вул. Миру, буд. 69, с. Лоузватка Криворізького району Дніпропетровської області) 190808 (сто дев`яносто тисяч вісімсот вісім) гривень 00 копійок, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави 1925 (одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 44 копійки у рахунок відшкодування судових витрат на проведення судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/104-26/13689-ФХЕД від 22.04.2026 (а.п. 40).

Відповідно до ч.1, п. 1 ч.2 ст. 96-1, п. 1, 4 ч.1 ст. 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію та примусово безоплатно вилучити у власність держави:

- дві жилкові риболовні сітки довжиною 70 м, вічко 35 мм, гумовий надувний човен фірми «Ivory», з двома веслами, що належать ОСОБА_3 , передані на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області згідно квитанції № 844/25 від 01.04.2026 (а.п. 16-17, 18);

- кошти в сумі 1883 (одна тисяча вісімсот вісімдесят три) гривні 50 копійок, що отримані від реалізації біоресурсів, а саме риби: тарань (плітка звичайна) у кількості 101 (сто одна) штука, щука у кількості 2 (дві) штуки, товстолоб у кількості 1 (одна) штука, карась сріблястий у кількості 8 (вісім) штук, плоскирка (густера) у кількості 2 (дві) штуки, окунь у кількості 1 (одна) штука, що передавалися на зберігання ФОП ОСОБА_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), згідно накладної № 13 від 31.03.2026, з правом реалізації згідно ухвали слідчого судді Центрально- Міського районного суду м. Кривого Рогу від 03.04.2026 року у справі № 216/2585/26 (а.п. 20, 30-32).

Скасувати арешт, застосований на підставі ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.04.2026 (справа № 216/2585/26), на: дві жилкові риболовні сітки довжиною 70 м, вічко 35 мм, гумовий надувний човен фірми «Ivory», з двома веслами, біоресурси, а саме рибу: тарань (плітка звичайна) у кількості 101 (сто одна) штука, щука у кількості 2 (дві) штуки, товстолоб у кількості 1 (одна) штука, карась сріблястий у кількості 8 (вісім) штук, плоскирка (густера) у кількості 2 (дві) штуки, окунь у кількості 1 (одна) штука, після набрання вироком законної сили.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1