Рішення № 138142603, 13.07.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

13 липня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/371/26 Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження, розглянув справу

за позовом Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради,

вул. Освітянська, 4, селище Маневичі, Камінь-Каширський район, Волинська область, 44601,

до відповідача фізичної особи-підприємця Рудник Ірини Миколаївни

АДРЕСА_1 ;

предмет спору: про стягнення неустойки в сумі 30 472,19 грн

без повідомлення (виклику) сторін

22.04.2026, Відділом освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради поданий позов до фізичної особи-підприємця Рудник Ірини Миколаївни про стягнення неустойки (в формі пені) в сумі 30 472,19 грн за прострочення поставки товару, обумовленого договором про закупівлю від 04.10.2024 № 790 (далі договір), нарахованої за період з 19.10.2024 по 31.12.2024 на підставі п. 7.3. договору.

Позов мотивований порушенням відповідачкою зобов`язань щодо поставки товару (котла твердопаливного, ТМ Укртермо 300 кВт, серія Warm-Pipe, виробник ТОВ А№8, Україна (з монтажем та пусконалагоджувальними роботами), обумовленого договором від 04.10.2024 № 790, що стало підставою для нарахування та стягнення неустойки (в формі пені).

Суд, ухвалою від 27.04.2026, прийняв позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та без повідомлення (виклику) сторін; установив сторонам процесуальні строки для подачі заяв по суті спору, в порядку статей 165 167, 178, 184, 251 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Ухвала про відкриття провадження в справі доставлена до електронного кабінету відповідачки в підсистемі Електронний суд, 27.04.2026 о 17:32, про що відповідальним працівником суду сформовано довідку про доставку електронного листа користувачу ЄСІТС. Таким чином, граничний строк для подачі відповідачкою відзиву на позов сплинув 13.05.2026.

Відповідачка, в установлений строк, правом на подачу відзиву на позов не скористалась, проти задоволення позову не заперечила, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслала.

За частиною 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Суд врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз`яснене в ухвалі від 27.04.2026.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

За статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

04.10.2024, між Відділом освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради Волинської області (позивач, замовник) та ФОП Рудник І.М. (відповідачка, постачальник) укладений договір № 790, за умовами якого (пункти 1.1., 1.2.), постачальник зобов`язався поставити обладнання та провести його монтаж та пусконалагоджування, а замовник, у свою чергу, прийняти та оплатити обладнання за предметом закупівлі: котел твердопаливний Altep MAX 300 кВт (або еквівалент) (з монтажем та пусконалагодженням) (далі товар). Назва товару (асортимент, марка), кількість, що підлягає передачі, одиниця виміру, ціна за одиницю, загальна вартість товару визначається у специфікації, що є додатком до цього договору.

За специфікацією (додаток № 1 до цього договору) сторонами погоджена поставка товару: котла твердопаливного, ТМ Укртермо 300 кВт, серія «Warm-Pipe», виробник ТОВ «А№8», Україна (з монтажем та пусконалагодженням), у кількості 1 шт., вартістю 574 000,00 грн (без ПДВ).

Виходячи зі змісту пунктів 3.1., 3.2., 3.4. договору, загальна сума договору становить 574 000,00 грн (без ПДВ) та включає в себе всі необхідні податки і збори, витрати на транспортування, страхування, сплату митних тарифів та інших витрат. Загальна ціна договору може зменшуватись відповідно до затвердженого кошторису та реального фінансування замовника, за взаємною згодою сторін, про що укладається додаткова угода.

За пунктами 4.1., 4.2. договору, розрахунки за товар здійснюються протягом 10 (десяти) банківських днів після поставки товару та завершення постачальником монтажних і пусконалагоджувальних робіт згідно з специфікацією, що підтверджується підписанням між сторонами акту приймання-передачі товару. Підставою для проведення розрахунків є видаткова накладна (документ повинен бути оформлений та містити обов`язкові реквізити відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») та підписаний сторонами акт приймання-передачі товару, оформлений належним чином.

Сторони, виходячи з пунктів 5.1. 5.4. договору, погодили строк поставки товару не пізніше 18.10.2024; місце поставки товару, твердопаливного котла (з обв`язкою та комплектуючими, монтажем та пусконалагоджувальними роботами), один комплект: 44601, Волинська обл., с. Маневичі, вул. 100-річчя Маневич, 61; умови поставки: за рахунок постачальника.

Право власності на товар переходить від постачальника до замовника в момент отримання товару від постачальника, підписання сторонами видаткової накладної на товар, оформленої належним чином, та акту приймання-передачі товару (п. 5.6. договору).

Приймання-передача товару оформлюється актом приймання-передачі товару згідно видаткової накладної, наданої постачальником (п. 5.7. договору).

За п. 5.10. договору зобов`язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними в повному обсязі з моменту передання товару належної якості у власність замовника в місці поставки та виконання постачальником монтажних та пусконалагоджувальних робіт, з моменту та на підставі підписаної сторонами видаткової накладної та акту приймання-передачі товару.

До обов`язків постачальника, зокрема, належить поставка товару в строк та на умовах, передбачених цим договором; забезпечення поставки товару, якість і кількість якого відповідає вимогам договору (пункти 6.3.1, 6.3.4.).

За п. 10.1. договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2024, а в частині фінансових зобов`язань до повного виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка в установлений строк по 18.10.2024 (п. 5.1. договору) не виконала зобов`язань з поставки товару, обумовленого договором від 04.10.2024 № 790.

У відповідь на звернення позивача щодо поставки товару за договором від 04.10.2024 № 790 (лист від 24.10.2024 № 538/01-16/2-24), відповідачка, листом від 24.10.2024 б/н, гарантувала поставку товару за вказаним договором, у строк до 20.11.2024.

У досудовому порядку, позивач, листами від 18.12.2024 № 621/01-16/2-24 та від 25.12.2024 № 633/01-16/2-24, звертався до відповідачки з вимогами виконати належним зобов`язання за договором від 04.10.2024 № 790, зокрема, усунути протікання котла та провести монтажні та пусконалагоджувальні роботи в повному обсязі, як передбачено пунктами 1.1., 5.10, 6.3.4., 6.3.6. договору, в строк по 26.12.2024, проте наведені вимоги залишені відповідачкою без виконання.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом до відповідачки про стягнення неустойки (в формі пені) за порушення нею зобов`язань з поставки товару за договором про закупівлю товару від 04.10.2024 № 790 (п. 7.3. договору).

Проаналізувавши положення вказаного договору (діє до повного виконання), суд дійшов висновку, що він має змішаний характер, оскільки поєднує елементи двох різних договорів поставки та підряду, відтак, на правовідносини сторін поширюється дія положень §1, §3 глави 54 та §1 глави 61 ЦК України).

Предметом позову в цій справі є стягнення неустойки (в формі пені та штрафу) за порушення постачальником зобов`язань з поставки товару в погодженому порядку та строки.

Господарський суд Волинської області, в межах справи № 903/245/25, вирішив спір за позовом ФОП Рудник І.М. до Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради про стягнення боргу в сумі 574 000,00 грн за договором про закупівлю товару від 04.10.2024 № 790, та відмовив у задоволенні цього позову, мотивуючи тим, що строк оплати за товар за вказаним договором не наступив, позаяк, виконавцем, ФОП Рудник І.М., не виконано монтажних та пусконалагоджувальних робіт згідно зі специфікацією, що суперечить умовам вказаного договору, про що 06.05.2025 ухвалене судове рішенні в справі № 903/245/25 (за відомостями з ЄДРСР, набуло законної сили 27.05.2025).

За частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд констатує, що обставини встановленні Господарським судом Волинської області при вирішенні справи № 903/245/25, за участю цих самих сторін, судове рішення за результатами розгляду якої набуло законної сили, мають преюдиційне значення при вирішення даного спору.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом (стаття 610, частина 1 статті 612 цього Кодексу).

З наведеного слідує, що підставою для застосування до відповідача цивільно-правової відповідальності в вигляді стягнення неустойки, є порушення ним зобов`язань перед позивачем з поставки товару (котла твердопаливного), його монтажу та виконання пусконалагоджувальних робіт у погоджені строки (по 18.10.2024), обумовлені договором про закупівлю товару від 04.10.2024 № 790 (зокрема, пункти 1.1., 5.1., 5.10., 6.3.1., 6.3.4., 6.3.6. договору).

Відділ освіти відповідно до п. 6.2.8. договору має право на отримання неустойки (штрафу, пені тощо) в випадку невиконання та / або неналежного виконання постачальником зобов`язань за цим договором, зокрема за п. 7.3., у випадку порушення зобов`язань щодо строку поставки товару постачальник сплачує на рахунок замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на дату поставки, від ціни договору за кожний день прострочення.

За визначенням, наведеним у частині 3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Виходячи зі сталої практики Верховного Суду, неустойка має подвійну правову природу: є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та заходом відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та заходу відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) і захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, зокрема, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Водночас застосування неустойки має здійснюватися з дотриманням принципів розумності та справедливості.

Позивач керуючись п. 7.3. договору та приписами статті 549 ЦК України, нарахував та заявив до стягнення з відповідача, за період з 19.10.2024 по 31.12.2024, неустойку (в формі пені), у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в указаному періоді, в сумі 30 472,19 грн.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем договірних зобов`язань з поставки товару, суд, перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування неустойки за порушення постачальником негрошових зобов`язань, дійшов висновку про правомірність заявлених вимог, що ґрунтуються на належних та допустимих доказах у справі, відтак, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За змістом статті 13 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Враховуючи, що відповідачка не виконала зобов`язань з поставки товару в установлений договором строк та спосіб, не сплатила неустойку за порушення договірних зобов`язань перед позивачем, у порядку п. 7.3. договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 30 472,19 грн неустойки є правомірними, підлягають задоволенню в повному обсязі.

При ухваленні рішення в справі, суд, зокрема, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за рахунок відповідачки позивачу відшкодовуються судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн (понесені при зверненні до суду згідно з платіжною інструкцією від 20.04.2026 № 256).

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 129, частиною 2 статті 178, статтями 233, 238, 241, 247, 251, 252 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити позов Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради (код ЄДРПОУ 44104446) до фізичної особи-підприємця Рудник Ірини Миколаївни (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення неустойки в сумі 30 472,19 грн.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Рудник Ірини Миколаївни (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради (код ЄДРПОУ 44104446; вул. Освітянська, 4, селище Маневичі, Камінь-Каширський район, Волинська область, 44601) неустойку в сумі 30 472,19 грн та судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Судове рішення в справі ухвалене в перший робочий день, 13.07.2026, після виходу судді Романенко А.В. зі щорічної відпустки.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко