Ухвала суду № 138141573, 13.07.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4152/26

Номер провадження 2/711/2579/26

УХВАЛА

13 липня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Придніпровського районного суду м Черкаси перебуває цивільна справа, провадження у якій відкрито на підставі позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Судове засідання у справі №711/4152/26 призначено о 09 год 30 хв 13 липня 2026 року.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, однак про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як безпосередньо позивача, так і його представника за довіреністю Сахарової О.І. в підсистемі «Електронний суд», що були отримані цими учасниками справи 23.05.2026 (а.с.163 зворот, 164 зворот). Водночас, представник позивача Сахарова О.І., у п.4 прохальної частини позовної заяви, виявила волю на розгляд справи у відсутність представника позивача, а також не заперечувала проти ухвалення заочного рішення (а.с.7 зворот).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 13 липня 2026 року о 09 год 30 хв не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без його участі до суду не подав.

З матеріалів цивільної справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання з огляду на таке.

Як встановлено судом відповідач ОСОБА_1 має зареєстрований кабінет у підсистемі «Електронний суд» у зв`язку з чим судова повістка про виклик направлялася судом в електронній формі саме до електронного кабінету відповідача ОСОБА_1 та отримана ним 23 травня 2026 року о 05 год 44 хв 37 сек (а.с.165 зворот).

Пунктом 2 ч.8 ст.128 ЦПК України встановлено, що днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

З огляду на те, що саме 23 травня 2026 року відповідач ОСОБА_1 отримав судову повістку про виклик до суду в електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд», тому суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача ОСОБА_1 про дату (13 липня 2026 року), час (09 год 30 хв) і місце (м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 3-й поверх) судового засідання.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про день, час та місце проведення розгляду справи.

Частиною 1 ст.223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки позивач, представник позивача та відповідач, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце проведення судового засідання, у судове засідання не з`явилися, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання до суду не подали, не повідомили про причини не прибуття, тому суд, керуючись ч.1 ст.223 ЦПК України, вирішив проводити розгляд справи №711/4152/26 без участі сторін та їх представників.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на неявку у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

До початку розгляду справи по суті, представником відповідача адвокатом Каленським О.І. через підсистему «Електронний суд» було подане клопотання про повернення без розгляду позовної заяви (вхідний №21702/26, а.с.133-136).

Обгрунтовуючи означене клопотання, представник відповідача зазначає про те, що подана позовна заява представником ТОВ «ФК «Ейс» не є такою, що створена із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, а також не надіслана засобами відповідної підсистеми ЄСІТС, як це встановлено пунктом 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 (абз.2-3 стр.3 клопотання, а.с.135). Така заява прикріплена як додаток (у форматі PDF), і тому накладення представником позивача електронного цифрового підпису на копію позовної заяви не свідчить про дотримання вимог щодо її підписання, а лише засвідчує справжність електронної копії документа. Оскільки позивачем позовна заява подана не у спосіб, передбачений законодавством, тому означену заяву по суті спору не можна вважати підписаною у встановленому порядку, а відповідно така заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.

Також представник відповідача звертає увагу суду на висновки щодо застосування п. 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, що викладені в ухвалах Верховного Суду від 11 листопада 2024 року у справі № 201/3322/24, від 22 жовтня 2024 року у справі № 320/11462/21, від 16 жовтня 2024 року у справі №320/11462/21, від 09 жовтня 2024 року у справі № 380/29104/23, від 27 вересня 2024 року у справі № 320/11462/21, від 12 липня 2024 року у справах № 160/17336/23, №420/10945/22, № 360/1086/23, № 420/1691/24 та № 520/24528/23, а також в ухвалі Верховного Суду від 27 червня 2024 року у справі № 4823/1488/20.

20 травня 2026 року представник позивача за довіреністю Сахарова О.І. подала до суду заперечення на клопотання представника відповідача, в мотивувальній частині яких акцентує увагу суду на тому, що питання відповідності позовної заяви вимогам ст. 175-177 ЦПК України вирішується судом на стадії відкриття провадження. Постановивши ухвалу про відкриття провадження у справі № 711/4152/26, суд вже надав правову оцінку формі та змісту заяви, визнавши їх належними. Також звертає увагу суду на те, що хоч Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС передбачає створення документів у вбудованому редакторі, проте завантаження підписаного КЕП файлу PDF не спростовує головного волевиявлення позивача на звернення до суду. У цьому контексті звертає увагу суду на те, що накладення кваліфікованого електронного підпису (КЕП) представника ТОВ «ФК «Ейс» Сахарової О.І. ідентифікує особу, яка підписала документ та гарантує цілісність даних. Водночас, вимога використовувати лише внутрішній редактор, за умови наявності КЕП на самому файлі, на переконання представника позивача, є проявом надмірного формалізму.

Підсумовуючи викладене, представник позивача просить суд врахувати при розгляді дане заперечення на заяву про залишення позовної заяви без руху (вхідний №21780, а.с.138-139).

