Ухвала суду № 138141765, 13.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" липня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1899/26

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши

клопотанняТовариства з обмеженою відповідальністю «Собі» від 09.07.2026 (вх. № суду 6244 від 09.07.2026)проскасування заходів забезпечення позовуу справіГосподарського суду Київської області № 911/1899/26за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу, Державної служби геології та надр України, Зазимської сільської ради Броварського району Київської області доТовариства з обмеженою відповідальністю «Собі»простягнення 16592834,44 грн.встановив:

До Господарського суду Київської області надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СОБІ» від 09.07.2026 (вх. № суду 6244 від 09.07.2026) про скасування заходів забезпечення позову у справі Господарського суду Київської області № 911/1899/26 за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу, Державної служби геології та надр України, Зазимської сільської ради Броварського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Собі» про стягнення 16592834,44 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами.

Подане клопотання не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно положень ч. 1 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Стаття 170 Господарського процесуального кодексу України визначає загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Частиною 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Згідно з приписами ст. 131-2, пп. 11 п. 16-1 «Перехідні положення» Конституції України з 01.01.2019 виключно адвокат або прокурор здійснює представництво іншої особи у судах першої інстанції (за винятком випадків представництва у малозначних справах).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.06.2026 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СОБІ» підписано представником заявника Заверюхою К.О.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Оскільки справа не є малозначною, розгляд справи здійснювався судом в порядку загального позовного провадження, то представництво ТОВ «СОБІ» у цій справі може здійснювати: адвокат як представник юридичної особи; керівник, член виконавчого органу або інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва.

Велика Палата Верховного Суду в своїй ухвалі від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18) зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

У постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20, зазначивши таке: «Здійснюючи тлумачення частини третьої статті 56 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду, доходить висновку, що її формулювання дозволяє виснувати про те, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України (статут, положення, трудовий договір (контракт)).

Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є). Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Єдиному державному реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Собі» подане до Господарського суду Київської області з порушенням зазначених вимог, оскільки до матеріалів клопотання не додано доказів, які підтверджують, що Заверюха К.О., який підписав клопотання від імені ТОВ «Собі» має право діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва у розумінні ч. 3 ст. 56 ГПК України відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Відомості, що Заверюха К.О. має право вчиняти дії від імені ТОВ «Собі» на засадах самопредставництва не внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Також до матеріалів клопотання не додано доказів наявності у Заверюхи К.О. статусу адвоката та в разі наявності статусу адвоката в останнього доказів які б підтверджували його повноваження як адвоката (договір, ордер, довіреність) діяти від імені заявника, зокрема, підписувати та подавати до Господарського суду Київської області відповідне клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене, заявником порушено вимоги ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Таким чином, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Собі» від 09.07.2026 (вх. № суду 6244 від 09.07.2026) про скасування заходів забезпечення позову на підставі. 4 ст. 170 ГПК України підлягає поверненню заявнику без розгляду, як таке, що подане без додержання вимог ч. 1 ст. 170 ГПК України.

Керуючись ч. 1, 4 ст. 170, ст. 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Собі» від 09.07.2026 (вх. № суду 6244 від 09.07.2026) про скасування заходів забезпечення позову у справі Господарського суду Київської області № 911/1899/26 повернути заявнику без розгляду.

Дана ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Суддя Ю.В. Подоляк