Рішення № 138144428, 13.07.2026, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/2214/26

провадження №2/176/1918/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

13 липня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Крамар О.М., розглянувши в місті Жовті Води, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,-

В С Т А Н О В И В:

27.05.2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 01.05.2025 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 (далі - позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 5504989 (далі - Договір).Так, сторони зазначеного Договору погодили, що Товариство зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Тіло кредиту (загальний розмір) складає: 15000.00 гривень. Строк кредиту 360 днів.

Укладаючи Договір, Позичальник зобов`язався, у встановлений Договором строк, повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором, а також виконувати інші обов`язки, передбачені Договором, Правилами та чинним законодавством України.

Відповідно до умов Договору, сторони Договору узгодили, що Позичальник ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі - Правила), розміщені на Вебсайті та затверджені відповідним наказом, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Зазначені вище Правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.

Зазначені умови є публічною пропозицією розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України.

28.11.2025 було укладено договір № 28-11/25/Л відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5504989.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 5504989.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №5504989 від 01.05.2025 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 75299.92 грн, з яких:

-Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 15000.00 грн.

-Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 30209.92 грн.

-Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 21090.0 грн.;

-Заборгованість за пенею та/або штрафами - 7500.00 грн.

-Заборгованість за комісіями - 1500.00 грн.

-Інфляційні збитки - 0.00 грн.

-Нараховані 3% річних -0.00 грн.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 67799.92 грн., з яких:

-Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 15000.00 грн.

-Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 30209.92 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 21090,00 грн.;

- Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.;

- Заборгованість за комісіями - 1500.00 грн.

- Інфляційні збитки - 0.00 грн.

- Нараховані 3% річних -0.00 грн.

Просять стягути з відповідача ОСОБА_1 накористь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" заборгованість за Договором № 5504989 від 01.05.2025 у розмірі 67799.92 грн., сплачений судовий збір в сумі 2 662,4 грн. та витрати на правову допомогу 16 000,00 грн.

Ухвалою судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 15.06.2026 року по справі відкрито провадження та визначено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивач та його представники про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлені належним чином, заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін не подали. При цьому у позові представник не заперечував щодо заочного розгляду справи з ухваленням заочного рішення.

Відповідачу, відповідно до вимог ЦПК України, за місцем його реєстрації направлялись копія позовної заяви з доданими до неї документи та копія ухвали суду про відкриття провадження у справі. При цьому відповідач не скористався своїм правом подати письмові заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження та/або відзиву на позовну заяву. На адресу суду повернулося поштове повідомлення з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а повноважний представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 01.05.2025 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 (далі - позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 5504989 (далі - Договір).Так, сторони зазначеного Договору погодили, що Товариство зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Згідно Договору, основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього Договору.

Укладення цьогоДоговору між Позичальником та Товариством здійснюється за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства (далі - ІТС Товариства), доступ до якої забезпечується Позичальнику через офіційний Вебсайт Товариства (інтернет- сторінка з доменним ім`ям, яка є частиною Інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства) та/або Мобільний додаток.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється Позичальнику на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі

На підставі умов зазначеного Договору, Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки Позичальника, реквізити якої надані Позичальником Товариству з метою отримання кредиту.

Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, відповідно до умов Договору.

Так, сторони зазначеного Договору погодили, що Товариство зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Тіло кредиту (загальний розмір) складає: 15000.00 гривень.

Строк кредиту 360 днів.

Укладаючи Договір, Позичальник зобов`язався, у встановлений Договором строк, повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором, а також виконувати інші обов`язки, передбачені Договором, Правилами та чинним законодавством України.

Перед укладенням зазначеного Договору Товариством була здійснена електронна ідентифікація Позичальника для входу в Особистий кабінет, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та з метою надання фінансових послуг Позичальнику Товариством залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги було використано один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації Позичальника з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення фінансового моніторингу.

Крім того, укладаючи Договір, Позичальник зобов`язався під час заповнення документів та укладання будь-яких договорів з Товариством зазначити достовірні персональні дані, у тому числі в обов`язковому порядку фінансовий номер та номери контактних телефонів (зокрема, домашній (за наявності), робочий, мобільний), а також адресу своєї електронної пошти.

Також, при укладенні Договору, Позичальник погодився, що у разі введення Товариство в оману щодо належності саме йому додаткових контактних даних та/або електронної адреси або проявив необачність, в результаті якої доступ до таких контактних даних отримали треті особи, Товариство не несе відповідальності, що інформація яка передається Товариством Позичальнику з використанням таких контактних даних стане доступна третім особам, в тому числі інформація про укладення цього Договору, його умови, стан виконання, наявність простроченої заборгованості та її розмір Порушенням умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Відповідно до умов Договору, сторони Договору узгодили, що Позичальник ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі - Правила), розміщені на Вебсайті та затверджені відповідним наказом, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Зазначені вище Правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.