Суд, дослідивши клопотання про повернення без розгляду позовної заяви ТОВ «ФК «Ейс» з вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, врахувавши процесуальні позиції представників сторін, що викладені письмово, дійшов такого висновку.

Частиною 8 ст.14 ЦПК України передбачено, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису або іншого засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (частина 8 статті 43 ЦПК України).

Частинами 2,3 ст. 175 ЦПК України в редакції, чинній на день подання позовної заяви, передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частиною 1 ст. 185 ЦПК України в редакції, чинній на день подання позовної заяви, передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Частиною 4 ст. 185 ЦПК України в редакції, чинній на день подання позовної заяви, передбачено, що заява повертається у випадках, коли:

1) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

2) порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу);

3) до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви;

4) відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи;

6) позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;

7) до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення № 1845/0/15-21).

Підпунктом 5.4 пункту 5 розділу I Положення № 1845/0/15-21 передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

Пунктом 24 розділу ІІІ Положення № 1845/0/15-21 встановлено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Положеннями пунктів 26-27 розділу ІІІ Положення № 1845/0/15-21 передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Відповідно до пункту 39 розділу ІІІ Положення № 1845/0/15-21, документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними інструкціями з діловодства в судах чи в інших органах та установах у системі правосуддя.

Так, матеріали справи свідчать про те, що представник позивача, звертаючись до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд», фактично сформував позовну заяву окремим документом.

Проте суд указує, що альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».

Положеннями пунктів 2.4 та 2.5 Інструкції користувача «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом Державного підприємства «Державні інформаційні системи» від 29.12.2023 №230/ОД (далі - Інструкція), установлено, що процесуальні та інші документи, пов`язані розглядом справ у суді … можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням ЕС.

Електронні документи у ЕС створюються із застосуванням вбудованого текстового редактору шляхом заповнення форм документів, передбачених цією Інструкцією, підписуються КЕП автора (авторів) та надсилаються засобами ЄСІТС.

Положеннями пунктів 2.6-2.7 Інструкції передбачено, що до створених в ЕС документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли, тощо) з урахуванням технічних вимог щодо форм електронних документів та їх додатків, обмеження щодо їх розміру, формату та інших характеристик, встановлених в ЕС (обмеження зазначаються у інформаційних та спливаючих вікнах на відповідних сторінках та розділах ЕС).

Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованими електронними підписами Користувачів разом зі створеними в ЕС документами, до яких вони додаються.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що всі документи, що надійшли до суду через зазначений сервіс (підсистему «Електронний суд»), уважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису.

Подібний правовий висновок щодо застосування Інструкції користувача «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у взаємозв`язку з Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2025 у справі № 240/24566/22.

У зв`язку з цим, суд звертає увагу на те, що позовна заява представником позивача хоч і сформована у вигляді додатку в підсистемі «Електронний суд», проте вона становить єдиний документ, створений у системі «Електронний суд», з використанням кваліфікованого електронного підпису представника позивача Сахарової О.І.

Суд також звертає увагу учасників справи, що представником позивача до матеріалів позовної заяви долучено протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, що сформований 22.04.2026 о 22:55:11 год в підсистемі «Електронний суд», зі змісту якого суд зробив висновок, що 22.04.2026 о 22:55:11 год підсистемою «Електронний суд» перевірено факт підписання представником позивача Сахаровою О.І. документа з назвою «Позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором 341803589» та встановлено успішність означеної перевірки (а.с.107).

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що правових підстав для повернення без розгляду позовної заяви у конкретній правовій ситуації немає, а тому клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.

Водночас, суд відхиляє твердження представника відповідача про необхідність застосування правових висновків, що викладені в ухвалах Верховного Суду від 11 листопада 2024 року у справі № 201/3322/24, від 22 жовтня 2024 року у справі № 320/11462/21, від 16 жовтня 2024 року у справі №320/11462/21, від 09 жовтня 2024 року у справі № 380/29104/23, від 27 вересня 2024 року у справі № 320/11462/21, від 12 липня 2024 року у справах № 160/17336/23, №420/10945/22, № 360/1086/23, № 420/1691/24 та №520/24528/23, а також в ухвалі Верховного Суду від 27 червня 2024 року у справі №4823/1488/20, з огляду на таке.

Частиною 4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частинами 1,2 ст.415 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги ухвалює постанову відповідно до правил, встановлених статтею 35 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з особливостями, зазначеними в статті 416 цього Кодексу.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Аналіз означеної норми процесуального права дає підстави для висновку, що суд касаційної інстанції ухвалює такі судові рішення як: ухвала та постанова. Водночас, аналіз положень ч.4 ст.263 ЦПК України, свідчить про те, що лише висновки щодо застосування норм права, викладені у такому судовому рішенні Верховного Суду як постанові, а не в ухвалі, підлягають застосуванню під час розгляду місцевим загальним судом відповідних спірних правовідносин.

Керуючись ст. 14, 43, 128, 223, 247, 258, 259, 260, 261, 263, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Каленського Олексія Ігоровича про повернення без розгляду позовної заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 13 липня 2026 року.

Суддя: О. В. Петренко