Ухвала суду № 138142094, 13.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

"13" липня 2026 р. Справа № 916/2857/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

розглянувши заяву (клопотання) ОСОБА_1 про забезпечення позову за вх.№2-1360/26 від 10.07.2026

у справі №916/2857/26

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Акціонерного товариства «Одесагаз»

про зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства «Одесагаз», в якому просить суд зобов`язати Акціонерне товариство «Одесагаз» в особі його керівника - Голови правління Герасименко Віталія Олександровича, вчинити дії щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, а саме: скласти та підписати заяву про державну реєстрацію змін (Форму 2) та Структуру власності Товариства згідно з наданими документами про зміну кінцевого бенефіціарного власника, та подати зазначені документи суб`єкту державної реєстрації для внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на те, що станом на 01 липня 2026 року (після спливу встановленого законом 30-денного строку) зміни до реєстру щодо особи кінцевого бенефіціарного власника не внесені, а КБВ відповідача досі значиться померла особа, а також посиланням на те, що законним спадкоємцем корпоративних прав померлого бенефіціара підготовлено та надано керівництву відповідача пакет легалізованих документів компетентних органів ОСОБА_2 про набуття статусу нового КБВ, між тим, станом на дату подання цього позову зміни до Єдиного державного реєстру (ЄДР) внесені не були. Вказане порушує корпоративні майнові права позивача як власника 2.903024% акцій, оскільки фінансова блокада ПКІ неминуче призведе до зупинення операційної діяльності товариства, збитків, знецінення акцій позивача та неможливості отримання дивідендів.

Разом із позовом ОСОБА_1 подано до Господарського суду Одеської області заяву (клопотання) про забезпечення позову за вх.№2-1360/26 від 10.07.2026, в якій позивач просить суд забезпечити позов міноритарного акціонера до Акціонерного товариства «Одесагаз» шляхом вжиття таких заходів до набрання рішенням суду законної сили:

1. Заборонити акціонерам Акціонерного товариства «Одесагаз» (зокрема іноземним компаніям-нерезидентам, які володіють акціями Товариства) скликати, проводити та брати участь у позачергових Загальних зборах акціонерів Товариства з будь-яким порядком денним (p. 4).

2. Заборони Публічному акціонерному товариству «Національний депозитарій України» (код ЄДРПОУ 30370711) та депозитарній установі вчиняти будь-які дії щодо забезпечення проведення дистанційних Загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Одесагаз», у тому числі: здійснювати реєстрацію кабінету зборів, формувати реєстр акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, розсилати бюлетені для голосування та приймати/зараховувати заповнені бюлетені від акціонерів.

3. Заборони Наглядовій раді Акціонерного товариства «Одесагаз» проводити засідання та ухвалювати будь-які рішення з питань обрання (призначення) Голови Наглядової ради Товариства, зміни або припинення повноважень членів Правління, Голови правління Товариства або Корпоративного секретаря (р. 2).

4. Заборони Голові правління Акціонерного товариства «Одесагаз» Герасименко Віталію Олександровичу вчиняти дії щодо скликання Наглядової ради з кадрових питань, а також підписувати від імені Товариства правочини (договори, угоди, зобов`язання) на суму, що перевищує 5 000 000 грн, без письмового погодження з Позивачем.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на те, що предметом позову у цій справі є примусове виконання Товариством в особі Голови правління імперативного обов`язку, встановленого частиною 3 статті 5-1 Закону України № 361-ІХ, щодо оновлення відомостей про Кінцевого бенефіціарного власника (контролера) у Єдиному державному реєстрі (ЄДР) після смерті попереднього бенефіціара.

Позивач зазначає, що наразі в органах управління Товариства склалася правова невизначеність; новим законним КБВ (спадкоємцем) надано керівництву Товариства повний пакет легалізованих документів про зміну бенефіціара.

Позивач вважає, що існує очевидна та реальна загроза, що директори іноземних компаній та інших міноритарних акціонерів компаній, використовуючи технічний саботаж Голови правління, вчинять спробу в обхід законних процедур скликати позачергові Загальні збори акціонерів та провести засідання Наглядової рази із обранням підконтрольного ним Голови.

На думку позивача, метою цих дій є екстрене проведення безпідставних кадрових змін, нівелювання балансу сил у Наглядовій раді та призначення повністю підконтрольного їм менеджменту до моменту, поки спадкоємець буде офіційно зареєстрований в ЄДР.

Як зазначає позивач, оскільки Товариство є підприємством критичної інфраструктури України (ПКІ), будь-який несанкціоновані КБВ дії, або штучна зміна органів управління в умовах правового вакууму щодо КБВ створює пряму загрозу для життєдіяльності та безперебійного функціонування стратегічного об`єкта під час воєнного стану.

Крім того, на думку позивача, залишення в ЄДР померлої особи є безальтернативною підставою для визнання Національним банком України структури власності непрозорою (ч. 7 ст. 5-1 Закону № 361-IX) та негайної повної фінансової блокади рахунків ПКІ банками на підставі статей 11 та 15 Закону № 361-ІХ; фінансова блокада призведе до зупинки операційної діяльності, збитків та знецінення пакета акцій Позивача (2,903024%).

