Ухвала суду № 138141961, 10.07.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

10 липня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/837/26

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали заяви (вх. № 9838/26 від 06.07.2026 р.) Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» (54055, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 161; код ЄДРПОУ 31448144) про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Євгройл» (54025, Миколаївська область, м. Миколаїв, просп. Героїв України, буд. 117 А; код ЄДРПОУ 37585864) заборгованості в загальній сумі 7227,45 грн. у порядку ст. 147-156 ГПК України, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2026 р. Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Євгройл» заборгованості за надані з 01.12.2025 р. по 30.04.2026 р. послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за договором №А/792 від 18.05.2015р. у розмірі 7227,45 грн. (вх. №9838/26). Заяву обґрунтовано неналежним виконанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Євгройл» умов договору №А/792 від 18.05.2015р., а саме зобов`язання щодо оплати за надані послуги за період з 01.12.2025 р. по 30.04.2026 р., внаслідок чого у боржника виникла заборгованість в загальній сумі 7227,45 грн.

Згідно зі ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

В ч. 1 ст. 150 ГПК України передбачено, що заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника.

Так, заява про видачу судового наказу (вх. №9838/26 від 06.07.2026 р.) підписана Задунайською Тетяною Вячеславівною, на підтвердження повноважень якої до заяви додано довіреність в порядку передоручення від 03.02.2026 р., відповідно до якої Ізюмов Геннадій Іванович, який діє на підставі витягу з ЄДР від 03.02.2026 р., щодо Міського комунального підприємства Миколаївводоканал уповноважує, в порядку передоручення Задунайську Тетяну Вячеславівну представляти інтереси Міського комунального підприємства Миколаївводоканал в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред`являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців).

Вказана довіреність у порядку передоручення складена у довільній формі від імені Ізюмова Геннадія Івановича на підставі витягу з ЄДР від 03.02.2026 р. щодо Міського комунального підприємства Миколаївводоканал та сформована засобами підсистеми Електронний суд 03.02.2026 р.

Згідно ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Наразі суд звертає увагу, що згідно з ч. 1, 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 3, 4 ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

В ч. 8 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України визначено, у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Документи, що підтверджують повноваження представників, визначені ст. 60 ГПК України. Крім того, вимоги до довіреностей, визначені Цивільним кодексом України.

Згідно з ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

У силу положень ст. 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.

Так, пунктом 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі Положення) визначено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Відповідно до пунктів 30-34 Положення користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.

Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).

Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім`я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.

Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.

Суд зазначає, що довіреність у порядку передоручення від 03.02.2026 р. у розумінні Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" вважається електронним документом.

Положеннями ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.

Проте, додана до заяви довіреність сформована в системі "Електронний суд" самим представником та не є належним доказом на підтвердження повноважень Задунайської Т.В. на вчинення дій від імені Міського комунального підприємства Миколаївводоканал, оскільки не містить кваліфікованого електронного підпису довірителя, в даному випадку Ізюмова Г.І.

Разом з тим до заяви не додано примірника довіреності, оформленої в паперовій формі в порядку, визначеному Цивільним кодексом України або примірника довіреності з протоколом створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису від імені Міського комунального підприємства Миколаївводоканал в особі керівника про уповноваження Задунайської Т.В. бути представником і діяти від імені позивача, що б могло бути основою для створення "Довіреності у порядку передоручення від 03.02.2026".

З викладених обставин, господарський суд доходить висновку, що наданий до суду разом із заявою документ як Довіреність на Задунайська Тетяна Вячеславівна не є документом на підтвердження наявності у представника повноважень на подання та підписання заяви про видачу судового наказу згідно з вимогами чинного законодавства, оскільки до матеріалів заяви про видачу судового наказу не додано доказів, які підтверджують, що довіреність в порядку передоручення від 03.02.2026 створена та підписана з використанням електронного підпису керівника позивача Ізюмова Г.І., як це визначено положеннями ч. 4 ст. 60 ГПК України.

При цьому, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться відомості, що керівником юридичної особи Міського комунального підприємства Миколаївводоканал є Ізюмов Геннадій Іванович.

Наразі до матеріалів заяви про видачу судового наказу не надано доказів, що відповідно до закону, статуту, положення або витягу юридичної особи з Єдиного державного реєстру, трудового контракту, наказу Задунайська Тетяна Вячеславівна має повноваження діяти від імені Міського комунального підприємства Миколаївводоканал в порядку самопредставництва.

Відтак, заявником не виконано у встановленому законом порядку обов`язок щодо надання до заяви про видачу судового наказу належних доказів, що підтверджує повноваження представника заявника.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у видачі Міському комунальному підприємству «Миколаївводоканал» судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Євгройл» заборгованості на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 147-150, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Міському комунальному підприємству «Миколаївводоканал» у видачі судового наказу за поданою заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Євгройл» заборгованості в загальній сумі 7227,45 грн. (вх. № 9838/26 від 06.07.2026 р.).

2. Повідомити заявника, що відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Ухвалу підписано 10.07.2026 року.

Суддя Л.М. Ільєва