Ухвала суду № 138142376, 13.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

13 липня 2026 року м. ХарківСправа № 922/2466/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Харківської окружної прокуратури про забезпечення позову (вх. №2466 від 10.07.2026) по справі

за позовом Харківської окружної прокуратури (61098, м. Харків, Григорія шосе, 51) в інтересах держави в особі Нововодолазької селищної ради (63202, Харківська обл., смт. Нова Водолага, вул. Донця Григорія, буд. 14) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (63210, Харківська обл., с. Одринка, вул. Східна, буд. 2а) про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, скасування державної реєстрації права власності.

ВСТАНОВИВ:

Харківська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Нововодолазької селищної ради звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб", згідно вимог якої просить суд:

1. Усунути перешкоди у здійсненні Нововодолазькою селищною радою (код ЄДРПОУ: 04397997) права користування та розпорядження комунальним майном - гідротехнічною спорудою, розташованою на земельній ділянці з кадастровим номером 6324282500:01:000:0246, шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (код ЄДРПОУ: 00707082) на гідротехнічну споруду, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6324282500:01:000:0246 за адресою: провулок Східний 6, село Одринка Харківського району Харківської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2078516163242) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відкритого відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 52186402 від 08.05.2020;

2. Усунути перешкоди у здійсненні Нововодолазькою селищною радою (код ЄДРПОУ: 04397997) права користування та розпорядження комунальним майном - гідротехнічною спорудою, розташованою на земельній ділянці з кадастровим номером 6324282500:01:000:0246 шляхом повернення сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (код ЄДРПОУ: 00707082) Нововодолазькій селищній раді (код ЄДРПОУ: 04397997) гідротехнічної споруди, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6324282500:01:000:0246 за адресою: провулок Східний 6, село Одринка Харківського району Харківської області.

Крім того, просить суд судові витрати покласти на відповідача. Про дату та час розгляду справи повідомити сторони, Харківську обласну прокуратуру, Харківську окружну прокуратуру Харківської області. Справу розглядати з обов`язковою участю прокурора.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.08.2026 об 11:00.

Разом з тим, з позовною заявою подана заява про забезпечення позову, в якій прокуратура просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна будь-які реєстраційні дії відносно об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 2078516163242 гідротехнічна споруда (опис об`єкта: навіс - літ. "Б" площею 5,2 м2, споруда - літ. "В", гребля - №1), розташована за адресою: провулок Східний 6, село Одринка Нововодолазького (нині Харківського) району, Харківської області.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову в порядку статті 136, 137 ГПК України зазначено, що 06.05.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості про право приватної власності СТОВ "Хлібороб" на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2078516163242, а саме, гідротехнічну споруду (опис об`єкта: навіс - літ. "Б" площею 5,2 м2, споруда - літ. "В", гребля - №1), розташовану за адресою: провулок Східний 6, село Одринка Нововодолазького (нині Харківського) району, Харківської області. Державна реєстрація права власності проведена на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: САВ №367249 від 26.09.2008, виданого Одринською сільською радою. При цьому, вказане свідоцтво про право власності на майно видано на навіс на гідротехнічній споруді, а не на саму гідротехнічну споруду.

Прокурор вважає, що державна реєстрація права приватної власності СТОВ "Хлібороб" на гідротехнічну споруду за адресою: пров. Східний, буд. 6 у с. Одринка Нововодолазького (нині Харківського) району Харківської області проведена з порушенням вимог законодавства, на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття права власності на гідротехнічну споруду.

Згідно паспорту водного об`єкта, а саме ставка площею 5,2 га, погодженого Державним агентством водних ресурсів України 02.02.2026, на вказаному водному об`єкті наявна гребля (глуха, земляна, насипна, проїзна) з водоскидною спорудою. Вказана гідротехнічна споруда розташована на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6324282500:01:000:0246 площею 9,55 га (категорія земель: землі водного фонду, цільове призначення: 10.07 Для рибогосподарських потреб).

Прокурором наголошено, що гідротехнічна споруда (гребля) нерозривно пов`язана з об`єктом водного фонду та не може бути відокремлена від нього. Існування ставка на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 6324282500:01:000:0246 забезпечується гідротехнічною спорудою - греблею, яка в силу статей 187, 188 ЦК України є приналежністю та складовою головної речі - водного об`єкта (ставка). Таким чином, прокурор вважає, що реєстрація права приватної власності на вказану гідротехнічну споруду за СТОВ "Хлібороб" суперечить вимогам законодавства.

