Ухвала суду № 138141935, 08.07.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

08.07.2026 Справа № 914/1480/26

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва, за участю секретаря судового засідання Анни - Сніжани Дудяк розглянув матеріали

заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», м. Київ,

про: відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Агротехінвестсервіс» (80383, Львівська обл., Жовківський р-н, село Малехів, вулиця Нова, будинок 28, ідентифікаційний код 22348494),

за участю представників:

заявника: Пелих Соломія Зіновіївна,

боржника: Марець Юлія Ігорівна,

арбітражного керуючого: Зубачик Віталій Романович.

1. ПРОЦЕС

1.1. До Господарського суду Львівської області 20.05.2026 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Агротехінвестсервіс».

1.2. Ухвалою від 25.05.2026 суд прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Агротехінвестсервіс»; призначив підготовче засідання на 10.06.26 о 13:20 год.

1.3. Ухвалою від 25.05.2026 суд зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Агротехінвестсервіс» до підготовчого засідання надати суду відзив на заяву про відкриття провадження у справі разом з доказами відправлення його копії ініціюючому кредитору.

1.4. Боржник 15.06.2026 подав відзив на заяву.

1.5. У судових засіданнях 17.06.2026 і 22.06.2026 взяли участь представники заявника і боржника, а також брав участь арбітражний керуючий. У судовому засіданні 22.06.2026 закрив стадію розгляду справи та перейшов до стадії постановлення та проголошення судового рішення.

1.6. У судовому засіданні 08.07.2026 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

2. ПОЗИЦІЯ ІНІЦІЮЮЧОГО КРЕДИТОРА

2.1. Ініціюючий кредитор заявляє грошові вимоги до боржника у загальному розмірі 420 356,78 євро, що за курсом НБУ еквівалентно 21 563 041,70 грн, та 5 328 008,70 грн, що загалом становить 26 891 050,40 грн, з яких:

- 193 303, 59 євро, що за курсом НБУ еквівалентно 9 915 894,26 грн - сума боргу (тіло/сума кредиту) за кредитним договором № KF50954 від 21.07.2008 з усіма додатками, додатковими угодами та доповненнями до нього,

- 105 323, 75 євро, що за курсом НБУ еквівалентно 5 402 792,40 грн - проценти за користування кредитом, що нараховані станом на 17.04.2020 року за кредитним договором № KF50954 від 21.07.2008 з усіма додатками, додатковими угодами та доповненнями до нього,

- 78 796,33 євро, що за курсом НБУ еквівалентно 4 042 015,34 грн - 22 % річних за прострочення виконання зобов`язання щодо повернення суми кредиту за кредитним договором № KF50954 від 21.07.2008 з усіма додатками, додатковими угодами та доповненнями до нього,

- 42 933,11 євро, що за курсом НБУ еквівалентно 2 202 339,74 грн - 22 % річних за прострочення виконання зобов`язання щодо сплати нарахованих процентів за користування кредитом за Кредитним договором KF50954 від 21.07.2008 з усіма додатками, додатковими угодами та доповненнями до нього,

- 3 448 857,73 грн - пеня за несвоєчасне повернення суми кредиту відповідно до п. 6.2 кредитного договору № KF50954 від 21.07.2008,

- 1 879 150,97 грн - пеня за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом відповідно до п. 6.2. кредитного договору № KF50954 від 21.07.2008.

2.2. Ініціюючий кредитор зазначає, що заявлені вимоги забезпечені іпотекою нерухомого майна боржника (майнового поручителя) на підставі іпотечного договору від 21.07.2008, яким забезпечувалось виконання зобов`язання за кредитним договором № KF 50954 від 21.07.2008, вимоги за якими відступлені на підставі договору про відступлення права вимоги № KF50954 від 06.04.2026 та договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 06.04.2026.

3. ПОЗИЦІЯ БОРЖНИКА

3.1. Боржник заперечує стосовно відкриття провадження у справі про його банкрутство з підстав наявності спору про право між сторонами та зазначає таке:

- існують судові провадження щодо стягнення боргу по кредитному договору і щодо визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги за кредитними та іпотечними договорами,

- між боржником і кредитором є спір про розмір та наявність боргу, а іпотечне зобов`язання є акцесорним та прямо залежить від основного зобов`язання,

- кредитор як іпотекодержатель уже реалізував своє право на судовий захист у справі № 914/2688/14 і не виконував рішення про звернення стягнення на майно в примусовому порядку,

- розмір заборгованості по тілу кредиту не є встановленим, зокрема у справі 444/1544/14-ц,

- кредитодавець, змінивши строк повернення кредиту на достроковий, не мав права нараховувати проценти поза строком кредитування, а у позичальника і поручителя відсутній обов`язок їх сплачувати,

- заявник помилково ототожнює диференційовану процентну ставку по кредитному договору з нарахуванням інфляційних втрат та 3 % річних,

- заявник нарахував пеню за період після закінчення строку кредитування, що суперечить висновкам Верховного Суду.

3.2. Просить відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Агротехінвестсервіс» та у визнанні грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс».

4.ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4.1. Між Відкритим акціонерним товариством «Електрон Банк» (банк згідно з договором) та ОСОБА_1 (позичальник згідно з договором) 21.07.2008 укладено кредитний договір № KF50954, предметом якого є правовідносини з надання банком позичальнику грошових коштів у сумі 300 000,00 євро строком на 15 років (надалі - кредитний договір).

4.2. У п. 1.2 кредитного договору сторони погодили, що позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом у строки та в порядку, передбачених кредитним договором. Позичальник зобов`язується починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, здійснювати повернення кредиту щомісячно частинами в сумі не менше 1 667,00 євро в термін не пізніше останнього робочого дня місяця. Останній платіж сплачується в розмірі залишку заборгованості по кредиту в термін не пізніше 21.07.2023.

4.3. Позичальнику надається кредит для споживчих потреб (п. 1.4 кредитного договору).

4.4. Додатком № 1 до кредитного договору є розрахунок орієнтовної сукупної вартості кредиту, у якому зазначено станом на 21.07.2023 абсолютне значення подорожчання кредиту у валюті кредиту - 272 501, 92.

4.5. До справи долучено заяву ОСОБА_1 на видачу готівки №1362_172 від 21.07.2008 на суму 300 000,00 євро, відповідно до якої зміст операції «надання кредиту згідно з кредитним договором № KF50954 від 21/07/2008».

4.6. Відповідно до п. 2.1 кредитного договору виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором забезпечується іпотекою нерухомості, що належить на праві приватної власності майновому поручителю Товариству з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Агротехінвестсервіс», а саме:

- приміщення в будівлі допоміжних виробництв, літ. Е-2, позначені на плані під літерами від 8 по 15 включно, загальною площею 202,0 (двісті два) кв. м,

- нежитлові приміщення Е-2 частина будівлі допоміжних виробництв, площею 433,0 (чотириста тридцять три) кв. м,

- нежитлові приміщення 3-1 частина виробничо-складського корпусу, площею 660,9 (шістсот шістдесят цілих дев`ять десятих) кв. м. Вказані нежитлові приміщення знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

- земельна ділянка, площею 0,3820 га, кадастровий номер 4623686900:03:000:0004, що знаходиться с. Муроване Пустомитівського району Львівської області.

4.7. Як наслідок, між Відкритим акціонерним товариством «Електрон Банк» (іпотекодержатель згідно з договором), Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Агротехінвестсервіс» (іпотекодавець - майновий поручитель згідно з договором) та ОСОБА_1 (боржник згідно з договором) 21.07.2008 укладено іпотечний договір, посвідчений Чемемрис Г.Я., приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу 21.07.2008, зареєстрований в реєстрі за № № 1749, 1750, 1751.

