Ухвала суду № 138142501, 13.07.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

м. Хмельницький

"13" липня 2026 р. Справа № 924/760/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., розглянувши матеріали заяви Фізичної особи-підприємця Мельника Геннадія Миколайовича (вх.№05-08/2460/26 від 09.07.2026 р.) про забезпечення позову у справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Мельника Геннадія Миколайовича м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області

до:

1. Фізичної особи-підприємця Гусєва Володимира Миколайовича м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області

2. Фізичної особи-підприємця Білоус Лариси Василівни м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області

3. Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області

4. Фізичної особи-підприємця Тофанеску Романа Валерійовича м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області

про:

- скасування дозволу (повідомлення) на початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (ССІ) за реєстраційним номером ЄДЕССБ: ХМ051241001509 від 03.10.2024 р., виданого Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради, на об`єкт - нове будівництво торгово-офісних приміщень, по вул. В`ячеслава Чорновола, 4-Д у м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області (за реєстраційним номером проектної документації в Реєстрі будівельної діяльності РD01:038-5573-2811-5617);

- скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації щодо об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) від 25.03.2026 р. № ХМ101260325429, зареєстрованої Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради, щодо об`єкта: Торгово-офісні приміщення за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 4-Д;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), на підставі яких за Гусєвим В.М. та Білоус Л.В. було зареєстровано право власності на торгово-офісні приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а також відповідні записи про право власності, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу торгово-офісних приміщень за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 4-Д, укладеного 04.05.2026 р. між Гусєвим В.М., ОСОБА_1 та Тофанеску Р.В., посвідченого приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Швець А.О. за реєстровим № 756;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 84618726 від 04.05.2026 р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Тофанеску Р.В. на торгово-офісні приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та запису про право власності № 64592007 від 04.05.2026 р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Тофанеску Р.В.;

- усунення перешкод в користуванні належним Мельнику Г. М. на праві власності приміщенням магазину промислових товарів, шляхом демонтажу(знесення)/перебудови за рахунок Гусєва В.М. та ОСОБА_1 будівлі торгово-офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , що розміщена на земельних ділянках з кадастровими номерами 6810400000:13:002:0360 та 6810400000:13:002:0091.

ВСТАНОВИВ:

09.07.2026р. до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Мельника Геннадія Миколайовича м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області до 1. Фізичної особи-підприємця Гусєва Володимира Миколайовича м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, до 2. Фізичної особи-підприємця Білоус Лариси Василівни м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, до 3. Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, до 4. Фізичної особи-підприємця Тофанеску Романа Валерійовича м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області про скасування дозволу (повідомлення) на початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (ССІ) за реєстраційним номером ЄДЕССБ: ХМ051241001509 від 03.10.2024 р., виданого Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради, на об`єкт - нове будівництво торгово-офісних приміщень, по вул. В`ячеслава Чорновола, 4-Д у м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області (за реєстраційним номером проектної документації в Реєстрі будівельної діяльності РD01:038-5573-2811-5617), про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації щодо об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) від 25.03.2026 р. № ХМ101260325429, зареєстрованої Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради, щодо об`єкта: Торгово-офісні приміщення за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 4-Д; про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), на підставі яких за Гусєвим В.М. та Білоус Л.В. було зареєстровано право власності на торгово-офісні приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а також відповідні записи про право власності, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; про визнання недійсним договору купівлі-продажу торгово-офісних приміщень за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 4-Д, укладеного 04.05.2026 р. між Гусєвим В.М., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Швець А.О. за реєстровим № 756; про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 84618726 від 04.05.2026 р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на торгово-офісні приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та запису про право власності № 64592007 від 04.05.2026 р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 ; про усунення перешкод в користуванні належним Мельнику Г.М. на праві власності приміщенням магазину промислових товарів, шляхом демонтажу(знесення)/перебудови за рахунок ОСОБА_3 та ОСОБА_1 будівлі торгово-офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , що розміщена на земельних ділянках з кадастровими номерами 6810400000:13:002:0360 та 6810400000:13:002:0091.

Також 09.07.2026р. до канцелярії суду від Фізичної особи-підприємця Мельника Геннадія Миколайовича надійшла заява (вх.№05-08/2460/26) про забезпечення позову одночасно з пред`явленням позову відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 138 ГПК України.

У поданій заяві ФОП Мельник Г.М. просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, реєстраторам та іншим особам, які наділені повноваженнями здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав (у тому числі права власності, оренди, суборенди, іпотеки, довірчої власності тощо) та їх обтяжень, здійснювати внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно об`єкта нерухомого майна - торгово-офісних приміщень за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 4-Д.

В обґрунтування поданої заяви заявник вказує про те, що позивач є законним власником земельної ділянки за кадастровим номером 6810400000:13:002:0366, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.09.2019 р. (індексний номер витягу: 165352603), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить позивачу на праві приватної власності. Зокрема на вказаній земельній ділянці розміщено належне позивачу приміщення - магазин промислових товарів, загальною площею 137,1 кв. м, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.04.2020 р. (індексний номер витягу: 207649846), яке використовується позивачем для здійснення регулярної підприємницької діяльності (торгівля непродовольчими товарами).

При цьому означена земельна ділянка безпосередньо межує із земельною ділянкою за кадастровим номером 6810400000:13:002:0091, що перебувала в Гусєва В.М., на час спірного будівництва, на праві оренди (орендодавець - Кам`янець-Подільська міська рада), а також із земельною ділянкою за кадастровим номером 6810400000:13:002:0360, власником якої, на час спірного будівництва, була громадянка Білоус Л.В. Вищевказані земельні ділянки є суміжними, тобто такими, що мають спільну межу із земельною ділянкою позивача, і саме на цих земельних ділянках з кадастровими номерами 6810400000:13:002:0091 та 6810400000:13:002:0360 здійснювалось нове будівництво торгово-офісних приміщень (за реєстраційним номером проектної документації в Реєстрі будівельної діяльності PD01:038-5573-2811-5617).

У заяві позивач повідомляє, що наразі вказане нерухоме майно було відчужено ФОП ОСОБА_3 та ФОП Білоус Л.В. (відповідачами 1 та 2 у цій справі) на користь ФОП Тофанеску Р.В. (відповідач 4 у цій справі) на підставі договору купівлі-продажу від 04.05.2026 р., що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 484230054 від 02.07.2026 р.

При цьому, позивач наголошує на тому, що зведення торгово-офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 було здійснено впритул до магазину позивача з повним ігноруванням мінімально допустимих містобудівних, протипожежних та санітарних норм, що створює реальну загрозу руйнування майна позивача, перешкоджає його належній експлуатації, створює небезпеку для життя та здоров`я відвідувачів магазину та завдає триваючих перешкод у володінні майном позивачем.

Окрім зазначеного, позивач зауважує, що з метою захисту своїх порушених прав та інтересів раніше звертався до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області з відповідним позовом, на підставі якого було відкрито провадження у справі № 676/7950/25, однак незважаючи на обізнаність про факт оспорювання правомірності зведення об`єкта та наявність відповідного триваючого судового спору, ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 (відповідачі 1,2 у цій справі) вчинили дії, спрямовані на завершення процедури введення об`єкта в експлуатацію та його подальше невідкладне відчуження на користь третьої особи, що, на думку позивача, свідчить про їхню недобросовісну поведінку.

З урахуванням наведеного, заявник вважає, що такий продаж новозбудованого майна в період існування спору свідчить про явну недобросовісність дій відповідачів та їхній намір штучно вивести майно з-під правового обтяження, створити статус "добросовісного набувача" для третьої особи, затягнути судовий процес та унеможливити виконання майбутнього судового рішення про перебудову/знесення самочинного будівництва.

На переконання позивача вжиття заходів забезпечення позову у цій справі шляхом встановлення заборони на вчинення реєстраційних дій є найменш обтяжливим для сторін способом фіксації правового статусу об`єкта нерухомості на період судового розгляду, так як означений захід не перешкоджає фактичному володінню майном, проте повністю блокує можливість його подальшого протиправного перепродажу чи юридичного приховування.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.07.2026 р., заяву про забезпечення позову передано для розгляду судді Вибодовському О.Д.

Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Мельника Геннадія Миколайовича (вх.№05-08/2460/26 від 09.07.2026 р.) про забезпечення позову суд зазначає наступне.

Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст.137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Аналогічні висновки наводяться у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 р. у справі № 910/10598/21, від 28.08.2023 р. у справі № 906/304/23 та інших.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 р. у справі № 754/5683/22 зроблено висновок, що при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Разом з тим, особа яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12.06.2019 р. у справі № 910/773/19.

Водночас, як вказує Верховний суд у своїх сталих позиціях щодо вжиття заходів до забезпечення позову, у немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. (Подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.12.2020 р. у справі № 910/9400/20, від 21.12.2020 р. у справі № 910/9627/20, від 19.05.2021 р. у справі № 910/19775/20, від 08.06.2021 р. у справі № 910/18400/20, від 12.03.2021 р. у праві № 910/16796/20).

Матеріалами справи встановлено, що ФОП Мельником Г.М подано позов до ФОП Гусєва В.М., ОСОБА_1 , Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради та ФОП Тофанеску Р.М. з позовними вимогами зазначеними вище.

Позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, реєстраторам та іншим особам, які наділені повноваженнями здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав (у тому числі права власності, оренди, суборенди, іпотеки, довірчої власності тощо) та їх обтяжень, здійснювати внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно об`єкта нерухомого майна - торгово-офісних приміщень за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 4-Д.

Водночас, обґрунтовуючи необхідність вжиття зазначеного заходу забезпечення позову, заявник вказує про те, що з метою захисту своїх порушених прав та інтересів позивач раніше вже звертався до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області з відповідним позовом, на підставі якого було відкрито провадження у справі № 676/7950/25. Зазначений судовий процес тривав понад пів року, упродовж яких ФОП ОСОБА_3 та ФОП Білоус Л.В. (відповідачі 1 та 2 у цій справі) брали участь у судових засіданнях і були в повному обсязі обізнані про факт оспорювання правомірності зведення об`єкта, проте, незважаючи на наявність триваючого судового спору, відповідачі вчинили дії, спрямовані на завершення процедури введення об`єкта в експлуатацію та його подальше невідкладне відчуження на користь третьої особи, що, на переконання позивача, свідчить про їхню недобросовісну поведінку.

Крім того, позивач наголошує на тому, що такий продаж новозбудованого майна в період існування спору свідчить про явну недобросовісність дій відповідачів та їхній намір штучно вивести майно з-під правового обтяження, створити статус "добросовісного набувача" для третьої особи, затягнути судовий процес та унеможливити виконання майбутнього судового рішення про перебудову/знесення самочинного будівництва.

Відтак, на думку заявника, існує об`єктивна необхідність застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти певні дії щодо об`єкта нерухомого майна - торгово-офісних приміщень за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 4-Д, оскільки позивач вважає, що встановлення заборони на вчинення реєстраційних дій є найменш обтяжливим для сторін способом фіксації правового статусу об`єкта нерухомості на період судового розгляду. Водночас, на переконання заявника, означений захід не перешкоджатиме фактичному володінню майном, проте повністю блокуватиме можливість його подальшого протиправного перепродажу чи юридичного приховування.

Так одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

При вирішенні заяви суд виходить з того, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Відповідно до приписів ст. ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів з посиланням на докази, не містить доказів на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо необхідності забезпечення позову у спосіб визначений заявником.

Адже саме лише посилання заявника на занепокоєння щодо загрози настання обставин, що можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення, зокрема такі обставини як попереднє відчуження відповідачами 1, 2 (у цій справі) об`єкта нерухомого майна - торгово-офісних приміщень за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 4-Д ФОП Тофанеску Р.В. (відповідачу 4 у цій справі), не може свідчити про наміри останнього, як власника такого нерухомого майна, вчинити дії спрямовані на відчуження означеного вище нерухомого майна, у тому числі дії спрямовані на його перепродаж чи переховування.

Так, у заяві про забезпечення позову містяться лише загальні міркування та припущення заявника стосовно ймовірності дій, які ускладнять захист його прав по цій справі у разі задоволення позову.

Водночас, судом звертається увага, що жодних інших обґрунтувань необхідності вжиття заходів забезпечення позову, крім описаних вище, які визнаються не обґрунтованими та не підтвердженими, позивачем не наведено. Наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування обраного заходу забезпечення позову, не підтверджено належними та допустимими доказами.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 р. у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 р. у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 р.) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником Фізичною особою-підприємцем Мельником Геннадієм Миколайовичем не підтверджено зазначених ним підстав вжиття заходів забезпечення позову та не доведено, що існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття обраних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої Фізичною особою-підприємцем Мельником Геннадієм Миколайовичем м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 232, 233-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Мельника Геннадія Миколайовичем м. Кам`янець-Подільський Хмельницької (вх.№05-08/2460/26 від 09.07.2026 р.) про забезпечення позову відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 13.07.2026р. та може бути оскаржена в порядку ст. 257 ГПК України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя О.Д. Вибодовський

Виготовлено 2 примірники:

1 - до справи (в паперовому екз.);

2 - заявнику (до електронного кабінету).