Разом з тим, прокурором зазначено, що без встановлення обмежень на час розгляду справи формальний власник спірного нерухомого майна - СТОВ "Хлібороб" може розпорядитися своєю власністю на власний розсуд в будь-який час. Подальше ймовірне відчуження майна на користь інших осіб, передача нерухомого майна в оренду, зміна його призначення, поділ, виділ чи об`єднання ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Вчинення будь-яких дій з нерухомим майном до закінчення судового розгляду, у разі задоволення позову, призведе до необхідності зміни позовних вимог або вирішення спорів з іншими позовними вимогами та з іншими особами, яким це майно може бути передане в оренду або іншим чином відчужено.

Таким чином, прокурор резюмує, що факт державної реєстрації за СТОВ "Хлібороб" права власності на спірний об`єкт нерухомого майна наділяє відповідача передбаченими законодавством правомочностями власника щодо такого майна, що вказує на можливість останнього у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття остаточного рішення у справі, розпорядитись спірним майном на користь третіх осіб.

До того ж, СТОВ "Хлібороб" знаючи про наявність судового спору, з метою утруднення у майбутньому виконання судового рішення, свідомо може здійснювати дії щодо розпорядження спірним майном та як власник може ініціювати питання щодо зміни призначення та виду його функціонального використання, що у подальшому призведе до необхідності скасування відповідних рішень, шляхом звернення до суду з іншими позовними заявами.

Щодо запропонованого заходу забезпечення позову прокурор зазначає, що заборона вчинення реєстраційних дій є одним із заходів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Прокурор наполягає, що запропонований захід забезпечення дозволить забезпечити збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, оскільки дотримання "справедливої збалансованості" втручання за даних фактичних обставин, в разі задоволення позовних вимог заявника, не покладає на жодну сторону непомірного тягаря та не спричинює заподіяння відповідачу чи іншим особам збитків і не завдає шкоди їх майновому стану. Запропонований заявником захід забезпечення позову про заборону вчиняти реєстраційні дії є адекватним та дозволяє не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушених прав заявника.

Зазначає, що заявлені заходи забезпечення позову відповідають приписам пункту 4 частини 1 статті 137 ГПК України (заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору), безпосередньо стосуються предмета спору за відповідним позовом, узгоджуються з критеріями співмірності, розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін та можуть забезпечити ефективний захист прав або інтересів позивача у разі ухвалення рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене, з метою запобігання зміни права власності на спірне нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, його можливого відчуження, передачі в оренду тощо, що може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, прокурор відповідно до ст. ст. 136, 137 ГПК України вбачає підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, а також дослідивши матеріали позовної заяви, суд виходить з наступного.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. Вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.

Приписами статті 136 ГПК України визначені процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову, відповідно до якої, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до вимог частини 4 статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22, при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами; 4) дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких його вжито. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №916/2786/17, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.08.2019 у справі №910/16586/18).

Разом з тим, співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 16.11.2023 у справі №921/333/23, від 13.07.2022 у справі №904/4710/21).

Крім того, інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, постанова Верховного Суду від 06.12.2023 №917/805/23).

Таким чином, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Прокурором в обґрунтування зазначено, що існування ставка на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 6324282500:01:000:0246 забезпечується гідротехнічною спорудою - греблею, яка в силу статей 187, 188 ЦК України є приналежністю та складовою головної речі - водного об`єкта (ставка). Право власності на спірну гідротехнічну споруду, розташовану на земельній ділянці комунальної власності, належить виключно територіальній громаді Нововодолазької селищної ради на підставі закону, і є невідчужуваним. Таким чином, спірна гідротехнічна споруда (гребля) нерозривно пов`язана з об`єктом водного фонду та не може бути відокремлена від нього.

Відтак, прокурор вважає, що державна реєстрація права приватної власності СТОВ "Хлібороб" на гідротехнічну споруду за адресою: пров. Східний, буд. 6 у с. Одринка Нововодолазького (нині Харківського) району Харківської області проведена з порушенням вимог законодавства, на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття права власності на гідротехнічну споруду.

Суд зазначає, що предметом позовної заяви є наступні позовні вимоги:

1. Усунути перешкоди у здійсненні Нововодолазькою селищною радою (код ЄДРПОУ: 04397997) права користування та розпорядження комунальним майном - гідротехнічною спорудою, розташованою на земельній ділянці з кадастровим номером 6324282500:01:000:0246, шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (код ЄДРПОУ: 00707082) на гідротехнічну споруду, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6324282500:01:000:0246 за адресою: провулок Східний 6, село Одринка Харківського району Харківської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2078516163242) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відкритого відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 52186402 від 08.05.2020;

2. Усунути перешкоди у здійсненні Нововодолазькою селищною радою (код ЄДРПОУ: 04397997) права користування та розпорядження комунальним майном - гідротехнічною спорудою, розташованою на земельній ділянці з кадастровим номером 6324282500:01:000:0246 шляхом повернення сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (код ЄДРПОУ: 00707082) Нововодолазькій селищній раді (код ЄДРПОУ: 04397997) гідротехнічної споруди, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6324282500:01:000:0246 за адресою: провулок Східний 6, село Одринка Харківського району Харківської області.

З огляду на визначений предмет позову має досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду, та водночас має досліджуватися така підстава вжиття заходу забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, від 25.09.2020 у справі №925/77/20, від 19.05.2021 у справі №916/3638/20, від 09.06.2021 у справі №914/2438/20, від 14.05.2024 у справі №911/2732/23.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, яку подано прокурором в обґрунтування заяви про забезпечення позову (номер інформаційної довідки 485324920 від 10.07.2026) убачається, що 06.05.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості про право приватної власності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (код ЄДРПОУ 00707082) на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2078516163242, а саме, гідротехнічну споруду (опис об`єкта: навіс - літ. "Б" площею 5,2 м2, споруда - літ. "В", гребля - №1), розташовану за адресою: провулок Східний 6, село Одринка Нововодолазького (нині Харківського) району, Харківської області. Державна реєстрація права власності проведена на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: САВ №367249 від 26.09.2008, виданого Одринською сільською радою.

Отже, суд констатує, що заходи забезпечення позову, які прокурор просить вжити у поданій заяві стосуються саме спірного у цій справі майна, відповідають предмету позовних вимог, з якими прокурор звернувся до господарського суду (є співмірними із заявленими позовними вимогами). При цьому позовні вимоги направлені на захист інтересів держави, зокрема територіальної громади, а тому, на переконання прокурора, незаконне оформлення та реєстрація права приватної власності на гідроспоруду греблю ставку, яка утворює водний об`єкт, порушує права громади щодо ефективного використання та розпорядження комунальним майном (землею та водним об`єктом), а також ускладнює попередження аварійних ситуацій та усунення їх наслідків для територіальної громади.

Суд приймає до уваги, що можливість відповідача у даній справі в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін, про що зазначає Верховний Суд у постановах від 03.03.2023 у справі №905/448/22, від 11.12.2023 №904/1934/23, від 06.12.2023 №917/805/23).

Верховний Суд у постанові від 04.09.2025 у справі №914/444/25 звернув увагу на те, що наявність у відповідача правомочностей власника спірного майна вказує на можливість у будь-який момент (в тому числі під час розгляду судом цієї справи, але до прийняття остаточного рішення) розпорядитися цим майном на користь третіх осіб, що може призвести до неможливості виконання рішення в цій справі про витребування спірного майна.

Враховуючи зазначене, суд приймає до уваги, що сам факт державної реєстрації за відповідачем права приватної власності на спірне майно формально наділяє відповідача передбаченими законодавством правомочностями власника (володіння, користування, розпорядження) щодо цього майна.

Відчуження нерухомого майна може у майбутньому істотно ускладнити або навіть унеможливити поновлення порушених інтересів держави у разі задоволення позовних вимог. Зазначене може призвести до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосуватиметься вирішення даного спору, неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову у зв`язку з наявністю майнового інтересу цих осіб, а також зумовити необхідність звернення прокурора з іншим позовом для захисту порушених інтересів держави.

Суд зауважує, що безконтрольне розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору, та/або передача права власності на майно іншим особам, які не беруть участь у даному судовому процесі, може не лише утруднити, але й зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову прокурора (правова позиція Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, постанові від 19.12.2018 у справі №910/9254/18).

Проаналізувавши предмет та підстави позову у справі, суд зазначає про наявність у прокурора обґрунтованого припущення про існування реальної загрози того, що відповідач, виступаючи зареєстрованим власником спірного майна може розпорядитись останнім шляхом вчинення дій (правочинів) щодо нього на користь будь-яких третіх осіб. Наведене, в свою чергу, призведе до неможливості реального поновлення інтересів держави в межах даної справи у разі задоволення позовних вимог, без нових звернень до суду.

Отже, існує реальна загроза того, що невжиття запропонованого прокурором заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення у разі задоволення такого позову.

На обґрунтоване переконання суду, обраний прокурором захід забезпечення позову є співмірним із правом, за захистом якого звернувся прокурор. Правові наслідки застосування обраного заходу забезпечення позову не призведуть до невиправданих і надмірних обмежень прав відповідача, однак їх незастосування може унеможливити виконання в майбутньому рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що невжиття заходів забезпечення позову нівелює мету звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави, оскільки повторне ініціювання нових судових спорів з метою їх поновлення потребуватиме значних як правових, так і фінансових витрат, покладення яких на державу слугуватиме надмірним тягарем.

Крім того, запропонований прокурором захід забезпечення позову шляхом заборони здійснювати реєстраційні дії є одним із заходів забезпечення позову, що передбачений Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", оскільки пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що підставою для відмови у державній реєстрації є те, що у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії та такий захід забезпечення позову узгоджується з пунктом 4 частини 1 статті 137 ГПК України.

При цьому суд зважає, що обраний захід забезпечення позову на період розгляду судом справи не буде перешкоджати діяльності відповідача, оскільки не позбавляє останнього прав на володіння та користування нерухомим майном, а лише тимчасово обмежує право розпоряджатись об`єктом нерухомого майна. Обраний прокурором захід забезпечення позову має наслідком лише збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, що відповідає умовам вжиття заходів забезпечення позову та застосуванню частини 2 статті 136 ГПК України.

Обраний прокурором захід забезпечення позову узгоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки спір є реальним, власником спірного майна є відповідач, а відсутність обтяжень не перешкоджатиме подальшій зміні речових прав на нерухоме майно, що може стати дійсною перешкодою в ефективному захисті та поновленні прав, якщо факт їх порушення буде встановлений судом при розгляді справи по суті. При цьому необхідність збереження правового статусу та стану спірного нерухомого майна відповідає умовам вжиття заходів забезпечення позову та застосуванню вимог частини 2 статті 136 ГПК України.

В контексті наведеного вище суд зазначає, що заходи забезпечення позову є тимчасовими, їх дія пов`язана з перебуванням справи у провадженні суду та обмежена встановленими статтею 145 ГПК України часовими межами. У цей період відповідні заходи мають легітимну мету, прямо передбачену національним законодавством, а саме забезпечення виконання рішення суду в разі задоволення позову, тому їх вжиття не може оцінюватися як втручання у право особи на мирне володіння майном.

Окрім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд враховує, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання, що узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі №753/22860/17.

Також суд звертає увагу, що під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті (постанови Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, застосування вказаного заходу забезпечення позову дійсно є належним та ефективним у даному конкретному випадку заходом забезпечення, який цілком відповідає вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, співмірності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, наявності обставин щодо ймовірності ускладнення чи неможливості ефективного захисту порушених прав або інтересів держави в разі невжиття таких заходів.

Крім того, за висновками суду, вжиття вказаного заходу забезпечення позову не порушить принципів змагальності і процесуальної рівності сторін, прав та охоронюваних законом інтересів сторін, а також інших учасників процесу або осіб, що не є учасниками цього судового процесу, оскільки метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалено на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Суд звертається до висновків Конституційного Суду України у рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012 про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 р.).

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

З огляду на вище вказане, господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати ефективний захист прав позивача в разі задоволення позову, що у даному разі під час розгляду заяви про забезпечення позову судом враховується.

Відтак, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 73, 74, 77, 79, 136, 137, 139, 140, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Харківської окружної прокуратури про забезпечення позову (вх. №2466 від 10.07.2026) - задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна будь-які реєстраційні дії відносно об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 2078516163242 гідротехнічна споруда (опис об`єкта: навіс - літ. "Б" площею 5,2 м2, споруда - літ. "В", гребля - №1), розташована за адресою: провулок Східний 6, село Одринка Нововодолазького (нині Харківського) району, Харківської області.

3. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала про вжиття заходів забезпечення позову є виконавчим документом.

4. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 13.07.2026 р., підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження відповідно до частини 1 статті 144 ГПК України.

5. Ухвала про забезпечення позову може бути пред`явлена до виконання в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" в строк до 14.10.2026 р. включно.

Стягувачем за даною ухвалою є: Харківська окружна прокуратура (61098, м. Харків, Григорівське шосе, 52 код ЄДРПОУ 0291010827)

Боржником за даною ухвалою є: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (63210, Харківська обл., с. Одринка, вул. Східна, буд. 2а, код ЄДРПОУ 00707082)

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та у відповідності до положень ст. 256, 257 ГПК України може бути оскаржена.

Ухвалу підписано 13.07.2026 р.

СуддяГ.І. Сальнікова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.