4.8. У п. 2 іпотечного договору сторони погодили, що з метою повного та своєчасного виконання основного зобов`язання за кредитним договором № ЛА50954 від 21.07.2008 іпотекодавець - майновий поручитель передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно разом з усіма його приналежностями (надалі - предмет іпотеки), а саме:

А) нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, а саме:

частина будівлі допоміжних виробництв, позначеної у технічній документації, що є невід`ємною частиною правовстановлюючих документів за планом земельної ділянки літерою «E-2» - приміщення від 1 до 4, загальною площею 433,0 кв. м;

частина виробничо-складського корпусу, позначеного у технічній документації літерою « 3-1» - примішення від 2 до 5, загальною площею 660,9 кв. м; згідно з Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 19532042 від 15.07.2008, виданого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», загальна інвентаризаційна вартість нерухомого майна, зазначеного вище, становить 246 327,00 грн.

Б) нежитлові приміщення в будівлі допоміжних виробництв, позначені у технічній документації, що є невід?ємною частиною правовстановлюючих документів за планом земельної ділянки під літерою «Е-2» - від 8 до 15, загальною площею 202,0 кв. м, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1. Згідно з Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 19531957 від 15.07.2008, виданого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», загальна інвентаризаційна вартість нерухомого майна, зазначеного вище, становить 30 112,00 грн.

В) земельна ділянка, загальною площею 0, 3820 гектара, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення - обслуговування виробничих приміщень, кадастровий номер земельної ділянки 4623686900:03:000:0004. Згідно з висновком про експертну грошову оцінку земельної ділянки суб`єкта оціночної діяльності ПП Чорного В.М. станом на 27.12.2007, ринкова вартість земельної ділянки становить 120 559, 00 грн.

4.9. Відповідно до п. 4 іпотечного договору сторони визначили право іпотекодержателя задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами кредитного договору, а також відшкодувати витрати, пов`язані з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і звернення стягнення на предмет іпотеки, витрати на утримання предмета і збереження предмета іпотеки, витрати на страхування предмета іпотеки, збитки, завдані порушенням основного зобов`язання чи умов договору.

4.10. У п. 7 іпотечного договору визначено, що за згодою між іпотекодававцем - майновим поручителем, боржником та іпотекодержателем на підставі ст. 18 Закону України «Про іпотеку» та згідно з актом погодження договірної вартості предмету іпотеки, укладеного 21.07.2008 між іпотекодавцем - майновим поручителем та іпотекодержателем, вартість предмету іпотеки за цим договором складає 2 505 500, 00 грн.

4.11. Права іпотекодержателя визначені п. 9 іпотечного договору. Серед них вказано:

- у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,

- вимагати від іпотекодавця виконання умов договору про задоволення вимог іпотекодержателя (позасудове врегулювання), в тому числі вимагати передачу іпотекодержателю оригіналів правовстановлюючих документів на предмет іпотеки;

- у разі порушення боржником та/або іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим договором, вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки;

- організувати продаж предмета іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу між іпотекодавцем та покупцем, при цьому кошти за придбаний предмет іпотеки покупець сплачує на банківські рахунки іпотекодержателя або іпотекодержателя,

- здійснити без згоди іпотекодавця - майнового поручителя та боржника відступлення прав за цим одночасним відступленням права вимоги за основним зобов`язанням.

4.12. Відповідно до п. 15 іпотечного договору у разі порушення основного зобов`язання та/або умов цього договору іпотекодержатель надсилає поручителю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі іпотекодержатель зазначає стислий зміст порушених боржником зобов`язань, вимогу про виконання не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору та Закону України «Про іпотеку». Вимога, встановлена цим пунктом, не перешкоджає іпотекодержателю здійснити свої права, визначені п. 9 цього договору, без попереднього повідомлення іпотекодавця-майнового боржника, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

4.13. Відповідно до п. 16 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки за цим договором здійснюється на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса; договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який укладається та нотаріально посвідчується одночасно з цим договором (позасудове врегулювання). Визначений зазначеним договором спосіб задоволення вимог іпотеодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

4.14. А відповідно до п. 18 іпотечного договору реалізація предмету іпотеки після звернення на нього стягнення може здійснюватись наступними способами:

а) на підставі рішення суду шляхом продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів;

б) на підставі рішення суду шляхом продажу предмету іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі згідно договору купівлі-продажу,

в) на підставі виконавчого напису нотаріуса шляхом продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів;

г) на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання;

д) на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь - якій особі згідно з договором купівлі - продажу.

4.15. У той же день, 21.07.2008, Відкрите акціонерне товариство «Електрон Банк» (іпотекодержатель згідно з договором) і Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Агротехінвестсервіс» (іпотекодавець - майновий поручитель згідно з договором) уклали договір про задоволення вимог іпотекодержателя (позасудове врегулювання).

4.16. Відповідно до п. 4 цього договору сторони досягли згоди про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі цього договору наступними способами:

- передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому цим договором;

- право іпотекодержателя від свого імені продавати предмет іпотеки будь - якій особі на підставі договору купівлі - продажу в порядку, встановленому цим договором.

4.17. Право вибору способу звернення стягнення на предмет іпотеки належить іпотекодержателю, про що останній письмово попереджає іпотекодавця-майнового поручителя (п. 5 цього договору).

4.18. Цей договір в цілому передбачає порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема визначає, що цей договір є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки; договір купівлі - продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цього договору, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

4.19. Додатковою угодою від 25.03.2009 до кредитного договору № KF50954 від 21.07.2008 сторони: Відкрите акціонерне товариство «Фольксбанк» і ОСОБА_1 дійшли згоди:

змінити розмір процентів за користування кредитом позичальником, отриманого згідно з умовами кредитного договору, а саме: на період з 01 березня 2009 року по 31 березня 2010 року включно, процент за користування кредитом встановлюється в розмірі 10% річних (надалі - базова ставка),

з 01 квітня 2010 року базова ставка встановлюється в розмірі 12 % річних,

з врахуванням умов п. п. 1.1, 1.2 цієї угоди внесено зміни в графік здійснення платежів по кредитному договору,

починаючи з 01 червня 2009 року, у випадку виникнення простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами, та/бо недотримання позичальником вимог щодо страхування майна на мовах та у порядку, визначених в кредитному договорі, процент за користування кредитом, збільшується на 10 % річних від базової ставки.

про те, що пені, штрафи передбачені кредитним договором за невиконання чи неналежне виконання позичальником своїх обов?язків, не застосовуються до останнього на термін до 01 червня 2009 року.

4.20. Одночасно складено новий додаток до кредитного договору № KF50954 станом на 19.03.2009.

4.21. До заяви долучено копію повідомлення - вимоги, датованого 18.02.2014 і адресованого Товариству з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Агротехінвестсервіс», підписаного начальником ВДВ УВЗ Публічного акціонерного товариства «Публічного акціонерного товариства ВіЕс Банк». Адресант вимагав достроково повністю повернути кредит в сумі основного боргу - 189 978,00 євро, простроченого боргу - 3 325,59 євро, простроченої заборгованості по процентах - 3 640,68 євро, у зв`язку із допущенням прострочення платежів позичальником. Вимагав погасити заборгованість упродовж 30 календарних днів з дати одержання цього повідомлення, але в будь-якому випадку не пізніше 45 календарних днів з дня направлення банком цього повідомлення.

4.22. Як доказ надіслання вказаного повідомлення долучено список рекомендованих листів за 20.02.2014 із 26-ма адресатами, серед яких у 22 пункті зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Агротехінвестсервіс».

