Рішення № 138140520, 07.07.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2922/26

Провадження 2-2289/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 року м.Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Зінченко О.М.

при секретарі Калашник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» через свого представника звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій зазначає, що 02.12.2019 р. між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №6831019, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та іншимх платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі визначеній кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором. Відповідно до умов кредитного договору, 05.03.2020 р. між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги 48-МЛ від 05.03.2020 р. Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором №681019 від 02.12.2019 р. Сума заборгованості відповідача становить 38750 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 10000,00 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 21750,00 грн.; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 2000,00 грн.; заборгованість по штрафам/пені становить 5000,00 грн. Відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих.№19535582/1913 від 01.04.2026 р.

У зв`язку з наведеним позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №6831019 від 02.12.2019 р. в сумі 38750,00 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8000,00 грн.

15.05.2026 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

10.06.2026 р. до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ігнатенка І.В. надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що відповідач вважає заявлені позовні вимоги в частині стягнення процентів у сумі 21750,00 грн необґрунтованими, неспівмірними та такими, що підлягають зменшенню судом із урахуванням принципів справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності. Відповідач вважає, що відсутні законні підстави для стягнення з нього заборгованості за комісією за видачу кредиту у розмірі 2000 грн. Відповідач вважає заявлені позивачем вимоги в частині стягнення штрафу та пені у розмірі 5000,00 грн необґрунтованими та такими, що підлягають зменшенню. Відповідач вважає, що витрати на правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі не підлягають стягненню у повному обсязі та повинні бути зменшені судом до розміру, який є реальним, розумним і співмірним обставинам справи. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив суд розглядати справу за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач та його представник - адвокат Ігнатенко І.В. в судове засідання не з`явилися, представник відповідача у своїй заяві просив суд дану справу розглядати за відсутності відповідача та його представника, відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

02.12.2019 р. відповідач ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Мілоан» Кредитний договір №6831019. Згідно укладеного договору відповідач отримав кредит у сумі 10000,00 грн., кредит надано строком на 30 днів з 02.12.2019 р., термін повернення кредиту та сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 01.01.2020 р. Сукупна вартість кредиту складає 9500,00 грн. в грошовому виразі та 1,156.00 відсотків річних. Комісія за надання кредиту 2000,00 грн., яка нараховується за ставкою 20.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 7500,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. У разі прострочення позичальником зобов`язань повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору, позичальник зобов`язаний сплатити на користь товариства пеню в розмірі 2,00 відсотків від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного позичальником за цим договором. (а.с.8-10)

Згідно довідки вих.№б/н від 10.09.2025 р. ОСОБА_1 з яким укладено договір про споживчий кредит №6831019 від 02.12.2019 р. ідентифікований ТОВ «МІЛОАН». Акцепт (Договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором S74483, 02.12.2019 р. 11:24:49 год. відправлений на номер телефону НОМЕР_1 (а.с.11)

Отримання кредитних коштів відповідачем ОСОБА_1 10000,00 грн. підтверджується копією платіжного доручення № 4049620 від 02.12.2019 р. (а.с.12 зворот)

Відповідач ОСОБА_1 всупереч умовам кредитного договору не виконав своїх зобов`язань, і допустив виникнення заборгованості за кредитом, яка становить 38750 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 10000,00 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 21750,00 грн.; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 2000,00 грн.; заборгованість по штрафам/пені становить 5000,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку за Кредитним договором № 6831019 від 02.12.2019 р. (а.с.14)

05.03.2020 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №48-МЛ відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №6831019 від 02.12.2019 р., що підтверджується Витягом з реєстру боржників за договором відступлення прав вимог №48-МЛ від 05.03.2020 р. та Актом приймання-передачі Реєстру боржників від 05.03.2020 р. до Договору відступлення прав вимоги №48-МЛ від 05.03.2020 р. (а.с.14 зворот - 23 зворот).

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» наділено правом вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором 6831019 від 02.12.2019 р.

01.04.2026 р. позивач звернувся до відповідача з претензією вих.№19535582/1913 в якій просив ОСОБА_1 погасити заборгованість у сумі 38750,00 грн. (а.с.24)

Згідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст.639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (Стаття 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно вимог частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Якщо зобов`язання виконано не належним чином, то воно не припиняється.

За умовами ст.ст. 1049 та 625 ЦК України після закінчення строку дії договору, на підставі якого виникло грошове зобов`язання, на існуючий борг нараховуються проценти та застосовується цивільна відповідальність за порушення умов договору. У випадку, якщо розмір процентів не передбачений договором, то проценти нараховуються на борг на рівні облікової ставки НБУ (ВСУ від 7 вересня 2016 р. у справі за № 6-1412цс16).

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Ігнатенко В.М. у відзиві на позовну заяву не заперечував, що відповідач ОСОБА_1 уклав Кредитний договір №6831019 від 02.12.2019 р. однак, заперечує проти стягнення з нього нарахованих первісним кредитором відсотків в розмірі 21750,00 грн., заборгованості за штрафом та пенею розмірі 5000,00 грн., оскільки вважає їх не обґрунтованими, не співмірними та таким, що підлягають зменшенню, а також вважає, що відсутні підстави для стягнення заборгованості за комісією за видачу кредиту в розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Кредитодавець ТОВ «Мілоан» не приховував від відповідача ОСОБА_1 інформацію про розмір процентної ставки. Всі істотні умови договору, включаючи розмір відсотків (п.1.6 кредитного договору), комісії за надання кредиту (п.1.5.1 кредитного договору), пені за прострочення виконання зобов`язання згідно кредитного договору (п.4.1 кредитного договору) були зазначені. Укладаючи кредитний договір, відповідач ОСОБА_1 був повністю ознайомлений з розміром процентної ставки, комісії, пені та погодився на такі умови.

Відповідач ОСОБА_1 підписавши Кредитний договір №6831019 від 02.12.2019 р. погодився з його умовами.

У суду немає підстав вважати, що умови такого договору про порядок застосування процентних ставок, комісії та пені, визначення строку кредитування не були відомі відповідачу. Нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось кредитором на підставі частини 1 статті 1048 ЦК України та у порядку, визначеному умовами договору.

Наданий позивачем відомість про щоденні нарахування та погашення заборгованості за процентами відповідає умовам погодженим між сторонами умовам договору, наявні у справі матеріали не містять доказів, які б спростовували дані відомості. (а.с.13-13 зворот)

Кредитодавцем виконані усі умови договору, у тому числі щодо нарахування процентів за кредитним договором.

Із зазначеними умовами відповідач був ознайомлений при укладенні кредитного договору про що свідчить електронний підпис, накладений ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора.

Враховуючи вище зазначені обставини суд вважає заперечення викладені у відзиві на позовну заяву безпідставними та продиктованими намаганням відповідача ОСОБА_1 уникнути відповідальності за порушення умов Кредитного договору №6831019 від 02.12.2019 р.

Тому суд вважає позовні вимоги правомірними і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 2662,40 грн. судового збору, які були сплачені позивачем, суд вважає необхідним задовольнити, оскільки ці витрати були понесені позивачем внаслідок неправомірної відмови відповідача від виконання зобов`язання по договору і пов`язаним з цим зверненням до суду. Дані вимоги відповідають ст.141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з частиною другою статті 137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідноз умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною п`ятою статті 137ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячиз конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Згідно з частиною 4 статті 62ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Статтями 26, 27 Закону України«Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Захист інтересів позивача здійснює адвокат Усенко М.І., що підтверджується копією Договора про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 р. та ордером (а.с.27-27 зворот).

Стороною заявника до матеріалів цивільної справи долучено копію детального опису наданих послуг до Акту №Д/22816 від 14.04.2026 р. за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 р., Акту №Д/22816 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 14.04.2026 р., в яких міститься детальний опис виконаних робіт, кількістю часу на надання правової допомоги та розміром гонорару, згідно яких витрати на правову допомогу складають 8000 грн. (а.с.28 - 28 зворот)

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина 2статті 15 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 року у цивільній справі справа № 372/1010/16-ц.

Виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, суд приходить до висновку про неспівмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на правову допомогу у сумі 8000,00 грн., який є завищеним.

Дослідивши подані документи, суд приходить до висновку, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.19, 76, 259, 263-264 ЦПК України, ст. 16,509, 525, 526, 1054 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, ІВАN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) заборгованість за Кредитним договором №6831019 від 02.12.2019 р. в сумі 38750,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, ІВАN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, ІВАN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Зінченко