Позивач також зауважує, що якщо до вирішення спору по суті закордонні директори через підконтрольного Голову правління проведуть позачергові Загальні збори, засідання Наглядової ради чи змінять органи управління, захист прав Позивача як міноритарного акціонера та виконання майбутнього рішення суду стануть повністю неможливими.

Ч.2 ст.136 ГПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п.п.2,4,10 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з п.2 ч.1 ст.138 ГПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Отже, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

Аналогічні висновки щодо застосування норм права містяться у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21 та від 28.08.2023 у справі № 906/304/23.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, яка заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і ускладненням чи унеможливленням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.12.2021 у справі № 927/481/21.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).

Відповідно до ч.4 ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч.10 ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Так, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Згідно з висновком, який міститься у постанові Верховного суду від 11.01.2022 у справі № 640/18852/21, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії).

Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Так, предметом позову ОСОБА_1 є зобов`язання Акціонерного товариства «Одесагаз» в особі його керівника - Голови правління Герасименко Віталія Олександровича, вчинити дії щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, а саме: скласти та підписати заяву про державну реєстрацію змін (Форму 2) та Структуру власності Товариства згідно з наданими документами про зміну кінцевого бенефіціарного власника, та подати зазначені документи суб`єкту державної реєстрації для внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру.

Отже, на підтвердження застосування заходів забезпечення позову в даному випадку заявником мають бути надані докази існування реальної загрози, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Більш того, забезпечення позову має бути максимально обґрунтованим, тобто заявник повинен аргументувати, чому саме невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, без нових звернень до суду.

Так, серед заходів забезпечення позову, які позивач просить вжити суд у даній справі, є:

- заборона акціонерам Акціонерного товариства «Одесагаз» (зокрема іноземним компаніям-нерезидентам, які володіють акціями Товариства) скликати, проводити та брати участь у позачергових Загальних зборах акціонерів Товариства з будь-яким порядком денним (p. 4);

- заборона Публічному акціонерному товариству «Національний депозитарій України» (код ЄДРПОУ 30370711) та депозитарній установі вчиняти будь-які дії щодо забезпечення проведення дистанційних Загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Одесагаз», у тому числі: здійснювати реєстрацію кабінету зборів, формувати реєстр акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, розсилати бюлетені для голосування та приймати/зараховувати заповнені бюлетені від акціонерів.

Згідно з п.п.1,2 ч.5 ст.137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:

1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;

2) Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів.

Отже, застосування вказаних заходів забезпечення позову за відсутності запропонованої позивачем конкретизації рішень, які прямо стосуються предмета спору, не допускається в силу приписів п.п.1,2 ч.5 ст.137 ГПК України, а відтак не підлягає задоволенню вимоги щодо забезпечення позову у справі №916/2857/26 в частині заборони акціонерам Акціонерного товариства «Одесагаз» (зокрема іноземним компаніям-нерезидентам, які володіють акціями Товариства) скликати, проводити та брати участь у позачергових Загальних зборах акціонерів Товариства з будь-яким порядком денним (p. 4); та заборони Публічному акціонерному товариству «Національний депозитарій України» (код ЄДРПОУ 30370711) та депозитарній установі вчиняти будь-які дії щодо забезпечення проведення дистанційних Загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Одесагаз», у тому числі: здійснювати реєстрацію кабінету зборів, формувати реєстр акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, розсилати бюлетені для голосування та приймати/зараховувати заповнені бюлетені від акціонерів.

Щодо решти вимог заяви про забезпечення позову господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст.74,77,79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Так, звертаючись із відповідними вимогами про забезпечення позову позивач посилається лише на те, що існує очевидна та реальна загроза, що директори іноземних компаній та інших міноритарних акціонерів компаній, використовуючи технічний саботаж Голови правління, вчинять спробу в обхід законних процедур скликати позачергові Загальні збори акціонерів та провести засідання Наглядової рази із обранням підконтрольного ним Голови.

Жодних доказів на підтвердження наявності такої загрози, як то вчинення відповідачем або третіми особами дій, направлених на скликання позачергових Загальних зборів акціонерів та проведення засідання Наглядової рази із обранням підконтрольного ним Голови до суду не надано.

Не надано доказів співмірності із предметом позову обраних позивачем заходів забезпечення позову щодо заборони Наглядовій раді Акціонерного товариства «Одесагаз» проводити засідання та ухвалювати будь-які рішення з питань обрання (призначення) Голови Наглядової ради Товариства, зміни або припинення повноважень членів Правління, Голови правління Товариства або Корпоративного секретаря (р. 2), та заборони Голові правління Акціонерного товариства «Одесагаз» Герасименко Віталію Олександровичу вчиняти дії щодо скликання Наглядової ради з кадрових питань, а також підписувати від імені Товариства правочини (договори, угоди, зобов`язання) на суму, що перевищує 5 000 000 грн, без письмового погодження з Позивачем.

За відсутності такої співмірності з предметом спору застосування зазначених вище заходів забезпечення позову порушуватиме збалансованість інтересів сторін справи.

При цьому господарський суд зауважує, що за загальними засадами ведення господарської діяльності в Україні втручання в господарську діяльність суб`єктів господарювання з боку органів державної влади та їх посадових осіб не допускається.

Заборона втручання в господарську діяльність це правовий принцип, згідно з яким державні, громадські та інші органи не повинні втручатися в роботу суб`єктів господарювання, окрім випадків, передбачених законом. Це означає, що не можна перешкоджати законній господарській діяльності, вимагати припинити її, укласти чи не виконувати угоду, а також забороняється незаконно вилучати майно суб`єктів господарювання.

При вирішенні питання про забезпечення позову необхідно виходити із законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини. Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.08.2018 у справі №907/835/17.

Вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом заборони Наглядовій раді Акціонерного товариства «Одесагаз» проводити засідання та ухвалювати будь-які рішення з питань обрання (призначення) Голови Наглядової ради Товариства, зміни або припинення повноважень членів Правління, Голови правління Товариства або Корпоративного секретаря (р. 2), та заборони Голові правління Акціонерного товариства «Одесагаз» Герасименко Віталію Олександровичу вчиняти дії щодо скликання Наглядової ради з кадрових питань, а також підписувати від імені Товариства правочини (договори, угоди, зобов`язання) на суму, що перевищує 5 000 000 грн, без письмового погодження з Позивачем, із врахуванням того, що предметом позову є зобов`язання відповідача внести вчинити дії щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу щодо кінцевого бенефіціарного власника, яким є особа, відмінна від позивача, фактично є втручанням суду у внутрішньогосподарську діяльність суб`єкта господарювання, оскільки в такий спосіб відповідач позбавляється можливості вирішувати внутрішні кадрові питання, здійснювати управління поточною діяльністю та укладати відповідні правочини, що є складовою здійснення його господарської діяльності, що може призвести до блокування господарської діяльності юридичної особи, що може мати наслідком невиправдане обмеження прав товариства, його учасників та третіх осіб.

Оцінюючи необхідність забезпечення позову в даному випадку, суд також враховує відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтувань того, що невжиття запропонованих позивачем заходів (щодо заборони Наглядовій раді Акціонерного товариства «Одесагаз» проводити засідання та ухвалювати будь-які рішення з питань обрання (призначення) Голови Наглядової ради Товариства, зміни або припинення повноважень членів Правління, Голови правління Товариства або Корпоративного секретаря (р. 2), та щодо заборони Голові правління Акціонерного товариства «Одесагаз» Герасименко Віталію Олександровичу вчиняти дії щодо скликання Наглядової ради з кадрових питань, а також підписувати від імені Товариства правочини (договори, угоди, зобов`язання) на суму, що перевищує 5 000 000 грн, без письмового погодження з Позивачем) призведе до ускладнення чи взагалі зробить неможливим виконання судового рішення.

За таких обставин, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи, що заявлені вимоги щодо заборони акціонерам Акціонерного товариства «Одесагаз» (зокрема іноземним компаніям-нерезидентам, які володіють акціями Товариства) скликати, проводити та брати участь у позачергових Загальних зборах акціонерів Товариства з будь-яким порядком денним (p. 4); та заборони Публічному акціонерному товариству «Національний депозитарій України» (код ЄДРПОУ 30370711) та депозитарній установі вчиняти будь-які дії щодо забезпечення проведення дистанційних Загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Одесагаз», у тому числі: здійснювати реєстрацію кабінету зборів, формувати реєстр акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, розсилати бюлетені для голосування та приймати/зараховувати заповнені бюлетені від акціонерів суперечать приписам п.п.1,2 ч.5 ст.137 ГПК України, а вимоги щодо заборони Наглядовій раді Акціонерного товариства «Одесагаз» проводити засідання та ухвалювати будь-які рішення з питань обрання (призначення) Голови Наглядової ради Товариства, зміни або припинення повноважень членів Правління, Голови правління Товариства або Корпоративного секретаря (р. 2), та заборони Голові правління Акціонерного товариства «Одесагаз» Герасименко Віталію Олександровичу вчиняти дії щодо скликання Наглядової ради з кадрових питань, а також підписувати від імені Товариства правочини (договори, угоди, зобов`язання) на суму, що перевищує 5 000 000 грн, без письмового погодження з Позивачем, із врахуванням неспірмірності із предметом позову у даній справі суперечать нормам чинного законодавства щодо заборони втручання в господарську діяльність відповідача як суб`єкта господарювання, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви (клопотання) ОСОБА_1 про забезпечення позову за вх.№2-1360/26 від 10.07.2026 у справі №916/2857/26.

Керуючись ст. 136, ст. 137, ст. 140, ст.234 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви (клопотання) про забезпечення позову за вх.№2-1360/26 від 10.07.2026 у справі №916/2857/26.

Ухвала набирає законної сили 13.07.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Повну ухвалу складено 13.07.2026.

Суддя Г.Є. Смелянець