4.23. Повідомлення від 18.02.2014 з аналогічним змістом, адресоване позичальнику, подав також боржник разом з відзивом.

4.24. Починаючи із 2020 року, право вимоги від банку неодноразово відступалося на підставі таких договорів, описаних нижче.

4.25. Акціонерне товариство «Таскомбанк» і Акціонерне товариство «Банк «Український капітал» 17.04.2020 уклали договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № KF50954 від 21.07.2008, відповідно до якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору своє право вимоги, а новий кредитор набуває право вимоги та сплачує за відступлення права вимоги грошові кошти в розмірі ціни договору (п. 2.1).

4.26. Договором розтлумачено, зокрема, термін «договір забезпечення» - договір іпотеки, укладений для забезпечення виконання зобов`язань боржника по кредитному договору, а саме іпотечний договір, посвідчений 21.07.2008і зареєстрований в реєстрі за № 1748, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений 21.07.2008 і зареєстрований в реєстрі за № 1752.

4.27. Відповідно до п. 2.2 цього договору зафіксовано загальний розмір заборгованості боржника станом на 17.04.2020 - 298 627,34 євро, з яких по основному боргу - 193 303,59 євро, по процентах - 105 323,75 євро.

4.28. Право вимоги відступається на всю суму заборгованості боржника перед первісним кредитором (п. 3.1.1).

4.29. Сторони підписали акт приймання - передачі документації до договору про відступлення права вимоги від 17.04.2020, відповідно до якого новий кредитор прийняв від первісного кредитора таку документацію: кредитний договір від 21.07.2008, додаток № 1 до кредитного договору, додаток від 25.03.2009 до кредитного договору, додаткова угода від 25.03.2009; акт приймання - передач прав вимоги до договору про відступлення прав вимоги від 17.04.2020; уклали договір від 17.04.2020 про відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В., зареєстрований за номером 500.

4.30. Сторони 17.04.2020 також підписали договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 21.07.2008.

4.31. Акціонерне товариство «Таскомбанк» і Акціонерне товариство «Банк «Український капітал» 17.04.2020 склали також акт приймання - передачі оригіналів іпотечного договору.

4.32. Акціонерне товариство «Банк «Український капітал» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінстрим» 17.04.2020 уклали договір про відступлення права вимоги по кредитному договору № KF50954 від 21.07.2008, відповідно до якого новий кредитор набуває право вимоги та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у розмірі ціни договору.

4.33. У п. 2.2 договору сторони узгодили загальний розмір заборгованості станом на 17.04.2020 і такий становить 298 627,34 євро, з яких по основному боргу - 193 303,59 євро, по процентах - 105 323,75 євро.

4.34. Акціонерне товариство «Банк «Український капітал» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінстрим» 17.04.2020 уклали також договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, відповідно до якого права за іпотечним договором вважаються переданими (відступленими) з моменту підписання та нотаріального посвідчення цього договору, але не раніше ніж з дати зарахування грошових коштів у розмірі ціни договору, визначеної п.4.1 договору про відступлення права вимоги, на рахунок первісного кредитора.

4.35. Відповідно до постанови Львівського апеляційного суду від 04.11.2025 у справі № 450/1835/23 залишено без змін рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову про визнання недійсними договорів від 17.04.2020. Суд встановив, що «Отримавши право вимоги, АТ «Банк «Український капітал», як новий кредитор міг на власний розсуд розпоряджатися таким, у тому числі укладати договори про відступлення такого права. З меморіального ордеру № 1082434 від 17.04.2020 вбачається, що АТ «Банк «Український капітал» здійснив перерахунок грошових коштів АТ «Таскомбанк» у розмірі 2 720 220,00 грн. згідно п. 4.2. Договору про відступлення права вимоги від 17.04.2020 за Кредитним договором № KF 50954 від 21.07.2008. Таким чином, слідуючи умовам договору про відступлення права вимоги за Кредитним договором № KF 50954 від 21.07.2008, договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладених між АТ «Таскомбанк» та АТ «Банк «Український капітал», Актам приймання-передачі, проведених платежів, право вимоги за Кредитним договором № KF 50954 від 21.07.2008 та за іпотечним договором перейшло від АТ «Таскомбанк» до АТ «Банк «Український капітал» 17.04.2020, протилежні доводи не заслуговують на увагу».

4.36. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінстрим» як первісний кредитор і Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбо Фінанс» як новий кредитор уклали 17.04.2020 договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором у зв`язку з укладенням сторонами договору про відступлення права вимоги від 17.04.2020, згідно з яким первісним кредитором відступлено новому кредитору права вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору № KF50954 від 21.07.2008.

4.37. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінстрим» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбо Фінанс» підписали акт приймання - передачі документації: оригіналів документів - іпотечного договору та пов`язаних з іпотечним договором від 21.07.2008 та первинних правовстановлюючих документів на предмет іпотеки.

4.38. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбо Фінанс» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Лайн» договір про відступлення права вимоги № 18/08-23 від 18.08.2023.

4.39. Відповідно до п. 1.2 цього договору договори, майнові права за якими відступаються за цим договором, а також розмір грошової вимоги, що відступається, зазначені в реєстрі, що є додатком № 1 до цього договору.

4.40. Додатком № 1 до цього договору є реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та позичальника / поручителів / заставодавців за такими договорами, відповідно до якого позичальником є ОСОБА_1 , заборгованість якого на підставі кредитного договору № KF50954 від 21.07.2008 станом на 17.04.2020 становить 298 627,34 євро, з яких по основному боргу - 193 303,59 євро, по процентах - 105 323,75 євро.

4.41. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбо Фінанс» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Лайн» підписали акт прийому - передачі прав та документів права вимоги від 18.08.2023, відповідно до якого новому кредитору передано кредитний договір від 21.07.2008 з двома додатками і додатковою угодою.

4.42. Надалі, 21.08.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбо Фінанс» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Лайн» уклали договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 21.07.2008, зареєстрованим в реєстрі за № 1748.

4.43. Вказаний договір посвідчено Кара О.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстровано в реєстрі за № 5225.

4.44. Сторони 21.08.2023 підписали акт прийому - передачі документів, пов`язаних з іпотечним договором.

4.45. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Лайн» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин - Фінанс» 02.11.2023 уклали договір про відступлення права вимоги № 02/11-03.

4.46. Сторони цього договору 02.11.2023 підписали також додаток № 1 - реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та позичальника / поручителів / заставодавців за такими договорами, відповідно до якого позичальником є ОСОБА_1 , заборгованість якого на підставі кредитного договору № KF50954 від 21.07.2008 станом на 17.04.2020 становить 298 627,34 євро; акт прийому - передачі прав та документів права вимоги: кредитного договору від 21.07.2008 з двома додатками і додатковою угодою.

4.47. Вказані сторони 02.11.2023 уклали також договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 21.07.2008, зареєстрованим в реєстрі за № 1748; на його виконання 02.11.2023 підписали акт прийому - передачі документів, пов`язаних з іпотечним договором.

4.48. Умови відступлення та порядок передачі права вимоги регламентовані розділом 3 договору, і відповідно до п. 3.1 право вимоги за цим договором вважається відступленим в повному обсязі з моменту підписання цього договору, скріплення печатками сторін (за наявності) та його нотаріального посвідчення, а також п. 2.2.3 цього договору (первісний іпотекодержатель зобов`язаний в день укладання цього договору надати нотаріусу заяви про внесення змін в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, реєстрацію іншого речового права та надати відповідний витяг, що підтверджує здійснення таких дій).

4.49. Вказаний договір посвідчено Чорногуз О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстровано в реєстрі за № 5639.

4.50. Відповідно до рішення № 12/12/24-1 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин - Фінанс» від 12.12.2024 вирішено змінити найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин - Фінанс» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс».

4.51. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» 06.04.2026 уклало із Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» договір про відступлення права вимоги № KF50954, відповідно до якого новий кредитор приймає (набуває) права вимоги первісного кредитора за договорами, зазначеними у додатку №1 до цього договору.

4.52. Додатком № 1 до цього договору є реєстр боржників з одним боржником - ОСОБА_1 , сума заборгованості - 298 627,34 євро, з яких по основному боргу - 193 303,59 євро, по процентах - 105 323,75 євро. Неустойки, штрафи, пені та інші грошові вимоги, що передбачені кредитним договором № KF50954 від 21.07.2008, з усіма додатками, додатковими угодами, доповненнями до нього та законодавством України, передаються новому кредитору Товариству з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» в повному обсязі та підлягають донарахуванню на момент пред`явлення таких вимог.

4.53. Відповідно до п. 1.6 договору новий кредитор після переходу до нього права вимоги стає кредитором за договорами та одержує право вимагати від боржників, належного виконання всіх без виключення зобов`язань, які існували та існують на момент укладення цього договору.

4.54. Права вимоги за кредитним договором вважаються відступленими з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі прав та документів до цього договору. Момент оплати ціни, вказаної в п. 4.1 даного договору, не впливає на набуття новим кредитором права вимоги, що відступається за даним договором (п. 3.1 договору).

4.55. Водночас заявник долучив копію платіжної інструкції від 06.04.2026 на суму 20 000,00 грн з призначенням платежу «оплата за договором про відступлення прав вимоги № KF50954 від 06.04.2026», відповідно до якої ЦИКЛ ФІНАНС ТОВ - платник і ТОВ ФК АКСІЛІУМ ФІНАНС - отримувач.

4.56. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанас» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» 06.04.2026 підписали акт прийому - передачі прав та документів права вимоги згідно з договором про відступлення прав вимоги від 06.04.2026 (додаток № 2 до договору), а саме про передачу кредитного договору від 21.07.2008, два додатки до нього і додаткову угоду від 25.03.2009.

4.57. Додатком № 3 до договору складено повідомлення про відступлення прав вимоги, адресоване боржнику ОСОБА_1 та майновому поручителю Товариству з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Агротехінвестсервіс». Зі змісту повідомлення вбачається повідомлення первісним кредитором про відступлення прав вимоги по кредитному договору та по іпотечному договору 06.04.2026, а також повідомлення нових реквізитів для сплати заборгованості.

4.58. Вказане повідомлення надіслане адресатам засобами поштового зв`язку, що підтверджується поштовими накладними і описами вкладення в цінний лист з поштовими штампами від 07.04.2026. Кореспонденції, адресованій позичальнику, присвоєно штрихкод 7902005155262, відповідно до відстеження якого на вебсайті Укрпошти кореспонденція вручена за довіреністю 13.04.2026. Трекінгу поштового відправлення за треккодом 7902005155273, присвоєному кореспонденції, адресованій іпотекодавцю, заявник не подав.

4.59. Крім цього, 06.04.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» уклало із Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором.

4.60. Відповідно до п. 1.2 цього договору право вимоги за договором іпотеки переходить в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи (але не обмежуючись):

- право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному ст. 38 ЗУ «Про іпотеку»;

- право набути у власність предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором в порядку, визначеному ст. 37 ЗУ «Про іпотеку»;

- право звернути стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку у будь-який спосіб, що не суперечить чинному законодавству України;

- право звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- право звернути стягнення на предмет іпотеки звернувшись до компетентних органів з вимогою зареєструвати за новим іпотекодержателем право власності на предмет іпотеки при наявності рішення суду будь-якої інстанції про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за первісним іпотекодержателем;

- інші права і повноваження, які належать первісному іпотекодержателю за договором іпотеки (права вимоги).

4.61. Відповідно до п. 1.4 цього договору новий іпотекодержатель одержує право замість первісного іпотекодержателя вимагати від іпотекодавця належного виконання всіх зобов`язань за договором іпотеки, оскільки новий іпотекодержатель набуває статусу іпотекодержателя за договором іпотеки та договором про задоволення вимог іпотекодержателя, що забезпечує виконання іпотекодавцем зобов`язань боржника за кредитним договором.

4.62. Відповідно до п. 3.1 договору право вимоги за цим договором вважається переданим (відступленими) в повному обсязі з моменту підписання цього договору, скріплення печатками сторін (за наявності) та його нотаріального посвідчення, а також виконання п. 2.2.3 цього договору.

4.63. Пунктом 2.2.3 цього договору визначено, що первісний іпотекодержатель зобов`язаний в день укладання цього договору надати нотаріусу заяви про внесення змін в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, реєстрацію іншого речового права та надати відповідний витяг, що підтверджує здійснення таких дій.

4.64. Договір підписаний обома сторонами, скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс», посвідчений Черник Н.С., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, зареєстрований за № 664; 06.04.2026 у державний реєстр речових прав внесено відомості про обтяження - заборона на нерухоме майно: земельна ділянка, площею 3820 кв. м, нежитлові приміщення: Е-2 частина будівлі допоміжних виробництв, площею 433,0 кв. м, 3-1 частина виробничо-складського корпусу, площею 660,9 кв. м, загальною площею 1093,9 кв. м; приміщення в будівлі допоміжних виробництв літ. Е-2, загальною площею 202,0 кв. м, іпотекодержатель - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс».

4.65. Додатком № 1 до договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором сторони оформили акт прийому - передачі документів від 06.04.2026.

5. ВИСНОВКИ СУДУ

5.1. На стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи перед судом постали такі питання:

1) можливості ініціювання відкриття провадження у справі про банкрутство майнового поручителя, відмінного від позичальника,

2) наявності спору про право у випадку існування судових спорів між сторонами, відмінними від заявника і боржника у цій справі,

3) можливості визначення розміру простроченого основного зобов`язання.

5.2. Щодо першого питання, то суд враховує таке.

5.3. Верховний Суд у постанові від 25.09.2025 у справі № 910/9121/24 зазначає, що на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження (постанова Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

5.4. Відповідно до вказаної постанови «Банк звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство майнового поручителя, який не є боржником за основним зобов`язанням та доводив, що його вимоги в розмірі 82 091 758,34 грн повністю забезпечені іпотекою нерухомого майна боржника і визначаються як всі вимоги кредитора, які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором). Відкриття провадження у справі про банкрутство щодо боржника не змінює суті заставного (іпотечного) зобов`язання, зазнає змін лише процедура задоволення вимог кредитора, які забезпечені заставою (іпотекою), з урахуванням чого норми КУзПБ (Закону про банкрутство, який діяв на момент порушення провадження у цій справі про банкрутство) щодо забезпечених кредиторів слід застосовувати з огляду на відповідні суміжні норми законодавства про заставу (іпотеку)».

5.5. Верховний Суд також визнав помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що «до моменту направлення Банком ТОВ «Петрус-Інвестбуд» письмової вимоги із попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки та зазначенням обраного кредитором способу звернення стягнення, зобов`язання боржника є такими, строк виконання яких не настав. Такий висновок суду апеляційної інстанції не відповідає правовій природі іпотеки як акцесорного, додаткового до основного зобов`язання, оскільки настання строку виконання такого зобов`язання пов`язане із настанням строку виконання основного, у даному випадку - кредитного, зобов`язання позичальників».

5.6. Верховний Суд зробив також суттєві висновки, а саме про те, що звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання; що Кодекс України з процедур банкрутства не зобов`язує ініціюючих кредиторів (в тому числі іпотекодержателя), окрім податкових органів, подавати разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство докази вчинення ними досудових чи позасудових заходів щодо стягнення заборгованості.

5.7. У постанові від 16.08.2023 у справі № 910/23952/15 Верховний Суд вказав, що правове значення має розмір підтверджених документально зобов`язань боржника за основним зобов`язанням та вартість фактичної реалізації предмета забезпечення, яка на стадії затвердження реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання ще невідома. У випадку реалізації предмета іпотеки з дотриманням вимог чинного на момент реалізації законодавства іпотека та майнова порука припиняються у повному обсязі, оскільки їх мета вважатиметься досягнутою.

5.8. Розмір зобов`язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов`язань боржника (позичальника), які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору, що, в свою чергу, зумовлює висновок про те, що розмір пред`явлених кредиторських вимог до боржника - іпотекодавця не може бути більшим за розмір кредиторських вимог, пред`явлених до боржника за основним зобов`язанням.

5.9. Так, сторони повідомили суду про існування у 2014 році господарського спору про звернення стягнення на майно іпотекодавця, за результатами вирішення якого 30.09.2014 у справі № 914/2688/14 задоволено позовні вимоги банку і ухвалено звернути стягнення на нерухоме майно, разом з усіма його приналежностями, що є предметом іпотеки та належить товариству з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Агротехінвестсервіс» на праві власності, а саме:

А) Нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, а саме:

a. частина будівлі допоміжних виробництв, позначеної у технічній документації, що є невід`ємною частиною правовстановлюючих документів за планом земельної ділянки літерою «Е-2» - приміщення від 1 до 4, загальною площею 433,0 кв.м;

b. частина виробничо-складського корпусу, позначеного у технічній документації літерою «З-1» - приміщення від 2 до 5, загальною площею 660,9 кв. м, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Агротехінвестсервіс» на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 18.04.2003 р. за реєстровим №1612;

Б) нежитлові приміщення в будівлі допоміжних виробництв, позначений у технічній документації, що є невід`ємною частиною правовстановлюючих документів за планом земельної ділянки літерою «Е-2» від 8 до 15, загальною площею202,0 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Агротехінвестсервіс» на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.08.2007,

В) земельну ділянку загальною площею 0,3820 га, що знаходиться за адресою: с. Муроване, територія Сороки-Львівської сільської ради, Пустомитівського р-ну Львівської обл., цільове призначення обслуговування виробничих приміщень, кадастровий № 4623686900:03:000:0004, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Агротехінвестсервіс» на праві власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 087126, виданого 12.08.2004,

шляхом продажу зазначеного майна Публічним акціонерним товариством «ВіЕс Банк» від свого імені будь-якій особі покупцю згідно договору купівлі-продажу за ціною, визначеною експертом-оцінювачем на день проведення продажу, але не менше 2 505,500,00 грн;

для цього забезпечити Публічному акціонерному товариству «ВіЕс Банк» всі повноваження продавця, які необхідні для такого продажу предмета іпотеки, а кошти, одержані від реалізації скерувати для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» за кредитним договором № KF50954 від 21.07.2008 в розмірі 206 976,70 EUR, що по курсу НБУ станом на 25.06.2014 становить 3 346 492,22 грн;

передати Публічному акціонерному товариству «ВіЕс Банк» зазначені в п. 2 резолютивної частини рішення об`єкти нерухомості на час їхньої реалізації в управління.

5.10. Боржник стверджує про відсутність у заявника права на звернення до суду, оскільки кредитор як іпотекодержатель уже реалізував своє право на судовий захист у справі № 914/2688/14 і не виконував рішення про звернення стягнення на майно в примусовому порядку. Суд не визнає такі заперечення обґрунтованими. Так, як стверджують представники сторін, вказане рішення суду не виконане. Водночас доказів припинення іпотеки та реалізації предмета іпотеки, включаючи виконання рішення суду про звернення стягнення на майно, також немає.

5.11. Крім цього, вимоги у цій справі заявлені не на підставі встановленого рішенням суду і невиконаного боржником зобов`язання, розмір грошових вимог не тотожний тому, в погашення якого зверталось стягнення у справі № 914/2688/14. Невиконання рішення суду в примусовому порядку і пропущення строку на пред`явлення виконання наказу до виконання свідчить про припинення можливості виконати конкретне рішення суду у примусовому порядку, але не свідчить про припинення самого зобов`язання.

5.12. Відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку» визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

5.13. Враховуючи зазначене та висновки Верховного суду у описаній постанові, суд зазначає, що іпотека боржника у цій справі зберігає чинність і іпотекодержатель має право вибору задоволення своїх вимог, включно зі зверненням до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство майнового поручителя - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехінвестсервіс».

5.14. Щодо другого питання, то суд зазначає таке.

5.15. Згідно з ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії.

5.16. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, справа № 911/2042/20, постанова від 16.02.2021, акцентує на тому, що завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю «грошового зобов`язання» боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

5.17. Верховний Суд у згаданій справі зауважив, що правова категорія «спору про право», яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена, як в процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дозволяють зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у складі вимог кредитора, а відтак відсутності можливості, на цій стадії судового провадження, встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника.

5.18. Верховний Суд у постанові від 26.03.2026 у справі № 925/843/25 сформулював підхід, відповідно до якого для висновку про наявність спору про право має бути встановлена реальна, об`єктивна та існуюча на момент подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство суперечність між сторонами щодо підстав, предмета або розміру грошового зобов`язання, а не формальне ініціювання позову боржником після звернення кредитора із заявою про банкрутство.

5.19. Згідно з правовою позицією у цій справі для встановлення наявності «спору про право» у розумінні абз. 1 ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства підлягає з`ясуванню не лише час звернення боржника з позовом, а насамперед наявність реальної матеріально-правової суперечності щодо підстав, змісту або обсягу грошового зобов`язання. Подання боржником позову після звернення кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство саме по собі не виключає необхідності оцінки змісту такого спору, однак і не є самодостатньою підставою для висновку про наявність «спору про право», якщо вимоги ініціюючого кредитора підтверджені належними доказами, зокрема судовим рішенням, що набрало законної сили. Водночас заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (висновок Верховного Суду у постановах від 02.02.2021 у справі № 922/2503/20; від 20.12.2021 у справі № 911/3185/20; від 29.08.2024 у справі № 910/2423/23; від 04.02.2025 у справі № 910/7481/24 та від 11.02.2025 у справі № 921/409/24).

5.20. Суд зазначає про відсутність заперечень боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора.

5.21. Крім цього, суттєвими є висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.01.2023 у справі № 926/2770-б/22, відповідно до яких відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

5.22. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, зокрема, викладеній у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, на яку посилається Боржник у касаційній скарзі.

5.23. Поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

5.24. Якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство.

5.25. Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.

5.26. Відповідно до відзиву боржник стверджує про існування спору про право між боржником і кредитором щодо розміру та наявності боргу, що підтверджується справами Жовківського районного суду Львівської області № 444/1544/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № KF50954 від 21.07.2008, та № 450/968/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Арбо Фінанс», ТОВ «Фінстрим», за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета пору на стороні позивача: Національного банку України, ТОВ «Корпорація-Агротехінвестсервіс» про визнання договорів про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечних договорами недійсними.

5.27. Аналізуючи вказані спори, суд керується матеріалами справи та відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, і зазначає таке.

5.28. Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 10.11.2017 у справі № 444/1544/14-ц позов банку задоволено частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» заборгованість за кредитним договором № KF50954 від 21.07.2008 в розмірі 355 112,04 євро, що еквівалентно 10 968 566,82 грн по курсу Національного банку України на день ухвалення рішення суду по справі, з яких 193 303,59 євро, що еквівалентно 5 970 688, 41 грн по курсу Національного банку України, основного боргу; 57 126,58 євро, що еквівалентно 1 764 504, 27 грн по курсу Національного банку України, процентів; 104 681,87 євро, що еквівалентно 3 233 374,14 грн по курсу Національного банку України на день ухвалення рішення суду, пені.

5.29. Вказане рішення не набрало законної сили, оскільки 26.02.2020 Касаційний цивільний суд задовольнив частково касаційну скаргу: постанову апеляційного суду Львівської області від 10.05.2018 в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Таскомбанк», до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про стягнення заборгованості по тілу кредиту, процентах скасувати, направити справу у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції; рішення Жовківського районного суду Львівської області від 10.11.2017 та постанову апеляційного суду Львівської області від 10.05.2018 в частині позовної вимоги Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про стягнення пені скасувати, ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

5.30. Під час нового розгляду на стадії апеляційного перегляду 24.03.2021 провадження зупинено до набрання законної сили рішенням суду в цивільній справі № 450/968/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Арбо Фінанс», ТОВ «Фінстрим», за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета пору на стороні позивача: Національного банку України, ТОВ «Корпорація-Агротехінвестсервіс» про визнання договорів про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечних договорами недійсними.

5.31. Справа № 450/968/21 також зупинена (04.08.2023) до набрання законної сили рішенням суду в цивільній справі № 450/1835/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк «Український капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінстрим», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національний банк України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація-Агротехінвестсервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбо Фінанс» про визнання договорів від 17.04.2020 про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами недійсними.

5.32. Розгляд справи № 450/1835/23 завершено, адже Львівський апеляційний суд 04.11.2025 постановив залишити без змін рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 05.02.2025 (оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено). Проте, справа № 450/968/21 залишається на стадії зупиненого провадження.

5.33. Щодо наданої суду ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 19.07.2019 у справі № 444/1544/14, якою суд задовольнив заяву і замінив стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» на правонаступника Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» - Акціонерне товариство «Таскомбанк» у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 з примусового виконання рішення Жовківського районного суду Львівської області від 10.11.2017, то таке судове рішення не створює жодних наслідків і преюдиційних обставин, адже 16.09.2019 відкрито апеляційне провадження по оскарженню цієї ухвали і 11.08.2020 її визнано не чинною.

5.34. Суд зауважує, що для висновку про наявність спору про право має бути встановлена реальна, об`єктивна та існуюча на момент подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство суперечність між сторонами щодо підстав, предмета або розміру грошового зобов`язання. Однак, зі встановлених обставин немає підстав стверджувати про наявність спору про право між кредитором і боржником. Вказані судові процеси не підтверджують оскарження боржником жодної підстави заявлених вимог: ні кредитного договору, ні договору іпотеки, ні договору про відступлення права вимоги від 06.04.2026, на підставі якого заявнику відступлено право вимоги по кредитному договору і по договору іпотеки.

5.35. Твердження боржника про те, що розмір заборгованості по тілу кредиту не є встановленим, зокрема у справі 444/1544/14-ц, не мають переваги перед доказами, поданими кредитором на підтвердження пред`явлених вимог. Боржник не стверджує та не повідомляє про інший розмір заборгованості по кредитному зобов`язанню, зокрема у зв`язку з частковими повернення кредитних коштів, що могло б змінити розмір основного боргу в бік зменшення.

5.36. Суд звертає увагу, що кредитор і боржник у справі, що розглядається, не є сторонами справи про стягнення боргу з позичальника, як і справи про оскарження договорів відступлення права вимоги від 17.04.2020.

5.37. Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3 рішення суду, яким вирішено спір між кредитором та боржником та/або поручителем щодо стягнення заборгованості, яким визначено розмір такої заборгованості, не має преюдиційного характеру для заставодавця (іпотекодавця, майнового поручителя) за основним кредитним зобов`язанням і за загальним правилом не може бути оскаржено в апеляційному порядку такою особою у разі її не залучення до участі у справі. Особа, що не брала участі у справі, у якій встановлені певні обставини щодо неї, які вона не визнає, вправі спростувати ці обставини у загальному порядку. Тобто таке рішення не буде мати преюдиційного значення для особи, яка не брала участі у справі.

5.38. Крім цього, боржник, стверджуючи про існування справи про оскарження договорів відступлення права вимоги від 17.04.2020, не подає доказів оспорювання саме ним підстави набуття права вимоги саме кредитором у цій справі, на підставі іншого договору - від 06.04.2026.

5.39. Описані судові справи не створюють перешкод для встановлення дійсного стану суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника на стадії розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство іпотекодавця.

5.40. Верховний Суд у постанові від 02.02.2022 у справі № 910/4918/21 виснував, що про наявність спору про право у розумінні положень частини 6 статті 39 КУзПБ свідчать заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом розгляду якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги ініціюючого кредитора, та який подано боржником до подання ініціюючим кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Однак, як встановлено вище, наявності таких судових справ боржник не підтвердив.

5.41. Суд не може формально підходити до визначення наявності «спору про право», який зводиться лише до заперечень боржником існування тих чи інших правовідносин. У кожному конкретному випадку судом досліджуються заперечення боржника, зокрема, чи ґрунтуються вони на обставинах справи та підтверджуються відповідними доказами. Наявність спору про право має підтверджуватися належними доказами, а не базуватися виключно на припущеннях боржника.

5.42. Суд також не залишає поза увагою те, що упродовж значного часу - дванадцяти років (з 2014 року - з часу вимоги про дострокове повернення кредиту) основне зобов`язання не виконане ні позичальником, ні майновим поручителем. Суд вважає, що ініційовані позичальником зупинення судових проваджень, пов`язаних з цими кредитними правовідносинами, зумовили довготривалість таких судових процесів, однак не мають бути причиною тривалого невиконання зобов`язань боржником, а за умови відсутності спору про право - не можуть бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство майнового поручителя.

5.43. Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що реальної матеріально-правової суперечності щодо підстав, змісту або обсягу грошового зобов`язання не доведено.

5.44. Про інші судові процеси, які б підтверджували існування спору про право між Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Агротехінвестсервіс», суду не відомо.

5.45. Щодо третього питання, то суд зазначає таке.

5.46. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, справа № 911/2042/20, постанова від 16.02.2021, зазначає, що зважаючи на обмеження строку проведення підготовчого засідання та стандартів доказування, які суд може використати на цій стадії процесу, подані кредитором до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство докази на підтвердження обґрунтованості вимог до боржника мають переконливо свідчити про відсутність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора та про наявність порушеного (невиконаного) господарсько-правового зобов`язання.

5.47. Відповідно до частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України до основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін та диспозитивність, які при здійсненні провадження у справі про банкрутство проявляються у наданні учасниками справи відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника, а також інших кредиторів проти них.

5.48. Згідно з частиною першою та другою статті 36 Кодексу України з процедур банкрутства боржник до дати проведення підготовчого засідання надає до господарського суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі. Крім відомостей, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, у відзиві боржника, зокрема зазначаються заперечення щодо вимог заявника (заявників) та докази необґрунтованості вимог заявника (за наявності).

5.49. З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі.

5.50. Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань (постанова Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).

5.51. Для визнання заявлених вимог суду необхідно переконатися у наявності в заявника права вимоги до боржника на визначену ним суму.

5.52. Так, кредитний договір укладено позичальником з Відкритим акціонерним товариством «Електрон Банк» (код 09806443). Відповідно до відомостей з вебсайту Національного Банку України, долучених до заяви кредитора, перелік усіх назв, які мав банк, такі: АК «Електронбанк» (з 10.10.1991), «Електрон Банк» (з 30.09.1993), ВАТ «Електрон банк» (з 04.10.2001), ВАТ «Фольксбанк» (з 20.08.2008), Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» (з 07.09.2009), Публічного акціонерного товариства «ВіЕсБанк» (з 14.11.2013).

5.53. Внаслідок неодноразового відступлення прав вимоги, що встановлено вище в п. п. 4.24 - 4.65 цього рішення, з 06.04.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» став новим кредитором по кредитному договору і договору іпотеки від 21.07.2008. Доказів оскарження боржником вказаного договору не подано, обґрунтованих заперечень стосовно набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» прав нового кредитора на підставі договору від 06.04.2026 боржник не висловив.

5.54. Щодо оскарження одного з договорів, укладених попередніми кредиторами 17.04.2020, то як зазначав суд вище, така обставина не свідчить про спір про право між сторонами цієї справи, кредитор і боржник не є сторонами спору у справі № 450/968/21, і крім цього, існує презумпція правомірності правочину.

5.55. Так, суд враховує, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України). Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (висновки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

5.56. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді, коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.07.2021 в справі № 759/24061/19 ).

5.57. У Цивільному кодексі України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного (постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2024 у справі № 567/3/22, позиція якої застосована Верховним Судом у постанові від 01.04.2026 у справі № 134/1922/24).

5.58. Встановленими і такими, що не заперечуються сторонами, є обставини отримання позичальником 300 000 євро кредиту на підставі договору від 21.07.2008, допущення прострочення повернення кредиту, внаслідок чого 12.02.2014 позичальнику та іпотекодавцю надіслано повідомлення з вимогою достроково повністю повернути кредит в сумі основного боргу - 189 978,00 євро, простроченого боргу - 3 325,59 євро, простроченої заборгованості по процентах - 3 640,68 євро, упродовж 30 календарних днів з дати одержання цього повідомлення, але в будь-якому випадку не пізніше 45 календарних днів з дня направлення банком цього повідомлення.

5.59. Тобто на час реалізації банком свого права вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту, банк уже визначив загальну суму тіла кредиту у розмірі 193 303,59 євро, яка складалась із простроченої заборгованості - 3 325,59 євро та поточної - 189 978,00 євро.

5.60. Суд зауважує, що саме така сума основного боргу була заявлена банком до стягнення з позичальника у справі № 444/1544/14-ц і була предметом відступлення по договору кредиту, починаючи з 17.04.2020 року. Також суд звертає увагу, що така сума з 2014 року могла змінитися тільки у бік зменшення і у зв`язку з поверненням кредитних коштів позичальником, однак доказів здійснення платежів у погашення суми тіла кредиту ні боржник, ні інші учасники справи суду не подали і про такі факти не стверджують.

5.61. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

5.62. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи (позиція Верховного Суду, висловлена у постанові від 30.11.2021 у справі № 910/21182/15).

5.63. Верховний Суд у згаданій справі виходить з того, що обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

5.64. Стаття 79 Господарського процесуального кодексу України визначає такий стандарт доказування як «вірогідність доказів». Такий стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач і відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

5.65. Враховуючи зазначене та відсутність доказів сплати основного боргу з часу надіслання вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту, суд доходить висновку про незмінність боргу по тілу кредиту і відсутність доказів існування заборгованості по тілу кредиту в іншому розмірі, ніж 193 303,59 євро.

5.66. Заявник заявляє грошові вимоги у вказаному розмірі та одночасно визначає їх в гривневому еквіваленті станом на 20.05.2026 (відповідно до відомостей з вебсайту Національного Банку України - 51,2970), що становить 9 915 894,26 грн.

5.67. Відповідно до ст. ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

5.68. Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне зазначати в резолютивній частині судового рішення обґрунтовані грошові вимоги у порядку, визначеному Законом, тобто в національні валюті.

5.69. Щодо заявленого до визнання розміру процентів за користування кредитом у сумі 105 323, 75 євро, що за курсом НБУ еквівалентно 5 402 792,40 грн, що нараховані станом на 17.04.2020 року за кредитним договором № KF50954 від 21.07.2008 з усіма додатками, додатковими угодами та доповненнями до нього, то суд зазначає таке.

5.70. У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

5.71. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 зазначила, що відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

5.72. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

5.73. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

5.74. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зазначила, що «твердження скаржників про те, що проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржниками правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України».

5.75. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 (справа № 444/9519/12) також акцентує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

5.76. Із зазначеного суд доходить висновку про усталену судову практику щодо припинення права нараховувати проценти за користування кредитом поза межами строку кредитування.

5.77. Враховуючи зміст вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту та визначені в ній строки, зокрема максимальний строк - 45 календарних днів з дня її надіслання (20.02.2014), суд зазначає, що крайнім днем кредитування було 06.04.2014. Відповідно, проценти за користування кредитом можуть нараховуватись включно до цієї дати, адже з 07.04.2014 сума 193 303,59 євро вважається простроченою і користування нею вважається неправомірним, поза строком кредитування.

5.78. Суд зауважує, що заявник не надав детального розрахунку 105 323,75 євро заборгованості по процентах. Тому із наданих кредитором доказів у суду відсутня можливість перевірити розрахунок таких процентів до 06.04.20214, тобто до закінчення строку кредитування.

5.79. Тому розраховані станом на 17.04.2020 проценти за користування кредитом в сумі 105 323,75 євро не є за своєю правовою природою процентами за користування кредитом. А тому заявлена до визнання сума не підтверджена і визнанню не підлягає.

5.80. Кредитор включає до вимог також 78 796,33 євро процентів за ставкою 22 % річних, нарахованих на прострочену суму основного боргу (193 303,59 євро), і 42 933,11 євро процентів за ставкою 22 % річних, нарахованих на прострочену суму процентів (105 323,75 євро). В обґрунтування таких нарахувань кредитор покликається на ст. 625 Цивільного кодексу України про право нараховувати 3 % річних на прострочену суму і на п. 1.3 кредитного договору.

5.81. Враховуючи описані вище висновки Верховного Суду щодо необхідності розмежування правомірного та неправомірного користування грошовими коштами, враховуючи встановлену обставину настання прострочення основної суми кредиту 07.04.2014, суд доходить висновку про наявність у кредитора права на нарахування 3 % річних на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України у обраний ним період: 18.04.2020 - 23.02.2022. Водночас суд погоджується із доводами боржника і не вважає обґрунтованою позицію заявника про те, що розмір цих відсотків збільшено п. 1.3 кредитного договору.

5.82. Так, у п. 1.3 кредитного договору, який розміщений в розділі 1 «Предмет договору», а не в розділі про відповідальність сторін, визначено, що процент за користування кредитом встановлюється в розмірі 12 % річних («базова ставка»). У випадку виникнення простроченої заборгованості за кредитом та/або недотримання позичальником вимог щодо страхування майна на умовах та у порядку, визначених у п. 5.2.1 цього договору, процент за користування кредитом збільшується на 10 % річних від базової ставки.

5.83. Зі змісту такої умови договору вбачається, що сторони погодили збільшений розмір процентів за користування кредитом, а не процентів як заходу цивільно-правової відповідальності, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Тому застосування збільшеної процентної ставки у розмірі 22 % річних на підставі вказаного пункту договору допускається в межах строку кредитування. Натомість умови про збільшення процентної ставки за неправомірне користування кредитними коштами з 3 % річних до 22 у договорі немає.

5.84. Враховуючи зазначене і перерахувавши за період 18.04.2020 - 23.02.2022 три відсотки річних на прострочену суму основного боргу - 193 303,59 євро, встановлено, що така сума становить 33 093,02 євро, що в еквіваленті до національної валюти на 20.05.2026 становить 1 697 572,65 грн.

5.85. Нараховувати 3 % річних на прострочену, на думку кредитора, суму процентів у розмірі 105 323,75 євро, кредитор не має права, адже як встановлено вище, сума 105 323,75 євро не підтверджена.

5.86. Інша складова заявлених до визнання вимог - це пеня за період 03.04.2019 - 03.07.2020 у розмірі 3 448 857,73 грн за несвоєчасне повернення суми кредиту відповідно до п. 6.2 кредитного договору і 1 879 150,97 грн за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом відповідно до п. 6.2 кредитного договору.

5.87. Суд зауважує, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України). Тобто пеня є неустойкою та одним із видів забезпечення виконання зобов`язань виду. А відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

5.88. Відповідно до п. 6.2 договору за несвоєчасне повернення кредиту та/або процентів позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, обрахованої від простроченої заборгованості, за кожен день прострочення, але не менше, ніж 3 гривні в день за кожен день прострочення.

5.89. Тобто пеня є договірною санкцією за порушення порядку повернення кредитних кощтів. Як і проценти, пеня є договірною величиною, а тому після закінчення строку дії кредитного договору пеня не нараховується. Такий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі № 175/4753/15-ц. Верховний Суд, переглянувши судові рішення, виснував, що «вимоги банку про стягнення процентів та пені після жовтня 2009 року (закінчення строку кредитування) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства»; «кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та пені». Такі правові висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 28.03.2018 у справі № 14-10цс18.

5.90. Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі № 463/14194/21 також застсосоввував висновки про те, що у кредитодавця/позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти та пеню після закінчення строку його дії, чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

5.91. Підсумовуючи дослідження обґрунтованості вимог кредитора, суд зазначає, що такими є вимоги про визнання грошових вимог в сумі 193 303,59 євро, що за курсом Національного Банку України еквівалентно 9 915 894,26 грн, основного боргу (тіла кредиту) і в сумі 33 093,02 євро, що за курсом Національного Банку України еквівалентно 1 697 572,65 грн, трьох процентів річних за період 18.04.2020 - 23.02.2022 на суму боргу 193 303,59 євро.

5.92. Решту вимог на суму 15 277 583,49 грн (26 891 050,40 грн - 11 613 792,40 грн) суд не визнає обґрунтованими та підтвердженими. Водночас така обставина не є достатньою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Агротехінвестсервіс», чіткий перелік яких визначений ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

5.93. Щодо судових витрат, суд зазначає таке.

5.94. Відповідно до пп. 1 п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство сплаті підлягає судовий збір у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

5.95. Крім цього, 3 ст. 4 вказаного закону встановлює, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

5.96. З урахуванням зазначеного, кредитор мав сплатити 26 624,00 грн.

5.97. За результатом розгляду вимог кредитора і відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, який підлягає визнанню, становить 43,19 % від розміру заявлених вимог, тобто 11 498,91 грн.

5.98. Суд також зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (замовник згідно з договором) та арбітражним керуючим Зубачиком Віталієм Романовичем (виконавець згідно з договором) укладено договір № 1 від 06.05.2026 про надання послуг арбітражного керуючого.

5.99. У розділі 6 договору про надання послуг арбітражного керуючого сторони визначили, що вартість послуг виконавця становить суму еквівалентну трьом мінімальним зарплатам за кожен місяць здійснення ним його повноважень. Розрахунок проводиться в безготівковій формі протягом 30 - ти банківських днів з моменту виставлення рахунку та підписання акта наданих послуг.

5.100. Однак, доказів здійснення авансування винагороди не подано.

5.101. Відповідно до ч. 8 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про: відкриття провадження у справі про банкрутство; визнання вимог кредитора та їх розмір; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном; призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати; вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати одного місяця та 20 днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

5.102. Вимоги вказувати про визнання кредитора забезпеченим кредитором вимог не передбачено.

5.103. Відповідно до абз. 1 ч. 15 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство не пізніше трьох днів з дня її постановлення надсилається боржнику, кредитору (кредиторам) та іншим особам, які беруть участь або мають взяти участь у цій справі (власнику майна, органу, уповноваженому управляти майном боржника, тощо), до контролюючого органу, визначеного Податковим кодексом України, місцевого загального суду, органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.

Керуючись ст. ст. 2, 8, 28, 30, 39, 41, 44, п. п. 16, 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 3, 12, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Агротехінвестсервіс» (80383, Львівська обл., Жовківський р-н, село Малехів, вулиця Нова, будинок 28, ідентифікаційний код 22348494).

2. Визнати вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (ідентифікаційний код юридичної особи 43453613, 04112,м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Агротехінвестсервіс» (ідентифікаційний код юридичної особи22348494, 80383, Львівська обл., Жовківський р-н, село Малехів, вулиця Нова, будинок 28) у загальному розмірі 11 624 965,82 грн, з яких:

1) 11 498,91 грн - судовий збір,

2) 9 915 894,26 грн - заборгованість (тіло/сума кредиту) за кредитним договором № KF50954 від 21.07.2008 з усіма додатками, додатковими угодами та доповненнями до нього,

3) 1 697 572,65 грн - 3 % річних за прострочення суми основного боргу.

3. Відхилити решту вимог у загальному розмірі 15 277 583,49 грн.

4. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Агротехінвестсервіс» (80383, Львівська обл., Жовківський р-н, село Малехів, вулиця Нова, будинок 28, ідентифікаційний код 22348494).

5. Ввести процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Агротехінвестсервіс» (80383, Львівська обл., Жовківський р-н, село Малехів, вулиця Нова, будинок 28, ідентифікаційний код 22348494).

6. Розпорядником майна боржника призначити арбітражного керуючого Зубачика Віталія Романовича (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 312, видане 28.02.2013р. Міністерством юстиції України, адреса: 79020, м. Львів, вул. Варшавська, 112, засоби зв`язку: НОМЕР_2 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

7. Оприлюднити на офіційному вебпорталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Агротехінвестсервіс» (80383, Львівська обл., Жовківський р-н, село Малехів, вулиця Нова, будинок 28, ідентифікаційний код 22348494).

8. Розпоряднику майна до 19.08.2026:

- надати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи та реєстраційного номера облікової картки платника податків, суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

- повідомити усіх виявлених кредиторів про час та місце проведення попереднього засідання суду, докази повідомлення надати суду;

- впродовж двох місяців організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість;

- надати суду відомості про майно боржника, а також про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків;

- надати суду витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна по боржнику, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо боржника;

- надати суду документально підтверджений висновок про фінансове становище боржника, а також про можливість проведення санації боржника;

- надати суду висновок щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності;

- надати суду документально підтверджений звіт про проведену роботу.

9. Попереднє засідання суду призначити на 26.08.26 р. о 11:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою м. Львів, вул. Личаківська, 128, 2-й поверх.

10. Копію ухвали надіслати ініціюючому кредитору, боржнику, розпоряднику майна, державному органу з питань банкрутства, державному реєстратору, місцевому загальному суду, органу державної податкової служби та органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені Кодексом України з процедур банкрутства та Господарським процесуальним кодексом України.

Повна ухвала складена 13.07.2026.

Суддя Матвіїв Р.І.