Рішення № 138141317, 13.07.2026, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/770/25

Провадження № 2/565/33/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Зейкана І.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Ломази С.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні в приміщенні Вараського міського суду Рівненської області цивільну справу № 565/770/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства,-

В С Т А Н О В И В:

До Вараського міського суду Рівненської області надійшла позовна заява від імені представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 з вимогами до ОСОБА_3 , у якій просить встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов`язати Вараський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про народження №472 від 23 грудня 2021 року, зазначивши батьком дитини ОСОБА_4 та змінивши прізвище дитини з " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_7 ".

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у 2008 році ОСОБА_2 познайомилася з ОСОБА_4 . Їхні стосунки тривали близько чотирьох місяців, після чого ОСОБА_4 поїхав до Чернівців на навчання, і їхні шляхи розійшлися. У 2010 році позивач одружилася з ОСОБА_8 . У цьому шлюбі у квітні 2010 року народилася дитина - ОСОБА_9 . У тому ж році ОСОБА_4 повернувся до міста Вараш, де знову зустрівся з позивачем, але, побачивши, що вона вже створила сім`ю, не став втручатися в її життя. Їхнє спілкування носило виключно формальний характер. Однак у квітні 2019 року позивач подала заяву про розірвання шлюбу, який було розірвано рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2019 року. Після подання заяви про розірвання шлюбу, приблизно у жовтні 2019 року, позивач відновила стосунки з ОСОБА_4 . З грудня 2019 року вони почали проживати разом. Коли колишній чоловік позивача почав погрожувати відібрати дитину, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_2 переїхати до нього. Після офіційного розірвання шлюбу з першим чоловіком, позивач та ОСОБА_4 почали створювати свою сім`ю. Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, разом планували майбутнє, підтримували один одного у повсякденному житті та вважали себе сім`єю. Внаслідок близьких стосунків між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_5 . Через певні особисті побоювання позивача, пов`язані з негативним досвідом попередніх стосунків, а також через обставини, що склалися на той час, запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень було здійснено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України за вказівкою матері, із присвоєнням дитині прізвища « ОСОБА_6 ». Незважаючи на таку реєстрацію, ОСОБА_4 із перших днів життя сина беззаперечно визнавав своє батьківство та всіляко виявляв батьківську любов і турботу. Він брав активну й безпосередню участь у вихованні та догляді за ОСОБА_10 , піклувався про його здоров`я та розвиток, проводив із ним багато часу, гуляв, грався, забезпечував матеріально. Між батьком та сином сформувався надзвичайно тісний та теплий емоційний зв`язок. ОСОБА_11 пишався сином, відкрито називав ОСОБА_10 своєю дитиною перед родичами, друзями та знайомими, про що свідчать численні фотографії та можуть підтвердити свідки. Більше того, ОСОБА_4 мав чіткий і неодноразово висловлений намір юридично оформити своє батьківство. Вони з позивачкою домовлялися про те, що як тільки з`явиться можливість, вони офіційно зареєструють шлюб та внесуть відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_10 , зазначивши ОСОБА_11 батьком та змінивши прізвище сина на « ОСОБА_7 ». Ці плани вони мали реалізувати під час відпустки ОСОБА_11 з військової служби, яку він очікував отримати. У квітні 2023 року ОСОБА_4 було мобілізовано до лав Збройних Сил України. 7 квітня 2024 року ОСОБА_4 було направлено для виконання бойового завдання в селі Семенівка, і 8 квітня 2024 року він був оголошений безвісти зниклим. В кінці лютого 2025 року надійшло офіційне підтвердження результатів ДНК-експертизи, яка встановила належність знайденого тіла ОСОБА_4 . 2 березня 2025 року тіло загиблого було доставлено до Рівного, а 4 березня 2025 року поховано в селі Малий Жолудськ.

