Рішення № 138141167, 13.07.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/895/26

Провадження № 2/548/572/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2026 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Калініченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Хорола цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал", представник позивача Столітній Михайло Миколайович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

представник позивача Столітній М.М. 17.04.2026, діючи в інтересах свого довірителя ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", за допомогою підсистеми "Електронний суд" звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача про стягнення зборгованості за кредитним договором та клопотанням про витребування доказів.

У обґрунтування своїх вимог зазначив, що 10.03.2024 між ТОВ ''Слон Кредит" та ОСОБА_1 у електронній формі було укладено Договір № 1487400 про надання споживчого кредиту.

Кредитор свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконав та надав кредит в сумі 1500,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Строк кредиту 349 днів, тобто до 23.02.2025.

24.12.2024 між ТОВ ''Слон Кредит" та ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" укладено договір факторингу № 24122024, відповідно до якого останнє набуло право нового кредитора до відповідача за вказаним кредитним договором.

У зв`язку із невиконанням відповідачем умов кредитного договору, його заборгованість станом на дату відступлення прав вимоги первісним кредитором склала 13012,50 грн, з яких 1500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 10762,50 грн - за відсотками та штрафні санкції - 750,00 грн.

У межах строку дії договору (з 25.12.2024 по 23.02.2025), тобто за 61 календарний день, позивачем нараховано проценти за стандартною процентною ставкою у сумі 2287,50 грн.

Так заборгованість відповідача станом на момент звернення до суду склала 15300,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 1500,00 грн, заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором - 10762,50 грн, процентами, нарахованими позивачем - 2287,50 грн, штрафні санкції - 750,00 грн.

Рішенням № 251124/1 від 25.11.2024 назву ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" змінено на ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст капітал".

Позивач прохає суд стягнути із відповідача загальну заборгованість в сумі 15300,00 та судові витрати.

Ухвалою судді від 22.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, а саме інформації від АТ "Універсал Банк", надано відповідачу строк для подання відзиву 15 днів.

29.04.2026 вказана інформація АТ"Універсал Банк" була надіслана до суду.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзив від відповідача не надходив.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач та/або позивач до суду не подавали.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Пунктом 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, слід вважати відповідача ОСОБА_1 належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі, оскільки відповідні судові документи, що повернулися до суду із відміткою про відсутність адресата (копія ухвали про відкриття провадження), надіслані безпосередньо за місцем його реєстрації - АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що за результатами розгляду справи в межах спрощеного позовного провадження має бути ухвалене рішення, яким позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 10.03.2024 між ТОВ ''Слон Кредит" та ОСОБА_1 у електронній формі було укладено Договір № 1487400 про надання споживчого кредиту по продукту "Комфортний". Згідно з умовами цього договору кредитор надав останньому кредит в сумі 1500,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Строк кредиту - 350 днів, тобто до 23.02.2025, періодичність платежів зі сплатою процентів за стандартною ставкою 2,50% в день - кожні 25 днів.

Зарахування коштів в сумі 1500,00 грн 10.03.2024 на банківську карту № НОМЕР_1 , належну відповідачу, підтверджується повідомленнями ТОВ "Пейтек" від 15.01.2025 та АТ "Універсал банк" від 29.04.2026, наданого на запит суду.

Рішенням № 251124/1 від 25.11.2024 назву ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" змінено на ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст капітал".

24.12.2024 між ТОВ ''Слон Кредит" та ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" укладено договір факторингу № 24122024, відповідно до якого останнє набуло право нового кредитора до відповідача за вказаним кредитним договором, що підтверджується копією цього договору факторингу та витягу із реєстру боржників до нього від 24.12.2024, з якого вбачається, що станом на дату відступлення прав вимоги заборгованість відповідачки за 264 дні склала 13012,50 грн, з яких 1500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 10762,50 грн - за відсотками та штрафні санкції - 750,00 грн.

Розмір цієї заборгованості підтверджується також розрахунком заборгованості, складеним первісним кредитором за період з 10.03.2024 по 22.02.2025. З нього, зокрема, вбачається, що позичальник кошти в рахунок погашення кредиту не вносив.

Після отримання права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором у межах строку дії договору (з 25.12.2024 по 23.02.2025), тобто за 61 календарний день, позивачем нараховано проценти за стандартною процентною ставкою у сумі 2287,50 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем, складеним за вказаний період.

Так заборгованість відповідача станом на момент звернення до суду склала 15300,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 1500,00 грн, заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором - 10762,50 грн, процентами, нарахованими позивачем - 2287,50 грн, штрафні санкції - 750,00 грн.

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п.1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: - його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; - воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; - він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. 12 ЗУ ''Про електронну комерцію'', якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно із статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів сторін.

Матеріалами справи безспірно стверджується дійсність грошової вимоги позивача до ОСОБА_1 . Договір № 1487400 про надання споживчого кредиту по продукту "Комфортний" від 10.03.2024, як і договір факторингу від 24.12.2024 є чинними, доказів повного погашення заборгованості ні позивачу, ні попередньому кредитору відповідач не надав, а тому вимога позивача про стягнення з останнього заборгованості за тілом кредиту, що складає 1500,00 грн, за процентами, нарахованими первісним кредитором - 10762,50 грн, процентами, нарахованими позивачем - 2287,50 грн, а всього 14550,00 грн ґрунтується на законі та підлягає до задоволення.

Відповідачем доказів погашення заборгованості чи спростування її розміру не надано.

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення із відповідача на користь позивача штрафних санкцій на суму 750,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ЗУ ''Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану'' від 15.03.2022, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Ці наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку, що нарахування первісним кредитором штрафних санкцій в сумі 750,00 грн є неправомірним, а відтак стягненню із відповідача не підлягає.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути із відповідача на користь позивача загальну заборгованість у розмірі 14550,00 грн, що складається із тіла кредиту - 1500,00 грн, процентів, нарахованих первісним кредитором - 10762,50 грн, процентів, нарахованих позивачем - 2287,50 грн.

У іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Позивачем при зверненні із позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3654 від 14.04.2026.

Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено частково та виходячи з положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2531,94 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог (95,10 %).

У позовній заяві позивач прохає стягнути із відповідача понесені ним судові витрати в частині отриманої та сплаченої ним професійної правничої допомоги в сумі 10000,00 грн.

Вирішуючи питання стягнення судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

10.12.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" та адвокатом Столітнім М.М. укладений договір № 10/12-2024 про надання правової допомоги.

Відповідно до заявки на виконання доручення за цим договором № 18032 від 12.03.2026, акту № 18032 від 10.04.2026 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом Столітнім М.М. надані професійну правничу допомогу позивачу загальною вартістю 10000,00 грн.

Судом із копії заявки № 18032 на виконання доручення до договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 встановлено, що пунктом 10 "Види робіт", наданих адвокатом Столітнім М.М. позивачу, вказано про представництво інтересів останнього під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою до ОСОБА_1 , в тому числі, участь у судових засіданнях, вартість якої за 2 год визначена у розмірі 1640,00 грн. Однак, суд вважає за необхідне зауважити, що у позовній заяві представник позивача Столітній М.М. прохав про розгляд справи за його відсутності і у подальшому участі у судових засіданнях по справі не брав, тому фактично ці послуги адвокатом позивачу надані не були. За таких умов їх вартість (1640,00 грн) стягненню із відповідача не підлягає і таким чином розмір цих судових витрат має складати 8360,00 грн (1000,00 - 1640,00) грн.

У іншій частині витрати позивача на правову допомогу наведені в орієнтовному розрахунку судових витрат в тексті позовної заяви та, на думку суду, підтверджуються належними та допустимими вищенаведеними доказами, відповідачем клопотання про зменшення розміру цих витрат заявлено не було.

Тому, з урахуванням співмірності наданих позивачу адвокатом послуг складності справи, ціні позову, у зв`язку із задоволенням позову частково, суд доходить висновку, що із відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати, пов`язані із отриманням професійної правничої допомоги, що становлять 95,10% від обгрунтованого та визначеного судом, що складає 7950,36 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 281, 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал", представник позивача Столітній Михайло Миколайович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал" загальну заборгованість за договором № 1487400 про надання споживчого кредиту від 10.03.2024 у розмірі 14550 (чотирнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал" 2531 (дві тисячі п`ятсот тридцять одну) грн 94 коп понесених ним і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору та 7950 (сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн 36 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Фінтраст капітал", м. Київ, вул. Загородня, 15 оф. 118/2, ЄДРПОУ 44559822.

Представник позивача: Столітній Михайло Миколайович, адреса: АДРЕСА_2 , свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 9422/10 від 18.09.2020.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий