Ухвала суду № 138140844, 13.07.2026, Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області (до 25.04.2025 - Комсомольський міський суд Полтавської області)

Справа №534/1742/26

Провадження №2/534/867/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Горішні Плавні

Суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Комарова Д.Ю., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави України в особі державної казначейської служби України про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Костуренка Є.М. звернувся до суду з позовом до Держави України в особі державної казначейської служби України про стягнення 12 492 грн 57 коп. інфляційних втрат, 3 817 грн 56 коп трьох процентів річних на суму простроченого грошового зобов`язання та 5 000 грн витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування подання позовної заяви до Горішньоплавнівського міського суду позивач зазначає, що спір про стягнення інфляційних втрат, 3% річних пов`язаний з первісним спором про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури, а отже на підставі ч.4 ст. 28 ЦПК України може пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що на даний спір правила альтернативної підсудності не поширюються, а тому справа підлягає направленню за підсудністю до іншого суду для розгляду по суті з таких підстав.

Так, сфера правового регулювання Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень № 4901-VI не охоплює правові відносини щодо відшкодування державою шкоди у випадках, визначених статтею 1 Закону № 266/94-ВР, оскільки обов`язок держави відшкодувати шкоду у випадках, визначених законом, не можна ототожнювати із обов`язками державних органів за судовим рішенням про стягнення коштів; тому не можна уподібнювати спори в обох цих випадках.

Спір про присудження позивачу відшкодування шкоди та щодо загального розміру такого відшкодування суд уже вирішив у справі № 534/1770/23. У позовній заяві, яку досліджує суддя, йдеться про спір, який виник щодо прострочення виконання зобов`язання, підтвердженого (визначеного, конкретизованого) у грошовому еквіваленті судовим рішенням у справі № 534/1770/23. Тому застосований у тому рішенні Закон № 266/94-ВР не регулює спірні правовідносини данній у справі. Остання стосується гарантій виконання державою судового рішення, яке набрало законної сили. Такі гарантії поширюються і на ті рішення суду, згідно з якими з держави стягнуті кошти, зокрема, для відшкодування завданої нею (незаконними діями її органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду) шкоди.

Таким чином у позовній заяві, поданій представником ОСОБА_1 , йдеться про спір, який виник з виконання зобов`язання. Саме зобов`язання не є предметом вирішення цього спору та було вирішено у цивільній справі № 534/1770/23.

З огляду на викладене, ч.4 ст. 28 ЦПК України до даних правовідносин застосуванню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Місцезнаходження відповідача Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37993783) зареєстровано за адресою: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, що входить до територіальної юрисдикції Печерського районного суду міста Києва.

У зв`язку з викладеним, суддя дійшов висновку, що справа не підсудна Горішньоплавнівському міському суду Полтавської області.

Відповідно до частини 9 статті 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. Враховуючи викладене та керуючись системним аналізом зазначених норм ЦПК України, з метою недопущення порушення правил підсудності, суд вважає за необхідне направити цивільну справу до Печерського районного суду міста Києва, до територіальної юрисдикції якого належить дана справа.

Керуючись статтями 27, 31, 32, 187, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Передати справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва (вул. Володимирська, 15, м. Київ).

Копію ухвали направити позивачу.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний строк з моменту її підписання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Д.Ю. Комарова