Рішення № 138142599, 13.07.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

13 липня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/1165/25

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу

за позовом військової частини НОМЕР_1 ,

АДРЕСА_1 ;

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ДРБ Груп,

вул. Хоткевича Гната, 12, офіс 177, м. Київ, 02094;

про стягнення штрафних санкцій в сумі 161 570,06 грн

без виклику (повідомлення) сторін

УСТАНОВИВ:

02.12.2025, військовою частиною НОМЕР_1 подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю ДРБ Груп про стягнення штрафних санкцій в сумі 161 570,06 грн за порушення зобов`язань з поставки товару за договором на закупівлю товарів за державні кошти від 03.05.2024 № 200-24 (далі Договір) (п. 7.5.).

Позов поданий до Господарського суду Чернігівської області в порядку альтернативної підсудності, за вибором позивача, відповідно до частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), за місцем виконання Договору, зокрема, зобов`язань з поставки товару (п. 3.2.).

Предметом судового розгляду є вимога про стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення договірних зобов`язань з поставки товару в погоджений строк.

Суд, ухвалою від 08.12.2025, прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін; зупинив провадження в справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 924/698/23, в межах якої вирішується питання щодо правил застосування альтернативної підсудності, визначених положеннями частин 1 та 5 статті 29 ГПК України.

03.04.2026, Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в справі № 924/698/23 винесено постанову (текст якої оприлюднений 10.04.2026), у якій зроблений висновок: «… для застосування, установлених частиною 5 статті 29 ГПК України, правил альтернативної територіальної підсудності, спір між сторонами має бути таким, що виник із договору, однак не обов`язково спором про його виконання. Чинним процесуальним законодавством, для застосування правил альтернативної підсудності, визначених частиною 5 статті 29 ГПК України, не вимагається здійснення аналізу та визначення місця виконання кожного з обов`язків сторін за договором (п. 21, п. 23)».

Суд, ухвалою від 20.04.2026, поновив провадження в справі; установив сторонам строки для подачі письмових заяв по суті спору, в порядку статей 165 167, 178, 184, 251 ГПК України, зокрема, відповідачу тривалістю 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали суду.

Ухвала від 20.04.2026 доставлена до електронного кабінету ТОВ «ДРБ Груп» в підсистемі Електронний суд, 20.04.2026 о 18:50, про що відповідальним працівником суду сформовано довідку про доставку електронного листа користувачу ЄСІТС. Таким чином, граничний строк для подачі відповідачем відзиву на позов сплинув 06.05.2026.

Відповідач, в установлений строк, правом на подачу відзиву на позов не скористався, проти задоволення позову не заперечив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслав.

За частиною 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Суд врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз`яснене в ухвалі суду від 20.04.2026.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

За статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

03.05.2024, між військовою частиною НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 , замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДРБ Груп» (далі ТОВ «ДРБ Груп, постачальник) укладений договір № 200-24 (пункти 1.1. 1.4.), предметом якого є закупівля товару: перешкода малопомітна з дроту типу (МПП 10*5*1,4), за кодом ДК 021:2015 44310000-6, вироби з дроту згідно зі специфікацією (додаток № 1 до Договору).

Специфікацією (додаток № 1 до Договору) погоджено поставку товару: перешкода малопомітна з дроту типу (МПП 10*5*1,4), у кількості 300 комплектів, загальною вартістю 1 252 482,00 грн (з ПДВ).

Постачальник зобов`язався в 2024 році в порядку та на умовах, визначених Договором та згідно зі специфікацією до нього (додаток № 1), поставити на склад замовника товар, а замовник, у свою чергу, прийняти та його оплатити. Найменування та кількість товару, зазначені в специфікації до Договору, що є його невід`ємною частиною на весь термін дії. Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2., 3.4. Договору постачання товару має бути здійснено однією партією в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, але не пізніше ніж до 31.05.2024 (включно). Місце поставки (передачі) товару замовнику: м. Чернігів, вул. Квітнева, 3В. Доставка товару і його розвантаження здійснюється за рахунок постачальника.

При прийнятті товару за кількістю та якістю сторони керуються Інструкцією про порядок приймання товару виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № 6) та Інструкцією про порядок приймання товару виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю (затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1965 № П-7) та іншими нормативними документами (п. 3.9.)

За п. 4.1. сума Договору становить 1 252 482,00 грн (з ПДВ).

Сторони в пунктах 5.1., 5.2. Договору погодили, що розрахунок за товар проводиться шляхом безготівкових розрахунків, з рахунку замовника на рахунок постачальника, після пред`явлення постачальником рахунку на оплату товару та накладної. Розрахунок за поставлений товар здійснюється на умовах відстрочки платежу на термін 30 банківських днів.

У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 7 банківських днів з дня отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

До рахунку додається накладна.

До обов`язків постачальника належить забезпечення поставки товару в строки, встановлені цим Договором (по 31.05.2024 включно) (пункти 3.1., 3.4., 6.3.1. ).

Замовник має право достроково, в односторонньому порядку, розірвати цей Договір у випадку невиконання постачальником своїх зобов`язань за ним понад 10 днів з подальшим стягненням штрафних санкцій (п. 6.2.1.).

За п. 10.1. Договір набуває чинності з дати підписання сторонами та діє до 30.11.2024 включно, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за ним. Істотні умови Договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання сторонами взятих зобов`язань, крім випадків установлених у п. 10.3., з обов`язковим складанням додаткової угоди в тій самій формі, що й Договір.

Виходячи з правової природи укладеного правочину, суд дійшов висновку, що на правовідносини сторін поширюється дія положень глави 54 ЦК України, §1 та §3.

До обставин, що входять до предмету доказування в цій справі належить: наявність між сторонами договірних правовідносин; порушення відповідачем зобов`язань щодо поставки товару, обумовленого специфікацією до нього, та наявність достатніх підстав для застосування до відповідача господарсько-правової відповідальності, зокрема, шляхом присудження до стягнення неустойки (в формі пені та штрафу).

За статтями 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, зокрема, договору поставки товару для державних потреб.

За частиною 1 статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві в строк, установлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За частиною 1 статті 664 цього Кодексу обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо в строк, установлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Виходячи з умов договору від 03.05.2024 № 200-24 на відповідача покладений обов`язок з поставки товару в строк по 31.05.2024, на склад позивача (м. Чернігів, вул. Квітнева, 3-В), з покладенням усіх витрат за його доставку та розвантаження на відповідача (пункти 3.1., 3.2., 3.4.).

За доводами позивача, відповідач, у строк установлений договором від 03.05.2024 № 200-24, не виконав зобов`язань з поставки товару, обумовленого специфікацією до нього, що останнім не спростовується.

Відповідач звертався до позивача з пропозицією (лист від 27.05.2024 № 27-05-24) відстрочити виконання зобов`язань з поставки товару орієнтовно до 28.06.2024, натомість, сторонами відповідні зміни в договір не внесено, пропозиція відповідача залишена без задоволення.

У досудовому порядку позивач звертався до відповідача з претензіями від 03.07.2024 та, повторно, від 24.07.2024 щодо сплати штрафних санкцій за договором від 03.05.2024 № 200-24, відповідно до п. 7.5., у зв`язку з порушенням зобов`язань з поставки товару в строк, погоджений сторонами (поштові відправлення: 1400058756891 та 1400058798896), що залишені відповідачем без виконання.

12.08.2024, позивач, керуючись п. 6.2.1. Договору, листом № 06.2.3/1747-24-вих, повідомив відповідача про дострокове одностороннє розірвання вказаного Договору, в зв`язку з порушенням останнім зобов`язань з поставки товару на строк понад 10 днів, що є підставою для нарахування та стягнення штрафних санкцій, відповідно до п. 7.5. цього Договору (поштове відправлення: 1400000007449).

Суд установив, що починаючи з 13.08.2024, після направлення відповідачу листа-повідомлення № 06.2.3/1747-24-вих, договір про закупівлю товарів за державні кошти від 03.05.2024 № 200-24 припинений, за односторонньою відмовою військової частини НОМЕР_1 , що наділена таким правом виходячи з умов пунктів 6.2.1., 10.5. цього Договору.

За частиною 2 статті 653 ЦК України в разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Натомість, припинення договірних зобов`язань сторін не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за їх порушення, що мали місце на час дії відповідного правочину.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, установлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом (стаття 610, частина 1 статті 612 цього Кодексу).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини 1 3 статті 549 ЦК України).

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки виходячи з положень статті 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, в той час як у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій, що узгоджується з принципом свободи договору.

Виходячи зі сталої практики Верховного Суду неустойка має подвійну правову природу: є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та заходом відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та заходу відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) і захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, зокрема, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Водночас застосування неустойки має здійснюватися з дотриманням принципів розумності та справедливості.

Сторони в п. 7.5. Договору встановили, що в разі порушення строків поставки товару постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості товару, з яких допущено прострочення за кожний день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Виходячи з погоджених умов, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача, за порушення негрошових зобов`язань з поставки товару в установлений строк, за період з 01.06.2024 по 29.07.2024, пеню в розмірі 0,1% від ціни Договору за кожний день прострочення виконання в сумі 73 896,32 грн, та з огляду на порушення погоджених строків понад 30 днів штраф у розмірі 7% від ціни договору в сумі 87 673,74 грн.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем договірних зобов`язань з поставки товару, суд перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування неустойки за порушення постачальником негрошових зобов`язань, дійшов висновку про правомірність заявлених вимог, що ґрунтуються на належних та допустимих доказах у справі, відтак, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За змістом статті 13 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Враховуючи, що відповідач не виконав зобов`язання з поставки товару в установлений Договором строк, неустойку за порушення договірних зобов`язань, в порядку п. 7.5. Договору, позивачу не сплатив, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення 161 570,06 грн неустойки є правомірними, підлягають задоволенню в повному обсязі.

При ухваленні рішення в справі, суд, зокрема, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за рахунок відповідача позивачу відшкодовуються судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн (понесені при зверненні до суду згідно з платіжною інструкцією від 21.11.2025 № 12071).

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 129, частиною 2 статті 178, статтями 233, 238, 241, 247, 251, 252 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити повністю позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю ДРБ Груп (код ЄДРПОУ 43482644) про стягнення штрафних санкцій в сумі 161 570,06 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДРБ Груп (код ЄДРПОУ 43482644; вул. Хоткевича Гната, 12, офіс 177, м. Київ, 02094) на користь Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) пеню в сумі 73 896,32 грн, штраф у сумі 87 673,74 грн та судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Судове рішення в справі ухвалене в перший робочий день, 13.07.2026, після виходу судді Романенко А.В. зі щорічної відпустки.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко