Рішення № 138143017, 01.07.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

133/4146/25

2/133/394/26

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

01.07.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Дурач О.А.

за участю секретаря Блащук Н.І.

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Обертюх Т.С. (АТ «Вінницяобленерго»),

представника відповідача ОСОБА_2 (Дарморос П.Е.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Козятин Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 ), представник позивача адвокат Сімчук Ігор Анатолійович (адреса: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_4 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ), третя особа ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_4 ), третя особа ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_5 ), третя особа Фізична особа підприємець ОСОБА_7 (адреса: АДРЕСА_6 ), третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (юридична адреса: м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154), третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Місто» (юридична адреса: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Хлібна, буд. 25), третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» (юридична адреса: м. Київ, б-р. Лесі Українки, буд. 9) про відшкодування моральної шкоди заподіяної смертю,-

ВСТАНОВИВ:

03.11.2025 р. позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 18.11.2025 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі у загальному провадженні, призначено підготовче судове засідання.. Справу призначено до розгляду ухвалою суду від 27.02.2026 р.

Короткий виклад обставин позовної заяви.

Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що 15.12.2015, приблизно о 17 год. 40 хв. водій ОСОБА_5 , керуючи технічно-справним трактором «Т-150 К», д.н.з. НОМЕР_1 . з незареєстрованим напівпричепом, без номерного знаку, рухаючись ділянкою 67 км + 50 м автодороги М-21 «Житомир - Могилів-Подільський», в межах Козятинського району Вінницької області, в напрямку м. Житомир, при зміні напрямку руху ліворуч не переконався, що даний маневр буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїхав на ліву смугу попутного руху, при цьому не надавши дороги транспортним засобам, що рухались по даній смузі, внаслідок чого відбулося зіткнення задньої лізої частини напівпричепа з передньою правою частиною автобуса «БАЗ А079.24», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автобуса ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень помер під час надання медичної допомоги, що підтверджується свідоцтвом про смерть сері НОМЕР_3 від 16.12.2015 року.

15.12.2015 року за фактом настання цієї події було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі за текстом - ЄРДР) за №120150200000000457 та розпочато досудове розслідування.

На даний час обвинувальний акт знаходиться на розгляді в Козятинському міськрайонному суді Вінницької області.

Позивач ОСОБА_3 є дружиною померлого ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 .

На час вчинення цієї дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_5 перебував в трудових відносинах з АТ «Вінницяобленерго» якому належить трактор «Т-150 К», д.н.з. НОМЕР_1 з незареєстрованим напівпричепом, що підтверджується копією наказу №9-к від 20.01.2014 року, та технічним паспортом на транспортний засіб.

На час цієї дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_6 перебував в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_7 , яка використовувала автобус «БАЗ А079.24», д.н.з. НОМЕР_2 для внутрішнього перевезення пасажирів, власником, якого є ОСОБА_4 , що підтверджується листом Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Вінницькій, Черкаській і Кіровоградській областях від 20.05.2025 №31/3 1/06/288-аз/05-2025-492-2025.

Відповідно до п.4 висновку судового експерта №0155 судової автотехнічної експертизи за матеріалами кримінального провадження №12015020000000457 від 24.03.2016 року «В даній дорожній обстановці невідповідності дій водія автобуса БАЗ п. 12.3 Правил дорожнього руху з технічної точки зору перебували в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожній обстановці невідповідності дій водія трактора Т-150 вимогам п. 10.3 Правил дорожнього руху з технічної точки зору перебували в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди».

Відповідно до висновку експерта №162 від 16.01.2016 смерть ОСОБА_9 настала від сполученої травми голови, грудної клітини, лівого плеча, що ускладнилась травматичним шоком важкого ступеня. Даний висновок підтверджується секційною та клінічною картиною. Вказана сполучна травма є важким тілесним ушкодженням за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Між сполучною травмою та смертю ОСОБА_9 прямий причинний зв`язок. Вказані ушкодження, що складають сполучну травму, виникли від дії тупих предметів, можливо 15.12.2015 за обставин дорожньо-транспортної пригоди, як зазначено в обставинах справи у Постанові.

У відповіді Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» від 25.04.2025 вих. 4697/24-101 на адвокатський запит надало інформацію, що транспортний засіб БАЗ А079.24 д/н НОМЕР_2 на дату вказаної події був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії А1 №8397421 від 27.07.2015р., загальна ліміт відповідальності по якому становить 150 000,00 грн., з яких 100 000,00 за шкоду життю та здоров`ю та 50 000,00 грн. за шкоду майну.

До ПрАТ «СК «Універсальна» за наслідками вище вказаної події з заявою на виплату страхового відшкодування не звертався. ПрАТ «СК «Універсальна» не здійснювала ніяких виплат страхового відшкодування за вище вказаною подією.

Згідно відповіді ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» від 15.04.2025 2942/К на адвокатський запит цивільно-правова відповідальність власника водія трактору Т-150К, р.н. НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/5997685 (страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну дорівнює 50 000,00 грн., за шкоду заподіяну життю та здоров`ю - 100 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.).

У ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» не зареєстровано повідомлень про дорожньо-транспортну пригоду та заяв про виплату страхового відшкодування від ОСОБА_3 за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 15.02.2015 за участю забезпеченого трактору 1-150К, р.н. НОМЕР_1 , відповідно рішення не приймалось.

Згідно відповіді ПрАТ «СК «МІСТО» від 09.04.2025 №02/090425 на адвокатський запит зазначила, що 18.11.2024 між ГІрАТ «СК «МІСТО» та ФОП ОСОБА_7 було укладено договір обов`язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті №103-000290.

Розмір страхової суми на одного застрахованого пасажира відповідно до умов договору №103-000290 від 18.11.2014 становив 102 000,00 грн.

16.12.2015 ФОП ОСОБА_7 , як страхувальник зверталася до ПрАТ «СК «МІСТО» із заявою про настання страхового випадку за договором №103-000290 (інформація взята з інформаційних систем ПрАТ «СК «МІСТО»).

06.06.2017 ПрАТ «СК «МІСТО» на виконання умов договору №103-000290 від 18.11.2014 перерахувало на банківську картку ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 102 000,00 грн.

Власником автобусу «БАЗ А079.24», д.н.з, НОМЕР_2 є ОСОБА_4 , а власником трактору «Т-150 К», д.н.з. НОМЕР_1 є АТ «Вінниця обленерго».

Таким чином Відповідачі та Відповідач 2, як власники джерел підвищеної небезпеки зобов`язані відшкодувати Позивачу завдану моральну шкоду внаслідок ДТП.

Моральну шкоду позивач обґрунтовує тим, що загибель чоловіка Позивача стала найбільшим ударом у її житті, який змінив усе до невпізнаваності. ОСОБА_9 та ОСОБА_3 були близькі не лише як подружжя, а й як найкращі друзі, партнери й підтримка одне для одного. Його смерть позбавила Позивача тієї частини життя, яка була джерелом щоденного щастя, спокою та натхнення.

Кожен день після трагічної загибелі її чоловіка сповнений болю, який важко описати словами. Позивач постійно відчуває пустоту, яку ніщо не може заповнити. Спогади про спільні моменти лише посилюють це відчуття, викликаючи нестерпну тугу.

Втрата чоловіка негативно вплинула на фізичне та психічне Позивача. Вона страждає від безсоння, постійного стресу та депресії.

Окрім емоційних переживань, Позивач відчуває постійну провину за те, що не змогла попередити трагедію. Це почуття тисне на неї, створюючи відчуття безпорадності та розпачу.

Смерть чоловіка залишила Позивача без людини, яка була її опорою. Його смерть не тільки зруйнувала життєві плани Позивача, а й залишила її наодинці зі своїм горем.

Ця трагедія завдала Позивачу непоправної моральної шкоди, позбавивши можливості жити повноцінним життям, яке вони створювали разом.

Враховуючи вищезазначене, просить суд стягнути з відповідача та відповідача 2 солідарно на користь ОСОБА_3 компенсацію моральної шкоди у розмірі 500 000,00 гри. з кожного.

Позиція відповідача

02.03.2026 р. відповідач ОСОБА_4 надав відзив на позовну заяву відповідності до положень ст. 178 ЦПК України, відповідно до якого з позовом не згоден. Висновок експерта, складений 24 березня 2016 року судовим експертом Автономовим Миколою Васильовичем за заявою захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , суперечить матеріалам кримінального провадження №12015020000000457, зокрема: висновку експерта №718а, складеному 29 грудня 2015 року старшим судовим експертом сектору автотехнічних досліджень Вінницького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Плахотником Дмитром Михайловичем; висновку експертів №15/16/16-21/746а/100а за результатами проведення комісійної автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи, складеного 17 лютого 2016 року головним судовим експертом Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Базалицьким Володимиром Сергійовичем та завідувачем сектору автотехнічних досліджень Вінницького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Діордіцею Василем Миколайовичем. Наданий суду стороною позивача висновок експерта від 24.03.2016 містить вихідні дані, які різняться з вихідними даними встановленими у кримінальному провадженні.

Таким чином, поведінка ОСОБА_6 , який керував автобусом БАЗ А079.24, державний номерний знак НОМЕР_2 , під час дорожньо-транспортної пригоди не була протиправною і не могла завдати шкоди позивачці, у зв`язку з чим і відсутній причинний зв`язком між поведінкою ОСОБА_6 та моральною шкодою.

06.04.2026 р. надані додаткові пояснення у справі, в яких звертає увагу суду на те, що між відповідачем та водієм ОСОБА_6 , який керував автобусом «БАЗ А079.24, державний номерний знак НОМЕР_2 , відсутній трудовий договір. Вказаний автобус переданий згідно оренди транспортного засобу від 08.08.2015 р. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 НОМЕР_2 . Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 28.05.2019 у справі №672/1537/17 (провадження №51-8954км18), оскільки власником транспортного засобу - джерела підвищеної небезпеки та водієм, який керував цим транспортним засобом на підставі цивільно-правової угоди не встановлено наявності трудових відносин, правові підстави для від шкоди й заподіяної шкоди власником транспортного засобу відсутні. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення цивільного позову до товариства суд апеляційної інстанції виходив із того, що між товариством не встановлено наявних трудових відносин з водієм.

Процедура судового розгляду

Позивач, відповідач ОСОБА_4 , треті особи та їх представники у судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи. З урахуванням позиції учасників провадження, а також того, що інтереси позивача представляє її представник, адвокат Сімчук І.А., інтереси відповідача ОСОБА_4 представляє його представник, адвокат Головчук В.А., суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутністю вказаних учасників, враховуючи належне повідомлення учасників справи, відсутність заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, наявність достатніх матеріалів, які свідчать про права та взаємовідносини сторін для правильного вирішення даного провадження.

В судовому засіданні представник позивача Сімчук І.А. надав пояснення, аналогічні викладеним у заяві. Позовні вимоги підтримав. Зазначив, що даних щодо укладання договору між ФОП ОСОБА_10 та водієм ОСОБА_6 в нього немає.

Представник відповідача Головчук В.А. надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві та зазначив, що між відповідачем ОСОБА_4 та водієм ОСОБА_6 , який керував автобусом «БАЗ А079.24, державний номерний знак НОМЕР_2 , відсутній трудовий договір. Вказаний автобус переданий згідно оренди транспортного засобу від 08.08.2015 р. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 НОМЕР_2 . Посилався на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 28.05.2019 у справі №672/1537/17 (провадження №51-8954км18), згідно якого, оскільки власником транспортного засобу - джерела підвищеної небезпеки та водієм, який керував цим транспортним засобом на підставі цивільно-правової угоди не встановлено наявності трудових відносин, правові підстави для від шкоди й заподіяної шкоди власником транспортного засобу відсутні.

Зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно даних обвинувального акта від 01.03.2026 р., 15.12.2015, приблизно о 17 год. 40 хв. водій ОСОБА_5 , керуючи технічно-справним трактором «Т-150 К», д.н.з. НОМЕР_1 . з незареєстрованим напівпричепом, без номерного знаку, рухаючись ділянкою 67 км + 50 м автодороги М-21 «Житомир - Могилів-Подільський», в межах Козятинського району Вінницької області, в напрямку м. Житомир, при зміні напрямку руху ліворуч не переконався, що даний маневр буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїхав на ліву смугу попутного руху, при цьому не надавши дороги транспортним засобам, що рухались по даній смузі, внаслідок чого відбулося зіткнення задньої лізої частини напівпричепа з передньою правою частиною автобуса «БАЗ А079.24», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автобуса ОСОБА_9 від отриманих тілесних ушкоджень помер під час надання медичної допомоги, що підтверджується свідоцтвом про смерть сері НОМЕР_3 від 16.12.2015 року.

15.12.2015 року за фактом настання цієї події було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі за текстом - ЄРДР) за №120150200000000457 та розпочато досудове розслідування. 29.01.2018 р. даний обвинувальний акт було змінено в частині формулювання обставин події з посиланням на ряд висновків експерта та зазначено про порушення ОСОБА_11 вимог п. 10.1, 10.3 ПДР України, які знаходяться в безпосередньому зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди. Та на думку сторони обвинувачення ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб (у тому числі ОСОБА_9 ) та спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286 КК України.

На даний час обвинувальний акт знаходиться на розгляді в Козятинському міськрайонному суді Вінницької області.

Позивач ОСОБА_3 є дружиною померлого ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 .

На час вчинення цієї дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_5 перебував в трудових відносинах з АТ «Вінницяобленерго» якому належить трактор «Т-150 К», д.н.з. НОМЕР_1 з незареєстрованим напівпричепом, що підтверджується копією наказу №9-к від 20.01.2014 року, та технічним паспортом на транспортний засіб.

Власником автобусу «БАЗ А079.24», д.н.з. НОМЕР_2 для внутрішнього перевезення пасажирів є ОСОБА_4 , що підтверджується листом Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Вінницькій, Черкаській і Кіровоградській областях від 20.05.2025 №31/3 1/06/288-аз/05-2025-492-2025.

Отже, власником автобусу «БАЗ А079.24», д.н.з, НОМЕР_2 є ОСОБА_4 , а власником трактору «Т-150 К», д.н.з. НОМЕР_1 є АТ «Вінниця обленерго».

Відповідачем ОСОБА_4 з ФОП ОСОБА_7 , укладено договір оренди транспортного засобу автобусу «БАЗ А079.24». Вказане сторонами не заперечується.

Проте, відомостей, що на час цієї дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_6 перебував в трудових відносинах з ОСОБА_4 або ФОП ОСОБА_7 матеріали провадження не містять.

Відповідно до п.4 висновку судового експерта №0155 судової автотехнічної експертизи за матеріалами кримінального провадження №12015020000000457 від 24.03.2016 року «В даній дорожній обстановці невідповідності дій водія автобуса БАЗ п. 12.3 Правил дорожнього руху з технічної точки зору перебували в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожній обстановці невідповідності дій водія трактора Т-150 вимогам п. 10.3 Правил дорожнього руху з технічної точки зору перебували в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди».

Згідно висновку експерта №162 від 16.01.2016 смерть ОСОБА_9 настала від сполученої травми голови, грудної клітини, лівого плеча, що ускладнилась травматичним шоком важкого ступеня. Даний висновок підтверджується секційною та клінічною картиною. Вказана сполучна травма є важким тілесним ушкодженням за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Між сполучною травмою та смертю ОСОБА_9 прямий причинний зв`язок. Вказані ушкодження, що складають сполучну травму, виникли від дії тупих предметів, можливо 15.12.2015 за обставин дорожньо-транспортної пригоди, як зазначено в обставинах справи у Постанові.

Як вбачається з висновку експерта №718а, складеному 29 грудня 2015 року старшим судовим експертом сектору автотехнічних досліджень Вінницького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Плахотником Дмитром Михайловичем; висновку експертів №15/16/16-21/746а/100а за результатами проведення комісійної автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи, складеного 17 лютого 2016 року головним судовим експертом Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Базалицьким Володимиром Сергійовичем та завідувачем сектору автотехнічних досліджень Вінницького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Діордіцею Василем Миколайовичем.

Згідно відповіді Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» від 25.04.2025 вих. 4697/24-101 на адвокатський запит надало інформацію, що транспортний засіб БАЗ А079.24 д/н НОМЕР_2 на дату вказаної події був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії А1 №8397421 від 27.07.2015р., загальна ліміт відповідальності по якому становить 150 000,00 грн., з яких 100 000,00 за шкоду життю та здоров`ю та 50 000,00 грн. за шкоду майну.

До ПрАТ «СК «Універсальна» за наслідками вище вказаної події з заявою на виплату страхового відшкодування не звертався. ПрАТ «СК «Універсальна» не здійснювала ніяких виплат страхового відшкодування за вище вказаною подією.

Згідно відповіді ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» від 15.04.2025 2942/К на адвокатський запит цивільно-правова відповідальність власника водія трактору Т-150К, р.н. НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/5997685 (страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну дорівнює 50 000,00 грн., за шкоду заподіяну життю та здоров`ю - 100 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.).

У ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» не зареєстровано повідомлень про дорожньо-транспортну пригоду та заяв про виплату страхового відшкодування від ОСОБА_3 за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 15.02.2015 за участю забезпеченого трактору 1-150К, р.н. НОМЕР_1 , відповідно рішення не приймалось.

Згідно відповіді ПрАТ «СК «МІСТО» від 09.04.2025 №02/090425 на адвокатський запит зазначила, що 18.11.2024 між ПрАТ «СК «МІСТО» та ФОП ОСОБА_7 було укладено договір обов`язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті №103-000290.

Розмір страхової суми на одного застрахованого пасажира відповідно до умов договору №103-000290 від 18.11.2014 становив 102 000,00 грн.

16.12.2015 ФОП ОСОБА_7 , як страхувальник зверталася до ПрАТ «СК «МІСТО» із заявою про настання страхового випадку за договором №103-000290 (інформація взята з інформаційних систем ПрАТ «СК «МІСТО»).

06.06.2017 ПрАТ «СК «МІСТО» на виконання умов договору №103-000290 від 18.11.2014 перерахувало на банківську картку ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 102 000,00 грн.

Норми права, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода визначається судом залежно, зокрема, від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення; при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені статтею 1167 ЦК України, зокрема, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, врегульовано статтею 1187 ЦК України. Відповідно до положень ч. 2 зазначеної статті шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1193 ЦК України передбачено урахування вини потерпілого і матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди.

Згідно з положеннями статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

Трудові відносини працівників регулюються нормами Кодексу законів про працю України, в якому, зокрема частиною 2 статті 2, передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до правових висновків, зроблених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі № 674/1666/14-ц (провадження № 61-6468св18), тлумачення статей 11 та 1167 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом моральною шкодою.

Вирішуючи питання про суб`єкта відшкодування шкоди, суд зазначає, що позивачем визначено відповідачем ОСОБА_4 . Щодо відповідача АТ «Вінницяобленерго», водієм якого був ОСОБА_5 , ухвалою суду від 01.07.2026 року провадження було залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Жодних даних про те, що в діях водія ОСОБА_6 наявна вина, що останній перебував у трудових чи інших правовідносинах з відповідачем ОСОБА_4 або ФОП ОСОБА_7 , матеріали провадження не містять. Позивачем також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження підстав відповідальності ОСОБА_4 за відшкодування завданої шкоди. Крім того, суду не надано доказів наявності причинного зв`язку між поведінкою водія ОСОБА_6 , який керував автобусом БАЗ А079.24, державний номерний знак НОМЕР_2 , під час дорожньо-транспортної пригоди та моральною шкодою, заподіяною позивачу. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28 травня 2019 року (судова справа № 672/1537/17, провадження № 51-8954км18).

Висновки суду

Вирішуючи спір, належним чином дослідивши та давши оцінку поданим сторонами доказам, врахувавши наведені норми матеріального права, суд прийшов до висновку, що позивач не надав належні та допустимі докази на підтвердження підстав для відшкодування шкоди відповідачем ОСОБА_4 , а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Щодо судових витрат

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати з відповідача на користь позивача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 263-268, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 ), представник позивача адвокат Сімчук Ігор Анатолійович (адреса: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_4 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ), третя особа ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_4 ), третя особа ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_5 ), третя особа Фізична особа підприємець ОСОБА_7 (адреса: АДРЕСА_6 ), третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (юридична адреса: м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154), третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Місто» (юридична адреса: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Хлібна, буд. 25), третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» (юридична адреса: м. Київ, б-р. Лесі Українки, буд. 9) про відшкодування моральної шкоди заподіяної смертю відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 10.07.2026 р.

Суддя О.А. Дурач