Ухвала суду № 138143031, 09.07.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/2017/25

2/134/170/2026

УХВАЛА

09 липня 2026 року селище Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Швець Л.В.,

при секретарі судового засідання Томашенко О.М.,

за участю: представника позивача - адвоката Глушкової О.І.,

представника відповідача адвоката Твердохліба В.Ю.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом, третя особа, яка не заявляє вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Крижопільська державна нотаріальна контора Вінницької області,-

встановив:

У провадженні Крижопільського районного суду Вінницької області перебуває вказана цивільна справа.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 23 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Вирішено питання витребування доказів.

Ухвалою суду від 13 травня 2026 року підготовче судове засідання закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

06 липня 2026 року представником позивача через систему «Електронний суд» було подано клопотання про витребування доказів, а саме: у третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Крижопільської державної нотаріальної контори матеріали щодо внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, виданого Крижопільською державною нотаріальною конторою 26 серпня 2015 року, зареєстрованого за № 1159 на ім`я ОСОБА_2 , сформовані за зверненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Дане клопотання обґрунтоване тим, що 12 травня 2026 року представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Твердохлібом В.Ю. було подано заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, у якій стверджувалося про нібито добровільне врегулювання спору між сторонами шляхом звернення до нотаріуса. До заяви було додано копію заяви ОСОБА_2 до Крижопільської державної нотаріальної контори від 05 травня 2026 року та лист Крижопільської державної нотаріальної контори від 06 травня 2026 року, яким відповідачку повідомлено про неможливість внести зміни у свідоцтво у зв`язку з арештом земельної ділянки, накладеним ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 24 грудня 2025 року. Вказану заяву представника відповідача було розглянуто судом у судовому засіданні 13 травня 2026 року, у якому представник позивача заперечила щодо добровільного врегулювання спору між сторонами, повідомивши суд, що 05 травня 2026 року сторони дійсно з`явилися до Крижопільської державної нотаріальної контори, однак будь-яких заяв нотаріусу Деревянчук А.В. сторони не подавали, а нотаріус в усному порядку відмовила у внесенні змін у свідоцтво. Про те, що нотаріус Деревянчук А.В. прийняла від відповідача заяву та надала їй відмову, позивачу та її представнику стало відомо тільки після надання цих документів суду представником відповідача, що свідчить про те, що нотаріус без відома та залучення позивача прийняла від відповідачки заяву, що не може свідчити про добровільне врегулювання спору між сторонами у позасудовому порядку. Незважаючи на те, що у судовому засіданні та в письмових запереченнях сторона позивача заперечує щодо того, що між сторонами відбувається добровільне врегулювання спору, суд прийняв до уваги лист державного нотаріуса Крижопільської державної нотаріальної контори Дерев`янчук А.В. № 36/02-14 від 06.05.2026 року та постановив ухвалу 11 червня 2026 року про скасування арешту. Разом з тим, державний нотаріус є посадовою особою, і будь-яке волевиявлення особи, яка звертається до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії, має фіксуватися належним чином, а саме, письмовою заявою, так, як це передбачено Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову. Однак, ні заява відповідача від 05 травня 2026 року, на якій стоїть підпис відповідачки і нотаріуса Деревянчук А.В., ні лист державного нотаріуса Крижопільської державної нотаріальної контори Дерев`янчук А.В. № 36/02-14 від 06 травня 2026 року цим вимогам не відповідають. Вказані документи не свідчать про те, що відбулося звернення до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії, у вчиненні якої було відмовлено, на чому наполягає сторона відповідача. Ці докази не є належними у розумінні ст. 77 ЦПК України, оскільки не підтверджують ті обставини, на які посилається сторона відповідача. Разом з тим, державний нотаріус Крижопільської державної нотаріальної контори Деревянчук А.В. вказує у листі відповідачу № 36/02-14 від 06 травня 2026 року на ту обставину, що позивач також зверталася до нотаріуса про внесення змін у свідоцтво, разом з відповідачкою, і що сторони досягли згоди між собою. У зв`язку з тим, що це не відповідає дійсності, і при цьому використовується стороною відповідача з метою маніпуляцій щодо нібито добровільного досягнення згоди між сторонами, яке суд бере до уваги, та з метою спростування такого твердження відповідача і нотаріуса, наведене у листі № 36/02-14 від 06.05.2026 року, вважає за необхідне витребувати у Крижопільської державної нотаріальної контори, яка є учасником даної справи, матеріали щодо звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Крижопільської державної нотаріальної контори щодо внесення змін у свідоцтво про право на спадщину, яке видане Крижопільською державною нотаріальною конторою 26 серпня 2015 року, реєстр за № 1159 на ім`я ОСОБА_2 .

У судовому засіданні 09 липня 2026 року представник позивача підтримала зазначене клопотання із підстав, які в ньому зазначені. Разом з тим зазначила, що дії нотаріуса з приводу зазначеного листа та матеріалів, які були сформовані за зверненням сторін до останньої, не оскаржувалися стороною позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні 09 липня 2026 року заперечив проти заявленого клопотання стороною позивача з огляду на наступне. Представником позивача витребовуються зазначені докази не для встановлення нових обставин справи, а для спростування доказів, які вже містяться в матеріалах справи. Зазначений доказ уже є в матеріалах справи, тому просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.

08 червня 2026 року від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову. До даного клопотання представником відповідача було надано лист Крижопільської державної нотаріальної контори № 36/02-14, яким державний нотаріус Крижопільської державної нотаріальної контори Дерев`янчук А.В. офіційно підтвердила, що: 05.05.2026 року відповідач ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 спільно прибули до нотаріальної контори; між сторонами була досягнута спільна згода щодо внесення змін до свідоцтва про право на спадщину; відповідач подала заяву про видачу нових свідоцтв відповідно до погоджених часток; державний нотаріус Деревянчук А.В. не змогла внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом виключно через наявність запису про обтяження.

11 червня 2026 року дане клопотання представника відповідача було розглянуто в судовому засіданні та ухвалою задоволено: скасований арешт, накладений згідно ухвали Крижопільського районного суду Вінницької області від 24 грудня 2025 року по справі (№ 134/2017/25) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом, третя особа, яка не заявляє вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Крижопільська державна нотаріальна контора Вінницької області на земельну ділянку з кадастровим номером 0521980400:05:001:0150, площею 3,0076 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Вербської сільської ради Крижопільського району Вінницької області, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 .

В указаній ухвалі суд надав оцінку зазначеному листу як письмовому доказу виключно в межах вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову та дійшов висновку, що єдиною причиною неможливості вчинення нотаріальної дії щодо внесення змін до свідоцтва про право на спадщину був арешт майна.

Клопотання обґрунтовано тим, що витребування матеріалів, на підставі яких було складено лист нотаріуса, є необхідним, оскільки, на думку представника позивача, для того, щоб у судовому засіданні підтвердити її твердження, що лист не є належним доказом, оскільки він не відповідає вимогам нотаріального законодавства, зокрема відмова у вчиненні нотаріальних дій має засвідчуватися постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій, яка має відповідати певним реквізитам.

Доводи представника позивача про неналежність листа нотаріуса як доказу суд відхиляє. Предметом розгляду під час вирішення питання про скасування арешту не була перевірка законності відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії та не вирішувалося питання щодо відповідності дій нотаріуса вимогам статті 49 Закону України «Про нотаріат».

Під час вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову вирішальним було встановлення факту існування перешкоди для вчинення нотаріальної дії, а не перевірка дотримання нотаріусом процедури оформлення відмови відповідно до статті 49 Закону України «Про нотаріат».

Тобто суд не поклав лист нотаріуса в основу вирішення спору про спадкові права. Лист лише підтвердив, що арешт фактично перешкоджає вчиненню нотаріальної дії. Для встановлення саме цієї обставини вимога про обов`язкове існування постанови за статтею 49 Закону «Про нотаріат» не є визначальною.

Суд вирішує питання про витребування доказів лише тоді, коли особа обґрунтує їх значення для вирішення спору, неможливість самостійно їх отримати та те, що вони стосуються предмета доказування.

В даній справі сам лист уже долучений до матеріалів справи відповідачем. Разом з тим, матеріали, на підставі яких нотаріус склав зазначений лист, не є предметом доказування у справі про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину. Представник позивача не обґрунтував, які саме обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, можуть бути підтверджені чи спростовані витребуваними матеріалами та чому ці обставини неможливо встановити на підставі вже наявних у справі доказів.

Фактично заявлене клопотання спрямоване не на встановлення обставин, що входять до предмета доказування у даній справі, а на перевірку правильності дій нотаріуса, зокрема щодо форми оформлення відповіді та дотримання вимог статті 49 Закону України «Про нотаріат».

Однак, суд не наділений повноваженнями в межах розгляду даної цивільної справи перевіряти правомірність оформлення нотаріусом відповіді у формі листа чи відповідність такої відповіді вимогам статті 49 Закону України «Про нотаріат», оскільки такі обставини не входять до предмета доказування у цій справі та не впливають на вирішення заявлених позовних вимог. Такі доводи можуть бути предметом окремого судового розгляду у разі оскарження дій чи бездіяльності нотаріуса, однак не підлягають вирішенню під час розгляду цієї цивільної справи. Це питання має значення лише тоді, коли оскаржуються дії або бездіяльність нотаріуса чи його постанова про відмову. Суд не вирішує питання, які не є предметом цього провадження.

Сам по собі спосіб оформлення відповіді нотаріуса ще не означає, що викладені в ній відомості є недостовірними.

Тому вимоги про витребування матеріалів, які стосуються оформлення цього листа, суд визнає необґрунтованими, оскільки вони не стосуються предмета доказування у даній справі. Навіть у разі, якщо відповідь нотаріуса була оформлена не у формі, передбаченій статтею 49 Закону України «Про нотаріат», сама по собі ця обставина не спростовує викладених у ній фактичних відомостей про неможливість внесення змін до свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з наявністю арешту на спадкове майно та не свідчить про необхідність витребування матеріалів, на підставі яких такий лист було складено. Отже, клопотання представника позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 76-80, 84, 223 ч. 2 п. 4, 258-261 ЦПК України, суд -

постановив:

У клопотанні представника позивача адвоката Глушкової О.І. про витребування доказів відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 13 липня 2026 року.

Суддя