Зазначені умови є публічною пропозицією розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

28.11.2025 було укладено договір № 28-11/25/Л відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5504989.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 5504989.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №5504989 від 01.05.2025 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 75299.92 грн, з яких:

-Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 15000.00 грн.

-Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 30209.92 грн.

-Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 21090.0 грн.;

-Заборгованість за пенею та/або штрафами - 7500.00 грн.

-Заборгованість за комісіями - 1500.00 грн.

-Інфляційні збитки - 0.00 грн.

-Нараховані 3% річних -0.00 грн.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 67799.92 грн., з яких:

-Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 15000.00 грн.

-Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 30209.92 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 21090,00 грн.;

- Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.;

- Заборгованість за комісіями - 1500.00 грн.

- Інфляційні збитки - 0.00 грн.

- Нараховані 3% річних -0.00 грн.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі, відповідно до статті 1055 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.

Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис, як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Відповідач у порушення умов Договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Суд встановив, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання.

Тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) на суму 15000,00 грн. підлягають задоволенню.

З відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) на суму 15000,00 грн.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Враховуючи вищезазначені норми, основними умовами надання кредиту є безумовне його повернення, строковість, платність, цільова спрямованість і забезпеченість. Водночас, кредитний договір не може змінюватись в односторонньому порядку, і позичальник несе відповідальність за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за його користування.

Згідно вимог частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як вбачається з матеріалів справи, загальний розмір вимог позивача в частині нарахування процентів складається з двох періодів: до відступлення права вимоги, яка складає 30 209,92 грн. та після такого відступлення до моменту складання розрахунку - 21 090,00 грн., що разом становить 51 299,92 грн., сторонами при укладенні договору було погоджено розмір процентів та порядок їх нарахування. Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги складає 30209,92 грн, а за процентами, нарахованими з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості, 21 090,00 грн, що в загальній сумі становить 51299,92 грн., що є неспівмірною із основним боргом, оскільки більше ніжу три рази (а саме у 3,42 раза) перевищує заборгованість за тілом кредиту, яка становить 15 000,00 грн., що вказує на наявність значного майнового дисбалансу у структурі боргу.

Слід звернути увагу, що відповідач, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не зміг ефективно здійснити свої права бути поінформованою про дійсні умови кредитування, які викладені в декількох значних за об`ємом документах, які не містять прозорості та зрозумілості, зокрема щодо дійсного періоду та розміру нарахувань за кредитом. А тому на думку суду, укладення відповідачем договору перетворюється на непомірний тягар для відповідача, як споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором.

Таким чином, вимога про нарахування та сплату процентів, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Первісний кредитор, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Крім того, з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Пунктами 1.2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином ефективного вибору.

Відповідно до положень Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248 споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абз.3 пп.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст. 3, ч.3 ст. 509 та ч.1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками фізичними особами.

Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20).

Також, відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Відповідно до пункту 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика палата Верховного Суду дійшла до висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Враховуючи, що заявлений позивачем до стягнення загальний розмір нарахованих процентів, що разом становить 51 299,92 грн.. не є співрозмірною сумі заборгованості відповідача по тілу кредиту 15000,00 грн. за кредитним договором, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума неповернутого тіла кредиту в розмірі 15 000,00 грн. та проценти в розмірі неповернутого тіла кредиту в сумі 15 000,00 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісіями у сумі 1500,00 грн., суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні з огляду на таке.

Згідно з частинами першою, другою статті 11 Закону України „Про захист прав споживачів, цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України „Про споживче кредитування. Крім того, відповідно до статті 18 Закону України „Про захист прав споживачів, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

За таких обставин, нарахування позивачем суми заборгованості за комісіями у розмірі 1500,00 грн. є безпідставним, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» слід стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 30 000,00 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 15 000,00 грн.; заборгованості за процентами 15 000,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог щодо стягнення заборгованості за комісіями, слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: 15 000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) + 15 000,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами (на дату відступлення права вимоги та з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) = 30 000,00 грн. 30 000,00 грн. / 67 799,92 грн. х 100% = 44,25%. 2 662,40 грн. х 44,25% = 1 178,11 грн.

Окрім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн. Керуючись принципом диспозитивності та правилом пропорційності, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 7 080,00 грн. (16 000,00 грн ? 44,25%).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 612, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 12, 141, 258, 259, 265,273,354,355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, Код ЄДРПОУ: 42640371) заборгованість за Договором № 5504989 від 01.05.2025 у розмірі 30 000,00гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, Код ЄДРПОУ: 42640371) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1 178,11 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, Код ЄДРПОУ: 42640371) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7080,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя