Рішення № 138142399, 13.07.2026, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/668/26

Провадження № 2/708/529/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Бізнес позика" через свою представницю - за довіреністю Дармограй А. Т. із використанням системи "Електронний суд" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 99 762,66 грн. В обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що 02.01.2024 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 був укладений договір № 484000-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 договору кредиту ТОВ «Бізнес позика» надає позичальниці грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами договору кредиту сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,15 процентів за кожен день користування кредитом.

Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальниці грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальниці № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про видачу коштів.

18.03.2024 між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору про надання кредиту, відповідно до умов якої внесені зміни до п. 1 договору, який викладено в новій редакції та погоджено термін дії договору до 09.06.2025.

Також 31.05.2024 між сторонами була укладена додаткова угода № 2 до договору про надання кредиту, відповідно до умов якої внесені зміни до п. 1 договору, який викладено в новій редакції та погоджено термін дії договору до 06.03.2026.

Натомість ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, оплату за кредитом здійснювала частково, у зв`язку із чим відповідачка станом на 05.05.2026 має заборгованість за договором № 484000-КС-001 про надання кредиту в розмірі 99 762,66 грн, яка складається із суми прострочених платежів зі сплати тіла кредиту в сумі 10 000,00 грн, суми прострочених платежів зі сплати процентів 89 762,66 грн.

Наведені обставини порушують права позивача, що стало підставою для звернення до суду. Тому просить суд стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованість за договором № 484000-КС-001 про надання кредиту від 02.01.2024 і додатковими угодами до нього в розмірі 99 762,66 грн та відшкодувати понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 01.06.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, постановлено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі та задоволено клопотанням представника позивача щодо витребування додаткових доказів, а саме докази належності відповідачці карткового рахунку та зарахування на вказаний картковий рахунок кредитних грошових коштів.

Під час підготовки справи до розгляду по суті судом установлено, що відповідачка ОСОБА_1 правом подання відзиву на позов не скористалася, жодних заяв або клопотань суду не подала.

За таких обставин суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, дійшов висновку про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні у справі докази, судом установлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами виникли кредитні правовідносини, відповідно їх правове регулювання відбувається нормами Глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України.

За змістом частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України регламентовано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Тобто, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої та сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (частина дванадцята статті11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статей 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно п. 15 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

На підставі ч. 1-2 ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

З урахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

На підставі ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон № 3498-ІХ), яким внесені зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Під час розгляду справи судом установлено, що між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачкою ОСОБА_1 02.01.2024 був укладений договір № 484000-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором UA-3761, у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». З умовами кредитування відповідачка була ознайомлена до підписання вказаного договору, про що свідчить її електронний підпис з одноразовим ідентифікатором UA-1155 на паспорті споживчого кредиту від 02.01.2024.

Відповідно до умов укладеного кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика» (п. 2.1, 2.6 договору).

Згідно з п. 2.3. договору строк, на який надається кредит становить 24 тижні. Дата видачі кредиту 02.01.2024 (п. 2.10 договору). Строк дії договору визначений сторонами до 25.04.2024 (п. 2.7 договору). Дата повернення кредиту 18.06.2024 (п. 2.11 договору).

Відповідно до п. 2.4. договору встановлено, що стандартна процентна ставка за кредитом в день становить 2,0 % фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом становить в день 1,15288411 % фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору.

Крім цього, п. 2.5 договору передбачена комісія за надання кредиту, що складає 1 500,00 грн та нараховується одноразово при видачі кредиту в день видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшений кредитодавцем в односторонньому порядку. Супровідні послуги відсутні, тарифи не змінні в продовж дії договору, зміна будь-яких умов здійснюється шляхом укладання додаткового договору до договору, який сторони погодили іменувати у своїх відносинах додатковою угодою.

Грошові кошти у сумі 10 000,00 грн за договором № 484000-КС-001 від 02.01.2024 перераховані відповідачці на її картковий рахунок № НОМЕР_1 , на підтвердження чого суду надана виписка про рух коштів ОСОБА_1 , надану АТ КБ «Приватбанк» 23.06.2026 на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Окрім того, 18.03.2024 між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору про надання кредиту, відповідно до умов якої внесені зміни до п. 1 договору, який викладено в новій редакції та погоджено термін дії договору до 09.06.2025.

Також 31.05.2024 між сторонами була укладена додаткова угода № 2 до договору про надання кредиту, відповідно до умов якої внесені зміни до п. 1 договору, який викладено в новій редакції та погоджено термін дії договору до 06.03.2026.

Наведені обставини дають підстави для висновку, що ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало належним чином та у повному обсязі, надавши відповідачці грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальниці № НОМЕР_1 .

Натомість відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання за вказаним договором у строки, передбачені ним щодо повернення суми позики та процентів за користування нею, не виконала, внаслідок чого за нею рахується заборгованість.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитом, заборгованість ОСОБА_1 становить 99 762,66 грн, яка складається із суми прострочених платежів зі сплати тіла кредиту в сумі 10 000,00 грн, суми прострочених платежів зі сплати процентів 89 762,66 грн.

Судом установлено, що ТОВ «Бізнес позика» за період з 02.01.2024 (дата укладення договору) до 06.03.2023 (дата закінчення строку кредитування) нараховувало відсотки за користування кредитом виходячи із розрахунку 1,15288411 % в день (знижена ставка), 0,8646631 % в день та 2,0 % в день (стандартна ставка).

Однак п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачений максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачений максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, який не може перевищувати 1 %.Натомість у спірних правовідносинах нарахування за період користування кредитними коштами з 20.08.2024 до 06.03.2026 позивачем проведено за денною ставкою у розмірі 1,15288411 % замість 1,0 %, що не відповідає вимогам закону.

За таких обставин, судом установлені підстави для проведення власного розрахунку заборгованості зі сплати процентів за період з 20.08.2024 до 06.03.2026 (дата повернення кредиту) Суд погоджується з нарахованими відсотками за кредитом за період з 02.01.2024 до 19.08.2024, розмір яких з урахуванням сплачених позичальницею сум становить 24 739,10 грн, та який відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Водночас, як слідує з наведених змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, відсотки за період з 20.08.2024 до 06.03.2026 нараховуються таким чином: 10 000,00 грн х 1,0 % х 564 дн = 56 400,00 грн, які розраховані відповідно до п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування»;

Отже, під час розгляду справи судом установлено, що розмір простроченої заборгованості ОСОБА_1 зі сплати процентів становить 81 139,10 грн, яка підлягає стягненню з відповідачки (24 739,10 грн + 56 400,00 грн = 81 139,10 грн).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору, належними сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов`язання регламентовані статтею 611 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. У свою чергу частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачка допустила порушення умов укладеного кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість із погашення суми боргу та процентів за користування грошовими коштами. Такі дії з боку ОСОБА_1 є порушенням прав позивача, яке підлягає судового захисту. Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам статті 16 ЦК України. Натомість суд не погоджується із проведеними ТОВ «Бізнес позика» із визначеним розміром заборгованості, оскільки проведені позивачем нарахування не відповідають вимогам чинного законодавства. За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову зі стягненням заборгованості за кредитним договором у визначеному судом розмірі.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує положення Цивільного процесуального кодексу України, якими регламентовані наведені питання.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову (91,36 % заявлених позовних вимог), стягненню з відповідачки на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 432,37 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 203, 205, 509, 512, 514, 625, 626, 638, 1046, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", ЗУ "Про електронний цифровий підпис", ЗУ "Про споживче кредитування", ст. ст. 10-13, 81, 89, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за кредитним договором № 484000-КС-001 від 02.01.2024 та додатковою угодою № 1 від 18.03.2024, додатковою угодою № 2 від 31.05.2024 зі сплати тіла кредиту в сумі 10 000,00 грн, заборгованість зі сплати процентів у сумі 81 139,10 грн, а всього 91 139,10 грн (дев`яносто одна тисяча сто тридцять дев`ять гривень 10 коп.).

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судовий збір у розмірі 2 432,37грн (дві тисячі чотириста тридцять дві гривні 37 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасники та їх адреси:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411);

Представниця позивача: Дармограй Анастасія Тимофіївна (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411);

Відповідачка: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстр.: АДРЕСА_1 ).

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