Ухвала суду № 138143578, 13.07.2026, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/1364/26

Провадження № 1-кп/477/518/26

УХВАЛА

про призначення кримінального провадження до судового розгляду

06 липня 2026 року м. Миколаїв

Вітовського районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі - судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Вітовського районного суду Миколаївської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026152230000115, по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2026 року до суду надійшов обвинувальний акт з додатками, передбаченими ч.4 ст. 291 КПК України, щодо ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: у незаконному придбанні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Ухвалою суду від 15 червня 2026 року у кримінальному провадженні було призначене підготовче судове засідання, яке було відкладене у зв`язку з неявкою потерпілих та відсутності відомостей щодо обізнаності їх про час та місце проведення підготовчого судового засідання.

У підготовчому судовому засіданні сторони проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечували.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку, що перешкод для призначення судового розгляду за результатами підготовчого судового засідання не встановлено.

Підстави для прийняття рішення, передбаченого пунктами 1-4 частини 2 статті 314 КПК України, відсутні.

Судове засідання підлягає проведенню у відкритій формі суддею одноособово.

Інші заяви, клопотання, крім клопотання про продовження раніше обраного запобіжного заходу, які необхідно вирішити до початку судового розгляду, учасниками підготовчого судового засідання не заявлялись.

У підготовчому судовому засіданні прокурором було заявлене клопотання про продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, із правом внесення застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560,00 грн., оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 16 липня 2026 року.

Своє клопотання прокурор обґрунтовував тим, що обвинувачений ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, санкція частини 1 статті 263 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 7 років, а також існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховування обвинуваченого від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Зазначає, що застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави є недоцільним.

Вважає, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання

В судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити.

Обвинувачений заперечував щодо клопотання прокурора та просив застосувати до нього запобіжний захід у виді застави в межах визначених законом.

Захисник підтримала свого підзахисного та просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора, оскільки докази, що підтверджують ризики є сумнівними та не можуть бути взяті до уваги.

Вислухавши думку учасників судового засідання, вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, а також матеріали судового провадження, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду від 23.11.2017 року у справі № 1-р/2017, запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують передбачене частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (частина четверта статті 176 Кодексу).

Статтею 29 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального Кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені дії.

Як скеровує практика ЄСПЛ тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (справа «Лабіта проти Італії», справа «Харченко проти України»).

З огляду на матеріали судового провадження строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраний обвинуваченому ОСОБА_5 спливає 17 червня 2026 року.

Наразі кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засідання, об`єктивно закінчити розгляд кримінального провадження та ухвалити рішення до закінчення строку обраного запобіжного заходу неможливо. У зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає невідкладному розгляду.

Під час досудового розслідування 24 березня 2026 року ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області обвинуваченому був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з правом застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66560,00 грн., який в подальшому був продовжений, строк дії якого спливає 16 липня 2026 року.

Як вбачається з досліджених матеріалів існує обґрунтована підозра обвинуваченого у вчиненні ним особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад 7 років.

Обґрунтованість підозри була предметом дослідження під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому під час досудового розслідування.

Суд погоджується з тим, що не зменшилися та продовжують існувати наступні ризики, які були враховані судом при обранні запобіжного заходу, а саме: переховування обвинуваченого від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Підставами вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування, суду є те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину з покаранням у вигляді позбавлення волі до 7 років, усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинене та тяжкість покарання, з метою уникнення можливої відповідальності може ухилитись від суду.

Ризик щодо вчинення ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень підтверджується інформацією, є те, що в ході досудового розслідування встановлені відомості щодо зберігання ним іншої вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу з метою подальшого збуту вказаних речей. Тобто вбачається, що дії обвинуваченого мають системний характер, а враховуючи, що підозрюваний є військовослужбовцем, то вказані обставини дають підстави обґрунтовано припускати, що в подальшому обвинувачений може продовжити займатися злочинною діяльністю, що свідчить про продовження існування ризику пов`язаного з можливістю останнього вчинити інше кримінальне правопорушення.

Докази зворотного суду не надані.

Таким чином, оскільки існує обґрунтована підозра у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_5 тяжкого злочину, в сукупності з усвідомленням ним тяжкості та невідворотності покарання, існування ризику впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, що свідчить про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то за таких обставин суд приходить до висновку щодо доцільності продовження раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів, є недоцільним, так як більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти визначеним ризикам.

Разом з тим, з огляду на практику ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (пункт 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до частини четвертої статті 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Отже, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на наступні критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до статті 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також, за певних обставин, - шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

Частиною 5 статті 183 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у розмірі - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням вищезазначеного, обставин кримінальних правопорушень, майнового стану обвинуваченого, даних про особу обвинуваченого, встановлених ризиків, відповідно до статті 177 КПК України, положень частини третьої статті 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, як альтернативу обраному запобіжному заходу у виді тримання під вартою, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який, на думку суду, у разі внесення застави буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом

Крім цього, роз`яснити обвинуваченому порядок внесення застави, обов`язки, які покладаються на обвинуваченого, у разі внесення застави та наслідки невиконання таких обов`язків.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 314-315, 369-372, 376 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оброни ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 06 липня 2026 року по 03 вересня 2026 року включно з утриманням його в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».

Визначити як альтернативу даному запобіжному заходу обвинуваченому ОСОБА_5 заставу в розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:

прибувати до суду за викликом;

не відлучатися із м.Миколаєва без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у цьому кримінальному провадженні.

Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на банківські реквізити:

Одержувач: ТУ ДСА України в Миколаївській області, розрахунковий рахунок: UA688201720355229002000016294, Банк одержувача: ДКС України м. Київ, МФО: 820172, код ЄДРПОУ: 26299835

призначення платежу: залогові кошти на депозитний рахунок ТУ ДСА України від ПІБ (повністю) згідно з ухвалами від (дата, рік) по справі (№ справи) за кого .

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу, після чого обвинувачений звільняється з-під варти.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі не виконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ст.323 КПК України, у разі якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії ухвали по 03 вересня 2026 року включно.

Копію ухвали направити начальнику ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня оголошення тексту ухвали. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1