Встановлення факту батьківства ОСОБА_4 щодо малолітнього ОСОБА_5 після смерті батька є вкрай необхідним для захисту прав та законних інтересів дитини. Це дасть змогу внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини, юридично закріпити її походження від батька-героя, а також забезпечить ОСОБА_10 можливість реалізувати свої спадкові права, право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника та інших пільг і соціальних гарантій, встановлених державою для дітей загиблих захисників України. Окрім того, встановлення батьківства відповідатиме прижиттєвій волі ОСОБА_4 , який визнавав сина та мав твердий намір офіційно стати його батьком за документами. З спадкоємців першої черги у ОСОБА_4 є мати - ОСОБА_3 . Батько ОСОБА_4 помер. Інших спадкоємців першої черги, зокрема дітей від попередніх шлюбів чи інших зареєстрованих шлюбів у ОСОБА_4 не було.

У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явилась, проте забезпечила явку свого представника. Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити. У своїх поясненнях послалась на обставини, якими обгрнутована позовна заява.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_12 у судове засідання не з`явились. Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. Не заперечували проти задоволення позову, оскільки висновок експерта підтверджує батьківство.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази суд встановив наступні обставини.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим Вараським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 23 грудня 2021 року, батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_13 та ОСОБА_2 .

Згідно з копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян № 00034367091 від 23.12.2021, відомості про батька дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Так, за змістом вказаної норми, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Стаття 5 СК України визначає, що держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Стаття 125 СК України визначає походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері і батька дитини; за рішенням суду.

У частині першій статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до частини першої та другої статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Тлумачення статті 128 СК України свідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Тобто, передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зауважував, що наразі ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (див. наприклад рішення ЄСПЛ у справі «Kalacheva v. russian federation» № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Крім того, у справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsud v. Malta, заява № 62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) ЄСПЛ звертав увагу, що хоча найважливіше завдання статті 8 Конвенції - це захист особи від довільних дій державних органів, можуть також існувати позитивні зобов`язання, пов`язані з ефективною «повагою» до приватного чи сімейного життя. Ці позитивні зобов`язання можуть передбачати вжиття заходів, спрямованих на забезпечення поваги до приватного життя, навіть у сфері міжособистісних стосунків людей (див. справу «Мікулич проти Хорватії» (Mikulic v. Croatia, № 53176/99) та справу «С. Х. та інші проти Австрії» (S.H. and Others v. Austria), № 57813/00).

У рішенні від 14 березня 2024 року за заявою № 62020/14 у справі «Молдован проти України (Moldovan v. Ukraine)» ЄСПЛ вказав, що висновок експертизи ДНК у таких правовідносинах не можна ігнорувати, оскільки він є чи не єдиним об`єктивним доказом, який може свідчити про факт батьківства однієї особи стосовно іншої.

Підсумовуючи, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства, і без його проведення неможливо встановити факт батьківства за відсутності належних та переконливих доказів.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/118-26/2461-БД від 28.04.2026, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ймовірно є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , біологічною матір`ю якого являється ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Ймовірність даної події складає 99,999999%.

Таким чином, позивачем у встановленому законом порядку доведено факт батьківства ОСОБА_4 щодо дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині встановлення факту батьківства.

Вирішуючи вимогу про зобов`язання Вараського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про народження №472 від 23 грудня 2021 року, суд бере до уваги наступні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Зі змісту наведених норм вбачається, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має перебувати з однією із сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17 вказала, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи.

З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не можна покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-які матеріально-правові обов`язки, а також встановлювати чи захищати їх права, тобто винести рішення або ухвалу суду про права чи обов`язки цих третіх осіб.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі № 757/55549/17 (провадження № 61-1294св22).

Таким чином, оскільки Вараський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та на нього не можна покладати будь-які матеріально-правові обов`язки.

На підставі викладеного, керуючись ст. 125, 126, 128 СК України, ст. 259, 263-268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни до актового запису № 472 від 23.12.2021 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який народився у м. Вараш, Вараського району, Рівненської області, зазначивши батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, та змінивши прізвище дитини з " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_7 ".

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Виконавчий комітет Вараської міської ради, знаходиться за адресою: майдан Незалежності, 1 м. Вараш, Рівненської області, код ЄДРПОУ 03315879.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Вараський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження м-н Незалежності, 2, м. Вараш, Рівненської області, код ЄДРПОУ 35056570.

Головуючий суддя І.Ю. Зейкан